Практичне заняття "Словосполучення: поняття, типи, способи зв’язку між компонентами"

Інструкція практичного заняття №19

Тема заняття: Словосполучення: поняття, типи, способи зв’язку між компонентами

Мета заняття: повторити теоретичні поняття про словосполучення, типи, способи зв’язку та взаємовідношень між його компонентами

Навчально – методична література:

Основна

1. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник // М. Зубков. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2009. – 496 с.

 2. Козачук Г. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посіб. – 7-ме вид., стер. // Г. Козачук. – К.: Вища школа, 2009. – 287 с.

 3. Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012.

Додаткова

 4. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання / О. Бєляєв та ін. – К.: Освіта, 2008. – 240 с.

5. Шкуратяна Н., Шевчук С. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посібник // Н. Шкуратяна, С. Шевчук. – К.: Вища школа, 2008. – 824 с. 
 

Теоретичний матеріал до теми

Синтаксис — це розділ граматики, який вивчає будову та значення словосполучень і речень. Основними одниницями синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст). Пунктуація — сукупність правил уживання розділових знаків.

Словосполучення — це смислове й граматичне об’єднання двох або кількох повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв’язку: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду. Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.

Ознаки словосполученя:

•                 складається з двох (кількох) повнозначних слів;
•                 називає предмет, дію, їхні ознаки;
•                 становить розчленовану конкретизовану назву певного явища;
•                 виступає елементом речення;
•                 позбавлене завершеного інтонаційного оформлювання;
•                 не є самостійною одиницею мовного спілкування.

Словосполучення різняться за будовою і значенням (яке залежить від будови).

Словосполучення характеризують за:

1.                 будовою;
2.                 типом синтаксичного зв’язку;
3.                 ступенем семантичного злиття компонентів;
4.                 засобами зв’язку компонентів;
5.                 морфологічним вираженням головного слова;
6.                 смисловими відношеннями між компонентами.

Будова

Компоненти словосполучення граматично нерівноправні: один із них є головним (від якого ставиться питання), а інший — залежним (яке відповідає на це питання) словом. Лексичне значення головного слова самостійне, а значення залежного слова уточнює й поширює значення головного:

синє небо — небо (яке?) синє; політ космонавта — політ (кого?) космонавта; плідно працювати — працювати (як?) плідно; будувати хату — будувати (що?) хату.

Типи синтаксичного зв’язку

Морфологічні вираження головного слова

Практикум

Вправа 1. Випишіть із речень словосполучення, у яких підкресліть головне слово, визначивши морфоло­гічний тип словосполучення.

1. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою, як із ягідкою (Нар. пісня). 2. Весни такої не було й не буде, як та була, що за вікном цвіла (Леся Українка). 3. Над рікою баламутною пахне смутком, пахне рутою (В. Грабовський). 4. Над дзеркалом весняної ріки мовчать беріз стрункі віолончелі й зеленолисті скрипки осоки (Є. Гуцало).

Вправа 2. «Зіркова тридцятка». До поданих слів доберіть залежні слова.

Осінь, будинок, річка, клен, дорога. Перевірений, кращий, втомлений, вибілений, уваж­ний. До восьми, з шостої, двоє, сьомий, кількасот. Котрийсь, хто-небудь, дещо, кожен, ми. Поводитися, дотримуватися, йти, читати, вимовити. Утроє, голосно, далеко, високо, радо.

Вправа 3. Розкрийте дужки і запишіть залежні слова в потрібній формі.

Зустріч (однокласники), солодший від (мед), креслити за (схема), порада (батьки), мокнути під (дощ), виконати понад (норма), виїхати з (місто), повага до (старші), сильні (дух), далеко на (обрій), зроблений без (допомога), змінений від (учора), плескати в (долоні).

Вправа 4. «Третє зайве». Викресліть у кожному рядку зайве словосполучення, відповідь обґрунтуйте.

1.                Вологий від роси, радий допомогти, сильний вітер.
2.                 Дев’ятий поверх, другий за алфавітом, двоє з гурту.
3.                 Щось незвідане, за кимось із них, когось похвалити.
4.                 Сидить склавши руки, на сьомому небі від щастя, і бровою не веде.
5.                 Глибоко цінувати, удвічі краще, досить влучно.

Вправа 5. Визначте тип синтаксичного зв’язку між компонентами у словосполученнях: узгодження; керування; прилягання.

Передплатити газету, у вишневому садку, їхати до бабусі, мити посуд, під високим небом, відповідати не думаючи, пишно цвісти, спідниця в горошок, писати без помилок, сестра подруги, полоти бур’ян, зайти поговорити, діяти злагоджено, вітер з моря, столиця України, навчилися читати, місто Київ, за два мільйони, доглядати дитину, поема Франка, чиясь книга, лежати горілиць, виконати завдання.

Мовний алгоритм. Погодьтеся з твердженням або заперечте його.

1. Словосполучення — це група слів, яка виражає закінчену думку.
2. За будовою словосполучення однотипні.
3. У складі словосполучення виділяють головне та залежне слова.
4. Між компонентами словосполучень вирізняють такі типи синтаксичного зв’язку: координація та узгодження.
5. За морфологічним вираженням головного слова словосполучення поділяють на самостійні та службові.
6. Підмет і присудок, сталі словосполучення (фразеологізми) також є словосполученнями.