2 лютого о 18:00Вебінар: Самооцінювання управлінських та освітніх процесів: нормативні орієнтири та особливості проведення

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ за результатами дослідження адаптації учнів 5-х класів ЗОШ I-III ступенів № 4 до нових умов навчання у 2018 / 2019 н.р.

Про матеріал
Перехід учня з початкової школи другого ступеня супроводжується низкою специфічних проблем, що потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена, насамперед, сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 3-4 і 5-х класів. До того ж, нові умови навчання в середній школі пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня, підвищують темпи навчальної діяльності. Усе це викликає напруження психіки дитини і може призвести до перевтоми, високого рівня тривожності, труднощів у соціально-психологічній адаптації. Для попередження можливих негативних явищ на даному етапі розвитку особистості школяра, виявлення труднощів адаптації психологічною службою проведено спеціальне психологічне дослідження.
Перегляд файлу

Відділ освіти виконавчого комітету Апостолівської міської ради

Апостолівська загальноосвітня школа I-III ступенів  № 4

 

 

 

 

 

 

 

 

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

за результатами дослідження адаптації учнів 5-х класів ЗОШ I-III ступенів № 4 до нових умов навчання

у 2018 / 2019 н.р.

 

 

 

 

 

Підготувала:

практичний психолог

Коваленко І.А.

 

 

 

 

Перехід учня з початкової школи другого ступеня супроводжується низкою специфічних проблем, що потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена, насамперед, сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 3-4 і 5-х класів. До того ж, нові умови навчання в середній школі пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня, підвищують темпи навчальної діяльності. Усе це викликає напруження психіки дитини і може призвести до перевтоми, високого рівня тривожності, труднощів у соціально-психологічній адаптації.

Для  попередження можливих негативних явищ на даному етапі розвитку особистості школяра, виявлення труднощів адаптації психологічною службою проведено спеціальне психологічне дослідження.

Мета дослідження – виявлення потенційної «групи ризику», тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов’язані із суттєвими труднощами (діти з емоційними розладами, порушеннями поведінки, зниженням рівня навчальних досягнень).

Завдання дослідження – дослідити такі адаптаційні процеси:

  • процес міжособистісної взаємоадаптації між окремими членами класного колективу, між колективом і кожним учителем;
  • процес реадаптації раніше сформованих і переадаптації актуалізованих міжособистісних контактів учнів у змінених, оновлених обставинах навчання;
  • внутрішні процеси самопристосування учнів у змінених умовах шкільного життя.

Для досягнення поставленої мети була розроблена Програма дослідження, яка складається із:

  • визначення характеру психологічного комфорту учня у класі, емоційного стану (проективна методика «Дерево», Дж. Лампен).
  • визначення ставлення учнів до навчальних предметів та навчання (Методика за Г.Н. Казанцевою)
  • Діагностики структури взаємин в учнівському колективі, виявлення «зірок» та «знехтуваних» (Соціометрія).
  • Діагностики особистісної адаптації школярів (методика Фурмана).
  • Діагностики шкільної тривожності (методика Філіпса).

Допомогти дітям найменш болісно пройти період адаптації до нових умов, пов’язаних зі зміною зовнішніх обставин і внутрішніми змінами, - важливе завдання для всіх дорослих, що беруть участь у навчанні й вихованні школярів.

Розуміючи важливість вчасного виявлення дезадаптації учнів та залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до її недопущення або подолання  психологічною службою проводиться психологічна просвіта батьків і вчителів. Такі заходи дають можливість полегшити процес адаптації, уникнути деформації формування особистості, утрати контакту з дітьми і зниження мотивації до навчання.

Дослідження проводилося протягом вересня-листопада 2018 року. Обстеженню підлягали 5-А клас (кл. керівник – Берестовська Марина Сергіївна); 5-Б клас (кл. керівник – Штанухіна Анжела Андріївна); 5-В клас (кл. керівник – Шимберська Тетяна Анатоліївна).

Загальна кількість респондентів склала 73 осіб.

Із них: дівчаток – 31, хлопчиків – 42.

У результаті дослідження виявлено дітей з високим рівнем тривожності:

  • 5-А клас – Бажура Денис, Завалій Анна, Кравчик Даніїл, Майстренко Дар’я, Пльонкін Володимир, Рогоза Максим, Сандай Марія, Хоменко Наталія.
  • 5-Б клас – Цизар Владислав, Давидов Артем.
  • 5-В клас – Барабаш Денис, Величко Крістіна, Корнієнко Діана, Костяк Анна, Плаксієнко Єгор.

 Виявлено учнів з труднощами у соціально-психологічній адаптації:

  • 5-А клас – неадаптованість виявлена у: Бажури Денис,а Бута Владислава, Воронюка Єгора, Завалій Анни, Завалій Яніни, Майстренко Дар’ї, Матеки Анастасії, Пак Поліни, Пльонкіна Володимира, Смаглюка Давіда; дезадаптованість виявлена у Ан Кіріла, Кравчика Даніїла.
  • 5-Б клас – неадаптованість виявлена у: Арсенюка Олександра, Глюза Софії, Любежаніна Іллї; дезадаптованість виявлена у Вовк Давіда, Грисюка Констянтина, Давидова Артема, Музика Дмитра, Шведа Євгенія.
  • 5-В клас – неадаптованість виявлена у: Булки Андрія, Величко Крістіни, Гемзюка Дениса, Дубовик Аліни, Кайло Валерія, Корнієнко Діани, Половенко Анни, Попович Олександри, Салоїда Максима, Соколової Єлизавети; дезадаптованість виявлена у Корнієнко Каміли та Паршина Єгора.

Виявлення соціометричного статусу учня:

  • 5-А клас: до зони ізольованих потрапило 3 учня – Кравчик, Хоменко та Худоба; до зони знехтуваних – Ан, Бажура, Василенко, Воронюк, Завалій Яніна, Козар, Майстренко, Мітрофанова, Пльонкін, Рогоза, Сандай, Смаглюк, Тельний, Шаповал та Шпурік.
  • 5-Б клас: до зони ізольованих потрапило 3 учня – Власова, Грисюк та Любежанін; до зони знехтуваних – Арсенюк, Гейзер, Цизар, Чирченко, Шулежко та Юревич.
  • 5-В клас: до зони ізольованих потрапило 3 учня – Корнієнко Д., Костяк та Паршин; до зони знехтуваних – Корнієнко Каміла, Костенко, Кучін, Надточий, Пістряк, Плаксієнко.

 

Рекомендації вчителям та батькам по взаємодії з тривожними дітьми:

1. Дотримуйтеся позитивної моделі виховання: емоційне тепле ставлення батьків і педагогів, постійна щира увага до потреб та інтересів дитини, не ігноруйте почуттів дитини, якомога менше зауважень.

2. Враховуючи підвищену чутливість до зовнішнього оцінювання тривожних дітей:

  • не акцентуйте уваги на невдачах;
  • давайте право на помилку;
  • опитування тривожних дітей варто робити всередині уроку;
  • не порівнюйте дитину з оточенням, лише із самою собою, з власним результатом;
  • оцінюйте тільки дію, вчинок, а не всю особистість;
  • не соромте прилюдно, не принижуйте гідності, не вимагайте прилюдного каяття.

3. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини:

  • частіше хваліть, але не за здібності, а за зусилля, старання;
  • частіше звертайтесь на ім’я;
  • не ставте завищених вимог;
  • введіть щоденний ритуал « Бюро гарних новин»;
  • заведіть у класі « Банк успіху», озвучуйте здобутки, досягнення учнів;
  • сприяйте підвищенню соціального статусу дитини серед однолітків;
  • створюйте педагогічні ситуації гарантованого успіху;
  • допомагайте виявляти себе , самостверджуватися в різних аспектах шкільного життя.

4. Забезпечте підтримку перед травматичними подіями і під час них:

  • Заздалегідь обговоріть, як відбуватиметься контрольна, моніторинг;
  • Обирайте зручний для дитини спосіб перевірки знань (письмо чи на одинці з вчителем);
  • Частіше застосовуйте візуальну (погляд) і тактильну (дотик) підтримку;
  • Намагайтесь знизити значущість ситуації, відмовитися від порівняння себе з іншими і бажання бути вищим;
  • Зосередитися на завданні;
  • Намагайтеся скорегувати установку на надмірну вадливість успіхів у навчанні (перенесіть акцент з оцінки результату на процес як чергову сходинку до успіху);
  • Використовуйте позитивне підкріплення під час відповіді.

5. Уникайте виникнення зайвих, необов’язкових психотравматичних ситуацій (не примушуйте виступати на сцені, олімпіадах).

6. Не експлуатуйте надмірну відповідальність тривожних дітей, не давайте доручень, пов’язаних із підвищеною відповідальністю (особливо – за інших дітей).

7. Залучайте тривожних дітей до корекційних занять з психологом (відпрацювання конструктивних засобів поведінки у складних ситуаціях, засвоєння прийомів подолання хвилювання, тривоги;зміцнення впевненості у собі, розвиток самооцінки і мотивації).

За результатами вивчення стану адаптації учнів 5 класу в основній школі рекомендовано:

Вчителям-предметникам:

  • ураховувати вікові та індивідуальні психологічні особливості учнів 5 класу;
  • використовувати у своїй роботі принцип наступності між початковою та основною школою;
  • запобігати груповій критиці дитини або її діяльності, а також порівняння її помилок з успіхами інших учнів;
  • порівнювати якість роботи дитини тільки з її попередніми результатами;
  • надавати емоційну підтримку учням словами, поглядом, жестами; демонструвати віру в успіх дитини, акцентувати увагу на успіхах, перемогах;
  • підтримувати і заохочувати прояви активності в роботі на уроці у скутих, сором’язливих, тривожних дітей, підвищувати їхній статус у класі;
  • посилити мотиваційну складову уроку, впроваджувати у своїй роботі засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;
  • розвивати рефлексивні уміння учнів, формувати навички самоконтролю та самооцінки;
  • застосовувати різні види, форми та стратегії для залучення до співпраці батьків для вироблення однакових поглядів на процес розвитку, виховання та навчання.

Класному керівнику:

  •  Постійно працювати над згуртуванням дитячого колективу;
  •  будувати спілкування в некритичній формі, формуючи адекватну самооцінку;
  •  піднімати статус ізольованого та знехтуваного учня (давати доручення, стимулювати, схвалювати його досягнення, створювати умови для співпраці з однокласниками);
  •  продовжувати співпрацювати з учителями-предметниками, батьками учнів, практичним психологом, бібліотекарем;
  •  провести години спілкування, бесіди, ділові ігри, тренінги, пов’язані з школою і проблемами вихованців, направлені на формування впевненої поведінки, подолання агресивності та грубої поведінки.

Під час відвідування уроків була оцінена робота вчителів-предметників щодо їхньої психолого-педагогічної майстерності. Майже на всіх уроках спостерігається сприятлива психологічна атмосфера, доброзичливе ставлення поєднується з вимогливістю вчителів до учнів. За  результатами дослідження надані рекомендації класним керівникам, батькам щодо індивідуального підходу до кожної дезадаптованої дитини відповідно до причин труднощів адаптації.

Взаємодія і наступність початкової і середньої школи у підтримці та підвищеній увазі до учнів, систематичне висвітлення даної проблеми на педрадах, нарадах, психологічний семінар-практикум для вчителів, які викладають у 5-х класах, щодо гуманізації взаємин з учнями, робота класних керівників, виступи психолога на батьківських зборах – усе це є ефективною системою роботи щодо профілактики дезадаптації п’ятикласників.

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
18 листопада 2020
Переглядів
180
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку