Мета уроку: Розглянути та ознайомитись із географічним розташуванням, загальними особливостями внутрішньої будови та утворення Анд; Ознайомитись з особливості утворення корисних копалин,та простягання висотної поясності. Виявити екологічні проблеми; розвивати екологічну компетентність;Продовжити формування навичок і вмінь працювати з різними джерелами географічних знань; Вдосконалювати уміння, навички роботи з контурною картою; Закріпити вміння давати комплексну характеристику географічному об’єкту; Формувати знання, уміння, навички давати комплексну характеристику географічному об’єкту
Анди Анди – найдовша і найунікальніша гірська система, яка тягнеться майже по всій території Південної Америки. Анди є найбільшою серед гірських систем та утворилися в останню велику епоху геологічної історії Землі. Дуже багато ходить легенд і міфів про загадки, що огортають цей світ хребтів, западин і плато. Анди оповиті безліччю таємниць і небезпек, а на фото з супутника можна побачити, що вони схожі на дракона, вкритого сніговим покривалом , що лежить, уздовж узбережжя на тисячі кілометрів.
СПАДЩИНА ПРЕДКІВ , ПОРОЖ У МИНУЛЕ…Що цікаво, одна й та ж історія побутує в різних варіантах у всіх народів Андського регіону. Вона починається з страшного опису часу, коли на Землю обрушився Великий Потоп, і лягла велика пітьма, викликана зникненням Сонця. Люди впали в хаос і страждали. І ось тоді «раптово з'явилась, прийшовши з Півдня, з моря, біла людина високого зросту і величної поведінки. Він володів такою великою силою, що перетворив пагорби в долини, а долини - в високі пагорби, змушував потоки текти зі скель...». Мексиканські ацтеки дали білому божеству ім'я Кецалькоатль. Він став правителем Толлана і ввів свої закони, заборонивши війни і людські жертвоприношення, а також вбивство тварин. Ацтекська статуя, бородатий бог Кецалькоатль.
Анди тягнуться вздовж узбережжя Тихого океану, від Карибського моря до архіпелагу Вогняна Земля, проходять через Колумбію, Венесуелу, Еквадор, Перу, Болівію, Чилі й Аргентину. Ширина системи 200—800 км, середня висота гір 3600 м. Анди – найдовша (довжина близько 7000 км) і одна з найвищих (гора Аконкагуа, має висоту завбільшки 6960м) гірських систем земної кулі. Яка облямовує з півночі та заходу всю Південну Америку; є південною частиною Кордильєр.
Це молода гірська система, тут знаходиться велике число діючих вулканів, що становлять Андійський вулканічний пояс: Санґай, Пурасе, Котопахі, Льюльяйльяко (найвищий на Землі), дуже часті землетруси, на півдні системи численні льодовики. Межа вічних снігів становить від 600 м на півдні до 6300 м на півночі.
Анди — відроджені гори, створені новітніми підняттями на місці так званого Андійського (Кордильєрського) складчастого поясу; Анди є однією з найбільших на планеті систем альпійської складчастості. Головна система Анд складається з паралельних хребтів, що простяглися в меридіональному напрямку, розділених внутрішніми плоскогір'ями або западинами. Найбільш високі гребені Північних Анд мають невеликі сучасні льодовики, на вулканічних конусах — вічні сніги. По Андах проходить міжокеанічний вододіл, в них беруть початок витоки та багато приток Амазонки, притоки Оріноко, Парагваю, Парани, Магдалени, а також річки Патагонії. На західних схилах починаються річки басейну Тихого океану, здебільшого короткі. В Андах також знаходиться велике високогірне озеро Тітікака та багато менших озер.
Корисні копалини Анди багаті рудами, головним чином кольорових металів (ванадію, вольфраму, бісмуту, олова, свинцю, цинку, миш'яку, стибію та інших). Родовища приурочені в основному до палеозойських структур східних Анд і жерл стародавніх вулканів. На території Чилі — великі мідні родовища. У передових і передгірних прогинаннях є нафта й газ (у передгір'ях Анд у межах Венесуели, Перу, Болівії Аргентини). У Андах є також родовища заліза (у Болівії). Натрієвої селітри (у Чилі). Золота, платини та смарагдів (в Колумбії). Ванадій Вольфрам Стибій Мідь Золото Смарагди
Гори Анди утворилася в результаті підсування літосферної плити Наска (розташованої в східній частині Тихого океану) під Південноамериканську плиту. Північні і західні схили гори Аконкагуа відносно пологі, а південний бік — стрімка скеляста вкрита кригою стіна. Гора перебуває на території «Провінційного парку Аконкагуа», перед сходженням на неї, альпіністи повинні придбати пропуск у місцевої влади парку; за сезон (грудень–березень) вершину зазвичай штурмують 6–7 тис. туристів. Пік вперше був підкорений (14.01.1897) швейцарським альпіністом М. Зурбріґґеном. На Аконкагуа загинули близько 140 альпіністів, переважно через ускладнення висотної хвороби, падіння, серцеві напади і гіпотермію (переохолодження).
Висотна поясність З підняттям у гори змінюються температура повітря, тиск і вологість. Відбуваються зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів. Це явище отримало назву вертикальна поясність. Вона чітко простежується в Андах. Біля підніжжя гір розташована природна зона, яка характерна для широти прилеглої рівнини. На підніжжі гір ростуть вологі екваторіальні ліси — гірська гілея. Вище вони переходять у гірські ліси, поступово зникають теплолюбні види, з’являються хвойні породи. На високогір’ях розташоване криволісся, яке переходить у високогірні луки (парамос). На них узагалі зникають дерева. На великих плоскогір’ях Центральних Анд розташовані сухі гірські степи й напівпустелі.
Висотна поясність Вже зрозуміло, що ділянки Анд, розташовані в різних широтах, відрізняються кількістю та складом вертикальних поясів. Найбільш повно вертикальна поясність представлена в області екватора (на рис. ), де до висоти 2800 м ростуть гірські вічнозелені ліси. Їх змінюють високогірні низькорослі вічнозелені ліси, які з висоти 3600 м поступаються гірським альпійським і субальпійським лукам. Вище 4500 м панують сніги та льодовики.