Андріївські вечорниці у початковій школі

Андріївські вечорниці

В Андріївську ніч чарівну,

де мрії тихенько бринять,

збираємось дружно і весело

традиції наші згадать.

Нехай засміється оселя,

нехай заіскриться тепло,

щоб кожному серцю сьогодні

світили любов та добро.

 

Раді вітати вас на наших Андріївських вечорницях, де оживають давні українські традиції, де зустрічаються жарти, ворожіння та пісні.

Нехай сьогодні кожен відчує чарівність звичаїв, красу обрядів, силу та незламність українського духу.

Тож запрошуємо вас до нашої української хати, де вже на нас чекають господар та господиня.

Виходить господиня та господар

Господиня:

− Ну і втомилася, поки всі магазини і базар обійшла. І треба ж було до останнього дня тягти з отими гостинцями. Та нічого, зате все купила. Тут і горішки, і яблука, і цукерки. Буде чим гостей пригощати.

Співає і пританцьовує:

На базарі походила, усі гроші розпустила.

Хоч всі гроші розпустила, зате всього накупила.

Ой дана-дана-дана. Усі гроші розпустила

Усі гроші розпустила, зате всього накупила.

Господар:

− Яка ж ти в мене гарна господиня! Хата прибрана, вечеря наготована, мрія, а не дружина.

Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Господар: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Господар: Була – була!

Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Господар: Співав – співав!

Співають пісню «Ніч яка місячна»

Господиня: А де ж це наша доня?

Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.

Господиня: Та я ж двері зачинила!

Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.

Господар:  Мабуть переодягнуся. Не личить статечному господарю отак гостей приймати.

Стук у двері. Заходить кума

Кума: Добрий вечір, кумонько. А що, цього року вечорниці перенесли до твоєї хати?

Господиня: Так, дівчата попросили. Нехай зберуться, погадають і я з ними молодість згадаю.

Кума: Та тож не вечорниці будуть, а сороміцтво.

Господиня:  То звідки така мудра думка у таку дурну голову влізла? Га? Чи не через вухо?

Кума: Ти поглянь, он яка зараз молодь – ні шити, ні вишивати, а гадати і мови немає.

Господиня: То якщо ти така розумна, то залишайся і навчи нас.

Кума: А я і залишусь і навчу. Подумаєш!

Господиня: А тобі, бачу теж хочеться молодість згадати. Так би і сказала, а то ходиш по колу.

Стук у двері. Заходять дівчата, одягнені в українське вбрання, співають

Дівчата: Тітонько, можна до вас на вечорниці?

Господиня: Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!

1.                Даруємо вам хліб і сіль,

Щоб добро йшло у ваш дім!

 

2.                Принесли ми вам мішечок гречки,

Щоб не було між вами суперечки!

 

3.                А ми принесли мішечок вівса,

Щоб родина була здорова уся!

 

4.                Додаю ще й цукор,

Щоб солодко жилося!

 

5.                Подарую бурячок,

Щоб любили ви діточок!

 

6.                Подарую вам гарбуза,

Щоб не хворіла ваша коза!

 

7.                Дарую вам мед оцей,

Щоб завжди щиро приймали гостей!

 

8.                Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті.

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі!

Господиня: - Дякую вам, дівчата! А тепер сідайте та беріться до роботи!

(Дівчата сідають на лавку, починають вишивати)

1.                Прибрана хатина,

Усміхнені личка.

Всіх нас запросила

Хата-вечорничка.

 

2.                Вдягли ми блузочки,

Гарненькі спіднички,

Разом готували

Свої вечорнички.

 

3.                Ось наліпимо вареників,

Біленьких, пухкеньких,

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

 

4.                Щоби вони разом з нами

Гарно святкували,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

 

5.                Швидко голка вишиває

Оці гарні рушники.

Нитка голку доганяє,

Я ж співаю пісеньки!

 

6. Час нам калиту випікати.

Замісимо тісто швиденько. Ти, Софійко, тісто міси. А ти, Марійко,

колосочками, зубчиками, промінчиками калиту прикрашай. А ти , Владочко з

Настею в печі дрова розкладай навхрест, бо навкісний хрест у нашого народу

є символом сонця і вогню.

 

Дівчина.

Гори, вогонь, ясно.

Спечи нам калиту красно!

Щоб ми її кусали

І горя не знали!

 

•           А ви знаєте, що сьогодні гадати можна? Вмощуйтесь зручніше, будьте як вдома. Сьогодні вечір у який мають здійснитися всі ваші надії. А ви хочете дізнатися свою долю дівчата? (відповідають – Так)
•           Колись, щоб знати свою долю, треба було переставляти черевики. Чий черевичок першим дійде до порогу, та і перша заміж вийде. Ну що ж розпочнімо…

1дівчина

Чобіточку мій маленький,

Теплий, теплий і гарненький.

Вкажи халявкою дорогу

Хто посланий мені від Бога.

 

2 дівчина

Лети, впади та не розбийся

із вулицями розберися.

Минувши вуличку Степана

впади на вуличку Івана.

 

3 дівчина

Я підкину аж під хмари

Хай розшукає мою пару.

 

4 дівчина

Нема чобіт, то що робити

У мене валянки підшиті.

Кину просто навмання

Нехай долю доганя.   ( кидає у сторону дверей)

О! добре чую впав,

А під снігом не пропав.

 

•           Куди ваші чоботи показують?

 

1дівчина Мій показує на Київ.

 

2 дівчина Ну а мій на Черкаси, десь там моя доля.

 

3 дівчина А мій чомусь до хати носком повернувся

 

•           То він тобі показує, що тобі ще рано заміж, ти ще зовсім молоденька, трошки ще підрости.

 

4 дівчина О! доворожилася, боса додому піду. Хто забрав мій чобіт?

(йде до дверей, тягне хлопця)

Ану признавайся, де мій чобіт?

Хлопець Звідки я знаю.

 

4 дівчина То що ти тут робиш?

 

Хлопець Ну двері хотів підперти, щоб не відчинялися.

 

2 дівчина То ти хотів нам шкоди наробити? Давайте покараємо його.

Дівчата А як, як? Що йому придумати?

Давайте кинемо його у воду.

 

Хлопець Дівчатонька, змилуйтесь! Я ж лише пожартувати хотів, я й десятому закажу, тільки відпустіть.

 

Дівчата

От як відгадаєш наші загадки – відпустимо, а як ні – кинемо тебе у воду, так і знай.

Хлопець Здаюсь, загадуйте.

Дівчата

Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий, що це?

Хлопець Небо, зорі та місяць.

Дівчата

Ану ж бо таку: Що у світі найбагатше? Цю точно не відгадаєш.

Хлопець Якби не так. Це ж земля.

Дівчата

А спробуй но мою відгадати. Іде лісом — не шелестить, іде водою – не плескотить?

Хлопець Дівчаточка, голубоньки, змилуйтеся, здаюсь, відпустіть. А я вам хлопців приведу.

Дівчата

А правда приведеш?

Хлопець Чесне слово приведу.

Дівчата Веди               (Хлопчик виходить, і заходить з усіма хлопцями, співаючи пісню)

 

Хлопці всі. Добрий вечір! З Калитою будьте здорові! З калитою золотою! Зі святом Андрія!

 

1 хлопець

Добрий вечір вашій хаті!

Уклін господині,

Чи веселі вечорниці

В нашій Україні?

 

2 хлопець

Добрий вечір, господине,

Славна молодице.

Чули, що у цій хатині

Будуть вечорниці!

 

3 хлопець Дівчаточки чарівниці Пустіть нас на вечорниці 

 

4 хлопець

Гей, дівчата, зустрічайте,

 Вареничками й пиріжечками нас пригощайте!

 

Дівчата Заходьте

 

Господар   Ой заходьте, парубки до нашої хати

А то тут лиш я один, а решта дівчата.

 

5 хлопець

Дівчата, а ви вже ворожили?

Ми такі гарні парубки.

Може виберете серед нас собі чоловіків.

Оксано, вибирай серед нас собі нареченого.

 

Хлопець 1

Оксано, може за мене підеш заміж? Мене звати Степан, хазяйський син.

Багатий, маю дві курки. Одна правда на одне око сліпа, а друга не несеться, але добре бачить. Маю землі видимо-невидимо, скільки б не дивилася, придивлялася все одно не побачиш. А худоби  і жуки, і мухи, і гусінь, а що до комарів – світу милого не видно.

Оксано, виходь за мене.

 

Оксана Не хочу тебе парубче, я хочу роботящого.

 

Хлопець 2  Оксано, чим я тобі не жених?

Може зовсім і не гарний та роботящий. Уже якщо за щось візьмусь, то і за вуха не відтягнеш. Спати можу до обід, а що обідати люблю. Виходь за мене.

 

Оксана Не хочу тебе парубче, я хочу роботящого, розумного і гарного.

 

Хлопець

Не хоче вона тебе такого роботящого. Оксано, а може за мене підеш заміж? Мама каже, що я такий гарний як місяць, а розумний. Візьму іншу жінку – люди сміятимуться. Ти не дивись, що я замурзаний, ти мене вимий, причеши і можна під вінець шкандибати. А цілуватися, то я готовий хоч зараз…

 

Оксана Рятуйте, ой лишенько. (тікає)

Пісня

Жарти, смішинки, пісні. Загадки для гостей.

- А давайте жартувати!

- Давайте! Тільки ми перші починаємо!

- Добре, починайте!

 

1) безконечна

- Ми з тобою йшли?

- Йшли!

- Кожух знайшли?

- Знайшли!

- Я тобі його дав?

- Дав.

- Ти його взяв?

- Взяв.

- Де кожух?

- Який кожух?

- Ми з тобою йшли?... (2 рази)

 

2)  Їхав я конячкою на базар. А вона поганенька. Їхала, їхала та й стала. Так я сам запрігся, а її прив’язав до воза тай кажу: Не хотіла їхати, то йди тепер пішки.

•           Хлопці, дівчата, давайте у ігри грати.

1 гра Один стоїть попереду спиною до гурту, хлопці – позаду, хтось з хлопців плескає по руці, ведучий має дізнатися хто.

2 гра  Вгадати яку роботу виконують

 

Для дівчаток

Гадання на Андрія на дрібних предметах

Надвечір збираються юнаки і дівчата, беруть піднос, висипають на нього хто – колечко, хто – запонку, хто – сережку, хто – ґудзик, монету, інші дрібні речі. Накривають піднос рушником, співають над ним добре знайому мелодію, потім піднос під рушником кілька разів струшують, скидають рушник, і, не дивлячись, кожен тягне лівою рукою якусь з лежачих на ньому штучок. Це нагадує щось на зразок домашньої лотереї. Той, кому дістанеться, наприклад, монета – стане заможним, кому дістанеться носова хустка – буде горювати в новому році, кому дістанеться ключ – придбає нове житло. А той, кому дістанеться перстень, повинен покотити його по підлозі, спостерігаючи при цьому, у яку сторону воно покотиться: якщо до дверей – бути в наступаючому році весіллю.

•           Підходьте, дівчаточка, вибирайте лише один предмет.
•           У мене залізо
•           Ковалем буде твій наречений
•           У мене колосок.
•           Фермером буде твій суджений.
•           А у мене люстерко
•           Ой, дитино, гарне ледащо тобі судилося.
•           А в мене свічка
•           Мед у тебе купувати бдемо, пасічником буде суджений.

 

Кусання калити

Господиня:  - Молодці, діти! Гарно відгадували загадки.

•           А калита вже якраз і готова! В народі кажуть, хто калиту відкусить, тому буде щастити цілий рік!

Господар: Поки дівчата принесуть і підвішають калиту, я нагадаю вам правила гри!

 

Хто вкусить і не засміється,

Тому минеться.

А хто буде реготати,

То наш писар буде сажею писати.

•           Кусати, руками не чіпати, всі зрозуміли?
•           Зрозуміли.

 

Господиня: Дивіться, яка гарна калита! А пахне як, так і хочеться її вкусити! А писар вже готовий?

•           Готовий!

Господиня: Хай спочатку дівчатка спробують!

(Дівчата тримають підв’язану калиту, говорять вірш)

Ой, калита, калита

Із чого ж ти вилита?

Ой я з жита сповита,

Ой, я сонцем налита.

Для красного цвіту

По білому світу.

Дівчинка: Їду, їду калиту кусати!

Писар: Я буду писати!

Дівчинка: А я вкушу!

Писар: А я впишу! Та кусай вже!

(Дівчинка кусає калиту і сміється, писар пише її сажею)

Дівчинка: Вам смішно! А ви самі спробуйте!

 Хлопчики

•           Я буду паном Калитинським!
•           А я буду паном Коцюбинським!
•           Добрий вечір, пане Кюцюбинський!
•           Добрий вечір, пане Калитинський!
•           Куди йдете?
•           Калиту кусати.
•           А наша калита

Та й з маком і медом.

Йди до неї, кусай її,

Але не засмійся!

(Хлопчик підходить до калити, відкушує кусок, сміється, писар вимазує сажею)

Інший хлопчик.

•           Їду, їду калиту кусати.
•           Ти хто?
•           Я – Коцюбенко, а ти хто?
•           Я – Калитенко!
•           Ти звідки?
•           З Лиманського.
•           Що хочеш від нас?
•           Калиту кусати.
•           То засмійся!
•           Нема чого реготати,

Якщо хочеш калиту кусати!

(Хлопчик підходить, кусає калиту, йому аплодують).

Діти знімають калиту. Потім роздають всім по шматочку).

 

Господиня дуже гарно, добре, що прийшли до нас на вечорниці. Бачу вмієте і співати, і жартувати.

Господар. Та на голодний шлунок довго не пожартуєш. Тож, дівчата пригощайте гостей вареничками та пирогами.

Вчитель: - Дякуємо вам, господарі, що запросили нас у свою хату, щоб ми могли побачити всі обряди, які колись відзначали наші предки на Святого Андрія.

- Чи є у нашій світлиці Андрії, Андріївни та Андрійовичі?

- Вітаємо вас зі святом, міцного здоров’я вам!

- А вам господарі – велика вдячність!

 

Дівчина: Ой, мабуть, давайте, люди,

За гостину дякувати будем

І за те, що гарно приймали.

І за те, що смачно частували.

 

Хлопець: Нехай ваша добра хата

Буде радістю багата

І ділами, й пирогами,

І гостями, і друзями.

 

Дівчина: А ще бажаємо сили,

Щоб ніколи не хворіли,

Щоб люди поважали,

Щоб діти шанували.

 

Хлопець: Щастя, здоров’я не на один рік,

Всі. А на цілий вік!