Амфібії. Різноманітність та значення в природі.

Урок

Тема. Амфібії. Різноманітність та значення в природі.

Мета:

Освітня: вивчити розмноження та розвиток земноводних; з'ясувати основні етапи їх розвитку; ознайомитися з різноманітністю та значенням земноводних у природі та житті людини.

Розвиваюча: формувати вміння визначати земноводних за зовнішнім виглядом; формувати зацікавленість до біо­логії;формувати вміння і навички роботи з підручником.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

а) словесний: пояснення, розповідь, бесіда.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

в) репродуктивний: прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

г) візуальний: складання схем.

Міжпредметні зв ́язки: природознавство, зарубіжна література.

Матеріали та обладнання: робочі зошити, підручники, таблиця «Різноманітність земноводних», малюнки, фотографії земноводних, мультимедійна презентація «Різноманітністі земноводних».

Основні поняття та терміни: пуголовок, цьоголіток, ряд Хвостаті земноводні, ряд Безхвості земноводні.

СТРУКТУРА УРОКУ
Організаційний етап ……………………………………………………….. 2 хв
Перевірка домашнього завдання…………………………………………….. 8 хв
Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності .. 3 хв
Вивчення нового матеріалу ……………… 22 хв
Узагальнення і систематизація знань і вмінь учнів ……………. 7 хв
Підведення підсумків уроку ……………… 2 хв
Домашнє завдання …………………………………………………………. 1хв.

Девіз: «Знання - сила. Френсіс Бекон» 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Привітання.

Перш ніж ми почнемо проводити урок, давайте повторимо правила, яких нам потрібно дотримуватися на уроці і які вам уже давно відомі:

1. Уважно слухати.
2. Не перебивати.
3. Правило піднятої руки, або не викрикувати.
4. Аналізувати.
5. Зосереджуватись.
6. Допомагати один одному.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Вправа «Плутанина»

Учитель. Знайдіть у тексті помилки, що допустив автор

Земноводні — це тварини, що живуть у прісних і солоних водоймах. Тіло їх складається з голови, шиї, тулуба та кінцівок. Жаби мають 4 однакові ноги, за допомогою яких легко ходять. Шкіра в жаби гладенька, без залоз. Ковтають їжу за допомогою очей. Органами дихання жаби є зябра. Серце жаб двокамерне, має два кола кровообігу. Температура тіла стала. До органів чуття належить також бічна лінія, що, як і в риб, тягнеться вздовж усього тіла. Нервова система земноводних простіша, ніж нервова система риб, проте краще розвинений задній мозок. Органи смаку знаходяться на верхній щелепі.

Відповіді: солоних, шиї, однакові ноги, ходять, без залоз, зябра, двокамерне, стала, бічна лінія, простіша, задній мозок, верхній щелепі.

Робота біля дошки: основні ознаки амфібій.  Словник.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (протягом уроку).

IV. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ставлення людей до жаб, ропух та інших представни­ків земноводних надзвичайно різне. Сьогодні під час ознайомлення і різноманітністю земноводних ми спробуємо з'ясувати, що викликає в людей негативні асоціації з ними, а також дізнаємося, що є вигадкою, а що правдою.

V. Пояснення нового навчального матеріалу

План

1. Розмноження та розвиток земноводних.

2. Різноманітність земноводних.

Розмноження та розвиток земноводних, як і в риб, відбуваються у воді. Земноводні — це роздільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у них відкриваються в клоаці.

Із настанням весни земноводні прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, що швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні ви часто чуєте гучний «жаб'ячий спів». Справа в том; що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки - резонатори. Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.

Самки відкладають у воду дозрілі ікринки, а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболоні ікринок набрякає та збільшується в об'ємі. Набряклі драглисті обі лонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де ви температура. Уночі, коли температура знижується, у кладках завдякі драглистим оболонкам температура продовжує залишатися на кількі градусів вищою, ніж у воді. Верхня частина яйця всередині прозорі оболонки містить темний пігмент, а нижня — світлий. Завдяки пігмей сонячне проміння краще прогріває яйце, тому воно отримує більші тепла, що необхідне для розвитку зародка. Крім того, темний пігмеї захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання

Земноводним властивий непрямий розвиток. Личинка жаб називав пуголовком. Спочатку вона схожа па личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Воші невдовзі замінюються внутрішніми, непомітними ззовні (проріз; зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу та двокамери серце. На його шкірі помітна бічна лінія. Отже, у личинок земноводні є багато спільного з кістковими рибами.

Перші дні пуголовки існують завдяки жовтку ікринки. Згодом у ні прорізується рот і вони починають живитися самостійно — спочат з'їдають драглисті оболонки ікринки, до яких прикріплювалися. Здобути їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м'ясистиі губами. Пуголовки зішкрябують шар дрібних організмів (водорос найпростіші) із підводних предметів. Згодом вони починають полюї на дрібних безхребетних.

Пуголовок швидко росте, зовнішні зябра замінюються внутрішніми, через деякий час починають розвиватися кінцівки. Спочатку помітні лише задні кінцівки, а передні сховані під шкірною згори, що прикриває зяброві щілини. Через деякий час з'являються легені, серце стає трикамерним. Хвіст поступово коротшає, стають помітними кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває 2—3 місяці, після чого жабенята заселяють на суходолі придатні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя.

Як і в риб, життя земноводних підпорядковане сезонним змінам у природі. Тому річний цикл земноводних, що мешкають у нашій країні, поділяється на такі періоди: весняне пробудження, розмноження (нерест), період літньої активності, зимівля.

Улітку земноводні ведуть активний спосіб життя, накопичуючи у внутрішніх органах запас поживних речовин. Восени зі зниженням температури довкілля активність земноводних зменшується, вони стають малорухливими. Тварини готуються до зимівлі й шукають придатні для цього місця. Зелені жаби зимують на дні тих самих водойм, де вони жили протягом літа. Бурі жаби залежно від виду зимують і під водою, і на суходолі. Кумки й тритони, що влітку живуть у водоймах, на зимівлю виходять на суходіл. Ропухи, які протягом літа перебували на суходолі, там і зимують. Для зимівлі на суходолі земноводні вибирають ями, запов­нені листям, нори гризунів, підвали, льохи, трухляві колоди повалених дерев тощо. Такий спосіб зимівлі для земноводних небезпечніший, між у водоймі, у зв'язку із зимовими коливаннями температури.

Самостійна робота з підручником та зошитом.

 

Фізкультхвилинка

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Один і два, три і чотири —

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.

 

Різноманітність земноводних. Відомо три ряди земноводних: Безногі, Хвостаті й Безхвості.

Безногі земноводні поширені лише в тропіках. їхнє тіло пристосоване до риючого способу життя. Кінцівки в них відсутні, очі дуже маленькі. Більшість видів цього ряду (кільчаста червяга) живе в ґрунті, інколи — у прісних водоймах (водні черв'яги).

У хвостатих земноводних видовжене тіло, хвостовий відділ добре розвинений, передні та задні кінцівки розвинені здебільшого однаково, іноді задня пара відсутня (сирени). Довжина тіла становить від кількох см до 1,8 м (велетенська саламандра). Ця тварина мешкає і річках Японії та Китаю, живиться червами, рибами, жабами тощо.

Запліднення в більшості хвостатих земноводних внутрішнє. Відомо 350 видів цих тварин (в України відомо 5). Представниками фауни України є плямиста саламандра та чотири види тритонів. Плямиста саламандра має яскраве забарвлення — чорне і яскравими плямами. Її шкірні залози виділяють отруйну речовину, що слугує для захисту від ворогів. В Україні ця тварина поширена терені Карпат. Звичайний і гребінчастий тритони влітку живуть у водоймі із невеликою течією, порослих рослинами. Зимують вони на суходо. (під пеньками, у купах листя тощо), а навесні знову повертаються до водойм. Інші два види тритонів — карпатський та альпійський — також поширені в Карпатах.

Протеї та сирени є цікавими представники хвостатих земноводних Протеї трапляються в підземних водоймах Балкан. Як і в більшості мешканців підземних водойм, покриви протей позбавлені пігменту, а очі сховані під шкірою. Протягом усього життя вони зберігають зовнішні зябра. Довжина тіла становить близько 30 см. Сирени живуть у болотах Північної Америки. У них також протягом усього життя зберігають зябра, передні кінцівки недорозвинені, задні відсутні, очі затягнені шкірою. Довжина тіла становить 70 см.

Ряд Безхвості земноводні налічує близько 3500 видів, що поширені на всіх континентах, крім Антарктиди.

В Україні мешкає лише 12 видів цих тварин. їхнє тіло коротке, оскільки хвостовий відділ хребта перетворений на єдину хвостову кістку. Задні кінцівки розвинені набагато краще, ніж передні, між їхніми пальцями часто є плавальні перетинки. Розміри безхвостих земноводних невеликі — від 1,5 см (короткоголов) до 32 см (голіаф). Маса голіафа становити 3,25 кг.

В Україні поширені жаби, ропухи, квакші та кумки. Зелені ж (наприклад озерна) більшу частину свого життя мешкають у воді, а як й виходять на суходіл, то лише на короткий час. Від своїх водойм ш нікуди не віддаляються, там вони розмножуються й зимують. Бурі ж (гостроморда й трав'яна) улітку мешкають на суходолі та лише на розмноження переходять до водойм.

Ропухи перебувають у водоймах менше, ніж жаби. В Україні відом зелена та звичайна ропухи, а також очеретяна, що трапляється на лині та в Карпатах. У ропух шкіра горбкувата, її верхній шар, що захищає тіло від пересихання. Ропухи активні переважно вночі, повітря більш вологе і прохолодне. Пересуваються повзаючи або невеликими стрибками. На нерест прямують у водойми, а зимують на суходолі.

Квакша звичайна (деревна жаба) — це єдиний вид земноводних в України, що живе на кущах і деревах. Її легко відрізнити за яскравим зеленим забарвленням та особливими круглими присосками на кінчиках пальців. Завдяки їм квакша може прикріплюватися до плоских предметів (листків, стовбурів дерев і навіть до скла) та пересуватися по вертикальних поверхнях. У чистих джерелах, криницях та інших невеликих водоймах протягом усього літа можна бачити невеликих безхвостих земноводних, які мають темне забарвлення з яскравими жовтими або червоними пляма­ми на череві, — кумки.

 Кумка червоночерева поширена на всій території України, а жовточерева — лише в Карпатському регіоні.

Роль земноводних у природі та житті людини. Земноводними живляться багато тварин, проте й вони самі знищують чимало без­хребетних, регулюючи так чисельність шкідливих і кровосисних видів. Деякі види земноводних людина вживає в їжу (велетенську саламандру, і тигрову та гостроморду жабу, жабу-голіафа). Окремі види навіть розводять на спеціальних фермах. Земноводні — це класичний об'єкт лабораторних досліджень для учених, студентів-біологів і медиків, завдяки їм зроблено чимало відкриттів. У Токіо та Парижі жабам навіть споруджено пам'ятники.

До Червоної книги України занесені тритон карпатський та альпійський, саламандра плямиста, ропуха очеретяна, жаба прудка.

(Учні представляють повідомлення, підготовлені вдома.)

VI. Узагальнення знань.

І. Вікторина

І. На які ряди поділяється клас Амфібії?

2. Яке запліднення в земноводних?

3. Яка шкіра в земноводних?

4. Яке серце в дорослих земноводних?

5. Назвіть органи дихання земноводних.

6. Скільки кіл кровообігу в земноводних?

Здавна вважається, що поява ропухи в корівнику віщує поганий надій, адже вони збираються для того, щоб виссати з корови молоко. Чи правда це?

Відповіді.

1. Безногі, Безхвості, Хвостаті.
2. Зовнішнє.

3. Гола, вкрита слизом.

4. Трикамерне.

5.  Легені та шкіра.

6. Два.

ІІ. Розвіювання міфів

З давна вважається, що поява ропухи в корівнику віщує поганий на­ми і рке вони збираються для того, щоб виссати з вимені корови молоко. Ми правда це? (Ропухи збираються у корівниках, адже там чимало г якому оселяються безліч безхребетних тварин, що є їжею їіч ропух)

VII. Підведення підсумків уроку.

- Що сподобалось на уроці? Що залишилось незрозумілим? Чому навчилися? Аргументація оцінок.

VIII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника по темі §      (конспект уроку).

2. Cловник.

3. Творче завдання: дібрати народні прикмети, легенди про земноводних.

 

 

 

Протей американський

 

 

Сирена