Аннá Ахматова (1889–1966). Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової. Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у її творчості. Пізня поезія Ахматової (“Реквієм”).

Урок 3

Тема. Аннá Ахматова (1889–1966). Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової. Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у її творчості.

Пізня поезія Ахматової (“Реквієм”). Анна Ахматова і Україна.

Мета: розкрити особливості творчої манери поетеси як яскравого явища світової поезії ХХ ст., поглибити розуміння поняття «акмеїзм»; розвивати навички аналізу поетичних творів, визначення рис літературних явищ; виховувати почуття естетичної насолоди від читання та осмислення поезії, прагнення опиратися злу й несправедливості.

КМЗ: портрет письменниці, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії, аудіозаписи.

Тип уроку:  урок – усний журнал, урок – презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організація  класу.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

— У своїй Нобелівській лекції Й. Бродський назвав п’ять найкращих, на його думку, поетів ХХ ст., серед яких було ім’я Анни Ахматової: «Бути кращим за них на папері неможливо, неможливо бути кращим за них і в житті, яким би трагічним і гірким воно не було».

Вона була музою поета Миколи Гумільова, її велична краса надихала художників, скульпторів, фотографів, поетів О. Мандельштама, О. Блока, Б. Пастернака, М. Смєлякова, Є. Євтушенка та багатьох інших. Хто ж вона, Анна Ахматова. Про це дізнаємося на уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

  Метод-прес

1. Де і коли народився  Блок ? В якій родині?
2. Хто мав найбільший вплив на хлопця?
3. Де навчався майбутній поет?
4. Коли почав писати, літературний дебют поета?
5. До якої течії літературної належав О.Блок?
6. Яка подія в особистому житті юного Блока надихнула його на створення циклу «Вірші про Прекрасну Даму»?
7. Перша світова війна і Блок. Що ви можете сказати про цей час?
8. Як О.Блок  ставився до революції?
9. Чим займався поет після 1917 року?
10.  Що ви можете сказати про останні роки життя поета?
11.  Які збірки поета ви запам’ятали? Які його головні твори?
12.  Які мотиви звучать у віршах О.Блока?

Підсумок

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Виступ   літературознавця

Акмеїзм (від грец. "розквіт, вищий ступінь, вершина чого-небудь") — літературна течія в російській поезії 10-х років XX ст. Група поетів, лідером якої був Микола Гумільов, у своїй творчості виявляла посилену увагу до всього земного, предметного, протестуючи проти містики символістів. Акмеїсти орієнтувалися на нові естетичні ідеали, створюючи "лірику природи" та "лірику культури". Друкувались у журналі "Аполлон" (1909—1917). Із цим літературним угрупованням пов'язаний початок літературної діяльності Анни Ахматової, Осипа Мандельштама, Сергія Городецького та інших, які створили організацію "Цех поетів".

2. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

— Справжнє ім’я Анни Ахматової — Анна Горенко. Народилася 1889 року під Одесою в родині відставного інженера-механіка флоту. Через рік її відвезли до Царського Села, де минули дитячі роки і рання юність майбутньої поетеси. Після закінчення гімназії навчалася на юридичному факультеті Вищих жіночих курсів у Києві та Вищих історико-літературних курсах у Петербурзі. Складати вірші почала ще в дитинстві. У 21 рік вийшла заміж за поета Миколу Гумільова, разом із ним почала працювати в акмеїстичному літературному угрупованні «Цех поетів», здійснила подорож Францією та Італією. З 1912 року, протягом десяти наступних, вийшло друком п’ять поетичних збірок — «Вечір», «Чотки», «Біла зграя», «Подорожник» та «Anno Domini». Після жовтневої революції, незважаючи на критичне до неї ставлення, поетеса залишилася в Росії, хоча багато її друзів емігрували й кликали її із  собою.

Доля була до неї безжальною. Спочатку вона втратила чоловіка. Це була незвичайна людина. Гумільов мріяв дослідити Африку й об’єднати всі африканські племена, створити для них спільну мову. Він здійснив три мандрівки власним коштом. А 1921 року його безпідставно звинуватили в контрреволюційній змові й розстріляли.

У Анни Андріївни залишився син Лев, який став ученим. Лева тричі арештовували, він пройшов сталінські табори, але вижив. Йому, а також тисячам подібних до нього, Ахматова присвятила поему «Реквієм».

3. Словникова робота

Реквієм – багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-поетичного звучання; вид католицького богослужіння.

4. Звучить      “Реквієм”  В.А.Моцарта

Під могутні акорди “Реквієму” В.А.Моцарта, я пропоную вам подумки здійснити невелику подорож по загадковій до-розі історії.

В супроводі “Реквієму” Моцарта вчитель розповідає  про          трагічні сторінки російської історії.

1. Робота з таблицею

Чому  саме  “Реквієм”?



Реквієм  -  це  пам’ять.

Пам’ять  -  нескінчена  книга, в  якій  записано  все:  і  життя  людини, і  життя  країни.  Багато  сторінок  написано  КРИВАВИМ  і  ЧОРНИМ.  Читаєш  і  подумки  здригаєшся  від  жаху. Особливо  вражають  сторінки, де  смертним  шрифтом  викарбовано  слова  про  людські  жертви.

6. Розповідь вчителя

"Реквием" (1935—1940) — вершина патріотичної лірики Ахматової. Поема складається з посвяти, десяти поетичних есе, вступу та епілогу, які можна розглядати як самостійні ліричні вірші. Поема тісно пов'язана з біографією Ахматової. "Семнадцать месяцев в тюремних очередях в Ленинграде" породили необхідність розповісти про "страшные годы ежовщини", безвинны жертви сталінізму. Глибоке особисте нещастя (арешт сина Льва Гумільова) переплелося з загальнонародним горем і знайшло вихід у пекучій поетичній сповіді. Поема являє собою і зразок високої патріотичної

лірики, і історичний документ, і моральний подвиг очевидця всенародної трагедії.

Скорботою сповнений сумний плач матері за несправедливо засудженим сином, "каменным словом" западає в її душу вирок. Муки матері в зображенні Ахматової набувають позачасового, загальнолюдського значення, що підсилюєть біблійними ремінісценцями, які відтворюють страту Ісуса Христа.

Ліричній героїні Ахматової необхідно вистояти в горі, утриматись на грані відчаю, "снова научиться жить" і, будучи вірною обов'язку поета перед народом, донести правду про беззаконня і біди. З мученицьких голосів людей, що стоять у тюремних чергах, складався сильний голос материнської правди. І нехай її такою, застиглою в монументі у тюремних воріт, запам'ятають сучасники і знатимуть нащадки.

Бесіда за змістом поеми

         - Яке враження справив на вас цей твір?

         - Чи актуальна поема в наш час? Чим саме?

8. Продовження міні-лекції вчителя

— 1925 року була прийнята сумнозвісна постанова ЦК ВКП(б) «Про політику партії в галузі художньої літератури». А. Ахматову перестали друкувати в журналах та альманахах, запрошувати на літературні вечори. Це тривало майже 15 років. Поетеса зайнялася дослідженням творчості О. Пушкіна.

Під час Другої світової війни Ахматова перебувала в евакуації в Ташкенті, виступала зі своїми віршами перед пораненими в госпіталях.

1946 року разом із відомим сатириком М. Зощенком А. Ахматова була виключена зі Спілки письменників за песимізм і «шкідливий вплив на виховання молоді», як зазначалось у партійній постанові. Партійний функціонер Жданов назвав її «взбесившейся барынькой,мечущейся между будуаром и молельней», «полумонахиней-полублудницей».

1962 року була завершена «Поема без героя» — духовний заповіт і вершинне досягнення поетеси. 1964 року літературна праця А. Ахматової була відзначена престижною італійською премією, а через рік Анну Андріївну обрали почесним доктором Оксфордського університету. Не стало її 1966 року.

Тріумфом посмертної долі Ахматової став її 100-річний ювілей, який за рішенням ЮНЕСКО відзначали в усьому світі 1989 року.

9. Повідомлення  історика  про зв’язок поетеси з Україною

Аня Горенко, майбутня поетеса Ахматова, народилася 1889 року на Великому Фонтані, у передмісті Одеси. Згодом родина відставного інженера-механіка флоту Андрія Горенка переїхала в Царське Село — містечко, уславлене поетичними рядками молодого Пушкіна. Улітку діти Горенків відпочивали в Севастополі, де норовливу Аню називали дикункою. Чорноморське привілля і царськосільська розкіш стали найяскравішими дитячими спогадами Анни.

Горенки також часто відвідували Київ, де мешкали родичі матері, Інни Еразмівни. Поки батьки займалися своїми справами, дітей доглядала бонна. Щодня разом із француженкою вони ходили до Царського саду, на схили Дніпра. Під час однієї з таких прогулянок Аня побачила, що на доріжці блискучий предмет і підняла його. Це був уламок брошки чи сережки — маленька металева ліра. І бонна, подивившись на неї, сказала: «От бачиш, це значить, що бути тобі поетом».

Може, й справді, нічого випадкового в цьому світі не буває. І, мабуть, не випадковим було й знайомство Анни з гімназистом Миколою Гумільовим. 1903 року в Царському Селі вони вперше побачили одне одного на Святвечір. Гумільов знався на поезії (його вірші вже виходили друком) і в перших рядках юної поетеси відчув споріднену душу...

Синій зошит із віршами був найдорожчим Аніним скарбом, коли їй після розлучення батьків довелося жити в Києві. Родичі по матері, Вакари, влаштували племінницю до престижної Фундукліївської гімназії. Але там

серед заможних дівчаток Аня почувалася самотньою та знедоленою. Яким же щастям став для неї приїзд Ніколя Гумільова, який не витримав розлуки! Гумільов був закоханий в Аню Горенко з 14 років і сім разів пропонував їй руку і серце.

Он любил три вещи на свете:

За вечерней пенье, белых павлинов

И стертые карты Америки.

Не любил, когда плачут дети,

Не любил чая с малиной

И женской истерики.

...А я была его женой.

Анна вийшла заміж за Миколу Гумільова в 1910 році. Весілля справили в Києві, у Дарниці, там де раніше був маєток дідуся Анни, Еразма Івановича Стогова. Замість весільного подарунка Гумільов повіз молоду дружину в подорож — до Парижа.

І от дівчина, яка зростала в провінційній тиші, опиняється в Парижі, в гущі літературного та художнього життя, спілкується з Пікассо, Модільяні, Арагоном, Полем Елюаром. Вона зачаровує французьку богему. Париж проминає, як «сновидіння, яке пам'ятаєш усе життя». Її переповняють поетичні рядки, і Гумільов одним із перших оцінює їхню велич. «Ти — поет. Будемо друкувати», — каже він. Але спершу Анні доводиться обрати псевдонім. Адже Андрій Горенко заборонив доньці ставити його прізвище під віршами, які вважав заримованими жіночими дурощами. І Анна стає Ахматовою на честь улюбленої бабусі, татарки.

Молоде подружжя повертається до Росії, Гумільов уводить Анну до літературно-мистецького товариства Петербурга і представляє як поетку Ахматову. Нарешті вона й сама наважується вголос назвати себе поетом. Не поетесою. Ахматова ніколи не погоджувалась, щоб її називали поетесою, вважаючи, що існує лише один термін — Поет..

У своєму духовно-творчому розвитку А. Ахматова подолала шлях від поетеси «камерного» жанру, зосередженої на сфері особистих любовних переживань, до лірика із широким епічним охопленням буття, органічно пов’язаного з долею свого народу й землі  та схильного до філософських роздумів.

10. Виразне читання вчителем поезії А. Ахматової

«Довкола жовтий вечір ліг»

Обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда

        - Чому присвячений вірш?

         - Яка сюжетна основа твору?

         -Які почуття викликає поезія?

1.  Виразне читання поезії А. Ахматової  «Дав мені юнь ти сутужную…»

Обмін враженнями про прочитане, бесіда

                    -Як ви думаєте, наскільки ця поезія автобіографічна?

         - Що здалося вам несподіваним, вражаючим?

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок  

Бесіда з учнями.

•  Як називали Анну Ахматову в російськії поезії? З ким порівнювали?
•  Який внесок зробила Ахматова у розвиток російської літератури?
•  Як справжнє прізвище поетеси?
•  З якою літературною течією пов’язують творчість молодої Ахматової? Чому?
•  Назвіть найвідоміші поетичні збірки поетеси.
•  Хто з поетів був для Ахматової  «еталоном митця»?
•  Яка тема поеми «Реквієм»?

VІ. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:                                                

         -      У віршах А. Ахматової мене вразило… (мені запам’яталося…)

VІІ. Домашнє завдання

Розповідати про життя й творчість А. Ахматової. Виразно читати й аналізувати її твори.