Аналіз уроків української мови у 3-4-х класах

Про матеріал
Форма спостереження за проведенням навчального заняття Стан викладання української мови. Формування комунікативної компетентності на уроках української мови в початковій школі.
Перегляд файлу

Форма спостереження за навчальним заняттям       Сторінка 1

 

Форма спостереження за проведенням навчального заняття

Адміністратор: Дячук Т.І.

 

№ з/п
навчального заняття

 

Аспекти заняття/показники

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

Дата проведення

16.09

16.09

18.09

21.09

Клас

3-Б

3-А

4-А

4-Б

Предмет (курс)

Українська мова

Вчитель

Штефюк А.В.

Фока О.С.

Загул М.О.

Чорнокожа О.В.

Кількість учнів присутніх на навчальному занятті

17

20

 

 

Кількість дітей з особливими освітніми потребами присутніх на навчальному занятті

-

1(Тимчук А.)

 

 

Мета відвідування

Стан викладання української мови.
Формування комунікативної компетентності на уроках української мови в початковій школі.

  1. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей

з/п

Ключова компетентність

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

1.

Спілкування державною мовою

+

+

+

+

2.

Спілкування іноземними мовами

 

 

 

 

3.

Математична грамотність

 

 

 

 

4.

Компетентності у галузі природничих наук

 

 

 

 

5.

Екологічна компетентність

 

 

+

 

6.

Інформаційно-комунікаційна компетентність

 

 

 

 

7.

Навчання впродовж життя

+

+

 

 

8.

Громадянська та соціальна  компетентність

+

+

+

 +

9.

Культурна компетентність

 

 

+

 

10.

Ініціативність і підприємливість

 

 

 

 

11.

Інноваційність

+

 +

 

+

  1. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування комунікативної  компетентності

з/п

Зміст комунікативної компетентності

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

1.

уміння представити себе усно і письмово

+

+

+

+

2.

уміння представити свій клас, школу, країну в ситуаціях міжкультурного спілкування, в режимі діалогу культур, використовувати з цією метою знання іноземної мови;

 

 

 

 

3.

володіння способами взаємодії з оточуючими і віддаленими людьми і подіями; уміння виступити з усним повідомленням, задати запитання,  вести навчальний діалог;

+

+

+

+

4.

володіння різними видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), мовною компетенцією;

+

+

+

+

5.

володіння способами співпраці в групах, прийомами дій у ситуаціях спілкування; уміння шукати і знаходити компроміси;

 

+

 

+

6.

володіння позитивними навичками спілкування в полікультурному суспільстві.

+

 

 

 

  1. Робота учнів під час проведення навчального заняття

з/п

 Перелік тверджень

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

1.

Усі учні працювали під час проведення навчального заняття із зацікавленням, співпрацювали між собою

 

 

 

 

2.

Більшість учнів працювала під час проведення навчального заняття

+

+

+

+

3.

Переважна більшість учнів були пасивними під час проведення заняття (переважало монологічне мовлення педагога над діалогічним мовленням педагога з учнями)

 

 

 

 

4.

Усі учні були пасивні під час проведення заняття, не залучались до роботи (домінувало монологічне мовлення вчителя)

 

 

 

 

  1. Оцінювання результатів навчання під час проведення навчального заняття

№ з/п

Діяльність учителя

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

1.

Оцінює результати навчання учнів, відповідно до  розроблених критеріїв

 

+

 

+

2.

Оприлюднює критерії оцінювання результатів навчання

+

 

+

 

3.

Надає учням час на обдумування відповіді

+

+

+

+

4.

Супроводжує відповідь учня уточнювальними запитаннями

+

+

+

+

5.

Забезпечує зворотний зв’язок щодо якості виконання/виконаного завдання

+

+

+

+

6.

Спрямовує оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня

+

+

 

 

7.

Використовує прийоми самооцінювання і взаємооцінювання учнів

+

+

+

+

8.

Відзначає досягнення учнів, підтримує у них бажання навчатися

+

+

+

+

9.

Добирає домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями, озвучує критерії його оцінювання

 

 

 

 

10.

Дає учням можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності

 

 

 

 

  1. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей

№ з/п

Діяльність учителя

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

1.

Спрямовує зміст навчального матеріалу на виховання в учнів: патріотизму, поваги до державної мови, культури, законів

 +

+

+

+

2.

Розвиває в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру тощо)

 

 

 

 

3.

Розвиває в учнів навички співпраці та культуру командної роботи

 +

+

+

+

  1. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання

з/п

Діяльність учителя

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

1.

Використовує інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей

 +

 

 

 

2.

Використовує електронні освітні ресурси

 +

+

 

 

3.

Використовує медіаресурси з навчальною метою

 

 

 

 

4.

Використовує мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо

 

 

 

+

5.

Використовує обладнання та засоби навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів

 +

+

+

+

 

  1. Комунікація з учнями

з/п

Діяльність учителя

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

1.

Співпрацює з учнями на засадах партнерства

 +

+

+

+

2.

У роботі з учнями застосовує авторитарний  підхід

 

 

 

 

3.

Вислуховує та сприймає думки учнів, їх погляди

 +

+

+

+

4.

Застосовує особистісно орієнтований підхід

 

 

 

 

5.

Дотримується принципів академічної доброчесності

+

 

 

 

  1. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (за потреби)

з/п

Діяльність учителя

НЗ 1

НЗ 2

НЗ 3

НЗ 4

1.

Планує роботу під час проведення навчального заняття із урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами

 

+

 

 

2.

Адаптує/модифікує зміст навчального матеріалу до індивідуальних освітніх можливостей учнів з особливими освітніми потребами

 

+

 

 

3.

Використовує спеціально розроблені завдання та залучає до спільної роботи учнів з особливими освітніми потребами

 

+

 

 

4.

Дотримується відповідності темпу навчального заняття індивідуальним навчальним можливостям учнів з особливими освітніми потребами

 

+

 

 

5.

Забезпечує корекційну спрямованість освітнього процесу

 

+

 

 

6.

Конструктивно співпрацює з асистентом учителя/асистентом дитини

 

+

 

 

7.

Використовує корекційні (дидактичні) засоби навчання під час роботи з учнями, які мають особливі освітні потреби

 

+

 

 

 

 

9.  Висновки та пропозиції:

 

Аналіз відвіданих уроків української мови показав, що вчителі 3-4-х класів сприяють  формуванню національно-мовної особистості, яка характеризується свідомим ставленням до мови, розвиненим мовленням, мисленням, інтелектом. Під час навчання вчителями  створюються умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації.            

Вчителі розвивають в учнів мовленнєву пам'ять, мовне чуття, тобто вміння наслідувати традиції використання мовних          одиниць, коли необхідно відтворити особистий погляд в усному та писемному мовленні.

           Комунікативна компетентність  вимагає роботи таких складових літературно-творчих здібностей, як сприймання, мислення, творча уява, мовлення, дає змогу одночасно розкритися почуттєвій та інтелектуальній сфері молодшого школяра.         Саме у цей період активно розвиваються дар фантазувати, помітно виявляється допитливість, формується вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати діяльність.

         У зв’язку з цим  вчителі намагаються організувати  мовну  діяльність  дітей, озброїти  їх  умінням   точно   та  образно  висловлювати  свої  думки, почуття .    

          Головна мета мовного навчання в початковій школі – формування в учнів комунікативної компетенції, базою якої є комунікативні вміння, сформовані на основі мовленнєвих умінь і навичок.

        Одне із завдань навчання української мови у початкових класах полягає у формуванні усіх видів мовленнєвої діяльності; аудіювання, говоріння, читання і письма.

Діти володіють розмовно – побутовою мовою, їх лексичний словничок переважно бідний. Невміння зв’язно висловлювати свої думки неправильна вимова слів,  помилки в усному та писемному мовленні  створюють дискомфорт у процесі спілкування .

За результатами самоаналізу уроків вчителі виокремлюють такі складові комунікативної компетентності:

 вміти орієнтуватися у різноманітних ситуаціях спілкування;

 вміти ефективно взаємодіяти з оточенням;

 бути готовим до діалогу;

 вміти контролювати і оцінювати себе;

 володіти знаннями, уміннями і навичками конструктивного спілкування.

             Таким чином,  розвиток комунікативної компетентності на уроках  відбувається через:

 трансляцію комунікативних умінь у процесі міжособистісної взаємодії ;

 оволодіння культурною спадщиною;

 спостереження за поведінкою інших людей в процесі комунікації;

 програвання в уяві комунікативних ситуацій.

 

Запорукою формування у молодших школярів комунікативної компетентності є створення такої атмосфери в системі «учитель-учень», «учень-інші учні», яка сприяє позитивному спілкуванню, стимулює мовленнєву діяльність учнів. З цією метою вчителі намагаються  позбутися стресово-утворюючих факторів. Важливим є, розуміння дітей, що вони просуваються вперед, бачать позитивний результат, відчувають задоволення від власного успіху і успіху тих, хто поруч.

Робота над правильною вимовою, чіткістю й виразністю усного мовлення, над збагаченням словника, правильним і точним вживанням слова, над словосполученням і зв’язним висловлюванням, над орфографічно грамотним письмом   є основою кожного уроку.

Види вправ з розвитку мовлення:

  • робота над словом. Гра «луна» допомагає відпрацювати з учнями орфоепію важких у вимові слів (вчитель Штефюк А.В.);
  • у  грі «Зайве слово» Загул М.О. опрацьовує з учнями спільнокореневі слова з різним закінченням;
  • гра-розвідка «Чим відрізняються?» упорядковує знання дітей про слова з різними коренями та їх використання (Чорнокожа О.В.);
  • Гра-естафета «Хто більше» розширює знання учнів про слова-синоніми (Фока О.С.);
  •    Гра «Речення в мішку» спонукає учнів порівнювати змінений порядок слів із уточненням змісту речення (вчитель Штефюк А.В.);
  • Гра «З’їж слово» вчить бути точним і лаконічним(Фока О.С.);
  • У ланцюжку «Одне заміни» формується свідоме сприйняття висловлювання( Загул М.О.);
  • Гра «Сніжний клубок» проводиться в швидкому темпі ланцюжком (Фока О.С.);
  • Гра «Фотограф» на розвиток зорової пам'яті (Штефюк А.В.);
  • У грі «Продовж фразу» реалізується творча уява кожного учня (вчитель Штефюк А.В.) та ін.

Введення вчителями у освітній процес системи комплексних вправ забезпечує׃

 постійну взаємодію слова й унаочнення, слова та дії, завдяки чому активізується уява, успішно проходить процес абстрагування від лексичного значення конкретних слів і виділення в них загального, граматичного;

 дає можливість педагогам глибше індивідуалізувати навчання, спираючись на природні здібності, нахили дітей, особливості сприймання, уяви, пам’яті.

Здобутий дітьми чуттєвий досвід, знання про довкілля, сформовані способи творчої діяльності та прийоми розумових дій актуалізуються на уроках української мови на рівні між предметних зв’язків та між предметної інтеграції. Учителі проєктують на різних етапах уроку такі прийоми, організаційні форми та матеріали спостережень та дослідницької праці׃

- Усний журнал, хвилинка ерудита,  інших творчих робіт.

- Уявна подорож.

- Драматизація.

    Проведені  вправи і завдання забезпечують формування і розвиток комунікативних компетентностей особистості, спрямованих на реалізацію учнем  його індивідуальних здібностей та організацію шкільного діалогу між учнями, між учнем і вчителем, між учнем і книгою. У навчальній діяльності домінує пошукове, розвивальне і стимулююче навчання. Окрім удосконалення комунікативних компетентностей, у дітей формується вміння навчатися, розвивається пізнавальний інтерес і бажання творити, що особливо актуально для сучасної української школи.

З метою підвищення інноваційної діяльності вчителів щодо формування комунікативної компетентності на уроках української мови:

  1.                     Використовувати сучасні, інноваційні методи навчання, підсилювати їх використанням комп’ютерних технологій (постійно).
  2. Відстежувати індивідуальний поступ учня: невдачі та досягнення (постійно).
  3. Забезпечувати зворотній зв’язок (постійно).
  4. Організовувати активну та інтерактивну  участь учнів під час власного процесу пізнання та обговорення його результатів

(постійно).

 

Ознайомлені:                                        О.В.Чорнокожа

М.О.Загул

О.С.Фока

А.В.Штефюк

 

    22.09.2020 р.

doc
Додано
18 червня
Переглядів
95
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку