Анілін – основа для виробництва барвників

Анілін – основа для виробництва барвників. Підготував: Панкратов Олексій

Застосування аналіну. Для синтезу барвників. Для синтеу лікарських речовин. Для синтезу вибухових речовин і високомолекулярних сполук

Анілінові барвники. Промислове виробництво фіолетового барвника мовеїну на базі аніліну почалося в 1856 р. Шляхом окиснення аніліну хромовою сумішшю (K2 Cr2 O7 + H2 SO4) одержують «аніліновий чорний» -- барвник для тканини.

Анілінова промисловість. Аніліно-барвиста промисловість дозволила відмовитися від дефіцитної та дорогої природної сировини (індиго, марена, кошеніль, пурпур). Спочатку анілінові барвники використовувалися в основному в текстильній промисловості, і в 1913 їх споживання становило 11,9 тис. т. Виробництво було зосереджено переважно в Німеччині та Росії.

Аніліновийчорний Характеризується глибоким, соковитим чорним кольором, на фоні якого особливо яскраво виглядає колір інших барвників. Жоден з чорних барвників не може порівнятись з ним в цьому відношенні. Має високу стійкість до світла і прання, але недостатньо стійкий до гладіння; Процес крашення досить неприємний через високу токсичність аніліну. 

Бриліантовий зелений Бриліантовий зелений використовується як барвник для бавовни, шовку, паперу, деревини (барвник малостійкий до дії світла и вологих обробок). В медицині розчин бриліантового зеленого використовується у якості антисептичного лікарського засобу. 

Метиленовий синій. Метиленовий синій застосовують для фарбування бавовни, шерсті, шовку в яскраво-блакітний колір, але фарба слабкостійка до світла. Метиленовий синій використовується в якості антисептика, антидота при отруєнні цианідами, чадним газом та сірководнем. Маються дані про високу эффективність цієї сполуки при лікуванні хвороби Альцгеймера

Анілінові барвники

Шкідливий вплив аніліну. Анілін впливає на центральну нервову систему, спричиняє кисневе голодування організму за рахунок утворення в крові метгемоглобіну, гемолізу й дегенеративних змін еритроцитів. В організм анілін потрапляє під час дихання, у вигляді парів, а також крізь шкіру та слизові оболонки. У разі легкого отруєння аніліном спостерігаються слабкість, запаморочення, головний біль, синюшність губ, вушних раковин і нігтів. У випадку отруєнь середньої тяжкості також спостерігаються нудота, блювота, іноді хитання під час ходьби, частішання пульсу. Тяжкі випадки отруєння є вкрай рідкими. У разі хронічного отруєння аніліном виникають токсичний гепатит, нервово-психічні розлади, розлади сну, погіршення пам'яті тощо.

Посилання: Вікіпедія