Архітектура світу. Вояж світовими шедеврами архітектури. Про архітектурну споруду, яка змінила світ.

Про матеріал

Урок образотворчого мистецтва у 7 класі. "Архітектура світу. Вояж світовими шедеврами архітектури. Перегляд учнівських презентацій про архітектурну споруду, яка змінила світ.

Перегляд файлу

Тема: Архітектура світу.

Мета: навчити розпізнавати основні стилі архітектури, наводити приклади архітектурних пам`яток, розвивати вміння порівнювати твори мистецтва, обґрунтовувати власну думку щодо світового значення творів, виховувати потребу у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Обладнання: схеми, таблиці, повідомлення та ілюстративний матеріал, фоторепродукції.

Поняття та терміни: архітектура, готика, бароко,модерн

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I Організаційний момент

II Актуалізація опорних знань учнів

На дошці зашифроване поняття, яке організовує простір людини

З наведених слів складіть визначення архітектури: наука,і, будівель, мистецтво,формують,та, життя, це ,проектування, просторове,для, середовище,людей,краси ,та,діяльності,законів,до, споруд, які.

Архітектура – це наука і мистецтво проектування будівель та споруд , які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси.

Назвіть три початки, на яких базується архітектура ( міцність, користь, краса)

III Повідомлення теми та мети уроку

« Справжнього життя немає без мистецтва»

Евріпід

IV Робота над темою

V Практична робота учнів.

Слово вчителя

Архітектура організовує простір людини. Розрізняють три її основні види:

архітектура об`ємних споруд
ландшафтна архітектура
містобудування

Давньо-римський архітектор Вітрувій написав трактат: «Десять книг про архітектуру» і визначив три основні властивості : міцність, користь, краса. В XVст. Італійський архітектор, скульптор, письменник, музикант, математик епохи Раннього Відродження Альберті додав четверту властивість – доцільність.

Архітектура включає багато різних стилів, які відображаються в індивідуальних стилях митця ( перегляд творів митця – Антоніо Гауді,обговорення)

Випереджувальне завдання учнів

Готика»

Готичний стиль зародився у XIIст. У Франції і пізніше поширився в Європі. Мистецтво готики залишалося переважно культовим. Особливе місце у ньому належить собору. Основні характерні особливості:

Стрільчасті арки загострені, витягнуті

Багато вітражів

Фрески, декор, рельєфи

Статуї, рослинні та світські мотиви

. Собор Нотр-Дам, Ам`єн, Франція; собор Святих Петра і Марії, Кельн, Церква Святої Єлизавети, Німеччина; палац Дожів, Італія.

Повідомлення: « Бароко»

Зародився в кінці XVII - початку XVIII століття в Європі бароко стало одним з найбільш урочистих, пишних і величних напрямків в архітектурі та мистецтві. Вражаючи своєю пишністю, динамічністю, фресками і різьбленням інтер'єри вражають глядачів до цих пір. Одним із творців стилю вважають Мікеланджело. Бароко - слово італійське і в перекладі синонімічне слову "химерний". Так назвали цей стиль його пізні супротивники - класицисти XVIII століття, яким форми бароко нагадували дивну химерну раковину. Стиль бароко відрізняється тенденцією до складності форм і прагненням до величавості і пишності. Бароко в інтер'єрі можна охарактеризувати одним словом - розкіш. Масивні меблі на гнутих ніжках, прикрашені різьбленням, перламутром або бронзовими рельєфами, дерев'яні різьблені панелі або шовкові шпалери, велика кількість оксамиту в драпіровці, важкі позолочені рами картин і дзеркал, величезні яскраві бронзові люстри з кришталевими підвісками, фрески на стінах і стелі, гобелени, кручені колони, ліпнина, скульптури і срібний посуд: такий класичний набір характерних елементів стилю бароко. Для бароко характерне прагнення до візуального розширення простору приміщення. Майстри використовували всі наявні в їх арсеналі засоби - встановлювали на стінах дзеркала, розписували стелі небесними просторами, хмарами та фігурами - легковажними херувімчиками, чарівними купідонами і амурами і т.п. Звичайно в центрі стелі розташовувався центральний плафон з великою багатофігурною композицією, плафон обрамляли ліпним бордюром.

Стіни могли бути оформлені як живописом так і скульптурою - пілястрами, плетеними колонами, волютами, ліпними гірляндами, так і дзеркалами. Дуже модна техніка оздоблення - інкрустація деревом по дереву - так звана інтарсія, а також бронзові та срібні накладки. Прямих ліній ви не зможете відшукати в інтер'єрі бароко - хвилясті, зігнуті, хвилясті лінії меблів перегукувались в ліпними візерунками стін .

Найбільшим і різнобічно обдарованим генієм бароко був прославлений скульптор, блискучий архітектор, живописець і поет Джованни Лоренцо Бернини (1598-1680).

Цвінгер, Дрезден ,Німеччина; собор Св. Петра, Італія

«Модерн»

Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний. Інші назви: фр. L'Art Nouveau, нім. Jugendstil; також часто загальна назва Secession від лат. secessio - відокремлення) — стильовий напрям у європейському та американському мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця 19 — початку 20 століть.

Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створеня незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумі й орнаментальному ритмові.

,Арх. Гауді, буд. Міла, Бальо, храм Св. Сімейства

2.Арабо-мусульманська культура, храми Індії та Далекого Сходу

Шедеври арабо-мусульманського мистецтва по праву займають одне з чільних місць у художній скарбниці людства. Своєрідністю художньої культури ісламського світу була відсутність у ній пластики, оскільки релігія забороняла зображати Аллаха й усе, що належало до сфери божественного. Культура мусульманських країн вплинула на багато держав у різних кінцях світу, стала проміжною ланкою між Античністю й Середньовіччям Західної Європи. Землі Сирії, Іраку, Єгипту, Ірану, Афганістану, Середньої Азії, Азербайджану й Туреччини, Тунісу, Алжиру, Марокко та Південної Іспанії прикрашали густонаселені, упорядковані міста з прекрасними будівлями. Тут виникли нові типи монументальних споруд: мечеті, що вміщували тисячі віруючих, мінарети — башти, медресе — будівлі мусульманських навчальних закладів, госпіталі, бібліотеки, потопаючі в зелені палаци, криті ринки, які простяглися на кілька кілометрів, заїжджі двори — караван-сараї, що зводилися в містах і на караванних шляхах. Жаркий клімат зумовив будівництво відкритих і підземних водоводів, цистерн, водоймищ, фонтанів. Славилися багатим оздобленням численні громадські лазні, у спорудженні яких використовувався досвід зведення римських терм. Техніка будівничих породила особливі конструкції з глини, цегли й каменю. Були створені різноманітні форми арок — стріль-частих, підковоподібних, багатолопасних, фестончастих, — винайдені особливі системи склепінчастого перекриття.

Мечеті Семіліє, імама Алі, Хусейна, нова мечеть Сулійманіє

Індійська архітектура є однією з областей, у якій найяскравіше представлене розмаїтість індійської культури. Більша частина архітектурних пам'ятників Індії, включаючи такі монументи як Тадж-Махал й інші приклади монгольської і південно-індійської архітектури, являють собою змішання древніх і різнорідних місцевих традицій різних регіонів Індії й зарубіжжя. У ХІІ — ХІІІ ст. в Індії з'явилися основні типи культових споруд мусульман, у першу чергу мечеті, мінарети, медресе, мавзолеї. В основних типах архітектурних споруд раньо-ісламського періоду простежуються ісламські традиції, але в деталях культових будівель також видно вплив індійської архітектури. Колони, деталі архітектурних прикрас із великою кількістю рослинного орнаменту запозичені з буддійських та індуїстських будівель. Також характерною рисою архітектури ранньо-ісламського періоду є вписаність у навколишнє середовище.

Тадж-Махал

Мистецтво Далекого Сходу

В архітектурі китайці надавали великого значення стародавній китайській філософії, в основі яких лежить синтез основних понять « інь» і « янь». Вони вважали, що взаємодія їх підтримує рівновагу і гармонію світу. Виходячи з цього вони прагнули симетрії, стабільності, гармонії. Храми мали форму прямокутника і простягалися з півночі на південь, крім того гармонійно поєднувалися з садово-парковим мистецтвом

Храмовий комплекс культу неба