AMERICAN INSTITUTIONS: THE PRESIDENCY

AMERICAN INSTITUTIONS: THE PRESIDENCY

The President (any natural-born citizen over 34) is elected for a term of four years and can only be re-elected for one more term (22nd amendment — adopted after Franklin D. Roosevelt's four successive terms). The President was originally intended to be little more than a ceremonial Head of State, as well as Commander-in-Chief of the armed forces, but the federal government's increasing involvement in the nation's economic life and its prominent role in international affairs, where secrecy and speed are often essential, has increased the importance of the Presidency over Congress.

The President now proposes a full legislative programme to Congress, although the President, the Cabinet and staff are not, and cannot be, members of Congress. This means that the various bills must be introduced into the House of Representatives or Senate by their members. The President is consequently completely powerless when faced by an uncooperative Congress. Given also the difficulties in ensuring that the laws passed are effectively implemented by the federal bureaucracy, it has been said that the President's only real power is the power to persuade.

The role of the Vice-President is not very well defined by the Constitution, which gives him or her no other task than presiding over the debates in the Senate, where he may only vote in the case of a tie. Yet the Vice-President takes over from the President in case of death, resignation or sickness, which has already happened on eight occasions. To try and attract able men to this otherwise unimportant, mainly ceremonial post, Vice-Presidents have recently been given more important tasks, especially in foreign affairs.

VOCABULARY

to adopt [ə'dɔpt] — приймати, ухваляти

Commander-in-Chief [kə'ma:ndərɪn'tʃi:f] — головнокомандувач

bill [bɪl] — білль, законопроект

the House of Representatives [,reprɪ'zentətɪvz] — палата представників

to preside [prɪ'zaɪd] — головувати, бути головою (на — at, over)

to vote [vəut] — голосувати (за — for, проти — against)

tie [taɪ] — рівна кількість голосів (виборців)

QUESTIONS

1. Who can be the US President?

2. For what term can the President be elected?

3. What are the functions of the US President?

4. Can the President be the member of Congress?

5. What is the role of the Vice-President?

6. What is done to the post of Vice-President?

Американські інститути влади: президентство

Президент (будь-який народжений у країні громадянин, старший 34 років) обирається на термін чотири роки і може бути переобраний тільки ще на один термін (22-га поправка — прийнята після чотирьох поспіль термінів Франкліна Д. Рузвельта). Президенту спочатку призначалося буги не лише церемоніальним главою держави, але також і головнокомандувачем збройних сил, але зростаюча роль федерального уряду у справах національного економічного життя і його визначна роль у міжнародних справах, де часто необхідні секретність і оперативність, підвищила значущість президентства порівняно з конгресом.

Тепер президент пропонує конгресу повну законодавчу програму, хоча президент, Кабінет Міністрів і штатні співробітники не є і не можуть бути членами конгресу. Це означає, що різні законопроекти мають бути подані в палату представників або до сенату їхніми членами. Президент, отже, цілком неспроможний перед неузгодженими діями конгресу. Враховуючи також труднощі із забезпеченням ефективної реалізації прийнятих законів, яку гальмує федеральна бюрократія, президенту реально лишається тільки влада переконувати.

Роль віце-президента не дуже добре визначена Конституцією, яка не накладає на нього або на неї ніякого іншого обов'язку, крім головувати на дебатах у сенаті, де він може тільки голосувати в разі рівного рахунку голосів. Але віце-президент все-таки може посісти посаду президента в разі його смерті, відставки або хвороби, що вже траплялося у восьми випадках. Щоб використовувати і залучати спроможних людей до цієї, інакше не назвеш, незначної, переважно церемоніальної, посади, віце-президентам нещодавно надали право розв'язання більш важливих завдань, особливо в закордонних справах.