29 вересня о 18:00Вебінар: Крок уперед чи стоїмо на місці: реалії роботи вчителя початкової школи

«Аналіз наявний рівень знань і вмінь учня (ці) з інклюзивною формою навчання"

Про матеріал

«Аналіз наявний рівень знань і вмінь учня (ці) з інклюзивною формою навчання"

Відповідно до «Навчальної програми для загальноосвітніх навчальних

закладів 5-9 класи. Природознавство. Біологія.» Київ ВД «Освіта», 2013р.

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.відповідно до «Навчальних програм для 5-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції»

Освітня галузь «Природознавство» Інститут спеціальної педагогіки АПН України. Лабораторія інтенсивної педагогічної корекції

Укладачі: «Природознавство» для 5-6 класів Т.В. Сак. Київ, 2015р.

ТА ПРОГРАМИ РЕГІОНАЛЬНОГО КУРСУ ЗА ВИБОРОМ «ЕКОЛОГІЯ РІДНОГО КРАЮ», для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Перегляд файлу

 

Наявний рівень знань і вмінь учня (ці) 5-го класу

ПІБ учня (на початок і кінець н.р.)

Учень цілеспрямований, не відволікається від навчального процесу, тому зміг засвоїти, в окремих темах, більше інформації та відтворити її майже повністю. Складності виникають, при вивченні тем, що потребують логічного мислення, а не запам’ятовування та відтворення інформації.

Дитина має стійкі недоліки навчально-пізнавальної діяльності, які не вдалося достатньою мірою скоригувати в початковій школі. Їй притаманна особлива ригідність, негнучкість мислення. Учень не може належним чином аналізувати, порівнювати, узагальнювати та класифікувати природні об’єкти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки природних явищ, робити висновки, судження, умовиводи. Притаманна недостатність саморегуляції, труднощі здійснення самоконтролю, знижена пізнавальна активність, занижена самооцінка, низький рівень домагань, особливості емоційної сфери.

Потенціальні можливості

Потреби

Знає: в загальних рисах зміст курсу природознавства 4-го класу.

Вміє: простими реченнями відповідати на питання вчителя. Намагається робити висновки з теми, узагальнювати.

  • розвиток розумових дій та операцій (аналізу, синтезу, порівняння,

        абстрагування, узагальнення, конкретизації, класифікації);

  • розвиток логічних форм мислення: робити висновки, судження, умовиводи;
  • формування вміння розкривати цільові, причинно-наслідкові зв’язки; 
  • розвиток саморегуляції діяльності, самоконтролю (плануючого, операційного, заключного);
  • формування позитивних якостей особистості (вміння визначати мету діяльності,  цілеспрямованість, наполегливість у досягненні поставленої мети);

розвиток пізнавальної активності та емоційної сфери

 

формування природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

 

 

Цілі навчання

 

Зміст

 

Педагогічні технології, спрямовані на досягнення мети

 

Оцінювання знань, які учень засвоїв

за рік/півріччя 

Знаннєвий компонент

називає: природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи;  методи вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання);

наводить приклади:  методів і обладнання для  вивчення природи, їх використання  

Діяльнісний компонент

розповідає про  вчених-натуралістів (23) та їхній внесок у вивчення природи;

про методи вивчення природи;

пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук;

розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його проведення та отримані результати;

обирає обладнання, необхідне для проведення вимірювання і спостереження, і пояснює свій вибір;

знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях із природничих наук;

дотримується правил безпечного використання лабораторного обладнання

Ціннісний компонент

оцінює роль природничих наук у створенні технологій, що покращують життя людини;

висловлює свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»;

усвідомлює роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи

ВСТУП

ІКТ (1-й урок).

 

 Особистісно-орієнтоване навчання

(урок №2).

 

Проектне навчання

(урок № 3-5).

 

Колективно-творчого виховання

(при вивченні теми №6).

 

 

 

Знаннєвий компонент

називає: найменші частинки речовин; характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для   вимірювання розмірів і маси тіл; фізичні властивості  речовин (колір,  блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форму, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння;

наводить приклади: тіл і речовин, що оточують людину; чистих речовин і сумішей (2–3); неорганічних та органічних речовин (2–3); явищ у природі, техніці, побуті; явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; використання сумішей

 

Діяльнісний компонент

розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища;

пояснює: відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; чистих речовин – від сумішей; значення

органічних речовин для живої природи; значення горіння і гниття;

описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (23);

порівнює тіла й речовини за 34 ознаками;

характеризує: горіння як приклад хімічних явищ;

вимірює масу й розміри тіла, використовуючи відповідні прилади;

уміє розділяти суміш фільтруванням;

установлює зв’язки між явищами природи (на прикладах вивчених і за аналогією);

застосовує знання для безпечного поводження з тілами й речовинами в ситуаціях повсякденного життя;

дотримується правил: безпечного використання хімічного посуду

 

Ціннісний компонент

усвідомлює важливість акуратності, ретельності і точності при фіксуванні даних;

робить висновок про різноманітність тіл і явищ природи;

обговорює питання безпечного використання речовин;

оцінює ризики ситуацій повсякденного життя, пов’язаних із фізичними явищами, використанням тіл і речовин;

розуміє значимість потреби в безпеці

РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС

  1.  Технології колективно-групового навчання
  • 2.1. обговорення проблеми в загальному колі,
  •  
  • 2.2. мікрофон,
  • 2.3. незакінчені речення,
  • 2.4. мозковий штурм,
  • 2.5. навчаючи – учусь,
  • 2.6. ажурна пилка,
  • 2.7. аналіз ситуації,
  • 2.8. вирішення проблем,
  • 2.9. дерево рішень.

Технологія модульного навчання

( при вивченні явищ природи: фізичних;

Хімічних;

Біологічних).

 

Знаннєвий компонент

називає: сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк);

наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт

Діяльнісний компонент

описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею;

порівнює: за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями;

характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті;

пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи;

причину видимих рухів світил;

розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері;

показує на карті зоряного неба: Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту;

виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень;

оцінює значення: зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень

РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ

Ігрові технології.

 

Різнорівневе навчання.

 

Технологія модульного навчання

( при вивченні явищ природи: фізичних;

Хімічних;

Біологічних).

 

Знаннєвий компонент

називає: форму й розміри Землі; рухи Землі; фази Місяця; способи зображення Землі; материки та частини світу; склад ґрунту, повітря; властивості ґрунту, повітря, води;  

наводить приклади: розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у природі; використання води і розчинів людиною

Діяльнісний компонент

описує: внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: зміну дня і ночі; зміну пір року; зміни фаз Місяця; нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі; причини сонячного і місячного затемнення; колообіг води у природі; значення води, повітря, ґрунту;  значення сонячного світла і тепла для живої природи;

розрізняє: фази Місяця на зображеннях; способи зображення об’єктів на географічних картах;

показує на глобусі та географічній карті: материки і частини світу; найбільші географічні об’єкти, екватор, півкулі, полюси;

складає план досліду і проводить його;

застосовує знання для орієнтування на місцевості, ощадливого використання води у побуті;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; знання про властивості ґрунту для вирощування рослин;

розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту

Ціннісний компонент

усвідомлює, що планета Земля, її ресурси є цінністю для кожної людини;

висловлює судження щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

розуміє обмеженість ресурсів для задоволення потреб людини

РОЗДІЛ

ІІІ.

ЗЕМЛЯ ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

 

Тема 1. Земля як планета

ІКТ

 

Знаннєвий компонент

називає: властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів, бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні середовища життя;  склад екосистеми;

наводить приклади: пристосування організмів до періодичних змін умов середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних екосистем

Діяльнісний компонент

описує: пристосування організмів до чинників неживої природи; пристосування організмів до середовища життя; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: як відрізнити живий організм від неживого природного тіла; вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок  грибів, бактерій, рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах;

розпізнає: найпоширеніші рослини і тварин своєї місцевості; отруйні рослини, гриби, тварин своєї місцевості;

уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях

Ціннісний компонент

оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті людини;

усвідомлює, що кожний організм та їхня різноманітність є цінними для кожної людини

Тема 2.

 Планета Земля як середовище життя організмів

Особистісно-орієнтоване навчання.

 

Знаннєвий компонент

називає: джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону;

наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину; рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України

Діяльнісний компонент

пояснює зв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної книги і природоохоронних територій;

аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля;

дотримується екологічних норм поведінки у природі

 

Тема 3.

 Людина на планеті Земля

Різнорівневе навчання.

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Шендрик Лариса
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
9 серпня 2018
Переглядів
903
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку