Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів.

Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів

У дітей молодшого шкільного віку зростає рухливість нервових процесів: у віці 6-7 років збудження домінує над гальмуванням. Вони вирівнюються лише до 2-3 класу. Так, в цей віковий період виявляються добре вираженим, індукційні відносини між збудженням і гальмуванням, і при цьому відзначається здатність послідовного гальмування до швидкої концентрації. У віці 7-10 років основні нервові процеси у дитини за своїми характеристиками наближаються до таких як  у дорослої людини. 

Опорно-рухова система продовжує розвиватися ,скелет набуває окріпленності. Продовжує розвиватися м'язова тканина, краще розвинені великі м'язи, дрібні гірше. До 6-7 років відбувається освоєння основних навичок, поліпшується координація рухів, дитина вчиться володіти своїми рухами. Інтенсивно зростає м'яз серця, тому воно порівняно витривале. Завдяки великому діаметру сонних артерій головний мозок отримує достатньо крові й інтенсивно наростає маса мозку.

 Зростання  фізичної  витривалості , підвищення працездатності носять відносний характер, і в цілому для дітей молодшої школи залишається характерною висока втомлюваність. Їх працездатність зазвичай різко падає через 25-30 (хв) уроку і після другого уроку. Діти дуже стомлюються в разі відвідування групи продовженого дня, а також при підвищеній емоційній насиченості уроків і заходів.

У перехідний період від дошкільника до молодшого школяра відбувається скачоку у рості. На тілі цих анатомо-фізіологічних змін відбувається пізнавальний та особистісний розвиток молодших школярів.

Все це винятково важливо тому, що початок шкільного життя - це початок особливої ​​навчальної діяльності, що вимагає від дитини не тільки значного розумового напруження, а й великої фізичної витривалості.

Активно розвивається у молодших школярів м’язова система збільшується вага усіх м’язів, щодо ваги тіла, що сприяє зростанню фізіологічної системи, підвищеної здатності організму до відносно тривалої діяльності.

Дрібні м’язи розвиваються повільніше. Діти цього віку добре ходять і бігають, але ще не досконало координують дрібні рухи рук.  Першокласникові важко писати в межах рядка, спрямувати роботу  руки, не роблячи зайвих рухів, які швидко викликають втому. Тому варто проводити фізкультхвилинки, які розслаблюють дрібні м’язи пальців і кисті. Протягом молодшого шкільного віку діти набувають здатності розділяти навантаження на різні групи м’язів. Їхні руки стають координованішими, точнішими, удосконалюється техніка письма.

Продовжується ріст серцевого м’яза. Артерії у молошого школяра дещо ширші ніж у дорослого, що зумовлює особливість його артеріального тиску.

Частота серцевих скорочень (ЧСС) у нього стійкіша ніж у дитини дошкільного віку. Але під впливом різних рухів, позитивних і негативних емоцій вона швидко змінюється.

Діти цього віку дихають з більшою частотою, ніж дорослі. Для підтримання їхньої працездатності особливо важливо, щоб у класі було чисте повітря.

Вага мозку першокласника наближається до ваги мозку дорослої людини. У молодшому шкільному віці відбувається морфологічне дозрівання лобного відділу великих півкуль головного мозку, що створює можливість для цілеспрямованої вольової поведінки.

Нервовій системі властива висока пластичність, що забезпечує її здатність фіксувати  впливи середовища, готовність реагувати на них. Підвищується рухливість нервових процесів, що дає змогу швидко змінювати поведінку відповідно до вимоги вчителя.

В молодших школярів вища, ніж у дошкільнят урівноваженість процесів збудження та гальмування. Хоча процеси збудження все-таки переважають.

Зростає роль другої сигнальної системи (мови) в аналізі і синтезі вражень від зовнішнього світу, утворенні тимчасових первинних зв’язків, вироблення певних дій та операцій, формуванні динамічних стереотипів.  У дітей добре розвинені всі органи чуття, деякі з них мають певні особливості. Очі, завдяки пластичності кришталика, можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози під час читання і письма. Якщо не враховувати цієї особливості органів зору молодших школярів і не стежити за їхньою поставою, це може спричинити підвищення очного тиску, нечіткість зображень на сітківці, короткозорості.

Фізіологічний розвиток молодшого школяра зумовлений формуванням організму, що викриває нові можливості для його діяльності, розгортання та поглиблення зв’язків з соціальним оточенням. Водночас дозрівання стимулюється і впливами зовнішнього середовища, про що свідчить загальне прискорення фізіологічного розвитку дітей.

Також слід чітко звернути на стан здоров’я дітей під час навантаження на уроках фізичної культури так як урок фізичної культури відрізняється навантаженням від дитячого садка. Навантаження першокласникам слід давати поступово це - легка розминка, ЗРВ на місці в русі, комплекси РГГ, корегувальні вправи для м’язів спини, рук та ніг, виконання вправ для профілактики плоскостопості, вивчення рухливих ігор та естафет. Після освоєння цього матеріалу через 3 місяці дітям можна провести змагання по командам з класом а у же через 6 місяців проводити кругові навантаження з різним напрямком для розвитку силових якостей. Також слід звернути увагу на проби руф’є першокласників і розділити їх на (основну, підготовчу та спеціальну) та варіювати навантаження якщо немає серйозних протипоказань. Дітям молодшого шкільного віку психологічно важко бути з різними вчителями, отже дітей завжди потрібно підтримувати та не  в якому разі не критикувати а навпаки хвалити навіть якщо щось в дитини не виходить зробити.