Архітектура Романського періоду( Презентація)

Архітектура Романського періоду

Романський стиль (від лат. romanus — римський) — повноцінно виявив себе передусім в архітектурі. Будови романського стилю різноманітні за типами, за конструктивними особливостями, за декором. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів, монастирів, замків, які розташовані на підвищених місцевостях. Романський стиль вирізнявся масивністю споруд. Основним будівельним матеріалом романської архітектури був камінь. Пізанська вежа, Італія

Сюжети Страшного суду й Апокаліпсиса, біблійні сцени, скульптури — ось що масово було присутнє в оформленні церков. У церковних проповідях піднімалася тема гріховності світу, сповненого гріха й спокус, підвладного впливу таємничих і страшних сил. Ця тема сприяла розвитку в романському мистецтві Західної Європи етичного й естетичного ідеалу, протилежного до античного мистецтва. XII ст. церква мала величезний вплив на життя суспільства загалом, зокрема на духовне життя, культуру й державність, тому вона виявилася й головним замовником архітектурних споруд, що сьогодні розглядаються як твори мистецтва.

1. Монастирські собори Монастирські церкви були розраховані на чернечу общину і невелику кількість прихожан з навколишніх замків і сіл Типи романських соборів Проте не всі монастирські собори відрізнялися компактними формами. Наприклад, третя церква абатства Клюні в Бургундії (1089-1132) стала найграндіознішою спорудою доготичного періоду. Висоту її середнього нефа - 30 м - змогли перевершити тільки готичні собори. Це була величезна п'ятинефна базиліка з двома трансептами, хором з обходом і вінцем капел. Широкий центральний неф (його ширина 15 м) перекритий циліндровим зведенням. Кафедральний собор св. Петра у Трірі

Схема романського храму (Базиліка) Вид з верху Вид з боку

Характерний для паломницьких церков хор (східна частина базиліки від середньохресття) оточений галереєю-обходом, що давало можливість безперервного руху паломників, вінець капел - ряд капел, що оточували апсиду, ці капели призначалися для демонстрації нетлінних мощей. Така система - галереї обходу і вінець капел - набуває поширення в романській архітектурі зрілого періоду і в дещо зміненому, вдосконаленому вигляді зустрічається і пізніше, в архітектурі готичних соборів. 2. Паломницькі базиліки До XI в. в Європі (південь Франції і в Іспанії) утворилися паломницькі центри - вони виникали в місці знаходження якої-небудь цінної реліквії, пов'язаної з ім'ям особливо шанованого святого. Поза сумнівом, саме до таких святих відноситься св. Мартин Турський, якому присвячений собор Сен-Мартен в Турі (Франція, почало XI в.) - перша паломницька базиліка. Подібні церкви були розраховані на дуже велике число прихожан. Базиліка Сан-Ісідро, Леон, Іспанія. 10 століття

3. Кафедральні собори Кафедральними вони називаються тому, що там знаходиться кафедра архієпископа. Такі собори є загальноміськими, відповідно, повинні вміщати в себе велику кількість прихожан. В подібних соборах разом з богослужіннями проходили і різні заходи світського характеру з участю архієпископа, герцога або навіть короля (наприклад, прийом послів). До цього типу належать собори в Майнце і Вормсе (XI-XIII ст.). Кафедральний собор у Майнці, Німеччина

Характерні риси архітектури 1. Будівля ретельно вписувалася в навколишню природу, виглядала міцною і грунтовною. Цьому сприяли масивні гладкі стіни з вузькими прорізами вікон і поступово-поглибленими порталами

2. Головним елементом композиції монастиря чи замку стає вежа - донжон. Навколо неї розташовувалися інші споруди, складені з простих геометричних форм - кубів, призм, циліндрів.

3. З інших характерних ознак можна відзначити товсті стіни, прорізані маленькими вікнами.

4. Важливою ознакою романської архітектури є наявність кам'яного зводу Звід - тип перекриття,який утворюється опуклою криволінійною поверхнею.Єдину опору для зводу архітектура знаходить в стіні.

Типовим зразком романського стилю є собор Нотр-Дам у французькому м. Пуатьє.

Феодальна роздробленість, відносна замкнутість культурного життя і стійкість місцевих будівельних традицій визначили велику різноманітність романських архітектурних шкіл. В архітектурі Німеччини у той час склався особливий тип церкви - величний і масивний. Такий собор в Шпейері (ХІ – ХІІ ст.), один з найбільших у Західній Європі. Архітектурний декор дуже стриманий - всього лише аркатури, що підкреслюють основні лінії

Собор у Шпейері, Німеччина

Романське мистецтво Італії розвивалося інакше. Оскільки головною силою історичного розвитку в Італії були міста, а не церкви, в її культурі сильніше, ніж у інших народів, виражені світські тенденції. Серед відомих творів архітектури Центральної Італії - видатний комплекс в Пізі: собор, вежа, баптистерій. Найвідомішою частиною комплексу є знаменита Пізанська "падаюча" вежа.

Комплекс в Пізі: собор, вежа, баптистерій.

У англійській архітектурі романського періоду багато спільного з французькою архітектурою: великі розміри, високі центральні нефи, велика кількість башт. Більшість романських англійських храмів були перебудовані в період готики, і тому про їх первісний вигляд судити вкрай важко. Замок Лідс Англія

Кафедральний собор в Сент-Олбансі Англія

Романське мистецтво Іспанії розвивалося під впливом арабської і французької культури. Суворий кріпосний характер іспанської архітектури сформувався в умовах безупинних війн з арабами, Реконкісти - війни за звільнення території країни. Як ні в одній країні Західної Європи, в Іспанії розвернулося будівництво замків-фортець. Один з старіших замків романського періоду - королівський палац Алькасар (IХ ст., Сеговія).

Королівський палац Алькасар Іспанія

Особливості архітектурного декору Лізена чи  Лопака — тонкий і плоский вертикальний виступ стіни без прикрас, бази і капітелі, що має конструктивне і композиційне значення

Аркатура — (нім., фр. ряд арок) 1. Стрічка опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фризу або поясу під карнизом (звичайно їх прийнято називати аркатурний фриз, аркатурний пояс).

Для будівель використовували місцевий камінь, оскільки доставка його здалека була майже неможлива, унаслідок бездоріжжя і через велику кількість внутрішніх кордонів. Камені обтісувалися різними майстрами - одна з причин того, що в середньовічному мистецтві рідко зустрічаються дві однакові деталі, наприклад капітелі.

Світська архітектура Замок Каркасон у Франції

Замок Каркасон у Франції