Андрій Чайковський. «За сестрою». Родинні цінності і патріотизм у творі.

Про матеріал
Тема уроку: Андрій Чайковський. «За сестрою». Родинні цінності і патріотизм у творі. Мета уроку: опрацьовуючи ідейно-художній зміст VІІІ–ІХ розділів твору, охарактеризувати образ головного героя твору Павлуся Судака; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, враження; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідної землі, своєї родини; поваги до історичного минулого, його видатних осіб і героїв;виховувати почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, справедливості. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, зошит, схема «Родина Судаків», дидактичний матеріал.
Перегляд файлу

Тема уроку: Андрій Чайковський. «За сестрою». Родинні цінності і патріотизм у творі. 

Мета уроку: опрацьовуючи ідейно-художній зміст VІІІ–ІХ розділів твору, охарактеризувати образ головного героя твору Павлуся Судака; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, враження; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідної землі, своєї родини; поваги до історичного минулого, його видатних осіб і героїв;виховувати почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, справедливості.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, зошит, схема «Родина Судаків»,  дидактичний матеріал.

Епіграф до уроку:

 «Без минулого немає майбутнього»  (О. Довженка)                                                     

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель. З давніх-давен людям відомо: «дерево життя» - це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього. Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і майбутнього. Як це розуміти? А так, що навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.                     
Отже, щоб  орієнтуватися в житті і бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію. Доречними є  рядки О.Довженка: «Без минулого немає майбутнього»  , які слугують за епіграф. (Записують у зошити)

З цією метою в шкільній програмі вміщено твори на історичні теми. Саме наш урок  має назву «Андрій Чайковський. «За сестрою» Родинні цінності і патріотизм у творі». 

ІІ. Оголошення теми,мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

У кожної людини є маленька батьківщина. Наше село Козачі Лагері – частинка України. Воно знаходиться поблизу Олешшя, краю, де утворилась Олешківська Січ. У нашому селі ще й сьогодні вирує дух козацтва.  Тому ви – нащадки козацтва – будьте патріотами своєї держави.

ІІІ. Актуалізація опорних знань 

Форум «Хто він – патріот?»

Учитель. Пропоную розпочати наш урок роздумами про таке важливе поняття як патріотизм. Сьогодні ми часто говоримо про патріотизм як про почуття, яке звеличує кожну людину, облагороджуєїї, наповнює змістом її життя.

Гра «Так - ні»

Учитель. Давайте разом поміркуємо, кого можна вважати патріотом, а кого – ні.

Твердження, які потрібно підтвердити (так) або спростувати (ні)

- Патріот любить і шанує свою рідну землю. +

- Патріот захищає свою Батьківщину; готовий віддати за неї своє життя. +

- Патріот завжди у всьому шукає вигоду для себе. -

- Патріот піклується про збереження природи рідного краю. +

- Патріот ніколи не зрадить своєї Батьківщини. +

- Патріот критикує інші країни і народи. -

- Патріот шанує історичне минуле своєї Батьківщини. +

- Патріот поважає своїх співвітчизників; шанує їхню працю. +

- Патріот свято шанує свій рід, свою родину; любить, турбується про своїх рідних. +

- Патріот не залишить у біді своїх рідних, друзів; завжди прийде на поміч усім, хто потребує його допомоги. +

- Патріот своєю працею, добрими справами, досягненнями примножує багатства рідної землі, уславлює свою країну в світі. +

Запитання

1.Чи вважаєте ви себе патріотами України?

2.Хто або що має найбільший вплив на виховання у вас патріотичних почуттів?

3. Який твір героїко-романтичний ми розпочали вивчати? Що таке героїко-романтична повість?

ІV. Опрацювання матеріалу теми уроку

Бесіда за запитаннями

1. В який період історії України відбуваються події у творі? (У період татаро-монгольських набігів на українські землі).

Випереджувальне завдання.(Доповіді учнів)

Татари і їх стосунки з Україною

Після підкорення Кримського ханства Туреччиною (1475р.) воно починає робити грабіжницькі напади на Україну. Через деякий час на біду українського народу змінюється ситуація в причорноморських степах. Кочові орди перетворилися на ударну силу грабежів українського народу. Боротьба з татарами ускладнювалась тим, що вони мали досконало розроблену тактику раптових грабіжницьких нападів, при цьому головну роль у ній відігравала висока рухливість їх загонів. Найбільші напади на Україну татари робили взимку. Це було обумовлено тим, що замерзали Дніпро та його численні притоки, і для руху військ не було перешкод. Це давало можливість маневрувати і значно заглибитися на територію України непоміченими.

 Запитання: А як вони орієнтувалися, у них же не було карт?

Влітку шлях вдень визначався по орієнтирах, а вночі по зірках. Це були напрямки по водорозділу річок та їх притоків, щоб уникнути переправ через річки та інші перешкоди.  Першим головним етапом нападу татарського війська було швидко заглибитися в територію, не роблячи ніякої шкоди і залишаючись непоміченим козацькою сторожею. З цією метою військо розділялось на три частини, які потім ще ділились на три. Військо мчалось день і ніч, зупиняючись не більше як на годину для годування коней. Пройшовши 250-300 кілометрів від кордону, військо розвертається і починає відступати назад. Кіш відступає в тому ж порядку, а флангові частини віддаляються і розділяють свої частини на невеликі загони — чамбули. Ці загони і починають грабіж.

Запитання: Яка доля чекала на бранців?

Напад на село робиться раптово і навально, а щоб ніхто не втік, його оточують з усіх сторін.  Грабували, а потім підпалювали міста й села. Чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчат забирали в полон, а тих, хто чинив опір, убивали. Гіркою була подальша доля бранців. Вони втрачали все: дім, сім’ю, навіть власне ім’я. Їх таврували, як худобу, давали принизливі прізвиська, примушували приймати мусульманство. Ясир (так турки називали полонених) потрапляв на невільницькі ринки в міста Османської імперії.

Опинившись у рабстві, невільники були приречені. Найчастіше їх чекала виснажлива праця на земляних та будівельних роботах. Козаки зазвичай ставали гребцями на турецьких галерах-каторгах. Жінки та дівчата потрапляли до гаремів. Хлопчиків-підлітків здавали до султанської гвардії, де з них виховували відданих захисників султанського престолу – яничарів, що відзначалися особливою жорстокістю.

                                                      Запорожці
       Козацтво утворилося у ході постійної боротьби українського народу проти феодальної Польсько – Литовської держави (Речі Посполитої) та турецько – татарської агресії.

Запитання: Що ж власне означає слово «козак»?

Слово прийшло зі сходу. У давніх тюрків називали молодих парубків, які пройшли складний обряд посвяти у члени племені. З часом це слово одержало кілька значень. Так називали вільну, незалежну, озброєну людину, а половці називали козаками тих, хто ніс сторожову службу, оберігав кордони племені від ворогів. У слов’ян називали людей, вільних від кріпацтва, котрі поруч із господарськими заняттями були в постійній готовності для оборони рідної землі від іноземних загарбників. Козаки називалися «запорозькими», бо головні їх центри знаходилися значно нижче Дніпровських порогів.
 

Запитання: А що таке Дніпровські пороги?

Це пасма кам’яних скель, що стирчали з води на висоту до п’яти метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Залишалися лише вузенькі бурхливі проходи, які були дуже небезпечні, особливо влітку і восени, при низькій воді.
Першу згадку про українських козаків знаходимо у «Хроніці» Мартина Бєльського під 1489 роком.

1. Діалог учителя з учнями. «В Спасівці жив славний козацький рід Судаків».

  • Чим уславився цей рід?
  • За що поважали Судаків спасівчани? («Вони славились тим, що не було між ними одного, який не бував би на Січі… Багато з них полягло в боях, багато пішло в неволю… Судаки, що остались живими, багатіли на ціле село»).

Вчитель зачитує із тексту повісті про рід Судаків.

2.Заповнити схему родинне дерева Судаків.

C:\Users\ИРИНА\Desktop\f_kozak__Ingvar_1537542171.jpgшаблоны семейного дерева» — карточка пользователя Мирзо Н. в ...

 

C:\Users\ИРИНА\Desktop\c7df7255a92b8d81029e79fd966e083b.jpg

 

 

 

 

 

C:\Users\ИРИНА\Desktop\026.jpg

 

C:\Users\ИРИНА\Desktop\За сестрою\Картинки\3074654_935xp.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Заповнити схему  сімейного дерева родини Судаків.

Учні захищають власні роботи .«Рідня Судаків у той час складалася з старого діда Андрія – яких 70 років, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни.

Петра тоді вже не було дома. Пішов на Запоріжжя.

Другому синові Павлові було п'ятнадцять, а дочці Ганні тринадцять років».

4. Презентація родинних дерев учнів

№ за/пор.

ПЕРСОНАЖ

1

Дід Андрій

2

Степан

3

Палажка

4

Петро

5

Ганна

6

Павлусь

 

5. Як виховував дід Андрій Павлуся? (Привчав до лицарського ремесла: вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею; розповідав онуку про Запоріжжя, про козаків, їх звичаї та про походи й пригоди із свого життя).

Учитель Пропоную Вам зустрітися з героєм повісті – Павлусем.

  ( Рольова гра)

Зустріч з літературним персонажем    

(Заходить одягнутий козаком учень.)

Учень. Павле! А чому ти вирішив стати козаком?

Павлусь. А як інакше? Усі в нашій родині козаками були! То невже я гірший? Мене дідусь всього козацького ремесла навчив, а я навчив сестру.

Учень. Як ти зумів втекти від Сулеймана?

Павлусь. Я довго і повільно готувався до втечі. Був слухняним, всім служив охоче, тому ніхто й не запідозрив, що я збираюся втекти.

Учень. Чи було тобі страшно?

Павлусь. Було. Коли татари напали на село. Я думав собі про таких, що їх ніхто перемогти не зможе.

Учень. Ти змінив свою думку?

Павлусь. То не я змінив. Мене земляк Остап навчив. Він сказав, що з татарами треба хитрувати, низько кланятись, вдавати покірного. Тому я дійсно думаю, що де не можна взяти силою, треба брати розумом.

Учень. Про що ти мрієш?

Павлусь. Мрію про те, аби стати славним козаком, коли підросту.

Учень. А ти не хотів лишитися у татар?

Павлусь. Та Боже борони! Я думав повернутися до татар з козаками, як виросту. Помститися за сестру, за маму, за дідуся, за всі кривди нашого народу...

 

    Учитель. Родина дуже важлива у житті кожної людини.

8. Чи можна, на вашу думку, вважати родину Судаків патріотами? Чому?

 

 

Асоціювання.

Складіть асоціативні ряди до слів. Вони підкажуть нам, про що розповідається у творі “За сестрою”.

Учнівські відповіді.

Родина – щастя, любов, діти, злагода, вірність.

Козаки – слава, честь, обов’язок, відвага, сміливість?

Татари – зло, жорстокість, спустошення, полон, ненависть?

Війна – горе, ненависть, смерть.

(Пропоную  поставити знаки питання навпроти асоціативних рядів до слів козаки, татари, оскільки як серед одних, так і серед інших були мужні, відважні, чесні і справедливі воїни, а були й зрадники.)

 

  • Чи є у творі герої, що зреклися своєї віри?
  • Як ви ставитесь до таких людей?

 

Завдання 1: Упізнай персонажа повісті за цитатою з твору:

  1. Палажка
  2. Татари
  3. Семен Непорадний
  4. Січовий дід Панас
  5. Потурнак – харциз Карий
  6. Павлусь.

Завдання 2: Хто є представниками українського козацтва у творі А. Чайковского "За сестрою"? - Родина Судаків, Семен Непорадний, Андрій Недоля, Остап Тріска, дід Панас.

Завдання 3: Що їх об’єднує? – дружба, єдина мета, взаємодопомога, розуміння один одного.

Завдання 4: Про кого з козаків йде мова?

 

  • Петро Судак – зберегти життя заради родини, не осквернити честь роду.
  • Андрій Недоля – мудрий стратег, чесний та безстрашний ватажок
  • Остап Тріска – один стримає цілу навалу татар, авторитет і життя – ніщо у порівнянні із загальною справою
  • Семен Непорадний – його прізвисько суперечить вдачі, спритний і справний силач. Найнебезпечніша зброя – аркан та гострий язик.
  • «Створи фільм. Словесне малювання»  (Із намальованих ілюстрацій до твору, створіть фільм).

Проблемне питання. Якщо пригадати, що Павлусю та Ганнусі нікуди було повертатися в Україні (хату спалили татари, все добро розграбували, матір та діда вбили), то виникає питання: а може краще було б дітям залишитися у Бахчисараї, де б їх шанували як дітей хана, де б вони жили у достатку?

Висунення гіпотези. «Коло ідей». Висловіть свої припущення, чому Павлусь і Ганнуся наполегливо хотіли повернутися на Батьківщину?

  •                  Діти приходять до висновку, що братик і сестричка – патріоти України, люблять свою землю, шанують християнську віру, ненавидять татар – ворогів своєї країни.

 

  •                  Скласти сенкан до образу Павлуся
  •             Павлусь
  •             наполегливий і відчайдушний
  •             Любить, бореться і перемагає
  •             Визволитель рідної сестрички
  •             Герой

Творче завдання «Проба пера».

(Учні в парах складають вірші про мужність козаків за опорними словами:


Козаки не лиш …,

А й майструють і …,

І рибалять і співають,

Край свій …..

Козаки не лиш воюють,

А й майструють і будують,

І рибалять і співають,

Край свій рідний звеселяють.

 

Козаки живуть …

В нас, на ….

Край наш ….

Тож шануймо …

Козаки живуть і нині

В нас, на рідній Україні.

Край наш бережуть від лих

Тож шануймо щиро їх.

 


VI. Підсумок уроку

  •                  1. Конкурс- гра
  •                  1.     Як звали батька головного героя повісті? (Степан)
  •                  2.     Як звали головного героя повісті? (Павлусь)
  •                  3.     Хто напав на село? (Татари)
  •                  4.     Що влучило в головного героя, коли той тікав степом? (Стріла)
  •                  5.     Хто передчував небезпеку найпершим? (Дід)
  •                  6.     Коли напали вороги на село? (Вночі)
  •                  7.     Тварина, завдяки якій головному герою вдалося від нападників? (Кінь)
  •                  8.     Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка)
  •                  9. Дружина Степана Судака. (Палажка)
  •                  10. За допомогою чого Непорадний захопив татарина? (Аркана)
  •                  11. Не скачи у воду, як не знаєш... (Броду)
  •                  12. Прізвище козацького ватажка. (Недоля)
  •                  13. Ім’я сестри головного героя повісті. (Ганнуся)
  •                  14. Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз)
  •                  15. Засіб, на якому татари перевозили награбоване майно. (Віз)
  •                  16. Зброя, яку козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля)
  •                  17. Командир татар. (Мустафа)
  •                  18. Прізвище одного з козацьких ватажків. (Тріска)

 

 

Рефлексія

Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарують нам тепло та допомагають у складних ситуаціях.  Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина – це твій маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге. Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога.

 

(пісня "Родина").

V.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

  •                  Ви добре працювали, були активними, то ж я хочу оцінити вашу працю. (Оцінювання.)

VI Домашнє завдання

1. Скласти сюжетний ланцюжок твору

Обов'язкове. Схарактеризувати образ Павлуся за самостійно складеним планом.

 

 

 

docx
Додано
19 грудня 2021
Переглядів
6259
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку