Аналіз різних видів наочності на уроках іноземної мови.

Про матеріал
Місце і роль наочності у формуванні мовних навичок та розвитку мовленнєвих умінь. (на матеріалах англійської та німецької мови)
Перегляд файлу

Місце і роль наочності

у формуванні мовних навичок та  розвитку мовленнєвих умінь.

(на матеріалах англійської та німецької мови)

 

Зміст:

Вступ.

Розділ 1. Засоби унаочнення орієнтовані на формування мовних навичок та їх використання.

1.1 Формування фонетичних навичок.

1.2 Введення та закріплення лексики шляхом використання різних форм унаочнення.

1.3 Навчання орфографії.

1.4 Формування граматичних навичок з використанням наочних посібників.

 

Розділ 2. Засоби унаочнення, спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь та застосування їх на уроці іноземної мови.

2.1 Аудіювання

2.2 Говоріння

2.2.1 Діалогічне мовлення

2.2.2 Монологічне мовлення

2.2.3 Читання та письмо

Висновки.

Бібліографія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

      Відомо, що на початковому етапі навчання іноземної мови особливо важливе значення мають наочні посібники – зорові та слухові опори. Вони значно полегшують навчальний процес, оскільки підказують учням внутрішню схему висловлювання, подають зразок для наслідування вимови та інтонації.

     Навчання мовлення передбачає створення в учнів навички користування іноземною мовою і формування механізмів породження підготовленого і непідготовленого мовлення. Навички і вміння непідготовленого мовлення, його спонтанність, темп розвиваються на основі діалогу, навички і вміння підготовленого мовлення  з його ініціативністю, логічністю, послідовністю – на основі монологу.

    Добре відома роль наочних посібників у навчанні іноземних мов. У розпорядженні вчителів є наочні посібники, які входять у навчальний комплекс, але вони не можуть повністю задовольнити потреби навчального процесу. У зв’язку з цим виникає необхідність у створенні додаткових наочних посібників, які можна виготовити простим способом, не займаючи багато часу. Виготовити наочні посібники можуть як сам вчитель, так і учні за його ескізами.

      Наочні посібники можуть бути виготовлені різними технічними способами. Це малюнки, аплікації, фотографії, вирізки з журналів, листівки, збільшені малюнки і т. п.

     Аналіз різних видів унаочнення, які використовуються для навчання іноземним мовам, показує, що провідне місце в засвоєнні мовних одиниць, формуванні мовленнєвих навичок та вмінь належить мовній слуховій і немовній зоровій наочності. Поєднання цих двох видів унаочнення в аудіовізуальному синтезі, який використовується останнім часом, є одним з найбільш ефективних шляхів навчання іноземної мовленнєвої діяльності.

     Предметна наочність забезпечує розкриття значення іноземного слова шляхом демонстрації предметів, дій, картин, що означають їх.

     Мовна наочність – це семантизація слова засобами іноземної мови: мікро контекст, словотворчий та етимологічний аналіз лексичних одиниць, дефініція та співставлення, опори на інтернаціональні корені.

 

Розділ 1. Засоби унаочнення, орієнтовані на формування мовних навичок та їх використання.

1.1 Формування фонетичних навичок.

При навчанні іноземної мови в середній ЗОШ широко використовуються образотворчі опори - малюнки, фотокартки схеми та інші наочні посібники. Відомо, що засвоєння того що вивчається, особливо на молодших етапах навчання, проходить більш успішно, якщо учні мають можливість наочно уявити собі те, про що говориться, або дію, що відбувається в тій чи іншій ситуації за допомогою ілюстрацій. У зв’язку з цим перед вчителем гостро постає проблема самостійного виготовлення роздаткового та дидактичного матеріалу.

     Різноманітні опори індивідуального використання можуть бути створені для самих різних цілей, наприклад: для введення, закріплення, повторення лексичного та граматичного мовного матеріалу; для поповнення лексичного запасу учнів; для відтворення втрачених ними навичок і вмінь; для проведення вправ з нерозгорнутою ситуацією; для розвитку творчої ініціативи учнів; для здійснення вчителем контролю засвоєння вивченого; для вирішення багатьох дидактичних завдань.

      В кожному окремому випадку дуже важливо визначити, які образотворчі опори слід застосовувати, як ними користуватися. Вони повинні бути прості, однозначні, щоб викликати моментальну реакцію засобами вивчення іноземної мови.

    Відомо, що у навчанні іноземної мови одним із часто застосованих прийомів є хорове повторення окремих слів, речень, віршиків, невеликих текстів. Вправи, що виконується хором, дозволяють економно використовувати час уроку, створити умови для активної роботи слабких учнів, стимулюють навчальну діяльність всіх учнів класу.

      Однак при звичайному хоровому промовлянні матеріал спеціально не організовується, учні намагаються говорити синхронно, починають відпрацьовувати склад, роблять неправильні наголоси, викривляють інтонацію.

     Корективи рідко дають позитивні результати, тому що переключивши увагу на вказані вчителем недоліки, учні переходять на індивідуальний темп вимови, хор перетворюється на гамір. Щоб уникнути цього, слід організувати мовний матеріал, що вивчається, на основі образотворчих опор. Їх використання суттєво допомагає у набутті навиків правильної вимови, промовляння стає більш емоціональним, природнім.

З цією ж метою рекомендується проводити речитативні вправи (хором або індивідуально), в яких лексичний матеріал має чітку ритмічну організацію. РЕЧИТАТИВ – читати вголос, розповідати – вокальна форма (використовується головним чином в опорах), заключається у використанні ритмічно вільних фраз, за своїми інтонаціями наближаються до виразної вимови.

     Мелодійний малюнок речитативної вправи (на відміну від пісні, має широкий діапазон) обмежений інтонаційними рамками природного мовлення. Присутність рими для речитативу не обов’язкова.

      З метою вдосконалення навичок промовляння на опорному графічному листку зображуються предмети й особи (лексика, що вивчається), підібрані і розташовані у відповідності з вимогами ритмічної організації.

      Доцільно спочатку подати ритмічний малюнок одного лексичного матеріалу, щоб учні засвоїли його, а потім перейти до хорового його промовляння. Також речитативні вправи ефективно проводити у формі хорової декламації, запропонованої викладачем Удмуртського університету Г.С. Трохимовим, що дає можливість закріпити в пам’яті учнів лексичний матеріал.

В залежності від мовленнєвих моделей міняється не тільки ритмічний малюнок, але і темп промовляння речень.

     Для фонетичних навичок також доцільне виготовлення спеціальних комплектів таблиць у поєднанні з звукозаписом для роботи з оволодіння діалогічного мовлення. Зміст звукозапису складають озвучені приклади діалогів та паузовані вправи для відпрацювання ритміко-інтонаційного оформлення реплік. Як відомо, кожна мовленнєва форма характеризується внутрішнім ритміко-інтонаційним малюнком.

Тому дуже важливо оволодіти засобами інтонаційного оформлення висловлювання за допомогою одночасного використання таблиць та звукозаписів графічного та звукового зразка висловлювання, а також виконання паузованих вправ.

    Емоційність, інтонаційність та звукова чіткість, частота зміни ритму, темпу, інтонаційно-мелодійних діапазонів, притаманних фонетичним вправам привчають учнів до фонетично вірного оформлення мовлення.

 

1.2 Введення та закріплення лексики шляхом використання різних форм унаочнення.

     Відомо, що наочні посібники значно полегшують навчальний процес. В навчанні іноземних мов вони також знаходять широке використання. Подавати нову лексику вчитель змушений майже на кожному уроці. При цьому виникає цілий ряд питань: як подати нові слова, у якому контексті, як пояснити їх значення.

Лексичні одиниці повинні вводитись в усній формі в окремих реченнях або у зв’язній розповіді. Слід досягнути максимальної яскравості першого знайомства учнів з новими лексичними одиницями та намагатися зв’язати їх з тією чи іншою життєвою ситуацією, тому що перше сприйняття має велике значення для запам’ятовування (хоча не відкидає необхідність подальшої роботи над матеріалом та багаторазового його повторення.)

     Прикладом подання слів: тарілка, ніж, виделка, ложка, чашка для запам’ятовування може слугувати наступний. Вчитель розповідає про те, як відомий дітям герой Гекльберрі Фін, потрапивши у великий будинок, був змушений вчитись користуватися усіма цими предметами під час їжі. Цю сценку відразу можна розіграти з учнями. Запам’ятовуються також ці слова і при введенні їх з використанням предметів або малюнків, які вчитель приносить в клас. Яскраве подання досягається і за допомогою картинної наочності.

Мета занять з використанням лінгафонів для дітей така: створення творчої атмосфери, диференційований підхід до навчання учнів з різним рівнем засвоюваності, а також сформованості навичок самостійної роботи з отриманим завданням. При цьому вирішується більшість задач. Одна з них – закріплення пройденого лексичного матеріалу.

     При цьому завдання можуть бути самими різними. Так, наприклад, учні можуть розгадувати загадки, по тексту, що лунає в наушниках, вони можуть розмальовувати в різний колір малюнки, написати кількість тваринок (за текстом), обводити на малюнках речі та продукти, які позначаються у записі і т. п.

      Одним з найбільш перспективних напрямків у галузі «навчання іноземної мови в останні роки визначається раннє навчання в школах.» В початковій школі закладаються основи оволодіння іноземної мовою. При цьому наряду з розвитком комунікативних вмінь учнів у різних видах мовленнєвої діяльності, велику увагу приділяють формуванню навичок мовного матеріалу, тому що мовленнєва діяльність, як і будь-яка інша, формується на відповідних навичках та вміннях.

Використання комп’ютера дозволяє формувати графічний образ слова, одночасно з його звуковим та моторним образами. На етапі показу на екрані з’являються лексичні одиниці і відповідні їм малюнки. Одночасно із графічним зображенням слів учні мають  можливість прослухати лексичні одиниці (при цьому відбувається формування звукового образу слова.) Письмова функція лексики сприяє зміцненню зв’язку слів (мовленнєво-моторних, слухових, зорових) і допомагає тим самим їх кращому запам’ятовуванню.

В результаті багаторазових та цілеспрямованих вправ розвиваються лексичні навички для наступного їх включення в мовленнєву діяльність.

З метою формування продуктивних лексичних навичок вчитель використовує комп’ютер для поєднання лексичних одиниць. Наведу приклад: «скажіть якими можуть бути перераховані предмети» Учень повинен правильно скласти словосполучення з поданих прикметників та іменників.

           A dog                                   nice

A flower                                 yellow

A sun                                     bad

 

З метою формування продуктивних лексичних навичок виконується вправа по заповненню пропусків у висловах.

 

I like Maths……..                          on Monday

We count and……….                    lessons

We have Maths…….         do sums at Maths lessons

   

    Або дається завдання вибрати фразу для відповіді на запитання.

 

What is your name?                 My name is Tom.

                                                His name is Bill.

                                               Her name is Ann.

 

How old are you?                          I am 10.

                                                  He is 10.

                                                  She is 10.

    Побудова на мовних признаках повторення лексики має загально виховне значення, тому що, учні звикають задумуватися над мовною формою в її взаємодії зі змістом. Робота над лексикою дає поштовх для розвитку загальної культури школярів та для володіння рідною мовою.

До видів наочних посібників відносять також схеми. Частіше всього схеми використовуються при вивченні граматичного матеріалу (для засвоєння порядку слів в реченні і т.п.) При роботі над лексичним матеріалом вони застосовуються рідше (для демонстрації багатозначності слів, для показу слів–синонімів або антонімів.)

Але я вважаю, що схеми можуть допомогти як в організації мовного матеріалу у процесі знайомства з ним, так і при закріпленні, повторенні, систематизації вивченого.

 

1.3 Навчання орфографії.

      Навчання письму включає роботу над технікою письма (графіка, орфографія, пунктуація) та письмовим вираженням думок мовою, що вивчається (продуктивне писемне мовлення). Письмо у будь-якій мові являє собою стійку графічну систему і менш за все підлягає змінам. Орфографія – система правил використання писемних знаків при написанні слів.

      Орфографічні навички розвиваються на рівні лексичної одиниці. Об’єктами вивчення писемного мовлення є речення, абзац і зв’язний текст.

     Під час навчання орфографії велике значення має свідомість та наочність. З метою реалізації цих принципів застосовуються всебічний аналіз співставлення з рідною мовою, історичні екскурси, різноманітні засоби графічної наочності (таблиці, що відображають звуко - буквене співставлення , орфографічні таблиці, плакати, схеми, дошка.)

      Дошка – це основний наочний посібник, проте її потрібно використовувати правильно. У використанні дошки спостерігаються дві крайнощі: іноді викладач забуває про існування дошки у класі, а іноді навпаки, все підряд записує на ній. Рекомендується ілюструвати на дошці лише найважливіший і важкий для засвоєння матеріал, а також той, який вноситься у зошити учнів.

    З метою попередження помилок та навчання учнів правопису згідно з орфографією іноземної мови слід використовувати спеціальні вправи, націлені на формування стійких орфографічних навичок.

     У навчанні орфографії виділяють декілька видів вправ. До них відносяться вправи на списування та дописування (різноманітний роздатковий матеріал: картки, тестові завдання, підручники, словники), вправи для запису на слух (диктанти різних видів).        

Наведемо приклади завдань до вправ на ускладнене списування:

 

1. Перепишіть пари слів, які пишуться по різному , але вимовляються однаково.

Two – to, I – eye, man – men. (англ. мова)

See  sehe, hasst  hast, das Meer  mehr. (нім. мова)

 

2. Випишіть слова у колонки та прочитайте їх класу (з буквою Hh, Nn, Xx)

 

3.У поданих нижче словах букви переплутані. Розплутайте їх, запишіть слова, прочитайте їх у голос:

 

odcrort (doctor)

lleesr (seller)        (англ. мова)

acdren (dancer)

 

 

ihtcs (tisch)

uthee (heute)        (нім. мова)

ukzr (kurz)

 

         Для навчання орфографії важливим також є проведення різних видів диктантів: зорових, слухо-зорових, слухових, самодиктантів.

     Слід зазначити, що на початковому ступені важливо закласти міцні основи орфографічних навичок, щоб забезпечити учням можливість використання письма на подальших ступенях. Зрозуміло, що успішний розвиток мовленнєвих умінь письма зумовлюються якістю сформованих навичок техніки письма, а для цього на кожному уроці іноземної мови необхідно виконувати письмові вправи.

    У посібнику призначеному  для вчителів німецької мови 5-8 класів під редакцією Д. А. Євгененко, пропонуються письмові вправи для удосконалення техніки письма, засвоєння орфографії, оволодіння лексико-граматичним матеріалом та розвитку зв’язного мовлення. Перший розділ містить вправи для удосконалення техніки письма і навчання орфографії.           

     Для формування і закріплення графічних навичок письма в робочому зошиті для 2-го класу є достатня кількість традиційних вправ, які передбачають написання елементів великих і маленьких букв, списування букв, буквосполучень, слів і речень з прописів або друкованого тексту. Але там відсутні вправи на попередження і подолання інтерференції українського написання деяких букв. Хоч написання англійських та німецьких букв і не викликає великих труднощів для учнів, проте, особливо на початковому етапі навчання, учні часто допускають помилки на уподібнення деяких великих і малих букв, наприклад: d-b, i-l, h-k, g-q, N-H і т.п.

Графічні вправи посібника підібрані так, щоб не тільки запобігти таким помилкам, але й сприяти якісному і швидкому оволодінню графікою письма.

 

Ці вправи побудовані:

1. Відповідно до програмних вимог з розвитку навичок мовлення;

2. За лексичним, граматичним матеріалом і рекомендовано тематикою для кожного класу;

3. З урахуванням найтиповіших для учнів помилок в усній та писемній мові.

 

Наведу приклади деяких вправ:

1. Напишіть по рядку кожну букву.

2. Прочитайте і напишіть. (декілька речень англійською мовою)

3. Напишіть по п’ять разів буквосполучення:

               Sh, ch, ng, ph, oo.

4. Напишіть, прочитайте і перекажіть декілька речень англійською (німецькою) мовою)

                    

             Орфографічні вправи:

1. Напишіть речення. Підкресліть слова з буквосполученням ch, ng.

2. Прочитайте речення. Випишіть слова з буквами

                        N g p h o

3. Напишіть речення. Вставте пропущену букву або буквосполучення.

4. Випишіть слова, в яких є буквосполучення ее

5. Випишіть слова у 2 стопчики із звуками [i]   [f]

6.Складіть речення з словами і т.п.

 

1.4 Формування граматичних навичок з використанням наочних посібників.

     Дидактичні закономірності наочного навчання відносяться до числа фундаментальних положень теорії та практики навчання в школі. Зрозуміло, що значення наочних засобів важко переоцінити. Це питання актуальне і у потрібності його подальшого дослідження не виникає сумнівів.

     Таке розуміння наочного навчання в дидактиці та психології має принципове значення для методики навчання граматичного аспекту усного мовлення.

Практична направленість у викладанні граматики знаходить своє вираження у відповідному відборі граматичного мінімуму, виборі економічних та ефективних способів пояснення граматики, інтенсивного тренування та застосуванні технічних засобів навчання.

Відомо, що сутність навчальної роботи над граматикою складає осмислене засвоєння та запам’ятовування мовного матеріалу для вираження думок іноземною мовою, а це пов’язано з роботою механізмів пам’яті, розумовою діяльністю учнів.

      Граматична система мови може бути представлена у вигляді моделей. Структурні моделі речень відображають комунікативні типи фраз. При цьому все різноманіття мови зводиться до мінімуму структурних моделей, які наповнені різноманітною лексикою.

     Відомо, що рід іменників німецької мови відноситься до числа найскладніших для засвоєння граматичних явищ, тому розробляючи систему наочних опор, довелося приділити особливу увагу питанню найефективнішого вивчення цієї проблеми.

Одним із прикладів за допомогою якого навчання відбувається більш ефективно є кольорове маркірування категорії роду. За іменниками чоловічого роду закріплюється червоний колір, за іменниками жіночого роду-зелений, середнього роду-жовтий. Принципи маркірування узгоджуються з даними психології про вплив кольору на людину.

Відомо, що при вивченні школярами відмінювання іменників великі труднощі виникають у наслідок граматичної омонімії присубстантивних визначень (артиклів, займенників та ін.) з метою визначення тих труднощів за кожним відмінком у системі наочних опор закріплюється певна геометрична форма. Ці позначки надають словам явно виражені признаки.

Як візуальну наочність також можна використовувати смужку цупкого паперу з рухомою пластинкою. За допомогою цього посібника показують дітям, як із двох слів утворюється нове слово. Наприклад, на смужці паперу написане слово a pen, на пластинці a friend (слова написані різними кольорами). Переміщуємо пластинку так, щоб ці два слова поєдналися, утворюючи слово a penfriend.

      Аналогічним образом демонструються утворення слів: a raincoat, a swimming-pool, a schoolboy, schoolchildren. (англ. мова)

Der Studiumplan, die Grossmutter, das Schlafzimmer (нім. мова)

Використовуючи такі посібники, учням демонструється граматична конструкція I can, I have, а також модель побудови запитань в англійській (нім.) мові. За допомогою посібника демонструються зміни, що відбуваються у розповідному та питальних реченнях.

На стереотипному етапі формування мовленнєвих граматичних навичок у мисленні учнів відбувається зрушення вбік змістового аспекту мовлення. Проте оволодіння словоформами іменників пов’язане з певними труднощами. В якості опори для подолання цих труднощів слугують вербальні опори. Вони є готовий для використання лексичний матеріал. Вербальні опори використовуються в підстановчих вправах умовно - мовленнєвого характеру.

 

Наведу деякі з них:

….einen Ball             -em Vater            -es Schulers

….einen Fuller          -em Bruder          -es Freundes

….einen Bleistift       -em Kehrer          -es Vaters

   

       У номенклатуру інструментарію входять також картки, які містять лексичний матеріал для виконання письмових вправ. Наприклад, під час вивчення відмінку аккузатив учні отримують наступні завдання:

….. Зліва записані знайомі та незнайомі іменники у відмінку номінатив. Потрібно їх поряд записати у відмінку аккузатив з неозначеним артиклем.

    У розпорядженні вчителів іноземних мов є наочні посібники, які входять в навчальний комплекс, але вони не можуть повністю задовольнити потреби навчального процесу. У зв’язку з цим виникає необхідність у створенні додаткових наочних посібників, які можна виготовити простим способом, який не займає багато часу.

Виготовити наочні посібники може як сам вчитель, так і учні по його ескізам. До цієї роботи рекомендовано залучати й вчителя малювання, який запропонує учням виконати необхідні малюнки на своїх уроках.

Для демонстрації окремих наочних посібників рекомендується мати переносний мольберт. Його можуть виконати учні на уроках праці. При виготовленні необхідно враховувати можливість заміни в посібнику деяких змінюючих компонентів, що особливо важливе у наочних посібниках, які спрямовані для засвоєння граматичного матеріалу.

Кожний посібник складається із мовного зразка (який знімається) і листа з малюнком. Малюнки можуть бути використані при роботі над різними мовними зразками. Мовний зразок пишеться крупним жирним шрифтом (він повинен залишитись у пам’яті учнів) на листку паперу стандартного розміру. В ньому залишаються віконця, в які вставляються змінюючи компоненти зразка (слова, букви, закінчення). Крім цього, на листку паперу робляться розрізи, як в альбом для фотографій. Це дасть можливість міняти малюнки по мірі вивчення нового матеріалу.

   За таким же принципом виконуються тематичні наочні посібники. Наприклад, зображується вітрина магазину. В ній представлені різноманітні предмети ( одяг до якогось сезону). З журналу мод вирізаються необхідні малюнки і наклеюються на лист паперу. У вітрині висить вивіска-реклама. Може бути намальована кімната, обставлена різноманітними меблями.

Майже у кожному кабінеті іноземних мов є монтажі, які включають пейзажі окремих міст(підписи до них зазвичай зроблені на іноземній мові). Такі монтажі виконують лише одну функцію – надають зорове уявлення про те, що на них зображено. Але зібраний матеріал використати і з метою розвитку мовлення учнів. Для цього потрібно підібрати відповідні мовні зразки.

За малюнками і фотографіями можна провести тренування для розвитку діалогічного мовлення. При цьому відпрацьовується як вивчений граматичний матеріал, так і деякі структури реплік діалогічного мовлення.

Наочні посібники рекомендовано застосовувати після повторення лексико-граматичного матеріалу, в ході якого:

- вчитель звертає увагу на форму, яку потрібно закріпити, на особливості її побудови та вживання;

 

- повторюються слова, які називають зображені на картинках предмети(спочатку в початковій формі, потім в тій, яка вимагається при вживанні в мовному зразку);

 

- відпрацьовується інтонація речень даного типу;

 

- у разі необхідності вводяться нові слова (додаткові);

 

Робота з мовним зразком поступово ускладнюється. Наприклад, вживання прикметника тренується тільки після відпрацювання структури без нього. Використанню зв’язних реплік в діалогічному мовленні передує тренування окремих реплік.             

Наявність граматичних посібників робить тренування учнів більш ефективним, так як звільняє їх від пошуків змісту для заповнення форми. Роботу з наочними граматичними посібниками слід розглядати, як засіб для розвитку навичок усного мовлення, як тренувальну підготовчу передмовну вправу, яка допомагає оволодіти вільним спілкуванням.

      Наведені приклади методики використання засобів навчання, при оволодінні граматичних навичок, демонструють можливість зв’язків навчання для реалізації комплексного використання видів наочності у вирішенні конкретних методичних задач навчання іноземної мови.

 

Розділ 2. Засоби унаочнення, спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь та застосування їх на уроці іноземної мови.

2.1 Аудіювання.

    Данні психологічних досліджень в галузі пізнавальної діяльності людини говорять про те, що використання зорової наочності у викладанні іноземної мови грає дуже важливу роль. Візуальний стимул концентрує увагу учнів, приносить пожвавлення в навчальний процес, спонукає посиленню позитивної мотивації та підвищує міцність засвоєння матеріалу.

Проте, якщо проблема використання наочності для навчання мовлення отримала останнім часом доволі широке висвітлення, то для аудіювання вона майже не розглядалась в методичній літературі. Тут, певно, вплинули традиційні думки, що малюнок відволікає від слухового сприйняття змісту та ускладнює його. Але психологи довели, що перекодування звукових сигналів у смисл відбувається ефективніше, якщо учні уявляють собі, про що ведеться розповідь. Для розвитку цього вміння може слугувати картинна наочність.

     Як відомо, сприйняття усного мовлення пов’язане з механізмом слухової пам’яті. Використання навчальних картин , які відображають у наочній формі змістову сторону аудіотексту, полегшують роботу пам’яті.           Дослідження показали, що безпосереднє розуміння усного мовлення досягається, з одного боку, в результаті словесного розуміння, а з іншого боку, під час впізнавання та осмислення предметного змісту, тобто предметного розуміння.

    Тому доцільно використовувати транспаранти як зорову опору, особливо на початковому етапі навчання аудіювання, в тому числі і для контролю розуміння. Для цієї мети транспаранти можуть використовуватись в поєднанні з магнітно плівкою, на яку записаний аудіотекст. Наприклад, на транспаранті зображена типова вулична ситуація, де безліч людей зайняті кожен своїми справами. Плівка відтворює діалоги людей. Вчитель може полегшити завдання прослуховування, по черзі відкриваючи тільки зображення учасників діалогу, або, навпаки, ускладнити завдання, продемонструвати відразу всю ситуацію і запропонувати учням самим визначити дійових осіб окремих фрагментів аудіотексту.

       Предметне розуміння надає спрямованості думки. В свою чергу направленість полегшує розуміння деталей, забезпечує сприйняття як змістового боку мовлення, так і структурного. Важливим фактором направленості думки є виділення смислових опорних пунктів, змістових ключових слів, носіїв основного змісту тексту.

 Іншим важливим технічним засобом навчання в умовах школи є лінгафон. Використання лінгафонного приладдя дозволяє учням самостійно працювати на уроці, створює умови для індивідуалізації навчання, стимулює мовну активність учнів і в цілому тримає великі можливості для інтенсифікації процесу навчання іноземним мовам.

     Цілеспрямоване комплексне використання кінофрагменту на заключному етапі роботи над темою складається з контролю усних і мовних навичок учнів по вивчаємій темі підручника. Тому досить важливо, щоб зміст кінофрагменту співпадав з тематикою підручника. Крім цього, доцільно вчителю використовувати такий посібник, в якому дикторський текст містив би невелику кількість незнайомих учням слів, необхідних для передачі нового змісту і розвитку їх мовної здогадки.

      Добре себе також зарекомендували лінгафонні програми, які виконують функцію індивідуалізованого навчального контролю. На кінцевому етапі навчання аудіювання учні виконують паузовані вправи, відповідаючи на запитання диктора по змісту прослуханого. Таким же чином контролюється засвоєння усно-тематичного матеріалу. Наприклад, по засвоєнню теми «Мої друзі» учням пропонується у вигляді мовленнєвої зарядки лінгафонна програма з запитаннями типу: «Чи є у тебе друг в Англії (Німеччині)?»,  «Як звати твого друга?», «В якому місті він живе?» і т.п.

   Дикторські записи можуть використовуватись для самостійної семантизації нової лексики. Нові слова за темою включають до аудіотексту, які спрямовані на мовну здогадку по контексту. Правильність своєї здогадки учень може перевірити, відповідаючи у паузу на завдання диктора, що потребує розуміння нової лексики.

   Значення наочності при навчанні аудіювання - полягає також в можливості використання її як засобу контролю (самоконтроль та контроль з боку вчителя). Навчальні картини можуть бути продемонстровані після прослуховування із завданням встановити випадок відповідності і невідповідності зорового і мовленнєвого ряду.

      Комплексне використання ТЗН на уроках іноземної мови сприяє більш глибшому й міцнішому засвоєнню мовного матеріалу, розвитку навичок усної мови та читання, розумінню іноземної мови на слух.

Навчальне кіно займає особливе місце в системі ТЗН завдяки тому, що з його допомогою можна створити природне середовище на уроці. Використання навчального кіно на уроці іноземної мови сприяє активізації знайомої лексики, створенню мовної ситуації, практичному оволодінню усним мовленням, підвищенню зацікавленості учнів до вивченню іноземної мови.

     Кінофільм на уроці іноземної мови є ефективним засобом розвитку навичок усного мовлення і сприяє закріпленню вивченого матеріалу.

   Як підсумок, слід сказати, що картинна наочність повинна знайти відповідне місце у навчанні аудіювання іноземного тексту. Виступаючи в якості зорових опор, що репрезентують змістові віхи мовленнєвої дії або критичну точку аудіотексту. Навчальні картини розвантажують пам'ять учнів, формують в них установку, полегшують процес «входження» в текст і створюють потрібну загальну направленість розумового процесу.

 

2.2 Говоріння.

      2.2.1 Діалогічне мовлення.

     Як відомо, у навчанні іноземної мови, засвоєння мовного матеріалу є засобом для досягнення головної мети – оволодіння основами спілкування іноземною мовою. Перш за все, слід відзначити, що дії граматичного оформлення усного мовлення виступає об’єктом цілеспрямованого формування на різних рівнях організації мовного матеріалу.

 При цьому обов’язково враховують тісні взаємозв’язки комунікативного чи граматичних аспектів висловлення, а також внутрішньомовні системні зв’язки між граматичними, лексичними та інтонаційними засобами оформлення повідомлення. Під час навчання іноземної мови потрібно сформувати в учнів міцні автоматизми, забезпечити гнучке варіативне володіння матеріалом, що вивчається на етапі розвитку вмінь діалогічного та монологічного мовлення.

Як відомо, у середній школі учні оволодівають різними видами діалогів: діалог – розпитування, діалог – обмін думок, діалог – волевиявлення та інші. Кожен вид діалогічної єдності має характерні ознаки, які стають предметом з’ясування та наступного засвоєння учнями. Ця композиція діалогу, особливості синтаксичних конструкцій, за якими складаються його репліки, їх фонетичне та ритміко-інтонаційне оформлення.

Поєднання слухової та зорової наочності дозволяє подати діалог-зразок разом з характерними для нього ознаками. Слухова наочність (озвучений зразок діалогу) ілюструє емоційну виразність діалогу-зразка, ритміко-інтонаційне оформлення реплік, що його складають.

Оволодінню засобами інтонаційної виразності мовлення допоможуть паузовані імітативні вправи. Виконання їх передбачає промовляння реплік діалогу під час пауз за диктором у визначеному темпі, з вірним змістовним наголосом та емоційними відтінками; корегує вимову окремих слів та словосполучень.

Зорова (вербально-графічна) наочність використовується для подачі діалогу-зразка, моделі його побудови, схем речень та словосполучень. Модель відображає послідовність і комунікативну направленість реплік, служить опорою у сприйнятті учнями діалогу за аналогією.

З опорою на модель і схеми школярі виконують завдання, за допомогою яких вони навчаються ставити запитання, відповідати на них, відтворювати діалог-зразок. Виконання таких завдань дозволяє зробити навчання діалогу більш цілеспрямованим та керованим.

Під час виконання цих завдань за допомогою учнів можна запропонувати також список тематично-згрупованих слів та словосполучень. Активізація лексичного матеріалу(за умови поєднання вербальної та схематичної наочності) слугує меті формування механізмів комбінування лексичних одиниць. Одночасно це допомагає учням планувати змістовний план мовленнєвих дій.

Можливість опори на різноманітні орієнтири забезпечує виконання  завдань учнями різного рівня мовної підготовки. Використання опор у вигляді діалогу-зразка та схем, виконання аналогічних завдань з опорою тільки на модель діалогу та ситуацію мовленнєвого спілкування забезпечує поступовий розвиток самостійності учнів, навчають їх орієнтуватися в ситуації спілкування, відбирати необхідні мовні засоби.

Для подачі певної навчальної інформації можуть бути використані різні засоби наочності та їх поєднання: таблиці, схеми, картини, звукозаписи, діапозитиви та інші. Однак оптимальними можливостями для організації вправ з опорою на комплексне використання різних видів наочності мають транспаранти у поєднанні із звукозаписом.

Транспаранти, як відомо, легкі у застосуванні, що значно полегшує організаційний бік діяльності вчителя, пов’язаною з подачею зорових опор. З їх допомогою можна послідовно подати навчальну інформацію (спочатку діалог-зразок, потім його модель і схеми фраз), запропонувати різні орієнтири для виконання завдань(модель діалогу, схема фраз, лексика або модель діалогу і ситуація та інше), розгорнути діалогічну єдність, включивши до нього нові репліки.

Перевага транспарантів у тому, вони дають можливість моделювати ситуації шляхом заміни одних компонентів іншими. Комплект транспарантів може складатися з двох частин: основної, яка містить моделі діалогу, схеми синтаксичних конструкцій, за якими будуються репліки, у тому числі додаткові для поширення діалогу. Змінна частина містить зразки діалогу, лексичні одиниці словосполучення, а також ситуації мовленнєвого спілкування, зміст яких визначається темою, що вивчається. Таким чином реалізується можливість відпрацювання дій граматичного оформлення виразу у формі діалогу на значному за обсягом лексичному матеріалі, що забезпечує гнучкість навичок і вдосконалює мовленнєві вміння.

Важливим методичним завданням навчання діалогічного мовлення є також робота на оволодіння варіативними способами вираження думки. Націлити учнів на використання синонімічних засобів вираження думки у процесі мовленнєвої практики може допомогти спеціальна таблиця. ЇЇ зміст складає зразки і схеми речень, за допомогою яких учень може виконати певні комунікативні наміри різними лексико-граматичними засобами. Наряду з цим сюди включені схеми та зразки словосполучень.

Використання транспарантів з моделлю діалогу, ситуацій мовленнєвого спілкування у поєднанні з таблицею, що містить синонімічні засоби комунікативного наміру, полегшує керування мовленнєвою практикою учнів, забезпечує різноманіття використання мовних засобів, дозволяє виразити емоційне особисте ставлення до предмету розмови.

Також відомо, що і на початковому етапі навчання іноземної мови особливо важливе значення мають наочні посібники – зорові опори. Вони значно полегшують навчальний процес, оскільки підказують учням внутрішню схему висловлювання.

Навчання мовлення передбачає створення в учнів навички користуватися іноземною мовою і формування механізмів породження підготовленого і непідготовленого мовлення. Навички і вміння непідготовленого мовлення, його спонтанність, темп розвиваються на основі діалогу, навички і вміння підготовленого мовлення з його ініціативністю, логічністю, послідовністю – на основі  монологу.

Враховуючи те, що навчання непідготовленого мовлення вимагає великих зусиль, вчителі розробили зорові опори для керування мовною діяльністю на початковому етапі. Використовуючи їх, учитель виступає одночасно в ролі режисера, слухача і суфлера, залучає учнів до роботи, активізує їх, зосереджує їхню увагу, попереджає можливі відхилення від теми, прогнозує труднощі в змісті та мовні помилки. Разом з учите учні опрацьовують мовні структури. В учнів також формуються мовні уміння, фонетичні та граматичні навички. Змістом мікро - діалогу є відомості про себе, про своє життя, сім`ю, друзів, їхню роботу, інтереси, а також вираження свого ставлення до думки співрозмовника.

Спостереження показують, що на основі зорових опор учні за 8-10 хвилин складають 35 мікро - діалогів, які включають близько250 реплік стимулів та реплік-реакцій. Використання зорових опор дає можливість утримувати увагу учнів, які починають вивчати іноземну мову, протягом порівняно довгого часу, що безумовно сприяє розвитку їхньої пам’яті і формуванню практичних умінь та навичок.

Мовна діяльність учнів на основі зорових опор здійснюється в такій послідовності:

 

1.Звукова презентація і аудіювання структури.

2. Розкриття узагальненого значення структури і виділення основних структурних ознак.

3. Звукове відтворення структури хором, індивідуально.

4. Побудова речень за аналогією.

5. Оволодіння механізмом лексичної підстановки.

6. Прослуховування мікро-діалогів зразків з магнітофона з метою запам’ятовування діалогічної єдності.

7. Інструкція щодо використання зорових опор для складання мікро - діалогів.

8. Інтенсивна робота парами за схемою: вчитель-учень, учень-учень, учень-клас, клас-учень з поступовим ускладненням зорових опор для розвитку механізмів мовлення учнів.

 

Зрозуміло, що в межах навчальних занять демонстрація діалогічного мовлення можлива тільки з допомогою спеціальних навчальних матеріалів та засобів навчання. Ні мова вчителя, ні ті засоби навчання, які забезпечують сьогодні навчальний процес, не дають повного уявлення про діалогічне мовлення.

З того тлумачення поняття «діалогічне мовлення», про яке вже говорилось раніше, можна сказати, що це навчальні матеріали, які в змозі демонструвати його як в зоровому, так і в в звуковому вираженні і при цьому в присутній йому динамічній «живій» формі. До цього часу створення і використання таких матеріалів було майже неможливим. Тільки використання в системі навчання комп’ютера відкрило шлях до рішення цієї проблеми.

2.2.2 Монологічне мовлення.

Комплекс транспарантів у поєднанні з звукозаписом доцільно також створити і для роботи по оволодінню діями граматичного оформлення монологічного мовлення.

Так під час роботи над мовленнєвою формою «Роздуму» учням подається зразок вислову за допомогою транспарантів. Вони знайомляться з його змістом, виділяють незмінні та змінні частини. «Роздум» зазвичай містить речення, які визначають тему (проблему). Останнє речення містить аргументи, факти, які розвивають тему, розкривають зміст роздуму.. На основі запропонованого зразка учні спочатку працюють з головним реченням, потім з реченням, яке містить аргументи і резюмуючи репліку. Потім вчитель пропонує їм назвати моделі, за якими будуються фрази монологу та засоби зв’язку речень. Головне та резюмуючи речення можна виділити кольором.

При використанні транспарантів для подачі зразка висловлювання та його характерних ознак, завдання для його відтворення можна виконувати на основі різних опор (орієнтирів). Так, в якості опор учням можна запропонувати речення теми, резюмуючи речення, а також окремі слова та словосполучення.

Під час роботи над висловлюванням у мовленнєвій формі «Опис» або «Розповідь» велике значення має використання образотворчої наочності. Сюжетні малюнки дають змістову основу для побудови розповіді.

Для створення ситуацій мовленнєвого спілкування використовуються різні засоби: серії картин, діафільми та інші. При виконанні завдань на основі їх змісту використовується вербально-графічна наочність, за допомогою якої подається модель побудови висловлювання, опорні елементи у вигляді лексичних одиниць та словосполучень, що дозволяють учням висловити емоційно-особисте відношення до подій, предметів та ін..

Поєднання різних видів наочності (візуальної та вербально-графічної) дозволяє сформувати у школярів уяву про тісні зв’язки всіх аспектів висловлювання, надати орієнтири для здійснення мовленнєвих дій.

Цій же темі відповідає посібник, зоровий ряд якого організовано з використанням прийому колажу. Цей прийом полягає у наклеюванні на будь-яку основу матеріалів, які відрізняються за кольором та фактурі. Використання даного прийому при створенні посібників з іноземної мови дозволяє об’єднати різні за характером зорові опори (вербальні, графічні, образотворчі) та дякуючи загальному символу підкреслити їх загальність.

Так, наприклад, можна використовувати плакат-таблицю у вигляді колажу: у центрі плакату розташоване дерево, яке виконане в умовній манері. Воно символізує зв'язок лексичного та граматичного аспектів висловлювання. Дієслова знаходяться там, де коріння дерева, їх лексичне значення визначає вибір моделей фраз та словосполучень. Ці моделі розташовані у кроні дерева. У посібнику передбачається заміна цих компонентів, що дозволяє активізувати значний об’єм граматичного та лексичного матеріалу. Цей вид наочності допомагає глибше зануритись у тему, що вивчається, стимулює розумову діяльність учнів, творчу та мовленнєву діяльність.

Однією з найважливіших проблем вивчення іноземної мови в школі є забезпечення протягом уроку мовної активності кожного учня. Адже, як показує досвід, учень лише тоді може засвоїти мовний матеріал, коли він кілька разів вимовить нові слова, мовні зразки з певною граматичною структурою. Коли в класі 20 чоловік, забезпечити таку можливість для кожного учня – справа надзвичайно складна. Вчителі намагаються знайти вихід у широкому застосуванні хорових вправ, переважно імітаційного характеру, в процесі виконання яких учні повторюють мовні зразки слідом за вчителем чи фонограмою. Для забезпечення зорових опор у цих вправах вживаються різні підстановці таблиці. Але досвід показує, що в результаті учні все ж неспроможні вжити нові мовні одиниці в різних ситуаціях мовлення. Таким чином, мета заради якої мовний матеріал вивчається, залишається нездійсненною. Адже цей матеріал повинен стати для учнів засобом спілкування та висловлення своїх думок іноземною мовою. Справа тут, очевидно в тому, що вправи на складання речень з підстановчими таблицями, на імітацію мовних зразків, хоч і забезпечують певну моторну активність органів мовлення, все ж є недостатніми для формування стійких мовних навичок. Щоб «вивести» певні слова чи граматичні структури в мовне спілкування, необхідно активізувати їх за таких умов, які б своїми суттєвими рисами нагадували природне мовне спілкування.

Для ефективного формування навичок та вмінь мовлення необхідно організувати вправи в такий спосіб, щоб учні усвідомлювали комунікативну функцію мовних одиниць і весь час вживали їх у різноманітних ситуаціях мовлення.

Учителі у своїй практичній діяльності намагаються розв’язати цю проблему шляхом використання малюнків (слайдів, діафільмів, комп’ютера), з приводу яких учні повинні щось сказати. Також використовуються  роздавальні картки, на яких вміщено малюнок і список слів, що їх треба вжити в розповіді за малюнком, або кілька запитань до малюнка. Учні готують розповідь кожний за своєю карткою, а потім учитель пропонує їм по черзі висловитися. Такі вправи певною мірою підвищують ефективність навчального процесу. Вони викликають в учнів інтерес, задоволення результатом своєї діяльності. Але за допомогою цих вправ неможливо залучити кожного учня класу до активного мовлення. Учитель має змогу надати слово лише 3-4 учням. У решти ж учнів заготовлена програма висловлювання  так і залишається нереалізованою.

Як показали спостереження, не досить ефективним виявляється і спосіб організації матеріалу карток. Здебільшого малюнки до них добираються випадково, вони містять багато зайвих деталей, що не відповідають мовним можливостям учнів. У картках, як правило, немає вказівки на логічну послідовність висловлювання, на спосіб його граматичного оформлення. Подання лише списку слів або запитань не забезпечує безпомилкового виконання вправ.

Роздавальні картки можна розглядати як спосіб інтенсифікації навчання іноземної мови, якщо вони відповідають таким вимогам:

1. враховують лексичний та граматичний запас учнів і рівень сформованості їхніх мовних навичок;

2. забезпечують синхронне виконання вправ усіма учнями класу;

3. мають комунікативну спрямованість.

Вправи карток доцільно використовувати після введення нового матеріалу та його первинного закріплення у фронтальних вправах, що виконуються під безпосереднім керівництвом учителя.

Описаний дидактичний матеріал складено за принципом поступового наростання труднощів. Це позначається і на ступені складності мовних дій, що вимагаються від учнів, і на обсязі висловлювань. До конструювання спеціальних питань учні переходять лише після побудови загальних питань.

Усі вправи роздавального матеріалу комунікативно спрямовані. Вони передбачають спілкування двох осіб, перед кожною з яких ставиться певне комунікативне завдання. У тих випадках, де вправи спрямовані на розвиток монологічного мовлення другий учасник спілкування виступає активним слухачем. Активність його уваги підтримується настановою на дальшу розповідь перед класом про те, що він дізнався від товариша. Доцільність широкого вживання картинної наочності пояснюється також особливостями формування навичок мовлення на початковому етапі. В учнів ще не склалися механізми внутрішнього програмування висловлювання. Малюнки є засобом виведення внутрішнього смислового плану в зовнішній, що дає можливість сконцентрувати увагу учнів на структурному оформленні висловлювання.

Отже, опора на малюнки забезпечує послідовність формування механізмів мовлення. Разом з цим методичною функцією вправ роздавальних карток є організація таких послідовних дій, які б зрештою приводили до формування вміння користуватися мовним матеріалом у природному спілкуванні.

 Також, найважливішою умовою навчання учнів є формування у них позитивного ставлення до навчання та пізнавальних інтересів. Тому урок повинен бути організований так, щоб діти працювали із захопленням, не помічаючи стомленості. Учням зазвичай подобається робота з ляльками. Тому у ролі вчителя виступають різні казкові персонажі. Коли я навчалась в школі у нас в «гостях» часто бували такі ляльки, як Чебурашка, Карлсон, Мальвіна, Буратіно, Петрушка та інші.

Гра з лялькою, яка втілює певні людські риси, дозволяє цілеспрямовано і гнучко мотивувати мовлення учнів на уроці. Казкові персонажі являють собою чудових помічників при організації рольової гри на початку уроку та інших етапах.

Ляльки можна використовувати у наступних функціях:

 - Лялька-маска

 - Лялька-знак ситуації

 - Лялька-третя особа

      Використання ляльок урізноманітнює заняття, організовує увагу учнів, внутрішньо мотивує їх мовлення і сприяє таким чином комунікативній спрямованості на уроці.

На продвинутому етапі важливу роль відіграють епіфільми. Головна мета використання епіфільмів – навчання монологічному та діалогічному мовленню, якому притаманні цілеспрямованість, вмотивованість, змістовність. Частіше вчителі використовують дві групи епіфільмів: описові та фабульні. Перші відображають зміст різних життєвих ситуацій, пов’язаних з однією з вивчених тем або за кількома темами. Тому тут можна говорити про ситуативні – тематичні фільми («Сім’я», «На почті»), у другому випадку – про ситуативні – між тематичні («Подорож до Англії», «Наша Батьківщина - Україна»), де представлені також і інші теми.

         Фабульні фільми пропонують зазвичай розвиток сюжетної лінії і частіше всього вони між темні. Вони являють собою розповіді про мешканців нашої країни та зарубіжних країн, оповідання про життя і творчість видатних письменників, художників і т. п.

         Епіфільми, які ми використовуємо складаються з великої кількості кадрів, демонстрація яких залежить від мети і завдань уроку. Перед тим як показати фільм вчитель направляє думки учнів на сприйняття його змісту невеликою експозицією. Коментар подається, як правило, самим вчителем або записом на магнітофоні. Зміст тексту до епіфільму спирається в основному на тексти підручників, посібники для вчителів, звукові посібники.

         Щоб учні краще зрозуміли зміст коментаря, особливо виконане у звукозаписі, перед його прослуховуванням знімаються мовні труднощі: відпрацьовуються незнайомі слова, словосполучення, дати, географічні назви.

          Робота з епіфільмом займає значну частину уроку і проводиться зазвичай під час аудіювання, при навчанні говорінню, тобто розвитку монологічного та діалогічного мовлення.

 

2.2.3 Читання та письмо.

         У навчанні іноземній мові у школі одним з найважливіших завдань є навчання біглому читанню з безпосереднім розумінням тексту. Таке читання, яке розглядається як вид мовленнєвої діяльності, характеризується тим, що мимовільна увага учнів зосереджується на змісті тексту, і, мається на увазі, що учні володіють технікою читання.

         «Головним у механізмі читання є правильне співвідношення зорового сприйняття графічних знаків з відповідними їм звуковими знаками». Але цього все одно недостатньо для механізму біглого читання. Останнє має на увазі уміння швидко об’єднувати сприйняті графічні знаки у значуще ціле, уміння зором охоплювати цілу фразу або закінчений змістовний відрізок, що в кінці кінців забезпечує швидкий темп читання і достатню швидкість розуміння тексту.

         Підготовча робота, яка забезпечує біглість читання з без перекладним розумінням, повинна мати численні вправи. Велику роль тут можуть зіграти вправи з використанням наочності. Рекомендації по використанню наочних посібників у навчанні читанню є у працях деяких зарубіжних методистів.

         Деякі вчителі скористались запропонованими у цих працях прийомами і практично застосували їх у конкретно розроблених вправах під час роботи у школах. Всі вправи ґрунтуються на принципі цілісного сприйняття тексту і відповідності читає мого матеріалу певної ситуації.

         У 4 класі найпростішою формою запропонованих вправ були етикетки на англійській мові типу This is a bookcase, розвішані у класній кімнаті перед початком уроку. Це найлегша форма представлення матеріалу для читання у відповідності з ситуацією. Дуже часто вчителі проводять вправу у читанні подібних називних речень у формі гри. У цьому випадку картки з назвами предметів прикріплюють не за призначенням. Учні, прочитав усі підписи, повинні визначити, які з них треба поміняти місцями. Усі картки повинні бути однакової форми, а підписи виконані одним і тим же шрифтом.

         Наступною формою роботи, яка практикується у початкових класах, є показ карток з різними реченнями для швидкого читання. Карточки демонструються класу лише декілька хвилин. Цей прийом вчить учнів охоплювати очима цілу фразу, а не окреме слово. На картках можна написати стверджувальні або заперечні речення, які складені з вивченої лексики з використанням перекладу на рідну мову для перевірки розуміння. З великою зацікавленістю працюють учні з картками, на яких написані команди, прохання або накази. Перевіркою розуміння слугує правильне виконання команди. На картках можуть бути написані питання, які учні повинні швидко прочитати та відповісти на них. Подібна вправа у читанні активізує в деякій мірі увагу учнів, вчить цілісному сприйняттю читає мого, дає можливість ознайомитись з вивченою лексикою у нових комбінаціях. Це читання про себе і увага читаючого зосереджена на сприйняття змісту, що є гарною підготовчою роботою у розвитку навиків біглого читання з безпосереднім розумінням прочитаного.

         При організації вправ у читанні можна використовувати фланелеграф. Більш підходящим матеріалом для роботи з ним є пісні й вірші , які вивчені напам’ять. Вчитель повинен сам розмістити рядки пісні на фланелеграфі, поміняв їх місцями. Учні повинні виправити помилки, і розмістити рядки так, як вони стоять у вірші, пісні.

         Велику роль у розвитку навичок біглого читання є робота по підбиранню слів і речень до малюнків і навпаки. Речення написані на окремих картках, учні повинні прочитати їх і помістити під відповідними картками. На початковому етапі краще пропонувати прості картки, які можна описати одним коротким реченням. На подальших етапах можна запропонувати учням розповідь в малюнках, яку потрібно скласти з окремих речень, написаних на картках. Така робота може проводитись за допомогою фланелеграфа, на якому розташовані малюнки, а картки з реченнями роздаються всім учням класу. Це може бути індивідуальна робота з роздатковим матеріалом, коли кожен учень отримує серію малюнків і карток з реченнями, які він повинен розмістити відповідно змісту і до того ж в обмежений відрізок часу. Запропонований вид вправ  у читанні дуже корисний як з методичної, так і з психологічної точки зору. Малюнки сприяють встановленню безпосередніх зв’язків між іноземними словами і поняттями і таким чином розвивають навик без перекладного читання. Сприйняття при читанні є цілісним, а не послівним, так як учні намагаються зрозуміти основну думку, щоб знайти речення, які відповідають малюнкам. Матеріал для читання подається у контексті.

         Цінним з  психологічної точки зору цей вид роботи є тому, що учні тут захоплюються у цікаву діяльність з матеріалом, який потрібно запам’ятати. «У педагогічному плані постає важливе завдання – організувати навчальну діяльність так, щоб важливий матеріал запам’ятовувався учням і тоді, коли він зайнятий по суті їм, а не його запам’ятовуванням. Це набагато складніше, але й більш ефективніше, ніж постійно вимагати від учнів мимовільного запам’ятовування ». У нашому випадку відбувається не мимовільне запам’ятовування матеріалу, що дуже важливо П.І. Зінченко пише: «Дослідами було встановлено, що не мимовільне запам’ятовування, яке спирається на змістовні і активні способи роботи з матеріалом, є більш продуктивним, ніж мимовільне запам`ятовування».

         Важливу роль у розвитку навиків комунікативного читання може відігравати відповідне оформлення кабінету або класу, в якому проходять уроки іноземної мови. У наших школах є добре забезпечені звуковою технікою і гарно оформлені кабінети іноземних мов. Але, як правило, оформлення кабінету змінюється дуже рідко. Коли оформлення залишається у кабінеті без змін на протязі багатьох років, то втрачається педагогічна і виховна цінність подібної наочності. Учні просто не помічають її. Але ж можна оформлювати кабінет так, щоб учні кожен день змогли прочитати щось нове та цікаве на іноземній мові. Таким наочним посібником може бути календар. Крім дати, назви дня тижня і місяця на листку календаря можна написати декілька речень, які містять певну інформацію. Можна помістити інформацію про свято, яке наближається або вірш присвячений йому. Такий «живий» календар приверне увагу учнів і стане для них джерелом інформації на іноземній мові.

         Крім календарю можна щодня вивішувати інформацію про погоду на спеціальній дошці. Для старшокласників може бути цікавим настінний журнал, в якому можна помістити розповіді, які написали самі учні, новини про спорт, інформацію про події у класі, вирізки з газет та журналів на іноземній мові та інше.

         Немає сумніву, що усі названі наочні посібники можуть сприяти розвитку навичок біглого читання з опосередкованим розумінням тексту і в той же час прививати інтерес до вивчення іноземної мови.

         Згідно з програмою з іноземних мов для середньої школи письмо використовується тільки як засіб навчання, що сприяє оволодінню читанням і усним мовленням. Воно може бути також засобом контролю.

         Навички письма розвиваються на рівні лексичної одиниці. Об’єктами вивчення писемного мовлення є речення, абзац і зв’язний текст. Під час навчання письма велике значення має свідомість та наочність.

         Основна мета у навчанні техніки письма         - створення в учнів графічних і певних орфографічних навичок. Під графічними навичками розуміють навички написання усіх букв і буквосполучень.

         Написання букв пропонують звичайно вже в період усного вступного курсу, паралельно з засвоєнням мовного матеріалу. В процесі подачі, де це можливо, букви алфавіту іноземної мови зіставляють з відповідними буквами алфавіту рідної мови.

         Вводячи букву вперше, вчитель показує її на картці, демонструє техніку її написання і дає відповідні пояснення, після чого пропонує учням написати рядок букв у зошитах.

         З метою оволодіння правописом слів доцільно також застосовувати гру у кросворд, який вчитель може підготувати на плакаті. Учні перемальовують його на свої аркуші паперу в клітинку і самостійно заповнюють.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

         Аналіз різних видів наочності, які використовуються для навчання іноземним мовам, показує, що провідне місце в засвоєнні мовних одиниць, формуванні мовленнєвих навичок та вмінь належить мовній слуховій та немовній зоровій наочності. Поєднання цих двох видів наочності в аудіовізуальному синтезі, який використовується останнім часом, є одним з найбільш ефективних шляхів навчання іноземної мовленнєвої діяльності.

         Комплексне використання засобів наочності створює певний педагогічний ефект: виховує увагу, спостережливість, розвиває дар слова і мислення учнів, стимулює їх творчі здібності, викликає інтерес до мови, бажання оволодіти її багатствами.

         Крім того, засоби наочності дозволяють підвищити науково - теоретичний рівень викладання, посилити виховну спрямованість процесу навчання, забезпечує усвідомленість в засвоєнні матеріалу, більш краще засвоєння.

         Засоби наочності полегшують використання найбільш ефективніших методів і прийомів навчання, дають можливість удосконалювати їх, урізноманітнити організаційні форми роботи.

         З усього вище сказаного можна зробити такий загальний висновок: наочні посібники слухові, зорові та слухо - зорові відіграють дуже важливу роль у навчанні всіх видів мовленнєвої діяльності, дають можливість активізувати іншомовне спілкування учнів на уроці, урізноманітнювати комунікативні дії, підтримувати інтерес до вивчення іноземної мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографія:

1. Березина Н.В. «Использование лингафонного оборудования в начальной школе» // Иностранные языки в школе. – М., - 2002 - №1. – с.42-45

 

2. Бжилянская А. «Английская грамматика в таблицах и упражнениях» – М., - 1988

 

3. Близнюк А.И. «Картинная наглядность и обучение устной иностранной речи »– в сб. Методика викладання іноземних мов. Вип.7 К., - 1972. с.85

 

4. Близнюк О.І., Панова А.С. «Альбом карток з англійської мови для 4 - 7кл.»  К., - 1983, 1985, 1987, 1988.

 

5. Бремшмидт Л.С “Кинофрагменты в обученни иностранным языкам».|| Иностранные языки в школе. – М, - 1983.-№3.-с.45-47

 

6. Волкова З.П «Применение наглядности при обучении чтению на иностранном языке». (5-6 кл.) // Иностранные языки в школе. – М, - 1971.-№3.-с.110-112

 

7. Горчев А. Ю “Организация самостоятельной работы школьников с использованиемлингафонного оборудования». Иностранные языки в школе. – М, -2001.-№3.-с.46-51

 

8. Грачёва Н. П «О комплексном использовании средств наглядности в овладении грамматической стороной устной речи». Иностранные языки в школе. – М, - 1991.-№1.-

с.26-30

9. Дворников А.Г «Изготовление и использование изобразительных опор индивидуального пользования». Иностранные языки в школе. – М, - 1988.-№1.-с.42-45

 

10. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А.,

Мельник С.В «Основы общей методики обучения иностранным языкам». Теоретический курс. – 2-е изд./ Пол общей редакцией М.Я. Демьяненко. Киев: Вища школа. – 1984.-255с.

 

11. Дорофеев Е.Ю “ Из опыта работы с лексическими таблицами по развитию речи на уроках английского языка.» Иностранные языки в школе. – М, - 1971.-№5.-с.110-113

 

12. Епифанова В.И «Использование моделей при обучении английскому языку в старших классах.»

Иностранные языки в школе. – М, - 1969.-№6.-с.92-98

 

13. Євгененко Д.А «Альбом карток з німецької мови для 4-8 класів.» Дидактичний матеріал. Рад. Школа., К.:

1983 – 1989 рр.

 

14. Євгененко Д.А «Письмові вправи з німецької мови.» Рад. Школа., К.: 1977

 

15. З досвіду викладання іноземної мови. За ред. М.Я. Демьяненко. Рад. Школа., К.: 1980., 112с.

 

16. Заремская С. И «Об использовании картинок с неразвёрнутой ситуацией». \\ Иностранные языки в школе. – М, - 1978.-№4.-с.96-99

17. Зельманова Л.М «Наглядность в преподавании английского языка». Пособие для учителя. – М.; Просвещение, 1984. – 159с.

 

18. Златогорская Р.Л «Наглядные пособия для обучения грамматической стороне речи». \\ Иностранные языки в школе. – М, - 1977.-№1.-с.50-55

 

19. Зимняя И.А «Наглядность в обучении речи на иностранном языке». Учебные записки. Психология и методика обучения иностранным языкам. Т 44. Под редакцией профессора

В.А Артёмова и доцента Н.И Гез. – М., - 1968. – с.439.

 

20. Иванчинова О.Н «Об использовании схем при работе над лексическим материалом». \\ Иностранные языки в школе. – М, - 1991.-№1.-с.26-30

 

21.Кашкуревич Л.Г «Формирование различных видов речевой деятельности с помощью кинофильмов».\\ Иностранные языки в школе. – М, - 1995.-№3.-с.30-32

 

22. Костенко Г.Т «Использование газетной иллюстрации при обучении английскому языку». \\ Иностранные языки в школе. – М, - 1983.-№5.-с.54-58

 

23. Кузнецова С.А «Из опыта обучения диалогическому общению с помощью «Телевизионного курса немецкого языка

Д.О Добровольского и Н.Н Маркво»». \\ Иностранные языки в школе. – М, - 1991.-№1.-с.41-45

 

24. Любимова Н.В «Использование транспарантов для графопроектора». \\ Иностранные языки в школе. – М, - 1987.-№1.-с.20-24

 

25. Ляховицкий М.В Методика преподования иностранных языков. – М.: 1981. – 159 с.

 

26. Макаревич И.Г  «Использование интернета на уроках иностранного языка».\\ Иностранные языки в школе. – М, - 2001.-№5.-с.40-43

 

27.Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник \ Кол. авторів під керівництвом С.Ю Ніколаєвої. – К: Ленвіт. – 1999 – 320 с.

 

28. Методика обучения иностранным языам в средней школе: Учебник / Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А и др. – М.: Высшая школа, 1982

 

29. Основы методики преподавания иностранных языков / под редакцией Бухбиндера В.А и Штрауса В. / К.: 1986 – 335 с.

 

30. Очерки методики обучения устной речи на иностранном языке / Руков. кол. авторов В.А Бухбиндер. – Киев: Вища школа. 1980

 

31. Прокофьева В.Л «Наглядность как средство создания комуникативной мотивации при обучении усному иноязычному общению». // Иностранные языки в школе. – М, - 1990.-№5.-с.41-45

 

32. Тучкова Т.Ф «Как я использую музику при обучении неметкого языка». // Иностранные языки в школе. – М, - 1971.-№1.-с.114-122

 

33. Рогова Г.В, Верещагина И.Н «Методика обучения английскому язику на начальном этапе в средней школе». // Пособие для учителя. – М.: Просвящение, 1988. – 224 с.

 

34. Рязов В.В «Грамматический инструментарий». //

Иностранные языки в школе. – М, - 1980.-№1.-с.37-42

 

35. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е «Методика обучения иностранному языку». М.: 1994.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Легка Вікторія
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
28 жовтня 2020
Переглядів
565
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку