Аптечка ментального здоровʼя

Аптечка ментального здоров’я – це ндив дуальний наб р практик, техн к та ресурс в, розроблений для п дтримки емоц йного та психолог чного добробуту. Под бно до звичайної аптечки, яка м стить засоби для ф зичного л кування, ця "аптечка" слугує для швидкої допомоги в стресових ситуац ях або для щоденного збереження внутр шньої гармон ї.

Ця Аптечка включає вправи для релаксац ї, способи управл ння емоц ями, практики самоп дтримки та нформац йн матер али, як допомагають зменшити вплив стресу, уникати емоц йного виснаження та ефективно реагувати на життєв виклики.

Мета аптечки ментального здоров’я  Проф лактика стресу:  допомагає знизити р вень напруги в повсякденному житт .

 Зниження тривоги:  надає нструменти для швидкого заспокоєння в емоц йно складних ситуац ях.

 П двищення ст йкост :  сприяє зм цненню внутр шн х ресурс в  адаптивност до зм н.

 Допомога в кризових ситуац ях:

 забезпечує швидкий доступ до метод в стаб л зац ї психоемоц йного стану.

Техніки та практики, що входять до цієї Апетечки ментального здоровʼя:

 Практики ф зичного заспокоєння дихальн техн ки релаксац йн вправи ф зична активн сть тактильна самоп дтримка

Емоц йне розвантаження ведення щоденника практика вдячност креативний вираз

 Увага та усв домлен сть медитац ї усв домленост

метод 5-4-3-2-1 в зуал зац я

 “Швидка допомога” для кризових ситуац й картки самоп дтримки тактильн обʼєкти ритуали заспокоєння гаряч л н ї

Перша ментальна допомога в стресов й ситуац ї (за Моше Фарх )

Протоколи надання першої психолог чної допомоги людин з агресивною повед нкою людин з ознаками ступору людин з ознаками апат ї

людин з ознаками рухового збудження, дезор єнтац ї людин з ознаками страху людин з ознаками пан ки людин з ознаками нервового тремт ння людин з ознаками галюцинац й та марення людин з ознаками плачу людин з ознаками стерики

людин з ознаками горя (гострої реакц ї на загибель близької людини, психогенний шок)     людин з незак нченим суїцидом

Практики ф зичного заспокоєння Ц ль: знизити ф з олог чн прояви стресу.

Дихальн техн ки

Релаксац йн вправи Ф зична активн сть

Тактильна самоп дтримка

Дихальн техн ки

Техн ка "4-7-8" Мета: швидке заспокоєння, зниження р вня тривоги. Алгоритм виконання:  Сядьте зручно, спина повинна бути прямою.

 Поклад ть язик на п днеб ння позаду верхн х зуб в  тримайте його там протягом вправи.

 Закрийте рот  вдихайте пов тря через н с, рахуючи до 4.

Затримайте дихання, рахуючи до 7. Пов льно видихн ть через рот з легким свистячим звуком, рахуючи до 8.

 Повтор ть цей цикл 4 рази.

Дихання "в квадрат"

Мета: стаб л зац я уваги та заспокоєння в стресових ситуац ях. Алгоритм виконання:

Сядьте або станьте в комфортн й поз , розслабте плеч .

Уяв ть квадрат  сл дуйте його сторонам:  Вдихайте через н с, рахуючи до 4 (перша сторона квадрата).  Затримайте дихання на 4 рахунки (друга сторона).  Видихайте через рот на 4 рахунки (третя сторона).

 Затримайте дихання ще на 4 рахунки (четверта сторона).

Повтор ть цикл 5-10 раз в.

Прогресивна м'язова релаксац я Мета: зняття напруги з т ла через св доме напруження  розслаблення м'яз в.

Алгоритм виконання:

Ляжте або сядьте в комфортному положенн . Почн ть з н г: напружте м’язи пальц в на ногах, затримайте напруження на 5 секунд, а пот м розслабте.

 Пов льно рухайтеся вгору по т лу:

Напружте  розслабте литки. Пот м стегна, жив т, груди, плеч , руки, шию та обличчя.

 У кожн й частин затримуйте напругу на 5 секунд, а пот м в дчувайте розслаблення.  П сля завершення зроб ть глибокий вдих видих, зосередившись на в дчутт легкост в т л .

В зуал зац я "м сце спокою"

Мета: створення в дчуття безпеки та спокою через уяву.

Алгоритм виконання:

Сядьте зручно, заплющте оч . Уяв ть м сце, яке асоц юється у вас з спокоєм (пляж, л с, гори). Додайте детал : як звуки ви чуєте, що бачите, як запахи або текстури можете уявити?

Дихайте пов льно й р вно, залишаючись у цьому м сц к лька хвилин. Поверн ться до реальност , в дкривши оч , але збереж ть в дчуття спокою.

Швидка розминка для зняття стресу

Мета: покращення кровооб гу, розслаблення м'яз в.

Алгоритм виконання:

Почн ть з глибокого вдиху та видиху. Зроб ть 10 пов льних оберт в плечима вперед  назад.

 Пот м нахил ть голову вправо  вл во, утримуючи кожну сторону по 5 секунд.  Виконайте легк нахили тулуба вперед назад, а пот м у сторони.

 Зак нч ть 10 глибокими вдихами  видихами, п дн маючи руки догори та опускаючи їх.

Танцювальна розрядка

Мета: зняття емоц йного напруження через рух.

Алгоритм виконання:

Ув мкн ть улюблену ритм чну музику. Дозвольте соб рухатися дов льно: махайте руками, танцюйте так, як хочете. Прид л ть цьому 5-10 хвилин, концентруючись лише на своїх в дчуттях ритм .

Заверш ть рухи, глибоко вдихнувши та видихнувши.

Самостиснення (об йми для себе)

Мета: стимуляц я в дчуття безпеки та заспокоєння через дотик.

Алгоритм виконання:

Сядьте зручно, руки розслаблен . Перехрест ть руки на грудях, об ймаючи себе.

Легко притисн ть руки до плечей чи бок в. Залишайтеся в такому положенн 1-2 хвилини, зосереджуючись на в дчутт тепла та захисту.

Масаж долонь

Мета: зняття тривоги через стимуляц ю нервових зак нчень.

Алгоритм виконання:

В зьм ть праву долоню л вою рукою. Починайте легкий масаж круговими рухами в центр долон .

Поступово переходьте до пальц в, легко стискаючи та розслабляючи їх. Повтор ть те ж саме для ншої руки. Виконуйте цю техн ку 3-5 хвилин, концентруючись на приємних в дчуттях.

Емоц йне розвантаження

Ц ль: виразити або опрацювати емоц ї, щоб уникнути їх накопичення.

Ведення щоденника

Практика вдячност

Креативний вираз

Ведення щоденника

Техн ка "В льне письмо"

Мета: Дозволити св домост в льно виразити вс думки, як вас турбують. Алгоритм виконання:

 Вид л ть 10-15 хвилин у спок йному м сц без в двол кань.

 В зьм ть зошит чи аркуш паперу  просто пиш ть все, що спадає на думку, без ф льтрац ї чи редагування.  Не думайте про стиль, граматику чи зм ст – важливо випустити вс думки "на пап р".  П сля завершення перечитайте текст (за бажанням) або залиште його без анал зу.  П сля практики ви можете зберегти написане або знищити його, якщо це дає в дчуття полегшення.

Техн ка "Три запитання"

Мета: Структурувати свої емоц ї та знайти практичн р шення для виклик в.

Алгоритм виконання: Щовечора вид ляйте 10 хвилин для в дпов дей на три запитання:

Що сьогодн стало для мене викликом?

Що я зробив/зробила добре сьогодн ?

Як я можу покращити св й день завтра? Записуйте в дпов д короткими тезами або детальними описами, залежно в д настрою. Перечитуйте записи щотижня, щоб побачити прогрес у розв’язанн проблем.

Техн ка "Три реч вдячност "

Мета: Щодня пом чати позитивн аспекти життя. Алгоритм виконання:

 Щовечора перед сном записуйте три реч , за як ви вдячн сьогодн .  Це можуть бути др бниц (смачний об д, приємна розмова) або значн под ї (усп шний проєкт, вир шена проблема).  Сформулюйте записи просто  щиро, наприклад: "Я вдячний/вдячна за теплу погоду, яка п дняла настр й".  Якщо хочете, доповнюйте записи короткими поясненнями, чому це для вас важливо.

Техн ка "Лист вдячност "

Мета: Виразити вдячн сть людин , яка позитивно вплинула на ваше життя. Алгоритм виконання: Обер ть людину, як й ви хот ли б подякувати (друга, родича, колегу, учителя). Напиш ть їй листа, в якому розкаж ть, як вона вам допомогла або чому ви ц нуєте її п дтримку.

Ви можете над слати лист або залишити його соб . Головне – в дчути вдячн сть п д час написання.

Якщо вир шите передати лист, зроб ть це особисто або через зручний спос б, щоб висловити свою вдячн сть прямо.

Техн ка “Малюнок настрою"

Мета: В зуал зувати св й емоц йний стан.

Алгоритм виконання:  В зьм ть аркуш паперу та будь-як нструменти для малювання (ол вц , фарби, фломастери).

 Намалюйте те, що в дпов дає вашому настрою в цей момент (форми, кольори, символи – що завгодно).

 Не оц нюйте свої навички – важливий лише процес.

 П сля завершення подив ться на малюнок подумайте, як емоц ї в н передає.  Збереж ть малюнок як рефлекс ю вашого стану або створюйте нов , щоб в дсл дковувати зм ни.

Техн ка "Істор я почутт в"

Мета: Виразити емоц ї через написання художньої стор ї. Алгоритм виконання:

Обер ть емоц ю, яку хочете досл дити (рад сть, смуток, тривога тощо). Придумайте персонажа, який в дчуває цю емоц ю,  почн ть писати стор ю з його перспективи.

Опиш ть, що в дбувається з героєм, як в н сприймає ситуац ю та знаходить вих д з неї.

Дозвольте соб фантазувати: додайте символ зм чи вигадан обставини. Прочитайте написане – це допоможе краще зрозум ти власн почуття та шляхи їх вир шення.

Увага та усв домлен сть

Ц ль: зосередитися на тепер шньому момент та зменшити тривогу

Медитац ї усв домленост

Метод 5-4-3-2-1

В зуал зац я

Увага та усв домлен сть

Медитац ї усв домленост

Медитац я "Спостереження за диханням"

Мета: Сконцентрувати увагу на тепер шньому момент , заспокоїти розум  зменшити р вень тривоги.

Алгоритм виконання:

Знайд ть тихе м сце, де вас н хто не турбуватиме.

Сядьте зручно (на ст лець чи на п длогу) з прямою спиною, руки поклад ть на кол на.

Закрийте оч або зосередьте погляд на одн й точц перед собою.

Зроб ть к лька глибоких вдих в  видих в.

Перевед ть увагу на своє дихання: в дчуйте, як пов тря входить у н здр , проходить через груди, заповнює леген .

 Якщо з’являються думки, просто визнайте їх  м’яко поверн ться до спостереження за диханням.

 Продовжуйте 5–10 хвилин. П сля завершення пов льно в дкрийте оч й зроб ть к лька глибоких вдих в.

Медитац я "Сканування т ла"

Мета: Розслабити т ло, знизити напруження та п двищити усв домлення власного ф зичного стану.

Алгоритм виконання:

Ляжте на спину в зручному положенн (можна п дкласти подушку п д кол на).

Закрийте оч та зроб ть к лька глибоких вдих в  видих в. Почн ть сканування т ла з мак вки голови:

Спробуйте в дчути, чи є напруга, б ль чи дискомфорт.

Усв домте ц в дчуття, але не намагайтеся їх зм нити.

 Пов льно пересувайте свою увагу вниз:

 Голова, шия, плеч , руки, груди, жив т, стегна, ноги, стопи.

Якщо знаходите д лянки напруги, уявляйте, що з кожним видихом ця напруга зникає.

Продовжуйте 10–15 хвилин. П сля завершення пов льно п дн м ться.

Метод 5-4-3-2-1

Техн ка "Заземлення через в дчуття"

Мета: Повернути увагу до тепер шнього моменту, в двол ктися в д тривожних думок.

Алгоритм виконання:

Зупин ться та подив ться навколо себе. Назв ть 5 речей, як ви бачите (наприклад:

лампа, ст л, картина, в кно, книга).  Назв ть 4 звуки, як ви чуєте (наприклад: шум в тру, сп в птах в, годинник, св й подих).

 В дчуйте 3 текстури, яких ви можете торкнутися (наприклад: поверхня столу, тканина одягу, волосся).  Визначте 2 запахи, як ви можете розп знати (або подумайте про улюблен аромати).

 Назв ть 1 смак, який ви зараз в дчуваєте або який вам подобається.

Техн ка "Заземлення через об’єкти"

Мета: Заспокоїти розум через спостереження за навколишн м середовищем.

Алгоритм виконання: Сядьте або ст йте в комфортному положенн , знайд ть точку фокусування.

Поступово назв ть: 5 предмет в, як знаходяться у к мнат (наприклад, ст лець, лампа, книжка). 4 кольори, як ви бачите (наприклад: син й на шторах, б лий ст л, зелений рослини). 3 форми у предметах навколо (наприклад: круглий годинник, квадратний ст л). 2 текстури, як вам хочеться торкнутися (наприклад: м’яка подушка, дерев’яна поверхня столу).

1 звук, який вас оточує або заспокоює

(наприклад: сп в птах в або б лий шум).

В зуал зац я

В зуал зац я "М сце спокою"

Мета: Створити уявний безпечний прост р для зниження тривоги.

Алгоритм виконання:

Сядьте або ляжте в тихому м сц , закрийте оч .

Уяв ть м сце, де ви почуваєтеся спок йно та безпечно (це може бути реальне чи вигадане м сце: пляж, л с, к мната).

 Уяв ть його якомога детальн ше:

Як звуки ви чуєте? (плеск т хвиль, сп в птах в) Як запахи в дчуваєте? (морське пов тря, запах дерев) Що бачите? (кол р неба, текстуру п ску).

Як в дчуття на дотик? (теплий п сок п д ногами, м’який плед).

Проводьте в цьому м сц 5–10 хвилин, уявляючи, як вас огортає спок й  безпека.

П сля завершення поверн ться до реальност , зробивши к лька глибоких вдих в.

В зуал зац я

В зуал зац я "Шлях до мети"

Мета: Знизити тривогу перед важливими под ями, налаштуватися на усп х.

Алгоритм виконання:

Сядьте в комфортному положенн , закрийте оч .

Уяв ть ситуац ю, яка вас хвилює (наприклад, виступ, спит).

Уяв ть кожен крок до досягнення усп ху:

Як ви спок йно входите до зали.

Як впевнено починаєте виконувати завдання чи промову.

Як люди схвально реагують.

Зосередьтеся на позитивних емоц ях, як це викликає (горд сть, рад сть, впевнен сть). Заверш ть, зробивши к лька глибоких вдих в, повертаючись до реальност з в дчуттям спокою.

"Швидка допомога" для кризових ситуац й

Ц ль: швидко зняти гостру тривогу або стрес.

Картки самоп дтримки

Тактильн об’єкти

Ритуали заспокоєння

Гаряч л н ї

Картки самоп дтримки

Техн ка "Фрази-аф рмац ї"

Мета: Швидко в дновити впевнен сть у соб та заспокоїти думки. Алгоритм виконання:

 Напиш ть або роздрукуйте дек лька фраз, як додають вам сили. Наприклад:

"Я можу впоратися з цим."

"Це лише тимчасова складн сть." "Я сильн ший/сильн ша, н ж здається."  Тримайте ц картки у доступному м сц – у гаманц , на робочому стол або б ля л жка.  У момент стресу обер ть одну картку, прочитайте її вголос або про себе к лька раз в.

 Зосередьте увагу на зм ст фрази, уявляючи, як вона вас п дсилює.

Техн ка "Список досягнень"

Мета: Нагадати соб про свої сильн сторони та попередн перемоги. Алгоритм виконання: Створ ть наб р карток з короткими записами ваших досягнень, наприклад:

"Я усп шно завершив великий проєкт." "Я допом г другов у складн й ситуац ї." "Я подолав важкий пер од у своєму житт ."

У момент невпевненост в соб обер ть одну картку, перечитайте її к лька раз в. Уяв ть себе в момент , коли ви досягли цього усп ху. В дчуйте впевнен сть горд сть.

Техн ка “Антистрес-м’ячик"

Мета: Знизити ф зичну напругу та в двол ктися в д тривожних думок.

Алгоритм виконання:

 В зьм ть м’який гумовий або поролоновий м’ячик, який легко стискати рукою. У момент стресу тримайте м’ячик у долон . Пов льно стискайте м’ячик  розтискайте пальц , концентруючись на в дчуттях у руц .  Виконайте 10-15 повтор в, поступово зменшуючи напруження.

Техн ка "Об йми самостиснення"

Мета: Забезпечити в дчуття безпеки та емоц йного комфорту.

Алгоритм виконання:

Схрест ть руки на грудях, об ймаючи себе за плеч .

Легко натисн ть руками, м туючи об йми.

В дчуйте тепло  п дтримку в д цього жесту. Закрийте оч , якщо це комфортно,  уяв ть, що вас об ймає близька людина.

Утримуйте це положення 30-60 секунд, поки не в дчуєте розслаблення.

Техн ка "Чайна пауза”

Мета: Заспокоїти думки та т лесну напругу через св домий процес пиття.

Алгоритм виконання:

 Зроб ть соб чашку теплого чаю (наприклад, ромашкового або м’ятного). В зьм ть чашку в руки, в дчуйте її тепло. Пов льно вдихн ть аромат чаю, зосереджуючись на його запаху.  Пов льно пийте маленькими ковтками, концентруючись на смаку та тепл , що розповсюджується т лом.  Протягом цього часу уникайте будь-яких гаджет в або розмов, повн стю занурюючись у процес.

Техн ка "Запалювання св чки"

Мета: Створити атмосферу спокою та концентрац ї. Алгоритм виконання:

Обер ть ароматичну св чку з приємним для вас запахом (лаванда, ван ль, цитрус). Запал ть св чку в тихому м сц , де вас н хто не турбуватиме.

Див ться на полум’я протягом 1-2 хвилин, спостер гаючи за його рухом. Зосередьтеся на диханн : вдихайте пов льно через н с, видихайте через рот, в дчуваючи аромат св чки. Проводьте з ц єю практикою 5-10 хвилин, поступово розслабляючись.

Техн ка "Чайна пауза”

Мета: Заспокоїти думки та т лесну напругу через св домий процес пиття.

Алгоритм виконання:

 Зроб ть соб чашку теплого чаю (наприклад, ромашкового або м’ятного). В зьм ть чашку в руки, в дчуйте її тепло. Пов льно вдихн ть аромат чаю, зосереджуючись на його запаху.  Пов льно пийте маленькими ковтками, концентруючись на смаку та тепл , що розповсюджується т лом.  Протягом цього часу уникайте будь-яких гаджет в або розмов, повн стю занурюючись у процес.

Техн ка "Запалювання св чки"

Мета: Створити атмосферу спокою та концентрац ї. Алгоритм виконання:

Обер ть ароматичну св чку з приємним для вас запахом (лаванда, ван ль, цитрус). Запал ть св чку в тихому м сц , де вас н хто не турбуватиме.

Див ться на полум’я протягом 1-2 хвилин, спостер гаючи за його рухом. Зосередьтеся на диханн : вдихайте пов льно через н с, видихайте через рот, в дчуваючи аромат св чки. Проводьте з ц єю практикою 5-10 хвилин, поступово розслабляючись.

Гаряч л н ї  Ц лодобова л н я психолог чної п дтримки «М ж нами» Льв вський м ський центр соц альних служб— 0800307305. Дзв нки з будь-яких оператор в — безкоштовн .

 Ц лодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.

 Центр психосоц альної п дтримки НаУКМА та БО «Голоси д тей». Гаряча л н я для д тей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

 Гаряча л н я НУО «Людина в б д » Безкоштовн психолог чн консультац ї (24/7) 0 800 210 160.

 Нац ональна гаряча л н я з попередження домашнього насильства, торг вл людьми та гендерної дискрим нац ї ГО «Ла Страда-Україна» працює ц лодобово, за номерами 0 800 500

335 (з стац онарних) або 116 123 (з моб льних). Дзв нки безкоштовн , анон мн , конф денц йн .

Перша психолог чна допомога в гострих стресових ситуац ях

Ц ль: формувати в дчуття безпеки, зв’язку з ншими людьми, спокою  над ї; сприяти доступу до соц альної, ф зичної та емоц йної п дтримки;

зм цнювати в ру в можлив сть допомогти соб та оточуючим.

Перша психолог чна допомога (ППД) – це сукупн сть заход в загальнолюдської п дтримки та практичної психолог чної допомоги людям, як зазнали впливу значних стресор в.

ППД включає так елементи:

ненав’язливе надання практичної допомоги та п дтримки; оц нювання потреб  проблем; надання допомоги в задоволенн базових потреб (наприклад: їжа, вода, нформац я); слухання людей, не примушуючи їх говорити; розрада та заспокоєння людей;

надання допомоги в отриманн нформац ї, встановленн зв’язку з службами та структурами соц альної п дтримки;  захист людини в д подальшої шкоди.

П д час надання ППД необх дно:

знайти для розмови тихе м сце, де н що не в двол катиме;

поважати конф денц йн сть  не розголошувати пов домлен особист в домост ; бути поруч з людиною, але дотримуватися необх дної дистанц ї з урахуванням її в ку, стат та культури (якщо потр бно обняти, то обов’язково спитати дозволу);  показувати зац кавлен сть, наприклад, киваючи головою чи вимовляючи коротк п дтверджувальн репл ки; бути терплячим  спок йним;  надавати фактичну нформац ю, чесно говорити про свої знання: «Я не знаю, але спробую для вас д знатися»;

надавати нформац ю зрозум лою мовою, простими словами;

висловлювати сп впереживання людям, як говорять вам про свої почуття, перенесену втрату чи важлив под ї (втрата будинку, смерть близької людини тощо);  надати людин можлив сть помовчати.

П д час надання ППД заборонено:

змушувати людину розпов дати про те, що з нею в дбулося; перебивати  квапити сп врозмовника (наприклад, дивитися на годинник, говорити занадто швидко);

 торкатися до людини, якщо немає впевненост про те, чи прийнято це в її культурному середовищ ; давати оц нку тому, що людина зробила чи не зробила, або її емоц ям; вигадувати того, чого не знаєте; використовувати специф чн терм ни; давати об цянки; переказувати сп врозмовнику опов дання, почут в д нших; розпов дати про свої власн труднощ ; думати  д яти так, немов зобов’язан вир шити за ншого вс його проблеми; позбавляти людину в ри у власн сили  здатн сть сам й подбати про себе; описувати людей, використовуючи негативн еп тети (наприклад, називати їх «божев льними»).

Перша ментальна допомога в стресов й ситуац ї за Моше Фарх

Р – разом, обов’язково бути поряд. П д час травмуючої ситуац ї людина в дчуває себе самотньою  безпом чною. Важливо повернути її до в дчуття того, що «ми разом, ти не один».

І – н ц атива, п дтримка ефективних д й. Наш перший порив – заспокоювати людину, яка страждає в д тривоги. Цього не варто робити. Зам сть цього сл д спонукати до активних самост йних д й, щоб в дновити в людини в дчуття контролю.

З – запитання, як спонукають до роздум в. Канал сп лкування з постраждалими в д тривоги в час нциденту повинен бути ментальним, рац ональним, н в якому раз емоц йним. Потр бн запитання, як вимагають активувати думки, а не емоц ї. Не варто говорити «Це нормально – бути наляканим, схвильованим». Варто говорити «Порахуй  скажи, ск льки людей/машин/ст льц в зараз навколо тебе?» або «Де знаходиться найближче до тебе захищений прост р?».

У – усв домлення ситуац ї. Дуже важливо розпов сти людин , яка постраждала, що було до ситуац ї,  що було п сля пережитої ситуац ї. Важливо п дкреслити: ця ситуац я вже завершилася.

Протокол надання ППД людин з агресивною повед нкою

                                                                           Агресивна повед нка     Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                        Ознаки:            Перший р вень

Роздратування,    невдоволення,     гн в,     як   Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе особа нездатна стримувати.      постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї

Агрес я, не прив’язана до конкретного предмету, може бути перенесена на будького чи будь-що, прив д неважливий. Нанесення оточуючим удар в руками, ногами, використання будь-яких предмет в для п двищення «руйн вної сили», неконтрольоване прагнення знищити вщент, нездатн сть зупинитися.

потр бно виконувати з урахуванням фактору небезпечност ситуац ї.

Спробуйте      перервати       агрес ю      будь-якою нейтральною пропозиц єю активної д ї.

Словесн образи, приск плив сть, лайка, пошук приводу, щоб виплеснути лють.

М’язове напруження: пружинна хода, можливо незначний тремор рук, н г в д напруження, р зк рухи (нездатн сть робити плавн рухи), напружен м’язи обличчя. Мова р зка, м стить багато емоц йних компонент в.

П двищення кров’яного тиску: спочатку обличчя може почервон ти, а з загостренням стану – збл дн ти; набухання вен та артер й на шиї та руках).

Використайте вправу «Захоплення»: просуньте свої руки п д пахви потерп лого, пригорн ть його до себе й злегка потягн ть на себе (пояснюйте потерп лому, що ви робити, щоб ваш д ї не сприйняли, як напад  прив д для б йки).

Демонструйте доброзичлив сть, не сперечайтесь, не звинувачуйте, нав ть якщо ви не згодн з потерп лим, – не давайте йому приводу для розгортання суперечки.

Допомож ть постраждалому усв домити свої почуття  тим самим оволод ти ними  собою. Зверн ть його увагу на те, що в н в дчуває: «Ви злитеся, хочете розтрощити все вщент. Давай разом подумаємо, як нам виходити з ц єї ситуац ї…».

Коли напад лют взято п д контроль, але збер гається збудження, то доц льно використати засоби релаксац ї, заспок йливе дихання (глибокий вдих у жив т  пов льний видих), вправи на розтягування м’яз в, як зн мають напруження, та в дпочинок, якщо бурхлива реакц я привела до нервового виснаження.

За можливост посп лкуватися з батьками, якщо це дитина

Другий р вень

Визначити небезпечн сть д й постраждалого для оточуючих  його самого. За потреби прийняти р шення щодо зд йснення заход в золяц ї чи пост йного нагляду (для виключення можливост суїциду).

Трет й р вень

Навчання засобам контролю гн ву.

Навчання релаксац йним вправам та заспок йливому диханню як способам зниження напруження, збудження.

П д час тривалого збереження п двищеного м’язового тонусу, збудження, як заважають засинанню – рекомендац ї з покращення засинання.

Протокол надання ППД людин з ознаками ступору

                                                                                                        Ступор           Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                       Ознаки:             Перший р вень

Повне нервове виснаження, в дсутн сть сил    Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе для контакту        з     оточуючим      св том, постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї байдуж сть.       виконувати     з     урахуванням фактору

Р зке зниження або повна в дсутн сть дов льних рух в та мови.

В дсутн сть реакц ї на зовн шн (шум, св тло, дотик) подразники (оч не фокусуються на об’єктах, немає реакц ї повороту голови на звуки, немає зм ни м м ки та емоц йного в дгуку на будь-як за зм стом пов домлення). небезпечност ситуац ї.

Допомож ть постраждалому отримати доступ до власних внутр шн х ресурс в сили, п двищити тонус: помасируйте потерп лому точки на чол над очима р вно посередин м ж л н єю росту волосся  бровами, ч тко над з ницями.

«Зац пен ння» у певн й поз , стан повної       Намагайтесь будь-яким способом домогтись нерухомост .   реакц ї в д потерп лого. Людина в ступор може   чути            бачити,      тому    ч тко,        тихо, пов льно говорити їй те, що може викликати в неї сильн емоц ї (нав ть якщо ц емоц ї негативн ).

Другий р вень

Оц нити здатн сть постраждалого турбуватися про себе. Прийняти р шення щодо потреби у закр пленн особи, яка буде наглядати за ним.

Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо зд йснення заход в щодо потреби золяц ї чи пост йного нагляду психолог чної або

медичної допомоги

Трет й р вень

Консультац я з метою визначення психолог чних особливостей, як стали п дґрунтям для реагування на стресову ситуац ю ступором (особливост структури ц нн сної, мотивац йної сфери, як знижують здатн сть перерозпод ляти псих чну енерг ю, залучати психолог чн ресурси з зовн тощо).

Консультац я щодо здатност використовувати додатков психолог чн ресурси в екстремальних умовах (самомотивац я, самонав ювання, приєднання мети виконуваної д яльност до б льш важливої ц л (надання додаткового сенсу), масаж б олог чно активних точок, покращення ф зичної форми (ф зичної витривалост за допомогою кард овправ та вправ на координац ю) – можлив внутр шн

Протокол надання ППД людин з ознаками апат ї

                                                                                                          Апат я           Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                        Ознаки:            Перший р вень

Байдуже ставлення до оточення.                      Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе

Рухи мляв , загальмован .

Мова упов льнена з паузами. постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї виконувати з урахуванням фактору небезпечност ситуац ї.

Провед ть потерп лого до м сця в дпочинку, допомож ть зручно влаштуватися (за можлив стю знявши взуття). Дайте потерп лому поспати або просто полежати. Напоїть постраждалого солодким чаєм, дайте шоколад (енергетичн батончики тощо), ншу їжу, яка дозволяє в дновити сили.

Другий р вень

Оц нити здатн сть постраждалого турбуватися про себе. Прийняти р шення щодо потреби у закр пленн особи, яка буде наглядати за постраждалим.

За потреби прийняти р шення про додаткове харчове забезпечення, що м стить глюкозу

Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо зд йснення заход в пост йного нагляду та психолог чної або медичної допомоги. Трет й р вень

Консультац я з метою визначення психолог чних особливостей, як стали п дґрунтям для под бного реагування на стресову ситуац ю (особливост структури ц нн сної, мотивац йної сфери, як не дозволяють перерозпод ляти псих чну енерг ю, залучати психолог чн ресурси з зовн тощо). За потреби направити на позачерговий огляд л каря-псих атра.

Консультац я щодо здатност використовувати додатков психолог чн ресурси в екстремальних умовах (самомотивац я, самонав ювання, приєднання мети виконуваної д яльност до б льш важливої ц л (надання додаткового сенсу), масаж б олог чно активних точок, покращення ф зичної форми (ф зичної витривалост за допомогою ф зичних вправ та вправ на координац ю) – можлив внутр шн ресурси; порада щодо покращення стосунк в в родин (уважного ставлення) – можлив зовн шн ресурси). Навчання заходам тайм-менеджменту – здатност правильно

Протокол надання ППД людин з ознаками рухового збудження,дезор єнтац ї

Рухове збудження, дезор єнтац я     Психолог чн та орган зац йн заходи Ознаки:   Перший р вень

Втрата        ор єнтац ї в     оточуючому    св т       Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе (нерозум ння, що в дбувається; де свої, а де    постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї вороги; де небезпека, а де порятунок). виконувати     з     урахуванням        фактору небезпечност ситуац ї.

Дати можлив сть     «випустити      пару» В дсутн сть реагування     на соц альне (наприклад, поколотити     «грушу»,   проб гти оточення      (не реагує на зауваження,   певну дистанц ю в максимальному ритм ). прохання, вмовляння, накази).

Р зк , безц льн , безглузд рухи Ненормальна голосова та мовна активн сть (голос високий, говорить швидко, безглуздо).

Прибрати зайвих       «глядач в»,      оточуючих людей, як своїми д ями можуть спровокувати перех д      рухового   збудження      в     агресивну повед нку, чи у подальшому актуал зувати у постраждалого почуття соро-

му ( стати п дґрунтям для розвитку посттравматичних стресових реакц й). Не сперечатися, не задавати питань, не надавати команд, як починаються з «не» (наприклад, «Не б жи», «Не розмахуй руками», «Не кричи», оск льки це ще б льше дезорган зує постраждалого: св дом сть спочатку сприймає назву д ї, а пот м її заперечення, вказ вку на потребу утриматися в д неї (це гальм вна функц я вол ), а при руховому збудженн воля не виконує гальм вної функц ї, тому команди з «не» лише пог ршують становище постраждалого).

Допомогти постраждалому усв домити свої почуття  тим самим оволод ти ними  через них собою. Укаж ть йому на те, що в н в дчуває спок йним голосом: «Ти в дчуваєш потребу щось робити, щоб все це зак нчилося/Ти хочеш сховатися в д того, що в дбувається …».

Помасирувати постраждалому «позитивн » точки для покращення псих чного стану.

П сля в дновлення здатност ор єнтуватися в ситуац ї за збереження високої ф зичної активност запропонувати постраждалому роботу з ф зичним навантаженням.

Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо зд йснення заход в щодо потреби у золяц ї чи пост йного нагляду психолог чної або медичної допомоги.

Другий р вень

Оц нити здатн сть постраждалого ор єнтуватися в ситуац ї, контролювати свою повед нку. Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим.

Прийняти р шення щодо зд йснення заход в 03 пост йного нагляду та психолог чної або медичної допомоги.

Трет й р вень

Консультац я з метою визначення психолог чних особливостей, як стали п дґрунтям для реагування на стресову ситуац ю руховим збудженням (особливост структури мотивац йновольової сфери, як стали п дґрунтям втрати доц льност повед нки). За потреби направити на огляд л каря-псих атра.

Консультац я щодо формування потр бних вольових якостей, здатност до саморегуляц ї. Навчання вправам, що суб’єктивно знижують гостроту переживання небезпеки, наприклад, «Безпечне м сце».

Протокол надання ППД людин з ознаками страху

                                                                                                             Страх           Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                             Ознаки:          Перший р вень

Захоплення уваги об’єктом, що викликає Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе страх, нездатн сть самост йно «в двол ктися» постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї в д нього («не бачить» нших стимул в, через виконувати з урахуванням фактору що виглядає «неуважним», робить помилки, небезпечност ситуац ї.

д є не зовс м адекватно до ситуац ї).                Зроб ть припущення щодо стимул в (об’єкт в),

Сильне серцебиття, збл днення, поверхневе дихання.

Сильне напруження м’яз в (особливо тих, що як найб льш пов’язан з виникненням реакц ї страху. Спробуйте прибрати їх з поля уваги (з поля зору, слуху тощо).

Допомож ть постраждалому оволод ти собою: поклад ть його руку соб на руку (ви маєте бути спок йним), щоб в н в дчував ваше спок йне дихання. Спонукайте його

в дпов дають за згинання рук), яке заважає робити координован , плавн рухи (рухи «ривками»).

Знижений контроль власної повед нки. Можливе намагання втекти з м сця небезпеки.

дихати з вами в одному ритм . Керуйте процесом: «Вдих… видих… вдих… видих». Дихайте глибоко  р вно. Можете використати дихальну вправу для заспокоєння (вдихайте глибоко в жив т  пов льно видихайте). Дайте попити холодної води (нехай п’є др бними ковтками) чи дайте посмоктати м’ятну цукерку (сам процес ковтання, смоктання заспокоює, в двол кає увагу в д зовн шн х об’єкт в).

Якщо постраждалий говорить, то слухайте його, проявляйте зац кавлен сть, сп вчуття, розум ння, терпляч сть.

В двол ч ть його в д ситуац ї, яка викликає реакц ю страху, задавайте питання чи прос ть зробити щось, що займе його увагу (перел чити реч в прим щенн , пограти в гри на телефон тощо).

Роз мн ть найб льш напружен м’язи плечей, передпл ччя, шиї, потилиц (обов’язково запитавши дозволу).

Запропонуйте вправу «Безпечне м сце». Спробуйте моб л зувати власн ресурси постраждалого для подолання страху, актуал зуючи важлив для нього мотиви. Другий р вень

Оц нити здатн сть постраждалого адекватно оц нювати ситуац ю, контролювати свою повед нку.

Навчити вправам, що суб’єктивно знижують гостроту переживання небезпеки, наприклад, «Безпечне м сце».

Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо зд йснення заход в пост йного нагляду     та психолог чної або медичної допомоги.

Трет й р вень

Консультац я з метою визначення психолог чних особливостей, як стали п дґрунтям для реагування на стресову ситуац ю страхом (особливост емоц йновольової сфери).

Консультац я щодо формування здатност до саморегуляц ї псих чних стан в, посилення смислової регуляц ї д яльност .

Навчання вправам, що суб’єктивно знижують гостроту переживання небезпеки, наприклад, «Безпечне м сце». Порекомендувати заняття спортом чи ф зичними вправами.

Протокол надання ППД людин з ознаками пан ки

Пан ка                  Психолог чн та орган зац йн заходи

Ознаки:                                                         Перший р вень

Переживання нтенсивної тривоги, що не прив’язана до певного об’єкту.

Неоч куване виникле сильне серцебиття.

Б ль у грудях (н би болить серце).

В дчуття задухи, кома в горл .

Головокруж ння.

Тремор.

Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї виконувати з урахуванням фактору небезпечност ситуац ї. Зупин ть постраждалого, якщо в н намагається вт кати, усад ть його, забезпечте доступ кисню (розст бн ть ґудзики на ком ру, розступиться), дайте попити.

Допомож ть постраждалому пережити цю тяжку реакц ю. Надаючи допомогу п д час пан чної атаки, потр бно донести до постраждалого, що в д пан чних атак не помирають (це не серцевий напад), вона сама

Озноб чи навпаки в дчуття приливу кров .

В дчуття нереальност того, що в дбувається.

Втрата в дчуття власної особистост (хто я?).

Можливо нудота, неприємн в дчуття з боку шлунку.

минеться через к лька хвилин, треба зачекати та намагатися заспокоїтися. Говор ть спок йним голосом, використовуйте нав ювання: «Все добре», «Все п д контролем».

Допомагаючи постраждалому, проявляйте повагу до нього, сп вчуття, так як пан чна атака – це ф з олог чний стан, який не пов’язаний з см лив стю чи боязк стю, хоча  виникає на фон сильних емоц йних переживань.

Виражений страх смерт , страх втратити самоконтроль чи збожевол ти.

Допомож ть постраждалому взяти п д контроль його дихання. Керуйте: «Вдих…видих». Можна дати постраждалому паперовий пакет для того,

Прагнення втекти з цього м сця.

щоб дихаючи в нього, в н в зуально м г контролювати процес дихання – бачив за рухами пакету, як швидко  неспок йно в н дихає.

Допомож ть постраждалому переключити свою увагу з т лесних в дчутт в на сприйняття оточуючого св ту – запропонуйте йому описати те, що в н бачить навколо.

Створ ть умови, за яких постраждалий зможе розслабитися, використайте релаксац йн техн ки, вправи на розтягування ус х груп м’яз в (арка, дуга Лоуена – прогин спини назад), дайте в дпочити.

Пан чн атаки можуть повторюватися протягом м сяця. За можлив стю потр бно в дсл дкувати, як саме переживання, ситуац ї їх запускають.

Другий р вень

Оц нити здатн сть постраждалого контролювати свою повед нку за наявних умов.

Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо

зд йснення заход в пост йного нагляду та  психолог чної або медичної допомоги. Трет й р вень Враховуючи стан постраждалого допомогти освоїти     психолог чн    засоби       саморегуляц ї псих чного стану: засоби оволод ння диханням, релаксац ї та п д брати найефективн ш для постраждалого.

Якщо   вдається    визначити,      як   саме переживання запускають     пан чну      атаку, допомогти виробити адекватне ставлення до ситуац й,   як   провокують    ц    переживання, наприклад, навчити вправам, що суб’єктивно знижують гостроту переживання небезпеки («Безпечне м сце»).

Якщо нформац я про пережит постраждалим пан чн атаки   поширилась, допомогти впоратися з переживанням сорому, провини тощо.

Протокол надання ППД людин з ознаками нервового тремт ння

Нервове тремт ння     Психолог чн та орган зац йн заходи

                                         Ознаки:                                       Перший р вень

Сильне тремт ння, яке виникає раптово п сля якогось нциденту.

Постраждалий самотужки (за власною волею, бажанням) не може припинити цю реакц ю.

Сильне тремт ння всього т ла або окремих частин (не може втримати в руках др бн предмети, запалити с рник).

Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї виконувати з урахуванням фактору небезпечност ситуац ї.

Нервове тремт ння – це стан, допомога п д час якого полягає не у перериванн , а у прискоренн процесу. Потр бно посилити тремт ння. Для цього постраждалого беруть за плеч й сильно, р зко трусять протягом 10-15 секунд. Протягом процедури чи перед нею потр бно пояснити постраждалому свої нам ри та д ї, щоб в н не сприйняв їх як напад.

Реакц я триває довго (дек лька годин), пот м П сля завершення реакц ї потр бно настає втома, виснаження. постраждалому дати в дпочити, вкласти його

спати. Якщо є м’язов бол , то промасажувати м’язи.

Оск льки ця реакц я є насл дком нереал зованої енерг ї, яку орган зм моб л зував для д ї в екстремальн й ситуац ї,  полегшення настане т льки тод , коли цю енерг ю вдасться скинути, то недопустимим є вчиняти д й, як

загальмовують процес скидання ц єї енерг ї, призупиняють тремт ння (укривати, об ймати, заспокоювати, просити, щоб в н взяв себе в руки). Так д ї викличуть м’язов бол , п двищення тиску тощо.

Другий р вень

Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо зд йснення заход в пост йного нагляду та психолог чної або медичної допомоги.

Трет й р вень

Якщо для постраждалого є певн проблеми з п двищеним тонусом м’яз в, п двищеним збудженням – п двищений тонус, складност з засинанням, роздратован сть – допомогти освоїти релаксац йн техн ки, вправи на розтягування м’яз в (щоб позбавитися м’язового болю), вправи, як покращують засинання. Поясн ть потребу для нього у ф зичномув дреагуванн стресових под й

(використання ф зичних вправ).

Протокол надання ППД людин з ознаками галюцинац й та марення

Галюцинаторн переживання та марення Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                          Ознаки:           Перший р вень

Втрата        адекватност    оц нки        зовн шньої       Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе обстановки  здатност ор єнтуватися в н й,       постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї адекватно реагувати на ситуац ю.   виконувати     з        урахуванням фактору

небезпечност ситуац ї.

Ізолювати постраждалого. Не залишати його Потерп лий переживає в дчуття присутност самого, сл дкувати, щоб в н не нашкодив соб уявних об’єкт в, яких немає в реальност та оточуючим.

Робить хибн висновки, в помилковост яких його не можна переконати.

Прояв ть терп ння  турботу (галюцинац ї може бути ознакою загострення п д д єю стресу прихованого псих чного захворювання, нтоксикац ї (не обов’язково алкогольної чи наркотичної), травмувань головного мозку, т.д.

Говор ть з постраждалим спок йним голосом, погоджуйтесь з ним, не намагайтесь його переконати (це неможливо).

Викликати медичного прац вника.

Другий р вень

Порадити батькам/близьким     наглядати за потерп лим.     Прийняти р шення    щодо зд йснення        заход в      пост йного       нагляду     та психолог чної або медичної допомоги. Трет й р вень Обов’язково   порадити батькам/близьким особам        звернутися      до л каря-псих атра. Враховуючи призначене медичне л кування рекомендац ї       л каря,    за   потреби,   надати допомогу        у     в дновленн самооц нки постраждалого. Якщо є потреба, то допомогти пережити почуття сорому, провини тощо, щоб вони не обтяжували прот кання основного

Протокол надання ППД людин з ознаками плачу

                                                                                                                 Плач Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                          Ознаки:           Перший р вень

Людина плаче або готова розридатися.         Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе

постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї Тремтять губи. виконувати     з     урахуванням фактору Пригн чен сть.       небезпечност ситуац ї.

Немає порушень адаптац ї та повед нки_, як Не залишайте постраждалого наодинц . при стериц_. Установ ть з ним ф зичний контакт (поклад ть

руку на плаче або спину, погладьте). Дайте йому в дчути, що ви поруч.

Сльози є реакц єю, що пов’язана з ф з олог чними процесами вид лення заспок йливої речовини в орган зм , тому непотр бно переривати плач, м’яко

розмовляйте з постраждалим, погладжуйте

його – роб ть усе, щоб п дтримувати р вний пом рний р вень плачу, щоб постраждалий м г виплакатися та виговоритися, «виплеснути ззовн » своє горе, образу, страх, але щоб ця реакц я не перейшла в стерику. Не потр бно ставити запитань, давати порад – не роб ть д й, як можуть п дсилити, чи припинити реакц ю пом рного плачу. Просто вислухайте емоц йно п дтримайте.

Другий р вень

Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо зд йснення заход в пост йного нагляду та психолог чної або медичної допомоги. Трет й р вень

Запотреби проконсультуйте постраждалого з приводу освоєння заход в саморегуляц ї псих чних стан в. Якщо є потреба,проконсуль-

туйте з приводу в дновлення позитивної самооц нки, переживання сорому чи провини, щоб їх переживання не стало сприятливим п дґрунтям для розвитку ПТСР.

Протокол надання ППД людин з ознаками стерики

                                                                                                       Істерика         Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                          Ознаки:           Перший р вень

Св дом сть (адекватн сть сприйняття Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе д йсност ) збер гається, хоча увага постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї постраждалого прикута до його потреб, виконувати з урахуванням фактору в дчутт в, переживань, до власного «Я». небезпечност ситуац ї.

Надм рна рухлив сть, безл ч рух в, театральн пози.

Мова емоц йно насичена, швидка, в зм ст мови часто звучить тема власних потреб, їх фрустрац ї, несправедливост св ту: «Я хот в

…», «Мен потр бно…», «Вс м байдуже до мене…», «Чому це з мною сталося…».

Можливе ридання, схлипування.

Допомож ть постраждалому оволод ти собою: прибер ть сторонн х, створ ть спок йну обстановку. Залишайтесь з постраждалим наодинц (якщо це небезпечно для вас). Зненацька зроб ть якусь д ю, яка здивує постраждалого (переключить його увагу з своїх переживань на зовн шн й св т).

Говор ть               з             постраждалим     короткими

фразами, впевненим тоном, змусьте його почати самост йно д яти: «Випий води», «Вмийся». Не потурайте бажанням потерп лого, будьте з ним строгим та стриманим (без надм рної суворост та зневаги).

Оц н ть в рог дн сть вчинення постраждалим демонстративного суїциду (наприклад, наявн сть фраз на кшталт: «Коли я помру, ви ус пошкодуєте», «Я не хочу б льше так жити…», демонстрац я м тац ї р зання вен, прагнення демонстративно усам тнитися, демонстрац я наявност п гулок тощо).

П сля   стеричного      припадку настає виснаження.        Уклад ть    потерп лого    спати. Намагайтесь не залишати його наодинц . Другий р вень

Порадити батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо

зд йснення заход в пост йного нагляду та

психолог чної або медичної допомоги (є можлив сть вчинення демонстративного суїциду).

При неможливост швидко орган зувати консультац ю психолога   наявност ознак суїцидальної повед нки, провести проф лактичну бес ду для зниження суїцидального ризику.

Трет й р вень Консультац я з приводу визначення психолог чних особливостей, як стали п дґрунтям для реагування на стресову ситуац ю стерикою (егоїстична спрямован сть, акцентуац ї характеру, недостатньо сформована смислова сфера регуляц ї). За потреби порадити звернутися до л каряпсих атра

Протокол надання ППД людин з ознаками горя

(гострої реакц ї на загибель близької людини, психогенний шок)

                                                                                                                 Горе Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                          Ознаки:           Перший р вень

Зац пен ння, мала рухлив сть, яка може Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе зм нюватися хвилинами метушливої постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї активност (мпульсивн, некерован д ї з виконувати з урахуванням фактору прагненням помститися, наказати). небезпечност ситуац ї.

Переривчате дихання, особливо на вдиху Не залишайте постраждалого наодинц . Надавайте йому соц альну   емоц йну п дтримку: торкайтесь до постраждалого, поклад ть свою руку йому на плече, об йм ть його (за згоди постраждалого).

В дчуття     нереальност   того,    що сталося (неприйняття реальност ,     заперечення реальност ).

Поговор ть з постраждалим, дайте йому можлив сть поговорити про те, яким був загиблий. Говор ть про померлого у минулому час . Виказуйте сп вчуття.

Сердечне он м ння, нечутлив сть, «застигла» м м ка.

Можлив звинувачення себе, самобичування.

Дайте йому можлив сть в дпочити. Стежте за тим, щоб в н харчувався.

Допомагайте потерп лому приймати необх дн р шення та утримуйте в д мпульсивних д й.

Другий р вень

Оц н ть здатн сть стримувати свої мпульсивн д ї (помститись, все кинути  п ти тощо), турбуватися про себе (не забувати їсти, пити).

Порадити батькам/близьким     наглядати за потерп лим.    Прийняти р шення    щодо зд йснення    заход в      пост йного       нагляду     та психолог чної або медичної допомоги. Трет й р вень

Надання допомоги постраждалому в переживанн наступних фаз горя, робота з стражданням, напругою, в дчаєм, демоб л за-

ц єю тощо (наприклад, використання вправ «Зм на п р року», «Лист прощання» тощо).

Надання консультац й з приводу супутн х проблем: в дчуття провини, складностей зосереджувати увагу на поставленому завданн , апат я (складност самомотивування), складностей засинання тощо. Мон торинг стану щодо можливост набуття у подальшому ознак ПТСР.

Протокол надання ППД людин з з незак нченим суїцидом

                                                                              Незак нчений суїцид     Психолог чн та орган зац йн заходи

                                                                                                          Ознаки:           Перший р вень

Особа вчинила спробу самогубства.                Оц нити небезпечн сть ситуац ї для себе

постраждалого. Убезпечитись. Ус наступн д ї виконувати     з урахуванням фактору небезпечност ситуац ї.

Може бути збудженим, тремт ти, плакати/       Не        залишати наодинц    (нав ть       якщо    в н може бути апатичним, байдужим/може бути       виглядає спок йним), говорити з постраждалим спок йним        зосередженим     (якщо прийняв    (не б йтесь запитувати про суїцид, про те, чому р шення довести спробу до к нця).     в н так вчинив, нехай виговориться, виплесне накопичен образи, горе тощо).

Може просити бути з ним, п дтримати його      Емоц йно п дтримати, не засуджувати.

чи навпаки, намагатися укритися з полю зору оточуючих.

Обов’язково порадити батькам/близьким звернутися до л каря-псих атра. Другий р вень

Обов’язково сказати батькам/близьким наглядати за потерп лим. Прийняти р шення щодо зд йснення заход в пост йного нагляду та психолог чної чи медичної допомоги.

Встановити св дк в под ї, наближених (т , що мають дружн , родинн зв’язки) ос б для подальшої проф лактичної роботи з ними.

За можливост орган зувати проведення дебриф нгу в перш три дн , залучивши психолог в моб льного пункту психолог чної п дтримки.

Трет й р вень

Обов’язково врахувати висновки л каряпсих атра  його рекомендац ї п д час проведення подальшої реадаптац ї  корекц ї особи, яка вчинила спробу суїциду.