Розділ 6. Табличні величини та алгоритми їх опрацювання

Урок № 40. 9 клас, вчитель інформатики Василь РОЗДОБУДЬКО

Тема уроку: Алгоритми опрацювання табличних величин: знаходження суми значень елементів

Мета уроку:

•             навчальна: познайомити учнів з особливостями опрацювання табличних величин;
•             розвивальна:  розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;
•             виховна:  виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність, дисциплінованість, патріотизм учнів.

Тип уроку: формування практичних вмінь і навичок. 

Хід уроку

І. Організаційний етап

•             привітання
•             перевірка присутніх
•             перевірка готовності учнів до уроку.

Обладнання до уроку: підручник, проектор, дошка, комп’ютери, зошити, картки з алгоритмом завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Дайте коротко відповіді на запитання:

•             Що таке таблична величина, чи одновимірний масив? Це упорядкований набір змінних одного типу.
•             Що називають елементом табличної величини? Кожна змінна, що входить в табличну величину.
•             З чого складається ім’я елемента табличної величини? Воно складається з імені цієї табличної величини та порядкового номера цього елемента в табличній величині, який взято в квадратні дужки. Наприклад, а [i].

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

За сучасних умов війни, за словами Прем’єр-міністра України, лише єдина галузь IT, зокрема особливо сфера програмістів, показує сьогодні більше 10 % зростання ВВП, тоді як інші галузі економіки значно впали та стикаються з значними труднощами. Відтак знання програмування як ніколи стає дуже актуальним на сьогодні для учнів 9 класу!

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь :

•             як для роботи з масивами на формах використовуються візуальні елементи в програмі Лазарус на прикладі задач № 1 та 2.

IV. Закріплення нового матеріалу

Як можна опрацьовувати табличні величини?

Практичні завдання, для розв’язування яких можна застосовувати алгоритми опрацювання табличних величин, можуть мати різне форму­лювання. Наприклад, найпростіше завдання може розпочинатися зі слів: «Дано n чисел...», і далі вказується, що саме потрібно зробити із цими числами. Але зазвичай трапляються складніші завдання, у яких спосіб організації даних задано неявно. Наприклад, сформувати таблицю ква­дратів двоцифрових чисел. При написанні програм для розв’язування подібних завдань слід виконати такі дії:

1. за умовою завдання встановити, чи можна подати вхідні дані у ви­гляді табличної величини (масиву для мови Free Pascal чи спис­ку — для Python);
2. надати табличній величині одне ім’я (його в програмі буде вико­ристано для роботи з окремими елементами табличних даних);
3. визначити тип елементів табличної величини та описати його в розділі змінних var (Free Pascal) або задати порожній список, у якому буде зберігатися набір даних;
4. у програмному коді записати команди для введення елементів табличної величини в пам’ять комп’ютера.

Подальше опрацювання табличних величин зводиться до використан­ня алгоритмів:

• зміни значень елементів масиву;
• знаходження підсумків за набором даних, які передбачають вико­ристання простих арифметичних операцій чи виразів над елемен­тами масиву;
• обчислення суми або кількості значень елементів, що задовольня­ють заданим умовам;
• пошуку елементів табличної величини, що задовольняють зада­ним умовам;
• упорядкування масиву за деякою ознакою.

Як описати програму зміни значення елемента табличної

величини?

Програми для опрацювання табличних величин мовами програмуван­ня містять три складові: введення, опрацювання та виведення елементів табличної величини. Оскільки кожна із частин передбачає виконання декількох дій, кількість яких визначається розміром табличної вели чини, то для опису дій, що повторюються, використовують команди повторення, наприклад,  цикл for. При цьому для кожної із частин можна використовувати окремий оператор циклу — тоді всі складові програми виконуватимуться послідовно, або розмістити всі передбачувані команди в одному циклі — усі складові виконуватимуться одночасно.

У мові програмування Free Pascal для зміни значення елемента маси­ву, як і для зміни значення деякої простої змінної, використовують опе­рацію присвоювання :=, у якій у лівій частині звертаються до потрібного елемента масиву, для цього вказують ім’я масиву й у квадратних дужках задають номер (індекс) елемента, а в правій — відповідне значення. При цьому розмір масиву залишається незмінним й операцію присвоювання можна застосувати тільки в тому разі, коли надане значення відповідає типу елементів оголошеного масиву.

V.  Інструктаж з ТБ при роботі з ПК, вправи для очей, не забуваємо, що критерії оцінювання учнів є в Вашому класрумі!

VI. Покроковий алгоритм виконання практичного завдання на ПК.

Пам’ятка учню

1. Відкриваємо програму Лазарус, клікнувши на значку програми на робочому столі.
2. На новій чистій формі розміщуємо 2 багаторядкових текстових поля Мемо1 і Мемо2, з висотою 200 пікселів (властивості: Height  - 200).
3. Встановлюємо лінію прокрутки в цих обох вікнах за допомогою властивості – ScrollBars – ssVertical.
4. Додамо кнопку з текстом Змінити (Batton – властивості – Caption – пишемо: Змінити. Відтак наша кнопка перейменувалась.
5. Вилучаємо написи Мемо1, для чого у властивості Lines натискуємо на 3 крапки і в виринаючому вікні натискаємо очистити. Таку ж процедуру робимо і з вікном Мемо2.
6. Зробимо подію на кнопці за допомогою клікання миші. Для цього в події кнопки потрібно вибрати OnClick і клікнути туди мишкою раз.
7. Вставимо код програми з підручника за зразком.
8. Збережемо в папці проект із своїм прізвищем і запустимо його «зеленим трикутничком».
9. Впишемо набір цифр з підручника і перевіримо результат.
10.  При потребі можна легко змінити назву кнопки і вставити новий код програми замість існуючого. При цьому потрібно все зберегти!

Виконаємо практичні завдання на закріплення матеріалу.

1. Зачитується вчителем чи учнями умова Задачі 1, стр. 162 - 163.

Код програми до задачі 1:

var a: array [0..10] of real; i: integer;

begin

  for i := 1 to 10 do a[i] := StrToFloat(Memo1.Lines[i-1]);

  for i := 1 to 10 do a[i] := a[i] * a[i];

  Memo2.Clear;

  for i := 1 to 10 do Memo2.Lines.Append(FloatToStr(a[i]));

end;

Зачитується вчителем чи учнями умова Задачі 2, на стор. 163.

Код програми до задачі 2:

var a: array [0..7] of integer; i: integer;

begin

  for i := 0 to 7 do a[i] := StrToInt(Memo1.Lines[i]);

  for i := 0 to 7 do a[i] := a[i] + i;

  Memo2.Clear;

  for i := 0 to 7 do Memo2.Lines.Append(IntToStr(a[i]));

end;       

VІІ. Підсумки уроку

Рефлексія

•             Що ми навчились на уроці? Що виявилось занадто важким?

VІІI. Домашнє завдання: Опрацювати підручник п. 6.1,  ст. 160 – 163, переглянути відео, за можливістю зробити задачу 1, чи 2 дома самостійно.

IХ.  Оцінювання учнів за відповіді та виконання завдання на ПК.