Археологічні скарби минулого

Археологічні скарби минулого

Археологія – це професія для романтиків. Пошуки старовини, відкриття нових цивілізацій, прокляття фараонів та дивовижні коштовності. Так уявляє археологію переважна більшість людей. Яка ж вона насправді і скільки скарбів у своїх надрах приховує наша планета?

Археолог - це вчений, який вивчає побут і культуру древніх цивілізацій за збереженими рештками їх життєдіяльності. В основні завдання роботи археолога входить проведення розкопок для пошуку джерел дослідження.

Професія археолога була популярна ще в Стародавньому Римі та Греції. Вже тоді люди знали про кам'яні, бронзові і залізні віки, проводили розкопки і знаходили стародавні архітектурні пам'ятки. В епоху Відродження проводилися численні розкопки, основною метою яких було відшукання античних скульптур. Археологія як наука сформувалася лише на початку ХХ століття і сьогодні являє собою розділи, які вивчають різні області культур і епох.ІСТОРІЯ ПРОФЕСІЇ

Соціальна значущість професії в суспільстві: Археологія в сучасному світі є дуже важливою наукою, яка дозволяє нам привідкрити завісу таємниць древніх цивілізацій, дозволяє вивчити культуру і побут різних епох, а також знайомить з залишками древніх тварин і рослин. Найчастіше археологи в своїх дослідженнях співпрацюють з іншими галузями науки, це допомагає оптимізувати методи дослідження та аналізу об'єктів. Робота археолога вкрай потрібна на сьогоднішній день, так як не відрито ще дуже багато таємниць і загадок древніх народів і цивілізацій нашої планети.

Масовість і унікальність професії: Основний вид діяльності археолога - це проведення розкопок з метою пошуку пам'яток старовини та інших історично значущих об'єктів. Археологи також працюють в музеях, де займаються забезпеченням збереження знайдених при розкопках предметів, знайомлять відвідувачів із знахідками та результатами їх дослідження, організовують виставки і готують екскурсії

А чим же насправді займається археолог?Вчений-археолог може, наприклад, вивчати останки затонулих кораблів на морському дні (морська археологія), відкопувати і оглядати все те, що залишилося від людських поселень минулих століть (польова археологія) або за допомогою спеціальних матеріалів і техніки намагатися реконструювати речі минулих часів, відтворюючи їх буквально за частинками (експериментальна археологія).

Професію археолога часто порівнюють з роботою хірурга – і там, і там один невірний рух ножем може привести до загибелі пацієнта. Звичайно, в більшості випадків «мисливці за старовиною» орудують не ножем, а лопатою, совком, ложкою і навіть звичайною зубною щіткою. Ну і без горезвісних пензликів для очищення знайдених цінностей не обійтися. Вміючи правильно використовувати лопату і володіючи належним ентузіазмом разом з наявністю грошових коштів у власній кишені (так-так, археологічні розкопки нині практично не фінансуються державою) попасти на розкопки не дуже складно: нинішні професіонали рідко відмовляють молоді, а для того, щоб стати справжнім фахівцем в своїй галузі, необхідно вміти робити цілий ряд речей.

Окрім глибоких знань в області історії, професійний археолог повинен володіти навиками малювання, креслення, уміти фотографувати, обов'язково володіти основами реставрації і консервації різних предметів з каменя, глини, металу, дерева, шкіри, тканини, кістки і т.д. Без спеціальних знань з етнографії, антропології, топографії, геодезії, геології, без твердого володіння інформацією з допоміжних історичних дисциплін, таких як: геральдика, сфрагістика, нумізматика, текстологія, археолог не зможе стати справжнім спеціалістом. Тяжко доведеться в експедиції і людині, слабо знайомій з труднощами життя в походах і не вміючій підкорятися строгому розкладу. Адже життя в експедиції розписане дуже чітко: у 7 ранку загальний підйом (а чергові по сніданку повинні встати ще раніше), робота протягом всього дня з невеликими перервами на їжу і інколи на купання, відбій в 11 вечора.

Археологічна культура. Пам’ятки майже ніколи не бувають абсолютно відірваними одна від одної. Значні групи синхронних археологічних пам’яток, що мають комплекс спільних ознак у специфічних типах знарядь, жител, поховальних споруд, ритуалів, формах та орнаментації посуду тощо (а також однотипну еволюцію цих ознак) й розташовані на певній обмеженій території, називаються археологічними культурами. Археологічна культура — група споріднених пам’яток, які належать до одного відрізку часу і займають певну територію. Спорідненість пам’яток визначається за комплексами знахідок та іншими проявами матеріальної і духовної культури. Окремі культури називають за назвою місцевості, де було вперше відкрито й досліджено її пам’ятки (трипільська, черняхівська), за типом поховань (ямна, катакомбна, зрубна), за формою або орнаментом кераміки тощо. Сукупність усіх речей (матеріальних цінностей), створених представниками певної спільноти, вчені називають матеріальною культурою.

Культу́рний шар — ґрунт на місці давніх поселень, в якому наявні предмети матеріальної культури, сліди господарювання.

Музей – це те місце, де можна зустрітися з минулим, побачити сьогодення та зазирнути в майбутнє. Музе́й (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «дім Муз») — культурно-освітній та науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

Експонат - музейна або виставкова річ, показана на виставці чи в музеї, що має характерні властивості для відображення панівних ідей доби, митецького напрямку, досягнень культури, науки, освіти чи виробництва тощо. Експонатами можуть бутиживі істоти ( рослини в парку чи ботанічному саду, морські тварини в океанаріумі, дельфінаріумі тощо)неживі істоти - усе розмаїття неживої природи і людських виробів;виставкові, ті, що призначені для оглядин відвідувачів;фондові, призначені для наукових досліджень фахівцями.

До найвідоміших археологічних скарбів України належать пам’ятки трипільської культури. Ця назва походить від назви с. Трипілля на Київщині, де наприкінці ХІХ ст. відомий український археолог Вікентій Хвойка під час розкопок знайшов давнє поселення. Пізніше вчені дослідили ще десятки поселень трипільців на території України, Молдови та Румунії. Назву «трипільці» вигадали сучасні вчені, бо ця людність не мала писемності, і, зрозуміло, ми вже не дізнаємося про її справжню назву.

Основними заняттями трипільців були землеробство та скотарство. Знаряддя праці (ножі, сокири, мотики, молотки та ін.) трипільці виготовляли з каменю та міді, кісток і рогів тварин. Глиняні вироби носіїв трипільської культури дивують чудовими розписами. Малюнки, геометричні лінії нагадують безкінечний рух Всесвіту.

Унікальними є поселення трипільців, які були розташовані по берегах річок і на пагорбах. У поселеннях, які досліджували археологи біля сіл Майданецьке й Тальянки на Черкащині, налічувалося від 1600 до 2700 будівель. Глинобитні житла трипільців були не тільки одноповерховими, а й двоповерховими

Попрацюйте з ілюстрованою картою Визначте за списком археологічні пам’ятки і покажіть їх розташування на карті: 1 — Межиріцька стоянка мисливців на мамонтів,2 — наскельні розписи печери Ласко, 3 — Стоунхендж, 4 — кам’яні істукани о. Пасхи,5 — найдавніший храм Гьобеклі-тепе, 6 — єгипетські піраміди і сфінкс,7 — римський Колізей, 8 — піраміди майя, 9 — м. Херсонес,10 — м. Троя, 11 — м. Мохенджо-Даро, 12 — храмовий комплекс Ангкор-Ват, 13 — теракотова армія китайського імператора,14 — м. Єрихон, 15 — ворота богині Іштар,16 — скельне місто Петра, 17 — м. Мачу-Пікчу, 18 — малюнки пустелі Наска, 19 — динозавр Трицераптос, 20 — Віллендорфська Венера, 21 — парк Какаду, 22 — скіфська пектораль, 23 — культура Нок, 24 — дракар вікінгів.

2. Дізнайтеся, які з пам’яток розташовані на території України, покажіть їх. Підготуйте повідомлення п’ять-шість речень про одну із пам’яток (на вибір)