Свято у 2- Б класі
«Українські посиденьки»
З досвіду роботи вчителя
початкових класів
Броварського ліцею№6
Нестерчук С.Ю.
2023 рік
Мета. Розширювати знання учнів про календарно-обрядові свята України, прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу; залучати учнів до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи, розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації; вдосконалювати мовну культуру учнів; виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого.
Обладнання. Українська піч, посуд, рушники, національні костюми,українські страви.
Хід свята
Ведуча
Доброго дня, добрі люди!
Доброго вам здоров’ячка!
Добридень усім вам
У нашій світлій хаті.
Вас, гостей жаданих,
Раді зустрічати.
Всіх ми вас сердечно
Раді привітати.
Хочем запросити
На казкове свято.
І пісень. І сміху
Буде тут багато.
І гостей чудових –
Розумних, завзятих.
За знання хороші,
Наші дорогенькі,
Нагород чекайте
В нас на посиденьках.
Покажіть майстерність,
Розум та кмітливість,
Любов до мистецтва,
Небайдужість, щирість.
Наша Україна – це чудовий край, багатий на природу і прекрасних людей. Пропоную вашій увазі презентацію про наш рідний край, ви впізнаєте знайомі вам місця нашого міста.
( Кліп – пісня «Україно моя!»)
https://youtu.be/2BI7TZtqEek?si=t_Y5AnxgC2u1TDVl
Наш народ здавна має чудову традицію – проводити українські посиденьки. З листопада по березень наставала пора відносного перепочинку від польових робіт. Спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися у гурт, повеселитися, влаштувати забави, поспівати. І ось сьогодні на такі посиденьки запросила нас бабуся Наталя.
Бабуся
Прийшов час свято розпочати! Це свято душі, адже посиденьки – це ті ж народні гуляння з піснями, жартами, танцями та примовками! Збиралися на посиденьки і літні , і молоді. Готувалися старанно. Адже під час зустрічі необхідно було себе із найкращої сторони. Пропоную і нашим учасникам розім’ятися, налаштуватися на гарну розмову. І допоможуть у цьому скоромовки… Отже, на екрані ви бачите скоромовки, ви можете вибрати одну з них або, якщо знаєте, розказати свою скоромовку якнайшвидше…
І справді, народ скаже, як зав’яже!
Скоромовки
Бабуся Наталя
-Ось тепер можна і до гурту, щоб поділитися новинами. Розповісти для початку коротенькі історії, небилиці, несенитниці чи анекдоти з дотепним несподіваним закінченням. Я знаю, що кожен припас щось цікаве для нас. Але розповідати слід виразно, емоційно. Щоб запам’ятався саме ваш виступ присутнім.( Додаток № 3)
Бабуся Наталя
А які ж посиденьки без пісні? Український письменник Іван Драч так сказав про пісню: «А пісня – це душа! З усіх потреб потреба!» Слухаємо пісню!
Бабуся Наталя
А зараз ми пограємось. «Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості. цікавості», - писав В. Сухомлинський. Зараз ми вибираємо двох ведучих – дівчинку і хлопчика. Вони набирають собі команди , запрошуючи дітей , при чому називати імена необхідно у кличному відмінку. Ось в нас є дві команди.
Гра називається «Влучити у ціль». Кожен учасник повинен влучити горішком у кошик. Подивимось, яка команда переможе – дівчата чи хлопчики.
І ще одна гра з горішками. Зараз ми перевіримо, у кого з хлопчиків міцніша долоня. Треба взяти у долоню якомога більше горіхів. Виграє той, хто візьме більше.
Бабуся Наталя
Діти, у нас на Україні люблять посміятися, слухаючи гуморески. Навчаючись у школі, ви познайомитесь з творчістю письменників-гумористів Остапа Вишні, Павла Глазового, Володимира Чубенка та інших. Давайте послухаємо, про що вони писали… (Гуморески виконують учні, додаток № 2)
Як Василь свататися ходив
- А кажуть , Галю, що ти хати мести не вмієш!
- Не вмію
- І борщу зварити не можеш!
-Не можу…
- І корови не подоїш!
- Не подою!
- А ще люди говорять, що ти й танцювати не вмієш!
- Ну це вже люди брешуть! Ну-мо, музико , грай!...
Бабуся Наталя
-І знову гра! До неї запрошуються учні, що ще не брали участі. Гра називається «Не зіб’юсь». Діти стають у коло, передають яблуко, називають числа від 1 і далі, кажучи замість чисел, що діляться на 3, - «не зіб’юсь»!
Бабуся Наталя
-А зараз ми подивимось, чи є серед вас ті, хто зможе із в’язки бубликів відкусити собі один, не допомагаючи руками.
Бабуся Наталя
-А чи не хочете послухати казочки? У старі добрі часи дуже любили розповідати казки, особливо довгими осінніми чи зимовими вечорами. На посиденьках, як у нас. «Казки дружать з дітворою, полюби їх у житті – і улюблені герої будуть завжди друзями в путі», - писав А. Костецький, - Розповідали і вам казочки ваші мами і бабусі. А тепер прийшов час потішити їх. Але щоб казка вийшла веселою та цікавою, потрібна ваша допомога, діти.
Бабуся Наталя.
Ось і вечір надходить… Збирайся, дітвора, чекає на вас казка-гра! Хлопці, ви такі веселі, активні, а може хтось з вас кукурікати? Дівчатка, а ви будете їх подружками, курочками, покудахтайте, будь ласка, молодці, пройшли кастинг. Центральна зона, ви будете вітром, спочатку спокійним, потім з характером. Далі у нас будуть класні породисті собаки, голос, собачки, голосніше., відмінно. Так, хлопці, всі інші будуть скрипом хвіртки. Як у нас рипить хвіртка? Правильно, і тупотом ніг, як у нас ніжки тупотять? Як тільки я називаю півники…, курочки…, вітер…, собачки…, скрип…, тупіт ніг…, ви видаєте відповідний звук.
Отже, слухаємо казку!
Ніч. У селищі Новоекономічне тихо, лише слабо завиває вітер. Раптом, не дивлячись на глибоку ніч, закукурікав півень, його підхопили сусідські півні, і тут же закудахтали кури. За компанію загавкали собаки, почувся скрип хвіртки і тупіт ніг. Це крадькома йшла на побачення Василиска. Раптом знов заскрипіла хвіртка, загавкали собаки, закричали півні і кури і почувся тупіт ніг. Це йшов на побачення Іван-розумник.. Побачивши Василиску, він дуже зрадів. Собаки, зачувши його радість, загавкали ще голосніше,
А вітер завив ще сильніше. Разом з ними раділи вітер, півники. Курочки, собачки, хвіртка, тупотіли ніжки і плескали долоньки. А Василиска та Іванко сяяли від щастя.
Ось і казочці кінець, а хто слухав, молодець!
Бабуся Наталя.
- Свято добігає кінця.
Ведуча
Усім дітям, присутнім на нашому святі, хочемо побажати рости добрими і працьовитими.
Чесними і вмілими.
Чуйними і творчими,
Щоб уміли бачити красу рідного краю і захоплюватись нею,
Щоб змалку вивчали традиції, історію свого народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців.
( Учні виконують пісню «Україна – це я»)
Бабуся Наталя
Ми сміялись, веселились,
От і свято закінчилось.
Хочу подякувати нашим учасникам і гостям.
Додаток № 1 (фотографії)
«Україна – це я»,- співають діти
Фото на згадку. Наші діти справжні патріоти.
Додаток № 2 (гуморески)
Футболісти
Грали на подвір’ї
Хлопчаки в футбол.
Петрик як ударив
І відразу – «гол»!
М’яч в чужу квартиру
Тільки зашумів.
Пауза у хлопців,
Петрик занімів.
Йде дідусь Кирило
І несе м’яча.
-Чий це, признавайтесь!...-
Та гравці – мовчать.
-А вікно розбилось?-
Зважився Андрій.
Дід мугикнув: - Ціле
-Ціле? – значить мій!
Схожість
До молодих батьків зайшла сусідка:
- Іванко ваш, ну, вилитий татусь!
Такий же носик, щічки і борідка…
- Можливо, - татко радо усміхнувсь.
- - А о і ні!..- малесенька Катруся
Й собі з куточка голос підійма.
- Іванко більше схожий на бабусю,
Бо в нього в роті теж зубів нема!
Що буде в Андріяна?
Гуляючи в дворі,
Сказав Климко сестрі:
-Ану, не будь ледача
І розв’яжи задачу.
Степан та Андріян
Ходили на баштан.
Недовго там були,
Сім динь собі взяли.
Дві дині з’їв Степан,
А решту – Андріян.
Що буде в Андріяна?
Подумай – но як слід…
Сестричка хитрувато
Поглянула на брата:
-В жаднюги Андріяна
Болітиме живіт!
Хто старший
Забіг увечері до хати
Знадвору збуджений Юрко,
У матері почав питати:
-Хто старший, я чи кіт Мурко?
-Звичайно ти! – говорить мама.
-А як же так, скажи мені, -
Малий ніяк не дійде тями,
Мурко вусатий, а я- ні?
Подарунок
Мамі в день народження додому
В подарунок фен приніс
Роздививсь його маленький Рома
І на кухню до матусі – шусть
-Мамочко! Іди скоріш в кімнату,-
Радий хлопчик їй секрет відкрив,
-Подивися. Там для тебе тато
Пилосос на голову купив!
На добраніч
Набридлу казку, ось уже два роки
Чита Катрусі баба перед сном:
«… І от діждавшись вечора. З протоки
До щуки в гості припливає сом…»
Надула враз Катруся губенята,
Ображено скривила рот:
Бабусю, ніж читати старі казки,
То краще б розказала анекдот!
Дивний школяр
Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки.
Слухають онуки.
Раптом менший запитав:
-А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
-Та ходив, Павлусю.
-от був номер! – малюки
Сміхом залилися, -
-Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі!
Зразковий предок
Як зразковий предок та близька людина
Батько витягнув щоденник із портфеля сина.
Відкриває, там оцінок, як у полі гички,
Пара трійок, кілька двійок, решта – одинички.
Подививсь на сина скоса, синок здогадався,
І під стіл від артрозносу евакуювався.
-Вилазь звідти, - каже батько, вилазь, буде краще!
Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?
Неохоче полоненик вибрався з-під столу,
-Так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,
Показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,
У кого такий ледачий вдався?
Таткова вдача
-А ти, татку, в школі вчився?
-Учився, Сергійку.
-А це правда, що ти, татку,
Був одержав двійку?
-Було таке, траплялося,…
Малий засіявся:
-Тоді мама правду каже,
Що я в тебе вдався!
Додаток № 3 (веселі історії)
***
Ранок. Виходить чоловік на ґанок, потягується і позіхає, а там сусідка репетує:
- Миколо, твій Полкан п’ять моїх курей задавив!
- Собака не винуватий, курей прив’язувати треба!
***
Учень приходить із запізненням .
- Що трапилося, чому ти запізнився?
- На мене напали озброєні розбійники.
- І що ж вони в тебе забрали?
- Домашнє завдання!
***
- Мамо, чому ти стоїш біля вікна, коли я співаю?
- Не хочу, щоб люди подумали, начебто я тебе б’ю.
***
Учитель говорить
- Тихіше, щоб було чутно, як муха пролетить.
Усі відразу замовкають. Через хвилину Петя, утративши терпіння, пошепки запитує:
- Іване Архиповичу, а коли ви муху випустите?
***
Міліціонер зупиняє машину, а за кермом його колишня вчителька.
- Здрастуйте, Ніно Петрівно
- Здрастуй, Богданчику!
- Ну–мо, діставайте папір і пишіть 100 разів : «Я більше ніколи не порушуватиму правил дорожнього руху!»
***
- Сашко, а чому в тебе один черевик чорний, а другий – коричневий? Ану біжи додому перевзуйся!
- Та я вже бігав, але й там один чорний, а другий – коричневий?