Аналіз уроків української мови у 3-4-х класах

Форма спостереження за проведенням навчального заняття

Адміністратор: Дячук Т.І.

1. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей

2. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування комунікативної  компетентності

3. Робота учнів під час проведення навчального заняття

4. Оцінювання результатів навчання під час проведення навчального заняття

5. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей

6. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання

7. Комунікація з учнями

8. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (за потреби)

9.  Висновки та пропозиції:

Аналіз відвіданих уроків української мови показав, що вчителі 3-4-х класів сприяють  формуванню національно-мовної особистості, яка характеризується свідомим ставленням до мови, розвиненим мовленням, мисленням, інтелектом. Під час навчання вчителями  створюються умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації.            

Вчителі розвивають в учнів мовленнєву пам'ять, мовне чуття, тобто вміння наслідувати традиції використання мовних          одиниць, коли необхідно відтворити особистий погляд в усному та писемному мовленні.

           Комунікативна компетентність  вимагає роботи таких складових літературно-творчих здібностей, як сприймання, мислення, творча уява, мовлення, дає змогу одночасно розкритися почуттєвій та інтелектуальній сфері молодшого школяра.         Саме у цей період активно розвиваються дар фантазувати, помітно виявляється допитливість, формується вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати діяльність.

         У зв’язку з цим  вчителі намагаються організувати  мовну  діяльність  дітей, озброїти  їх  умінням   точно   та  образно  висловлювати  свої  думки, почуття .    

          Головна мета мовного навчання в початковій школі – формування в учнів комунікативної компетенції, базою якої є комунікативні вміння, сформовані на основі мовленнєвих умінь і навичок.

        Одне із завдань навчання української мови у початкових класах полягає у формуванні усіх видів мовленнєвої діяльності; аудіювання, говоріння, читання і письма.

Діти володіють розмовно – побутовою мовою, їх лексичний словничок переважно бідний. Невміння зв’язно висловлювати свої думки неправильна вимова слів,  помилки в усному та писемному мовленні  створюють дискомфорт у процесі спілкування .

За результатами самоаналізу уроків вчителі виокремлюють такі складові комунікативної компетентності:

• вміти орієнтуватися у різноманітних ситуаціях спілкування;

• вміти ефективно взаємодіяти з оточенням;

• бути готовим до діалогу;

• вміти контролювати і оцінювати себе;

• володіти знаннями, уміннями і навичками конструктивного спілкування.

             Таким чином,  розвиток комунікативної компетентності на уроках  відбувається через:

• трансляцію комунікативних умінь у процесі міжособистісної взаємодії ;

• оволодіння культурною спадщиною;

• спостереження за поведінкою інших людей в процесі комунікації;

• програвання в уяві комунікативних ситуацій.

Запорукою формування у молодших школярів комунікативної компетентності є створення такої атмосфери в системі «учитель-учень», «учень-інші учні», яка сприяє позитивному спілкуванню, стимулює мовленнєву діяльність учнів. З цією метою вчителі намагаються  позбутися стресово-утворюючих факторів. Важливим є, розуміння дітей, що вони просуваються вперед, бачать позитивний результат, відчувають задоволення від власного успіху і успіху тих, хто поруч.

Робота над правильною вимовою, чіткістю й виразністю усного мовлення, над збагаченням словника, правильним і точним вживанням слова, над словосполученням і зв’язним висловлюванням, над орфографічно грамотним письмом   є основою кожного уроку.

Види вправ з розвитку мовлення:

• робота над словом. Гра «луна» допомагає відпрацювати з учнями орфоепію важких у вимові слів (вчитель Штефюк А.В.);
• у  грі «Зайве слово» Загул М.О. опрацьовує з учнями спільнокореневі слова з різним закінченням;
• гра-розвідка «Чим відрізняються?» упорядковує знання дітей про слова з різними коренями та їх використання (Чорнокожа О.В.);
• Гра-естафета «Хто більше» розширює знання учнів про слова-синоніми (Фока О.С.);
•    Гра «Речення в мішку» спонукає учнів порівнювати змінений порядок слів із уточненням змісту речення (вчитель Штефюк А.В.);
• Гра «З’їж слово» вчить бути точним і лаконічним(Фока О.С.);
• У ланцюжку «Одне заміни» формується свідоме сприйняття висловлювання( Загул М.О.);
• Гра «Сніжний клубок» проводиться в швидкому темпі ланцюжком (Фока О.С.);
• Гра «Фотограф» на розвиток зорової пам'яті (Штефюк А.В.);
• У грі «Продовж фразу» реалізується творча уява кожного учня (вчитель Штефюк А.В.) та ін.

Введення вчителями у освітній процес системи комплексних вправ забезпечує׃

• постійну взаємодію слова й унаочнення, слова та дії, завдяки чому активізується уява, успішно проходить процес абстрагування від лексичного значення конкретних слів і виділення в них загального, граматичного;

• дає можливість педагогам глибше індивідуалізувати навчання, спираючись на природні здібності, нахили дітей, особливості сприймання, уяви, пам’яті.

Здобутий дітьми чуттєвий досвід, знання про довкілля, сформовані способи творчої діяльності та прийоми розумових дій актуалізуються на уроках української мови на рівні між предметних зв’язків та між предметної інтеграції. Учителі проєктують на різних етапах уроку такі прийоми, організаційні форми та матеріали спостережень та дослідницької праці׃

- Усний журнал, хвилинка ерудита,  інших творчих робіт.

- Уявна подорож.

- Драматизація.

    Проведені  вправи і завдання забезпечують формування і розвиток комунікативних компетентностей особистості, спрямованих на реалізацію учнем  його індивідуальних здібностей та організацію шкільного діалогу між учнями, між учнем і вчителем, між учнем і книгою. У навчальній діяльності домінує пошукове, розвивальне і стимулююче навчання. Окрім удосконалення комунікативних компетентностей, у дітей формується вміння навчатися, розвивається пізнавальний інтерес і бажання творити, що особливо актуально для сучасної української школи.

З метою підвищення інноваційної діяльності вчителів щодо формування комунікативної компетентності на уроках української мови:

1.                     Використовувати сучасні, інноваційні методи навчання, підсилювати їх використанням комп’ютерних технологій (постійно).
2. Відстежувати індивідуальний поступ учня: невдачі та досягнення (постійно).
3. Забезпечувати зворотній зв’язок (постійно).
4. Організовувати активну та інтерактивну  участь учнів під час власного процесу пізнання та обговорення його результатів

(постійно).

Ознайомлені:                                        О.В.Чорнокожа

М.О.Загул

О.С.Фока

А.В.Штефюк

    22.09.2020 р.