Анна Гавальда. Повість «35 кіло надії». Проблема вибору життєвого шляху та здійснення мрії в творі

Зарубіжна література

6 клас

Тема. Анна Гавальда. Повість «35 кіло надії». Проблема вибору життєвого шляху та здійснення мрії в творі

Мета:ознайомити учнів з особистістю сучасної французької письменниці Анни Гавальди, її повістю «35 кіло надії»; розкрити боротьбу головного героя повісті за здійснення своєї мрії, показати існування серйозних проблем у сучас­ній школі й можливі шляхи їх вирішення, вияви­ти своєрідність розкриття теми сімейних ціннос­тей, любові і дружби у творі; формувати навички аналізу художнього тексту повісті-притчі, розви­вати навички характеристики персонажа, усне мовлення учнів, здатність висловлювати власну думку; виховувати наполегливість у досягнен­ні поставленої мети, вміння знаходити спільну мову з людьми, повагу до рідних, розуміння важливості родини у житті окремої людини і суспільства в цілому, формувати вміння долати самотність і відчуженість, бажання допомогти іншим в складний для них час.

Тип  уроку:позакласне читання.

Форма проведення:урок-дискусія, діалог з текстом і собою.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання

III. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя

Людина – істота суспільна, її характер формується в колі сім'ї, дитячому садочку, школі, вищих навчаль­них закладах. Кожний учень замислюється про своє майбутнє, про вибір професії. Зрозуміло, що мало лише мріяти, потрібно працювати, вчитись, здобувати досвід, загартовувати себе фізично і духовно. Шлях до омріяної мети не завжди буває швидким і легким. Підлітку не завжди вдається самостійно впоратися з труднощами навчання, фізичною слабкістю, напруженими стосунками з батьками, вчителями, однокласниками. Завдан­ня дорослих – допомогти дитині обрати правиль­ний життєвий шлях, не зрадити своїм мріям. Але чи завжди вдається порозумітися дорослим і дітям? Чому не всі школярі хочуть вчитися, порушують дисципліну, виглядають байдужими або самотніми? Проблема у тому, щоб не за­шкодити дитині, адже усі учні різні, а школа побудована на відповідних стандартах і досить часто вимагає від дитини бути такою, як усі. Такі проблеми порушує у повісті-притчі сучасна французька письменниця Анна Гавальда.

Мотиваційна бесіда

-  Чи цікаві вам проблеми, порушені письмен­ницею у її творі «35 кіло надії»?

-  Чи завжди вам комфортно у школі?

-  Що найбільше викликає ваше невдоволення, занепокоєння у школі?

- Чи вважаєте ви родину найбільшою цін­ністю? Чи є якісь суперечності між родиною і школою?

IV. Оголошення теми та мети уроку.

V. Робота над темою уроку.

Презентація фотопортрета Анни Гавальди

З фотографії до нас посміхається молода тендітна жінка. Коротка зачіска, миловидне обличчя, ро­зумні очі, в яких віддзеркалюються сум і радість, щирість і доброта одночасно.

Анна Гавальда виховує двох дітей: сина і дочку. Її глибоко хвилюють проблеми сучасної молоді, взаємини між людьми, питання моралі, честі, кохання, милосердя.

Повідомлення учня про життєвий і творчий
шлях письменниці

Анна Гавальда народилася 9 грудня 1970 року в Булонь-Біянкур у Фран­ції. Після розлучення батьків з 14 років жила в пансіоні.

Навчалася в Сорбонні, працювала касиркою і офіціанткою, займалася журналістикою. У 1992 році перемогла в національному конкурсі на кра­щий лист про кохання.

У 1998 році дівчина отримала премію «Кров у чорнильниці» за новелу і перемогла ще в двох літературних конкурсах. У 1999 році вийшла книга А. Гавальди«Мені б хотілося, щоб мене хтось де-небудь чекав ...», відзначена в 2000 році Гран-прі. Ця збірка новел протя­гом наступних чотирьох років була перекладена майже 30 мовами і принесла автору славу нової зірки французької словесності.

Але це була лише прелюдія до справжнього успі­ху, який принесли А. Гавальді романи «Я її любив. Я його любила», «Просто разом», останній із яких зібрав велику кількість літературних премій.

У 2002 році була написана повість «35 кіло надії», екранізована у 2010 році. Великий успіх мала й екранізація роману «Просто разом», на фестивалі в Монако режисер Клод Барі отримав премію за кращу кіноадаптацію роману.

Сьогодні Анна Гавальда – одна з найбільш чита­них авторів світу, її твори перекладені 10 мовами і користуються незмінною прихильністю читачів.

Письменниця проживає у місті Мельон (одно­му із передмість Парижа), пише щодня по три години новели і статті для журналу «Еllе», ви­ховує двох дітей.

Слово вчителя

Повість «35 кіло надії», написа­на у 2002 році, швидко набула популярності не лише у Франції, айв інших країнах Європи, перекладена на більш, ніж десять мов. Ми поки що можемо читати твір лише у російському пе­рекладі. Одна з провідних тем твору – школа в житті підлітка.

Головний герой повісті -13-річний хлопчик ГрегуарДюбоск - відчуває жахливий дискомфорт від перебування у школі. Як своєрідний епіграф до твору звучить одкро­вення Грегуара:

«Я ненавиджу школу

Я ненавиджу її понад усе

Ні, навіть більше.

Вона зламала мені усе життя».

Погодьтеся, дуже гіркі слова. Вони виклика­ють не лише сум і здивування, а й питання, чому це саме так?

Бесіда за змістом твору

- Що пам'ятає Греугар про своє дитинство до школи?(Був дуже щасливий, малював, дивився мульт­фільми, грався з песиком Гроду (іграшка), для якого в три роки хотів змайструвати машину для пошуку закопаних під ліжком про запас кісток).

- Чи розумів Грегуар, що таке школа? Яке питання його цікавило найбільше?(Які в них там іграшки?)

- У якому віці хлопчика віддали до навчаль­ного закладу?(У три з половиною роки).

Культурологічна довідка

У Франції існують так звані «материнські школи», які працюють за педагогічною мето­дикою Поліни Кергомар. Дітей до цих закладів приймають, починаючи с двох років і до чотирьох доглядають за ними і навчають різним іграм. У 4-5 років дітей вчать усно спіл­куватися, малювати, ліпити та інших практичних навичок. Дітей 5-6 років готують до читання, рахування, письма.

Слово вчителя

Саме тому, що в цьому дошкіль­ному закладі дітей вчили робити щось своїми руками, Грегуар почувався більш-менш затиш­но і любив свою виховательку Марі, яка була чудовою майстринею і багато чого вміла. Марі любила дітей і була гарним психологом, розу­міла своїх вихованців. Вона говорила малюкам: «Недаремно прожитий той день, коли ти щось зробив своїми руками».

Продовження бесіди

- Що подарував Грегуар улюбленій вихова­тельці на прощання?

(Підставку для олівців зі скриньками для дріб­них речей: скріпок, гумок, кнопок тощо).

- Яку характеристику написала Марі Грегуару, коли він переходив з дошкільного закладу до початкової школи?

(«У цього хлопчика голова, як решето, золоті руки і велике серце. Якщо дуже постаратись, із нього буде пуття»).

- Як сприймає Грегуар цю характеристику? Що він говорить?

(Уперше і востаннє за все моє життя пра­цівник народної освіти сказав про мене добре слово. Я чудово знаю, чим я зобов'язаний Марі. Непоганою успішністю, ось чим. Вона зрозуміла, з ким має справу).

- Що свідчить про те, що Марі любила і ро­
зуміла хлопчика?

(Подарувала книжку «1000 справ для вправних рук» з умовою, що він навчиться читати, щоб самостійно ознайомитися з текстом книги, тим самим Марі надала Грегуару стимул для подаль­шого навчання, яке давалося хлопчику нелегко).

- Чому герой повісті не любив вчительку мо­лодшої школи, мадам Даре?

(Нещира, кривляється, має улюбленців, а Грегуара зневажає).

- Скільки років вчився Грегуар у молодшій
школі?

(5 замість 4, його залишили на повторний курс у другому класі).

- Які ознаки психологічного й фізичного дис­комфорту відчуває Грегуар через необхідність ходити до середньої школи?

(Біль у животі, нудота, не може снідати, до­рогою до школи задихається, не виносить за­пах крейди і старих кросівок, які асоціюються у нього зі школою, труднощами у засвоєнні знань. Хлопчик переживає через сварки батьків, що є наслідком його поганої успішності, почувається винним через це).

- Який предмет давався Грегуару найгірше?

(Фізкультура, через фізичну слабкість, сором перед товаришами).

- Коли становище Грегуара в класі змінилось
на краще?

(Мимоволі насмішив учнів під час уроку фіз­культури і почав удавати блазня за кожної нагоди, за що однокласники почали залучати хлопчика до спортивних змагань, бо він усіх розважав, а це було своєрідною рекламою).

- Чи завжди дорослі (вчителі) знають справж­ні причини негідних, на їхній погляд, вчинків дітей? Наведіть приклади з тексту подібного
нерозуміння між: вчителями і Дюбоском.

(Не записував усіх домашніх завдань, щоб батьки через нього не сварилися, але не насмі­лився про це сказати директрисі, коли його зви­нуватили у брехні і ледарстві, не зміг стрибнути на фізкультурі через коня, бо сильно вдарився, але посоромився сказати про це вчительці).

- До чого ж призводять непорозуміння між учи­телями і Грегуаром?

(Хлопчика вдруге залишають на повторний курс навчання - тепер уже у шостому класі, а потім взагалі відраховують зі школи).

Проблемне запитання

-  Який же він, Гре­гуар, насправді?

Повідомлення учня «Психолого-педагогічна характеристика героя»

Хлопчик ГрегуарДюбоск - під­літок 13 років. Інтроверт (замкнений у собі). Перебуває у світі власних емоцій і переживань. Індивідуально-типологічні особливості вказують на приналежність до меланхолічного
типу темпераменту. Незважаючи на такі риси, як зануреність у власний світ переживань, схильність до депресії пригніченого настрою, такі люди мають творчі здібності певні таланти. У Грегуара яскраво проявляються технічні
здібності, що є основою спеціальної обдарованості: він швидко здійснює в своїй уяві певні конструкції, швидко знаходить застосування простим, здавалось би, непотріб­ним речам. Розуміється на електриці, механіці та інших технічних напрямах. Для того щоб зацікавити «нецікавим»
таких дітей, потрібно стимулювати їх особистою увагою,
підтримкою та похвалою, чого хлопчик не відчував у мо­лодшій і середній школі і врешті-решт був відрахований за поданням вчительки фізкультури.

Словникова робота

Інтроверт –тип особистості, орієнтований «всередину» або «на» себе. Інтровертність - зовсім не те, що сором'язливість або відчуженість, це не патоло­гія. Для інтровертів характерна поведінка, більш пов'язана з комфортною самітністю, внутрішні­ми роздумами і переживаннями, творчістю або спостереженням за процесом.

Продовження бесіди за текстом

- Чому ніхто не став на захист Грегуара під час педради з приводу його відрахування?

(Підліток погано вчиться, блазнює, тому для вчителів він «незручний», «зайвий», вони не ро­зуміють хлопчика і бажають за будь-яку ціну його позбутись, як зайвого клопоту).

- Що роблять батьки, щоб влаштувати Гре­гуара в іншу школу? Чому це їм не вдається?

(Через погану успішність жодна престижна школа не приймає хлопчика на навчання).

- Якою була друга школа, в яку врешті-решт пішов «довчатись» Грегуар?

(Муніципальний коледж Жан-Мулен, де були дуже низькі навчальні стандарти, відсутність будь-якої дисципліни, грубість і зневажливе ставлення до вчителів з боку учнів і навіть роз­повсюдження наркотиків).

- Які факти свідчать про те, що цей навчаль­ний заклад теж: не підходить Грегуару?

(Підліток жахається від того, як учні розмов­ляють із вчителями, будучи фізично слабким, намагається бути непомітним і з кожним днем, за спостереженням матері, стає тупішим, дегра­дує, а вчителям це байдуже).

- Де ж хлопчик почувався комфортно?

(Лише в сарайчику дідуся за теслярними і слюсарними справами, тобто там, де його по­важали і він міг щось робити своїми руками, недаремно він говорить про себе «понад усе на світі мені цікаві мої руки і те, що вони здатні змайструвати»).

- До якого рішення приходять батьки Грегуа­ра, хто підштовхнув їх до цього?

(Влаштувати сина до школи-пансіону, за по­радою дідуся).

Культурологічна довідка

Школи-пансіони у Франції - це школи, де учні вчаться і перебувають ці­лодобово. Як правило, це приватні заклади, навчання в яких частково оплачує держава, частково батьки. Програма навчання в них така сама, як у державних закладах, але в окремих пансіонах вводиться додаткова спеціалізація: робота в теплицях, технічних майстернях тощо.

Бесіда

-    Про який заклад мріє сам Грегуар?(Технічний ліцей «Граншан»).

-    Звідки він дізнався про цю школу? (Прочитав у рекламному проспекті, побачивфотографії).

- Що робить Грегуар, щоб потрапити до Граншану?

(Дзвонить у заклад, а потім пише лист ди­ректору школи).

Виразне читання та обговорення листа, на­писаного хлопчиком

- Як ви розумієте слова Грегуара: «Я не дуже гладкий - у мені 35 кіло надії»? Поясніть пряме і переносне значення цих слів.

Слово вчителя

Бажання хлопчика вчитися у Граншані було таким сильним, що, завдячуючи йому і моральній підтримці дідуся, Грегуар здав вступний іспит і таки став учнем технічного ліцею.

Бесіда

- Як змінилося ставлення хлопчика до на­вчання?

(Попри труднощі засвоєння багатьох шкіль­них предметів, Грегуар тепер дуже старався і робив відповідні успіхи).

- Як ставились учителі в Граншані до Гре­гуара?

(Усіляко допомагали, підтримували, заохочу­вали. «Я не став першимучнем, до відмінни­ків мені було далеко, якщо чесно, я, мабуть, був останнім у класі. Але вчителі мене чомусь любили»).

- Яким чином підтримала старанність Гре­гуара вчителька французької мови мадам Вер­ну?

(Вселила надію на кращий результат з фран­цузької мови в майбутньому і похвалила його технічні здібності).

- З яких предметів хлопець був першим? Про
що це свідчить?

(З малювання і праці, що свідчить про його творчі і технічні здібності).

- Яку моральну і фізичну перемогу одержав над собою Грегуар під час уроку фізкультури? Як це йому вдалося? Що послужило стимулом?

(З шести років не міг піднятись по канату з вуз­лами. Вболіваючи за хворого дідуся, відчуваючи підтримку вчителя та однокласників, звершив
таки свій моральний і фізичний подвиг - під­нявся до самого кінця канату).

Висновок.Грегуар врешті-решт з допомогою дідуся, батьків, власного бажання знайшов свою школу, в якій доброта і підтримка вчителів да­ють йому надію на майбутнє. У хлопчика золоті руки і «голова вже не як решето», він намага­ється вчитися і робить успіхи.

VI. Підсумки уроку. Оцінювання.

Закінчити речення

-   Грегуар мені близький тим, що ...

-   Я розумію Грегуара, тому що ...

-   Я хотів би порадити Грегуару ...

-   Чи вірите ви в майбутнє Грегуара?

(Разом з автором нам хочеться вірити, що Гре­гуар стане інженером, як його дідусь, справж­нім винахідником, знайде себе у цьому світі і суспільстві).

VII. Домашнє завдання.

1. Підготува­ти цитатний матеріал про стосунки Грегуара з батьками, дідусем і бабусею.

2. Скласти неве­лике усне повідомлення «Чи важлива для мене підтримка рідних (сім'ї)».