Практичне заняття "Словосполучення: поняття, типи, способи зв’язку між компонентами"

Про матеріал
Дисципліна "Українська мова" Мета заняття: повторити теоретичні поняття про словосполучення, типи, способи зв’язку та взаємовідношень між його компонентами Навчально – методична література: Основна 1. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник // М. Зубков. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2009. – 496 с. 2. Козачук Г. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посіб. – 7-ме вид., стер. // Г. Козачук. – К.: Вища школа, 2009. – 287 с. 3. Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. Додаткова 4. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання / О. Бєляєв та ін. – К.: Освіта, 2008. – 240 с. 5. Шкуратяна Н., Шевчук С. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посібник // Н. Шкуратяна, С. Шевчук. – К.: Вища школа, 2008. – 824 с.
Перегляд файлу

Інструкція практичного заняття №19

Тема заняття: Словосполучення: поняття, типи, способи зв’язку між компонентами

Мета заняття: повторити теоретичні поняття про словосполучення, типи, способи зв’язку та взаємовідношень між його компонентами

 

Навчально – методична література:

Основна

1. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник // М. Зубков. – Харків: ВД «ШКОЛА», 2009. – 496 с.

 2. Козачук Г. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посіб. – 7-ме вид., стер. // Г. Козачук. – К.: Вища школа, 2009. – 287 с.

 3. Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012.

Додаткова

 4. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання / О. Бєляєв та ін. – К.: Освіта, 2008. – 240 с.

5. Шкуратяна Н., Шевчук С. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посібник // Н. Шкуратяна, С. Шевчук. – К.: Вища школа, 2008. – 824 с. 
 

Теоретичний матеріал до теми

Синтаксис — це розділ граматики, який вивчає будову та значення словосполучень і речень. Основними одниницями синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст). Пунктуація — сукупність правил уживання розділових знаків.

Словосполучення — це смислове й граматичне об’єднання двох або кількох повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв’язку: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду. Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.

Ознаки словосполученя:

  •                 складається з двох (кількох) повнозначних слів;
  •                 називає предмет, дію, їхні ознаки;
  •                 становить розчленовану конкретизовану назву певного явища;
  •                 виступає елементом речення;
  •                 позбавлене завершеного інтонаційного оформлювання;
  •                 не є самостійною одиницею мовного спілкування.

Словосполучення різняться за будовою і значенням (яке залежить від будови).

Словосполучення характеризують за:

  1.                 будовою;
  2.                 типом синтаксичного зв’язку;
  3.                 ступенем семантичного злиття компонентів;
  4.                 засобами зв’язку компонентів;
  5.                 морфологічним вираженням головного слова;
  6.                 смисловими відношеннями між компонентами.

 

 

 

Будова

Прості

Складні

Утворюються з двох (зимові канікули, підготовка до іспиту, яскраве сонце) чи з кількох повнозначних слів із залежною сематично неподільною частиною (дитина років п ’яти, люди літнього віку, більш здібний учень, взуття великого розміру, дівчина з блакитними очима, бути скупим на слова, буду вчитися малювати).

Утворюються поширенням компонента простого словосполучення: поговорити з учителем групи продовженого дня, три­мати в міцних руках.

 

Компоненти словосполучення граматично нерівноправні: один із них є головним (від якого ставиться питання), а інший — залежним (яке відповідає на це питання) словом. Лексичне значення головного слова самостійне, а значення залежного слова уточнює й поширює значення головного:

синє небонебо (яке?) синє; політ космонавтаполіт (кого?) космонавта; плідно працюватипрацювати (як?) плідно; будувати хатубудувати (що?) хату.

Типи синтаксичного зв’язку

Тип

Сутність

Морфологічне вираження компонентів

1

Узго­дження

Форми словозміни залежного слова уподібнюються до форм головного слова: дніпровські схили, велику групу, сильним вітром, чистого вікна.

Головне

Залежне

Іменник, займенник (спів­відносний з іменником), субстантивоване слово

Прикметник, дієприкмет­ник, займенник (співвід­носний з прикметником), числівник

2

Керу­вання

Головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми, яка не змінюється незалежно від форми головного слова: зустрічати товариша, зустрів товариша; зустріли товариша; глибини океану, у глибинах океану; гаптований золотом, на гаптованому золо­том, гаптованого золотом.

Іменник, прикметник, чис­лівник, займенник, при­слівник, дієслово, катего­рія стану

Іменник, займенник, субстантивоване слово

3

Приля­

гання

Залежним виступає повно­значне слово, позбавлене форм словозміни: дуже радий, ішов пішки, готовий працювати, співають ідучи.

Дієслово, прислівник, сло­ва категорії стану, іменник, прикметник

Прислівник, дієприслів­ник, інфінітив, ідіоми

 

Морфологічні вираження головного слова

Морфологічне вираження

Приклади

1.

Іменникові

щира бесіда, ручка дверей, моє щастя, пожовкле листя, уміння промовляти

2.

Прикметникові

білий від снігу, вдячний учителю, дуже сильний, залежний від усього, змушений відмовити

3.

Числівникові

двоє учнів, кілька книжок, один з нас, до п ’яти кілограмів, одна друга площі

4.

Займенникові

дехто з нас, хтось із однокласників, щось інше, кожний з них, я з тобою

5.

Дієслівні

шанувати батьків, навчився грати, вітатися ґречно, піклується про мене, ішла берегом

6.

Прислівникові

близько до школи, рано вранці, удвоє довша, дуже голосно, зовсім недавно

 

Практикум

 

Вправа 1. Випишіть із речень словосполучення, у яких підкресліть головне слово, визначивши морфоло­гічний тип словосполучення.

1. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою, як із ягідкою (Нар. пісня). 2. Весни такої не було й не буде, як та була, що за вікном цвіла (Леся Українка). 3. Над рікою баламутною пахне смутком, пахне рутою (В. Грабовський). 4. Над дзеркалом весняної ріки мовчать беріз стрункі віолончелі й зеленолисті скрипки осоки (Є. Гуцало).

Вправа 2. «Зіркова тридцятка». До поданих слів доберіть залежні слова.

Осінь, будинок, річка, клен, дорога. Перевірений, кращий, втомлений, вибілений, уваж­ний. До восьми, з шостої, двоє, сьомий, кількасот. Котрийсь, хто-небудь, дещо, кожен, ми. Поводитися, дотримуватися, йти, читати, вимовити. Утроє, голосно, далеко, високо, радо.

Вправа 3. Розкрийте дужки і запишіть залежні слова в потрібній формі.

Зустріч (однокласники), солодший від (мед), креслити за (схема), порада (батьки), мокнути під (дощ), виконати понад (норма), виїхати з (місто), повага до (старші), сильні (дух), далеко на (обрій), зроблений без (допомога), змінений від (учора), плескати в (долоні).

Вправа 4. «Третє зайве». Викресліть у кожному рядку зайве словосполучення, відповідь обґрунтуйте.

  1.                Вологий від роси, радий допомогти, сильний вітер.
  2.                 Дев’ятий поверх, другий за алфавітом, двоє з гурту.
  3.                 Щось незвідане, за кимось із них, когось похвалити.
  4.                 Сидить склавши руки, на сьомому небі від щастя, і бровою не веде.
  5.                 Глибоко цінувати, удвічі краще, досить влучно.

Вправа 5. Визначте тип синтаксичного зв’язку між компонентами у словосполученнях: узгодження; керування; прилягання.

Передплатити газету, у вишневому садку, їхати до бабусі, мити посуд, під високим небом, відповідати не думаючи, пишно цвісти, спідниця в горошок, писати без помилок, сестра подруги, полоти бур’ян, зайти поговорити, діяти злагоджено, вітер з моря, столиця України, навчилися читати, місто Київ, за два мільйони, доглядати дитину, поема Франка, чиясь книга, лежати горілиць, виконати завдання.

 

Вправа 6. Підкресліть прості словосполучення.

Люди розумової праці, потрібний учням, виоране трактористом поле, група продовженого дня, достиглі грона винограду, хтось із семи студентів, налита світлом ріка, поетичні твори Шев­ченка, потрібний для цієї справи, земля моїх батьків, напівпорожній зал, нагородити орденом Святої Ольги, усі з нас, дума про козака Голоту, дати чітку відповідь, перший у класі, похапцем зібратися, говорити розмірковуючи, вдягтися по-зимовому, старший за віком.

Вправа 7. Випишіть із речення словосполучення і зробіть їх синтаксичний розбір.

Ось і вересень знехотя умиває віконця, у пам’яті спалахи молодих блискавиць (Я. Бабич).

 

Мовний алгоритм. Погодьтеся з твердженням або заперечте його.

  1. Словосполучення — це група слів, яка виражає закінчену думку.
  2. За будовою словосполучення однотипні.
  3. У складі словосполучення виділяють головне та залежне слова.
  4. Між компонентами словосполучень вирізняють такі типи синтаксичного зв’язку: координація та узгодження.
  5. За морфологічним вираженням головного слова словосполучення поділяють на самостійні та службові.
  6. Підмет і присудок, сталі словосполучення (фразеологізми) також є словосполученнями.

 

 

docx
До підручника
Українська мова (академічний та профільний рівень) 11 клас (Глазова О.П., Кузнєцов Ю.Б.)
Додано
1 червня
Переглядів
171
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку