"Аналіз твору "Кайдашева сім'я""

Про матеріал
У презентації надана інформація про всім відому соціально-побутову повість. Цей матеріал доречний у підготовці до ЗНО.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Підготувала. Пятишкіна БогданаІван Нечуй-Левицький“Кайдашева сім’я”

Номер слайду 2

Коротка біографія автораІван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище- Левицький) - український письменник, етнограф, фольклорист, педагог. Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика. У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. Потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем. 1861 року вступає до Київської духовної академії. 1865 року закінчує академію із званням магістра, але продовжує вести педагогічну, одночасно починає писати. Потрапляє під таємний нагляд жандармерії. 1885 року І. Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року. 

Номер слайду 3

Повісті “Кайдашева сім’я”Уперше надруковано в журналі «Правда» 1879. Того ж року повість вийшла у Львові окремими виданнями. Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але царська цензура всіляко цьому перешкоджала. В основу повісті автор поклав життя однієї селянської родини. Прототипом сім'ї Кайдашів стала родина селян Мазурів, відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів зображена широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться плакати, адже на наших очах відбувається самознищення надзвичайно важливих речей у нашому житті: домашнього затишку, порозуміння між ближніми, почуття гідності, сімейного щастя.

Номер слайду 4

Паспорт твору. Рік видання – 1879. Лутературний рід – епос. Літературний напрям – реалізм. Жанр – соціально-побутова повість. Тема – зображення життя в українському селі в пореформену добу з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.Ідея – засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.

Номер слайду 5

ПерсонажіОсновні персонажі твору: Омелько Кайдаш — голова сім'їМаруся Кайдашиха — його дружина. Карпо Кайдашенко — старший син. Лаврін Кайдашенко — молодший син. Мотря Кайдашенчиха — старша невістка. Мелашка Кайдашенчиха — молодша невістка. Другорядні персонажі: Параска Гришиха Палажка Солов'їха 

Номер слайду 6

Композиція твору: повість складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Проблематика: добра і зла, батьків і дітей, кохання і сімейних стосунків, людської гідності та свободи, злиденного життя селян, виховання й народної моралі, авторитету в громаді та самореалізації., розпаду українського патріархалізму.

Номер слайду 7

Сюжетний ланцюг. Опис села Семигори – Карпо і Лаврін розмовляють про дівчат – Сватання та вінчання Карпа з Мотрею – Конфлікти Мотрі з Кайдашихою через домашню роботу, пряжу та мотовило – Зустріч Лавріна і Мелашки – Розглядини у Западинцях – Весілля Лавріна і Мелашки – Мелашка йде на прощу до Києва й лишається там – Повернення Мелашки – Сварка Мотрі і Кайдашихи через яйця, Мотря вибиває свекрусі око – Раптова смерть Кайдаша через пиятство (ішов через греблю і потонув) – Родини ділять будинок і город, роблять між ними тин – Сварки двох сімей через дрібниці – Брати не можуть поділити грушу – Груша всихає, настає примирення.

Номер слайду 8

Художні образи. Омелько Кайдаш: стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий, «зазнав панщине горе», полюбляє перехилити чарку.«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною».

Номер слайду 9

  Маруся Кайдашиха: «терлась коло панів і набралась від них трохи панства», «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.«Вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем».

Номер слайду 10

Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий.«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті». Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний.«Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір».

Номер слайду 11

Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у Спасівку», заможна, галаслива, жорстока.«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю».

Номер слайду 12

Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха.«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк».

Номер слайду 13

Засоби комічного у творіІронія: “Лавріне! Підстав своїй жінці під ноги стільчика, бач, не дістане руками до половини діжі”Сарказм: “Та тут хоч спідницю скинь та й по яру бігай! Ніхто не побачить, бо щось тут і хат не гурт видно”Знижена лексика: “Кайдашиха стала шута, як безрога корова”, “заквітчалася сіном, як вівця реп’яхами”Мовна нісенітниця: “Сарандара, марандара, гаспида угас, василиска попер! Амінь біжить, амінь кричить, аміня доганяє!”

Номер слайду 14

Джерелаhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8 Fhttps://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=907https://dovidka.biz.ua/kaydasheva-sim-ya-analiz/

Номер слайду 15

Дякую за увагу!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Датченко Ірена
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
25 січня 2022
Переглядів
6166
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку