Андріївські вечорниці
Тема: Вечорниці
Мета: Відтворити обряд проведення Андріївських вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю.
Оформлення: Інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені українськими килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.
Хід свята
Клас прибраний в українському народному стилі. На стінах рушники, в кутку піч. Вироби з глини.
Вчитель. Добрий день, шановна родино!!! Добрий день, шановні гості!!!
13 грудня одне з великих та улюблених свят — день св. Андрія Первозванного або, як у народі називають, свято Калити. Народні традиції міцно переплелися з релігійними та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «андріївські вечорниці». Готувались до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю. І обов'язково пекли калиту — цю найвеличнішу ознаку свята. Печеться калита із прісного тіста у вигляді тонкого коржа посередині з отвором. Прикрашається родзинками, маком, і старші дівчата в цей вечір ворожили і на заміжжя. А хлопця у ніч на Андрія дозволялося навіть побешкетувати. От ми й зібралися в дружному тісному колі, щоб більше дізнатися про українські народні звичаї та обряди, щоб віддати їм шану. Сьогодні й ми з вами повернемо трохи в минуле, щоб відчути красу та поезію давніх українських обрядів. Отож давайте завітаємо у минуле.
/ 001. Діти по парах, хлопчик із дівчинкою, виходять під музику та в роблять поклон гостям, вишикуються півколом/
1. Добрий вечір, люди добрі!
Щиро просимо до господи!
Раді вас усіх вітати,
Щастя і добра бажати.
2. Добрий вечір, гості милі,
Просимо до світлиці
На веселі та бадьорі
Наші вечорниці.
3. Гей на наших вечорницях
Хто сумний - розвеселиться!
Співи й танці небилиці –
Гарні будуть вечорниці.
4. Обійдіть весь світ безмірний
І скажіть в якій країні
Так зберігся скарб безцінний
Як у нас в Україні?
5. Добрий вечір, добрі люди,
Хай все добре у вас буде,
Хочемо вас запросити
На Андріївські вечорниці!
6. Просимо всіх в нашу хату
Превелику, пребагату.
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!.
/002. Пісня «Зеленеє жито, зелене»/
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
А вже ж теє жито женці жнуть,
Хорошії гості вино п'ють.
Ой зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
А вже ж теє жито на ковші,
Хорошії гості до душі.
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито, ще й овес,
Хорошії гості, рід увесь.
Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
А вже ж теє жито у стіжках,
Хорошії гості в подушках.
(діти сідають на місця)
/003. Фон Лунає музика, біля святкового столу господиня, музика лунає тихіше, вона лунає аж до виходу кумів/
Господиня. Ну ніби-то все готово. І прибрано, і пиріжків напекла, і хату підмела. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли це ми дівували, то аж тини тріщали… зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а ні дівчат, ні хлопців ще і не видати. Куди все поділося? Ой –ой-ой!
/Входе господар/
Господар. Щось не ідуть дівчата, вже і пора. І надворі сутеніє, а їх нема і нема....
Господиня. Та десь і куми забарилися!
Господар. А ти пам’ятаєш, як були ми молоді?
Господиня. Були, були!
/Стук у двері, заходять куми/
Кума. Добрий вечір, кумцю! А що ми – вчасно прийшли?
Господиня. Якраз вчасно. Гостей ще нема.
Кума. Як, і дівчата ще не прийшли?
Господиня. Та знаєш кумцю, як воно є. Мабуть, прибираються. Вони ж знають, що і хлопці на вечорницях будуть.
Господар. Чи не заспіваєте, куме?
Кум. А що? Давайте й заспіваємо.
/004. Пісня «Ой на горі два дубки/
«Ой на горі два дубки»
ой на горі два дубки
ой на горі два дубки
ой на горі два дубки, два дубки
ще й злилися докупки (2-р)
вітер дуба хитає
вітер дуба хитає
вітер дуба хитає, хитає
козак дівку питає (2-р)
програш
ой дівчина чия ти
ой дівчина чия ти
ой дівчина чия ти, чия ти
а чи вийдеш гуляти (2-р)
не питайся чия я
не питайся чия я
не питайся чия я, чия я
вийдеш ти, то вийду я (2-р)
програш
а я донька мамчина
а я донька мамчина
а я донька мамчина, мамчина
цілуватись навчена (2-р)
а я в батька один син
а я в батька один син
а я в батька один син, один син
i гуляти знаю с ким (2-р)
програш
повтор перший куплет
Кум. Здається, дівчата вже йдуть.
Господиня. Та ні, це наша доня!
Доня. Ой коли вже ця каша звариться? Скоро вже гості прийдуть.
Господиня. Ти краще пильнуй, щоб не підгоріла. А то будуть тобі вечорниці, що і хлопці засміють.
Донька. Не засміють!
/005. Лунають співи дівчат, донька прислухається/
Донька. Ой, дівчата йдуть, десь співають.
/006. Чути гомін дівчат. Стук у двері. Входять всі дівчата /
1 дівчина. Добрий вечір вашій хаті!
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці будуть в цій хатині?
Добрий вечір, господине, славна молодице,
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
2 дівчина. Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було, любо, мило,
Аби всі були щасливі.
3 дівчина: Щоб лежали на столі
Паляниці не малі,
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко, і сіль і м’ясо.
І млинці, і пиріжки,
І пухнасті пампушки.
Щоб були в своїй оселі ви щасливі та веселі.
4 дівчина.
Будемо з вами добрі, щирі,
То і будемо жити в мирі.
Тоді всім нам допоможе
Матір світу – Мати Божа.
Господиня
Добрий вечір, дівоньки,
ясні мої зіроньки!
5 дівчина
Ви за нами сумували?
Дівчаточок виглядали?
Господиня:
Звісно , любі, ми чекали,
Вам вечерю готували:
Поспішайте , дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареничків
Біленьких, смачненьких,
Та й запросим до нас в гості,
Хлопчиків гарненьких,
Щоб вони разом із нами
Гарно погуляли,
Андріївські вечорниці
Весело стрічали.
Господиня. Ось погляньте, дівчатонька, яку я вам калиту виробила. А тепер її треба у піч саджати. Але перед тим чарівні слова треба проказати, щоб гарно випеклась. Гори, вогонь, ясно! Повторюйте, дівчатка, за мною.
Разом. Гори, вогонь, ясно,
Спечи нам калиту красну.
Щоб ми її кусали і горя не знали.
А ти, …, окропи дорогу Калиті та прикажи, як треба.
Дівчина
Водиця-студениця,
окропи калиті дорогу!
Від печі до стелі –
Разом. Щоб ми всі були веселі.
Господиня саджає калиту в піч.
Господиня. А тепер цією свяченою водичкою я вас трохи вмию, щоб були такі гарні, як калита.
- щоб росли гарні та здорові;
- щоб вчились лише на 12;
- щоб всюди встигали;
- щоб співали, як соловейко;
- щоб ніколи горя не знали;
- щоб лише радість приносили батькам.
/007. Дівчата проходять, сідають на місця/
Дівчина: Поки причепурилася перед дзеркалом, покрутилася, то мало на вечорниці не запізнилася.
Дівчина: Ой, а мене, тітонько, мати ніяк не хотіла пускати. Ледве відпросилася.
Кума. Дівчата, голубоньки, чи вмієте танцювати?.
/008. Пісня «Рушничок», танок з рушниками/
«Рушничок»
Мама мені вишивала рушник
Голками, наче сріблясте проміння.
Дощ за вікном моїм начебто зник -
В небі хмаринки не чорні, а сині.
Стати б маленькою зростом мені,
Стежкою, аж до зорі мандрувати,
Тільки насправді, а не уві сні
Голосно пісню веселу співати.
Приспів:
Ой, рушник, рушничок -
Кольорова доріжка.
Ой, рушник, рушничок,
Вже стомились ніжки.
Ой, рушник, рушничок,
Полем стелиться нитка.
Ой, рушник, рушничок,
Я маленька, як квітка,
Я маленька, як квітка.
З маків червоних віночок сплету,
Райдуга зранку доріжкою стане,
Все подолаю і все віднайду,
Зіроньку з неба яскраву дістану.
Друзям в дарунок несу рушничок,
Кажуть, що дива на світі немає,
Вірю: до зустрічі з казкою крок,
Щастя навколо по світу - я знаю.
Приспів.
Ой, рушник, рушничок -
Кольорова доріжка.
Ой, рушник, рушничок,
Вже стомились ніжки.
Ой, рушник, рушничок,
Полем стелиться нитка.
Ой, рушник, рушничок...
Приспів.
Я маленька, як квітка,
Я маленька, як квітка!..
Дівчина. А де ж це наші хлопці забарилися?
Господар. Та ще не приходили.
Дівчина. Може хату переплутали.
Господиня. А вони на це мастаки!
Господар. І не тільки це….
Дівчина. Очевидно на багатші села майнули.
/ 009. Фоном лунає пісня „Ой на горі та й женці жнуть”, яку співають хлопці, що йдуть на вечорниці/
Господиня. Промовка, промовка і наші хлопці тут, як тут!
/Стук у двері/
Чути голоси хлопців. Пустіть до хати…
Дівчина. Агов хто такий?
Хлопець. Пес рябий,
Хлопець. Баран круглоголовий
Хлопець. Ведмідь клишоногий, пустіть до хати.
Дівчина. Не пустимо в хату, вас дуже багато!
Хлопець. Пустіть ліпше, бо гірше буде.
Дівчина. Ми як візьмемо рогатини, полатаємо ваші спини!
/Хлопці виглядають/
Хлопець. Дівчаточки, голуб`яточки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися і гостинці принесли. І музики привели.
Донька. А ви гарненько попросіть!
Хлопці. Слава Богу в вашій хаті.
Хлопець. Добрий вечір. Чи дозволите зайти до хати?
Господар. Слава Богу! Бачу, до нашої хати ще не заросла стежина.
Господиня. Заходьте. Які ж вечорниці без хлопців? Он дівчата вже й переживати почали.
Донька. Що ж заходьте любі хлопці,
Просимо до світлиці.
Може з вами веселіші будуть вечорниці.
/010. Під музику входять пританцьовуючи хлопці/
Хлопці.
Добрий вечір, господині,
У вашій оселі.
Прийміть наші побажання
На свята веселі.
Хто в цьому домі живе – поживає,
Того щирим серцем ми поздоровляєм.
Бажаєм щастя вам у цьому домі.
Будьте веселі завжди і здорові.
Хай буде ваша хата
радістю багата.
Хай красується добром,
Хлібом, медом ще й вином.
Хліб ясниться в хаті,
сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
Господиня. Дуже дякуємо вам, хлопці, за щирі побажання!
/Хлопці сідають на місця поміж дівчат/
Хлопець. Поглянь, друже, скільки тут дівчат. Та всі такі гарні!
Хлопець. Теж мені гарні! Ота кирпата, оця конопата, а ота чорнобрива, як кропива.
Дівчина. Ну і язики у вас, хлопці! Вам би тільки їсти, пити, та дівчаток подразнити.
Господиня. Хоч не знаємо, звідки ви,
Чи з полудня, чи з півночі.
Просимо, просимо всіх сідати,
А козаків наших – гарну пісню заспівати.
Розпрягайте, хлопці, коней, та й лягайте спочивать.
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Копав, копав криниченьку у вишневому саду.
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Вийшла, вийшла дівчинонька в сад вишневий воду брать.
А за нею козаченько веде коня напувать.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Просив, просив відеречко,- вона йому не дала.
Дарив, дарив з руки персня,- вона його не взяла.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив.
Що я вчора, ізвечора із другою говорив.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Вона ростом невеличка, ще й літами молода.
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
/011. Пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»/
Кум. Хлопці, а справді, що наші дівчата найкрасивіші?
Господар. Подивіться, які чепурні, наряджені, мабуть мати сорочки вишивали на перші гуляння.
/012. Дівчата співають. Пісня «Сорочку мама вишивала»/
«Сорочка мамина»
Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела,
Щоб я лихих стежинок не шукала,
І до людей привітною була.
"Виконуй, доню, – мама говорила, –
Закони Божі, істини прості,
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді".
Приспів: (2)
А сорочка мамина – біла, біла,
А сорочка мамина – серцю мила
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
Літа, неначе птахи, пролітають,
Вже донечки, як квіти навесні,
Я їм сорочку білу вишиваю,
Як вишивала матінка мені.
"Виконуй, доню, – мама говорила, –
Закони Божі, істини прості,
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді".
Приспів: (2)
На тобі сорочечку білу-білу,
На тобі сорочечку серцю милу,
Будеш її зранечку зодягати,
Буде тобі серденько зігрівати.
А сорочка мамина – біла, біла,
А сорочка мамина – серцю мила
А сорочка мамина зігріває,
Я її до серденька пригортаю.
/Стук у двері
013. заходить під музику Гриць/
Гриць. Добрий вечір. Прийміть на вечорниці.
Господиня. Хто ж це ще до нас на вечорниці прийшов?
Кума. Тю,та це ж наш Грицько, що до роботи не дуже охочий, а до гуляння, то ніколи не пропустить.
/014. Українська народна пісня “Грицю-Грицю»/
«Грицю, Грицю, до роботи»
Грицю,Грицю,до роботи!
В Гриця порвані чоботи...
Грицю,Грицю,до телят!
В Гриця ніженьки болять...
Грицю,Грицю,молотити!
Гриць не здужає робити...
Грицю,Грицю,врубай дров!
Кахи-кахи!Нездоров...
Грицю,Грицю,роби хліб!
Кахи-кахи!Щось охрип...
Грицю,Грицю,до Марусі!
"Зараз,зараз,уберуся!"
Грицю,Грицю,хоч жениться?
"Не можу одговориться!"
Грицю,Грицю,кого взяти?
"Краще Галі не зіскати!
Галю,серденько моє,
Чи підеш ти за мене?"
"Стидкий,бридкий,не люблю
І за тебе не піду!"
Дівчина. Ой, дівчата, а давайте про хлопців щось смішне скажемо.
Хлопець. Давайте, давайте. Ми теж можемо.
Дівчина. Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою –
Він, сердега, як побачив – та через городи,
Заплутався в буряні та й наробив шкоди.
Хлопець. У Шостакові густо хати, вітер не повіє,
Сама мати ложки миє, а дочка не вміє.
Дівчина. Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою, вирячила очі.
Він до неї: гиля-гиля – вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла.
Дівчата (грайливо). Іде, іде дід, дід.
Несе, несе міх, міх.
Отакий дідище
Такий холодище!
Хлопці. Трах, трах, тарарах,
їде баба на волах
Дівчата. їде дід на волах,
Трах-трах, тарарах!
Хлопці. Диби, диби, диби-ди,
Пішла баба по гриби.
Дівчата. А дід по опеньки
В неділю раненько!
Хлопець. Та годі вам, дівчата, краще давайте будемо танцювати.
Дівчата. А ноги не відтопчете?
Хлопець. Не відтопчемо.
Дівчина. Ну, тоді, будь ласка.
/015. Танець «Черевички»/
Хлопець.
Що ж, потанцювали і досить.
Мій живіт вже їсти просить.
Гумореска П. Глазового «Як вареники варили кум і я»
Кум поїсти неабиякий мастак.
Йому жінка, що не зварить, все не так.
Вередує: — Як з'їдаю твій обід,
Наче гирю закладаю у живіт.
Он торік я в ресторані,— каже,— був...
Ледве миску з деволяєм не ковтнув.
Там таку дають підливку — смак і шик!
З нею з'їсти можна власний черевик.—
Раз в неділю ми остались без жінок:
Подались вони раненько на товчок.
Ми із кумом закурили, сидимо.
Кум наліво, я направо — плюємо.
— Не зоставили нам їсти, то й нехай...
А ми зваримо вареники давай!
Налили ми в ночви свіжої води.
Півмішка муки засипали туди.
Я качалку взяв, а кум мій — макогон,
Тісто туго замісили, як гудрон.
Дріжджів кинули дві пачки — красота!
Потім перцю і лаврового листа.
Тісто витягли на стіл ми та й січем —
Я ножакою, а кум мій сікачем.
В казані кипить, аж піниться вода.
Я ліплю, а кум вареники вкида.
На вусах у мене тісто, в нього сир.
Кум по кухні походжа, як командир.
— Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкам
Отакунького вареничка не дам!
В казані вода вирує, булькотить.
Сир гарячий нам на голови летить.
Покипіло так не більше двох годин,
Бачим: збились всі вареники в один.
Ми вареник той штовхаємо до дна,
А він лізе, випирає з казана.
Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так.
Покуштуємо, яке воно на смак.
Поділили ми вареник, сидимо.
Кум виделкою, я ложкою — їмо.
Я помалу ремиґаю, кум жує.
— Ну,— цікавиться,— як враження твоє? —
Я показую на пальцях і стогну:
Зуби злиплись, язика не поверну.
В кума очі лізуть з лоба — не ковтне.
Просить: — Стукни по потилиці мене! —
Я як двину його в шию кулаком!
Тут відразу нам полегшало обом.
Кум затявся на своєму: — А жінкам
Я однаково й понюхати не дам! —
Те, що я не з'їв і кум мій не доїв,
Потаскали кабанові ми у хлів.
А кабан понюхав тісто, кашлянув,
Перекинувся в баюру і заснув.
Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан!
Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.
Може, й ви вже захотіли в ресторан? —
І надів йому на голову казан..
Дівчина. Милі гості, просимо присісти,
Вареники будемо їсти.
Вареники непогані.
Вареники у сметані.
Дівчина.
Вас чекають у макітрі.
Вареники дуже ситні.
Білобокі, круглолиці.
Із вінницької пшениці.
Дівчина.
Їжте, їжте, просимо щиро.
Вареники наші з сиром.
/016. Пісня «А мій милий вареничків хоче»/
Ой, мій милий вареничків хоче,
Ой, мій милий вареничків хоче,
Ой, мій милий вареничків хоче.
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!
Та й дров же нема, милий мій, миленький,
Та й дров же немає, голуб мій сизенький!
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая!
Та й сили ж нема, милий мій, миленький,
Та й сили ж немає, голуб мій миленький!
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!
А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?
Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?
Із кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!
Так підем же додому, милий мій, миленький,
Вареничків наварю, голуб мій сизенький!
Не балуй, милая, не балуй, милая,
Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!
Господиня: - Дівчата! А чому ви так швидко хлопців варениками пригощаєте?
Дівчата: - Щоб вони вареники жували
І нам ворожити не мішали.
Дівчина.
А давайте поворожим
Що тут вдіяти ми зможем???
Господиня.
Гілки з вишні ми поставим
І на них все загадаєм:
Як розпустяться листочки -
Заміж вийде чиясь дочка,
Якщо пустить пагінець –
Через рік йде під вінець.
A зів’яне – то погано…
Але в нас все буде гарно.
Мерщій гілочки беріть
і за мною говоріть.
Усі разом
Ух-ух-ух!!! Втікай з хати злий дух! (з рази)
Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.
Ух-ух! Ух-ух!
Хай тут буде добрий дух!
Злий дух уступися!
Святий Андрію, заступися!
Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати.
(Махають гілочками навколо себе)
Господиня.
В воду гілочки мочайте,
До Різдва тепер чекайте.
Господиня: - А де ж ваші пампушки?
Дівчата:
1.- Та ось вони, з нами!
2. Ми раненько вставали
З криниці воду брали.
3. З борошна і води
Напекли ці пампушки!
Дівчата стають в рядочок і ставлять коло себе пампушки.
Господиня: - Готуйте свої пампушки,
А я піду свого Рябка приведу.
Господиня кличе Рябка. Вбігає хлопчик-собака. Обнюхує пампушки і відвертається.
Дівчата: - От так біда, не сподобалась собаці пампушка ні одна!
Собака: - Гав, гав!
Нема ніякої біди.
Рано вам дівчата
Ще заміж іти!
Треба вам старанно вчитись,
Добре жити і трудитись!
Собака вибігає.
Дівчата: - Рябко нічого не розуміє.
Дівчина
Ой, а я у черевичках сьогодні на святі .
І я знаю що і з ними можна погадати.
Чобіточку, мій новенький,
Теплий, теплий і гарненький
Вкажи халявкою дорогу,
Хто посланий мені від Бога.
Дівчина.
Лети. Впади та не розбийся,
Із вулицями розберися.
Й минувши вуличку Івана
Вкажи на вулицю Степана.
Дівчинка.
А я свій кину aж під хмару,
Хай розшукає мою пару.
Гадають на черевиках.
Хлопці: - Дівчатонька! Давайте вже калиту будемо кусати.
Дівчата: - А калити у нас не має!
/017.Інсценізація пісні на «Ти ж мене підманула».
Хлопці: Ви казали на неділі
Святкуватимем Андрія,
А тепер такі діла,
Калити у вас нема.
Приспів:
Ой, ви нас підманули
Ой ,ви нас підвели
Чом же дорогі дівчата
Калити ви не спекли?
Ще казали ви мені,
Щоб приїхав на коні
На коні верхи скакати,
Калиту легше кусати!
Приспів:…
Дівчата: - А де ж ваш кінь?
Хлопці: - У вівсі. Щоб повиходили заміж усі!
Дівчата: - Ой спекли ми Калиту
З медом, маком, не просту.
Жаль нема у вас коня
Ось вам хлопці кочерга!
(дівчата дають кочергу хлопцям)
Приспів:
Ми ж вас не підманули,
Ми ж вас не підвели,
Ми ж для вас наші хлоп’ята
Калиту яку спекли.
Господиня. Ну й розвеселили ви мене, забула про калиту.(Заглядає в піч)
Ой, та вона вже спеклася.
Рум'яна та ясна,
На весь світ прекрасна!
Господиня бере калиту і промовляє:
Добрий вечір! З калитою
Будьте здорові!
З калитою золотою,
З пресвітлим святом Андрія!
Діти. Ой калита, калита!
Із чого ти вилита?
Господиня. З жита сповита,
Сонцем налита,
Для красного цвіту,
По білому світу!
1-й хлопець.
І, нарешті, калита,
Наче сонце, золота,
Хто вкусить калити хоч раз,
Той буде першим серед нас.
Нумо, хлопці і дівчата,
Хто з нас буде починати?
2-й хлопець. Ой громадо, чесні люди,
Я найпершим хочу бути
їду, їду я до річки,
Ой, дайте вкусити калити хоч трішки.
Спроба невдала. Чухає потилицю.
Дівчина. Ще ні разу не стрибала,
Калити не куштувала.
Підстрибує, але невдало.
Хлопець. Калито смачна, духмяна,
Подивлюся, аж голос в'яне.
Скажи, ну як тебе дістати?
Як таємницю розгадати? Підстрибує, кусає. Всі регочуть.
Дівчина. Людоньки! Людоньки! А мені можна?
Різні голоси. Що можна?
Дівчина. Та відкусити кусок калити.
Голоси. А навіщо?
Дівчина. Як і всі, хочу щастя знайти.
Хлопець. Ну, ну, кусай, кусай та всіма зубами,
Щоб найщасливіша була поміж нами.
Розпочинається гра
Господиня тримає Калиту. Хлопчики підходять і починають перемовляння з дівчатками. Пробують кусати Калиту, а дівчата стараються вимазати хлопчика сметаною.
- Добрий вечір, пані Калитинська!
-Добрий вечір пане Коцюбинський!
-Куди їдеш?
- Їду Калиту кусати.
- А я буду на личку писати.
- А я вкушу!
- А я впишу!
* * *
- Пані Калитинська, давай Калиту кусати.
- А будеш слово казати?
- Буду!
- Що в світі найсильніше?
- Вода.
- Що в світі найпрудкіше?
- Думка.
- Скільки в небі зір?
- Як в морі піску.
- Скільки в морі піску?
- Як на землі трави.
- Скільки на землі трави?
- Як в людини думок.
- Ну ,то вже кусай!
* * *
- Чи зумієш Калиту дістати?
- І вмію, і знаю, і конем білим доскакаю.
- То не кінь білий, а коцюба в сажі.
Стрибай, шкандибай, швидше кусай!
* * *
- Ось і я не забарився!
- Почекай-но! Ти спізнився!
- От іще мені біда. Дай вкусити калача.
- Та вже кусай!
Дівчина: Хлопці, дівчата, дивіться! Наш Семен заснув!
Семен: Га! Що? Я не спав, я думав!
Дівчина: Про що ж ти думаєш, Семене?
Семен: ( відштовхує дівчину) Щоб відчепилась ти від мене!
/Чути грюкіт/
Дівчина. Ой там щось грюкнуло!
Дівчина. (дівчина виводить чорта, тримаючи його за вухо). Ви бачите – хотів нам двері перев’язати, щоб ми вийти не змогли.
Дівчина. А, так це ти хотів нам шкоди наробити!
Дівчина. Давайте покараємо його! Давайте його вкинемо у відро з водою!
Чорт. Дівчаточки, змилуйтеся, я ж тільки пожартувати хотів! Відпустіть!
Чорт. Всі святкуєте?
Всі гуляєте?
Мене, красеня-Андрія,
Навіть не згадаєте.
Я — чорт Андрій, -
Андрій був батько,
Андрон був дід,
Андрій був дядько.
Династія вся загранична
І бездоганно блискавична.
Ану, в цю ж мить стіл накривайте
І калитою пригощайте! Звертається до господині
Бо як не станеш пригощати,
Рознесу всю твою хату.
Всю челядь позабираю,
В чортенят понаряджаю.
Ну то як? Готово? Ні?
Господиня. Чорте, Чорте! Постривай,
Ти мене не підганяй.
Є для тебе калита,
Із мукички вилита!
Треба ще її дістать,
Гарно вгору пострибать.
Як дістанеш її там,
То з'їси її всю сам!
У цей час діти замінюють калиту на іншу, зроблену з пап 'є-маше. Чорт стрибає, вдає, ніби ламає зуб.
Чорт. Ой-ой-ой! Ви мене обдурили,
Мої зуби обломили. Плаче.
Господиня. Ну, годі тобі, Чорте, плакать. Ось сядь та послухай українську байку
Якось до дівчини чортяка причепився.
Слідом ходить він за нею,каже ,що влюбився.
Вона плаче та ридає:"Що мені робити?"
І не знає дівчинонька, як тепер їй жити.
"Годі,- каже чорт хвостатий, цокнувши копитом,-
якщо хочеш відчепитись - вели щось зробити.
Станеш ти повік моєю, якщо до суботи
виповнити я зумію завдану роботу."
Простягнула тоді дівка чортові троячку:
" Піди,- каже,- до базару, купиш на суп качку,
купиш два кіло цибулі, яблук, помідорів,
купиш три відра картоплі і одне квасолі".
По цей день наша дівчина мирно поживає,
а чортяка по базару з сумкою блукає.
Посивів і схуд він, бідний, схожий на собачку.
Чорта лисого ти купиш зараз за троячку!
Чорт. От дякую, що і мене пригостили. А я вашим Андріям гостинців приніс. Але нехай їх виграють .Виходьте наперед. Я зав’яжу вам хусточкою очі. Гостинці розкладаю по підлозі. А тоді розкручую вас. І хто перший їх збере, той і матиме.
Ха-ха-ха! Ти бачиш, подумали що я віддам їм гостинці, от смішні!
Господар.А ну, геть звідсіль , якщо не вмієш гратися!Ще й брешеш, що ти Андрій.
Чорт. Ой, вай, я більше так не буду.(чорт тікає)
Дівчина. Ой, дівчата, вже скоро півні заспівають, пора до дому збиратися.
Дівчина. Спасибі, вам пані, за вашу гостину хату.
Хлопець. Було гарно у вас повеселитися, та вже час прощатися.
Дівчина. Щиро дякуємо за хліб, за сіль, за теплу ласку.
Господиня. Дякуємо і вам, що завітали, не погордували.
Так швиденько плине час,
Мов вода з криниці.
Тож прийшла уже пора
Закінчувать наші вечорниці.
Донька. Українські вечорниці,
Що ними ще здавна
Наша славна Україна
Була завжди славна.
Наше слово щире, щире, без прикрас:
Спасибі, Андрію, за свято для нас.
Обряди і звичаї хай оживають
І душу народу завжди звеселяють.
Хай Ганни, і Сави, і Варвари
Знаходять, шукаючи, пари.
Хай завжди і всюди в народу-творця
Праця і свято ідуть без кінця.
Так чи інакше, наше Поділля
Віддавна святкує свято Андрія.
Ми показали, як колись жило
Українське веселе село.
Питай, цікався, пізнавай,
Яким же був колись твій край!
Бо-хоче рідна Україна,
Аби росла достойна зміна.
Дорогі наші, любі!
Щиро дякуємо, що завітали,
Часу не пошкодували!
Тож на цьому час прощатись.
Ми вам хочем побажати.
Щоб завжди ви у житті
Мали успіхи в труді.
Щоб в коморі і у полі
В вас всього було доволі.
Хай Господь поможе з неба
Все владнає так, як треба.
І пошле вам на цей світ
Ще багато добрих літ.
Щоби все було в достатку,
Все йшло добре, все йшло гладко.
Кожне свято зустрічала,
За столом родину мати.
Щоби гроші завжди були.
Й добрі люди не забули.
А з лихими не зустрілись.
На здоров”я не жалілись.
Люди хорошії! Ми вас вітаємо!
В році Новому ми вам бажаємо,
Мир щоб і щастя були у хаті,
Стали заможні, стали багаті!
Всі.
Все, що в серці мали – ми вам подарували.
/018/Пісня «На добро»/
Фінальна «На добро»
Туп-туп, мої ніжки
Маю нові черевички
Туп-туп, щастя зичу
Хоч маленька ще заввишки
Щоби сонечко світило
Посміхалось кожній хаті
Щоб нічого не боліло
І душа була багата!
На добро
На добро
Щоб Вам радісно було
Туп-туп, йду по світу
А за мною Україна
Туп-туп, посміхніться
Ми усі - одна родина
Туп-туп, в серці маю
Я хороших слів багато
Туп-туп, виростаю
Я на радість мамі й тата
про публікацію авторської розробки
Додати розробку