Аналітична довідка за результатами дослідження стану адаптації першокласників до навчання в умовах Нової української школи
Згідно плану роботи філії на 2019-2020 навчальний рік у жовтні адміністрацією школи було здійснено класно-узагальнюючий контроль, метою якого було визначення рівня адаптації школярів, уникнення перевантаження та вимог до навчального процесу в умовах нової української школи.
Протягом даного періоду були відвідані та проаналізовані уроки, проведені бесіди з вчителем та учнями. Було організовано проведення спеціальних занять для першокласників, які носили розвивальний та пізнавальний характер, проводились у формі гри та були спрямовані на визначення психологічної і соціальної готовності, розвиток психологічних функцій, пізнавальної активності.
Дослідження проводилося протягом вересня-жовтня. Обстежено всього
9 учнів, у т.ч. 4 дівчат, 5 хлопчиків.
Відвідані уроки засвідчили, що вчитель Стратійчук Н.В. будує уроки із врахуванням психологічних та індивідуальних особливостей розвитку дітей-шестирічок відповідно до програми НУШ
У навчанні учнів велику увагу вчитель приділяє грі як основному виду дитячої діяльності. Ігрова діяльність є цінним засобом виховання розумової активності учнів, активізує психічні процеси, викликає живу зацікавленість у процесах пізнання. Під час проведення дидактичних ігор діти з бажанням долають значні труднощі у навчанні, розвивають свої здібності та вміння. Так, на уроках навчання грамоти Ніна Василівна практикує інтерактивні вправи ігрового характеру
Уроки з курсу «Я досліджую світ» проводяться, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації є невід’ємною частиною уроків з фізичної культури. Кожен день починається з ранкових зустрічей.
На уроках мови та математики значне місце відводиться дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатися, забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку у першокласників просторових уявлень використовуються різноманітні дидактичні матеріали.
Вчитель постійно стимулює учнів дотримуватись правильної постави під час виконання письмових робіт за партою.
Адаптація дітей відбувається не відразу. Поступово підвищується працездатність, спадає напруга та тривожність.
У більшості учнів відсутня психосоматична симптоматика. У 18 % учнів спостерігаються психосоматичні симптоми дезадаптації.
Найчастіше це такі симптоми: дитина вранці сонна і млява; хворіла у вересні-жовтні.
За результатами проективної методики “Будиночки” 1 (0,5 %) учень має низький вегетативний коефіцієнт, стан яких зазвичай характеризується хронічною перевтомою, виснаженням, низькою працездатністю.
26 % мають вегетативний коефіцієнт від 0,51 – 0,91, що свідчить про стан оптимальної працездатності, який відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Цим учням необхідна оптимізація режиму праці і відпочинку.
68 % мають оптимальну працездатність, відрізняються бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енергозатрат. Навантаження цих учнів відповідає можливостям.
5,5 % мають занадто високий вегетативний коефіцієнт, що свідчить про те, що часто діти працюють на межі своїх можливостей і це призводить до швидкого виснаження. Учням потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження.
За результатами проективних методик 11 % учнів мають негативне і 54 % учнів позитивне сприйняття процесу навчання; в 35 % учнів виявляється амбівалентне ставлення до процесу навчання.
За результатами опитування за методикою Л. Ковальової, Н. Тарасенко 6 учнів мають високий ступінь адаптації. Ці діти адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання, швидко влилися в колектив, освоїлися в школі, набули друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя.
2 учнів мають середній ступінь адаптації. Період адаптації цих дітей в школі затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з вчителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Середній рівень адаптації може перейти в легкий до кінця першого півріччя завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя.
1 учень має високий ступінь дезадаптації. В таких дітей соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму. Ця дитина потребує спеціального навчання.
Найпоширенішими факторами дезадаптації є:
За результатами спостереження та експертної оцінки вчителів:
За результатами проективних методик:
За результатами готовності до школи:
- в “групу ризику” за рівнем адаптації потрапляють всі діти, які мають низькі показники готовності до школи, а також 10 % дітей з середнім рівнем готовності.
Отже, в цілому рівень адаптації першокласників до навчання у школі є достатній. Учні, які мають низьки показники за всіма або більшістю досліджуваних аспектів потребують подальшого супроводу з боку вчителів, батьків
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
1.Вчителю 1 класу:
1.1 Під час проведення занять здійснювати індивідуальний підхід до учнів, у яких виникають труднощі в період адаптаційного процесу.
1. 2 Удосконалювати форми та методи роботи з учнями шестирічного віку під час адаптаційного періоду та впродовж року.
1. 3. Проводити індивідуальні бесіди з батьками першокласників, в яких процес адаптації до шкільних умов проходить складніше.
1. 4. Проводити роботу зі згуртування учнів, виховання взаєморозуміння, взаємоповаги, вміння жити в колективі
2. Практичному психологу навчального закладу підібрати корекційні програми для роботи з учнями з низьким рівнем адаптації.
Заступник завідувача філії: О.В. Руда