Архітектура та мистецтво в Україні в ІІ половині 17-першій половині 18 ст.

Тема:  Архітектура. Образотворче мистецтво.

Мета: охарактеризувати стан розвитку української архітектури, образотворчого мистецтва в XVIІ — на початку XVIIІ ст.; з’ясувати основні здобутки української культури зазначеного періоду; розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації визначати характерні ознаки розвитку українського мистецтва, на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури визначати характерні риси українського народу; сприяти формуванню історичної самосвідомості учнів, повагу до культурних надбань українського народу, на основі пам’яток української культури виховувати в учнів національно-патріотичні та естетичні почуття.

Обладнання уроку: підручник, презентація.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

   Привітання, перевірка присутності учнів, встановлення необхідного мікроклімату: доброзичливого, конструктивного.

   ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок

Історичний диктант «Церковне життя та розвиток освіти в Україні в ІІ половині XVII ст. на початку XVIII ст.»

1. Першим Київським митрополитом, висвяченим у Московії став…. (Гедеон)
2. Він офіційно отримав титул…(«Митрополит Київський, Галицький і Малия Русі»)
3. Містами поширилися….(уніатські) школи, вони були становими: до них приймали тільки дітей священників і шляхти.
4. Місто…(Київ) було головним осередком освітнього і наукового життя України в ІІ половині XVII ст.
5. Найвідомішою друкарнею в Україні в середині  XVII ст. була…(Львівська братська друкарня).
6. (Феофан Прокопович)… з 1711 до 1716-ректор Київської академії, із 1721 р-віце-президент Найсвятішого Синоду-нового органу створеного царем для керівництва церквою.

   ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.Повідомлення теми та завдань уроку.

Тема:Архітектура та образотворче мистецтво в ІІ пол. XVIІ- на початку XVIIІ ст.

Мета: охарактеризувати стан розвитку української архітектури, образотворчого мистецтва в ІІ пол. XVIІ — на початку XVIIІ ст.;

        будемо з’ясовувати основні здобутки української культури зазначеного періоду; розвивати уміння на основі джерел інформації визначати характерні ознаки розвитку українського мистецтва,

         виховувати повагу до культурних надбань українського народу, національно-патріотичні та естетичні почуття.

 

                                                                        Культура є любов до людини.                  

                                                                        Культура є пахощі, поєднання 

                                                                        життя й краси…  

                                                                        Культура є спасіння.         

                                                                                                  Микола Реріх

 

Діти скажіть, будь ласка, чому тема уроку архітектура, а перед вами портрет вже відомого вам історичного діяча. Хто це і яке відношення він має до нашого уроку?

МОТИВАЦІЯ (фото Івана Мазепи)

Пояснення вчителя «Архітектура»

          Великий внесок у розвиток української архітектури зробив Іван Мазепа. Він не тільки будував нові церкви, як от Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві, але і турбувався про реставрацію давніх храмів: до прикладу, Софіївський та Михайлівський Золотоверхий собори Києва.

          Через постійні війни з Туреччиною в Західній Україні продовжувала розвиватися культова оборонна архітектура. Зразком такої архітектури є оборонна синагога в Жовкві (нині Львівська обл.).

 Хронологічна задача

Урочисте закладення будівлі Георгіївського собору відбулось 11 червня 1696 року, завершено будівництво через п'ять років 15 липня 1701 року. Скільки років виповниться у поточному році з часу закладення будівлі та завершення будівництва?

           Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, події Руїни, народні повстання, війни Росії, Речі Посполитої з турками, татарами, шведами зумовили бурхливийрозвиток фортифікаційного будівництва.

         Не було такого міста й містечка, яке б не мало оборонних споруд із валів, ровів, дерев’яних або кам’яних стін, ланцюгових мостів, веж. Розвиток артилерії зумовив і зміни у фортифікації.

          Стали переважати укріплення бастіонного типу, які зводили навіть навколо старих фортець і замків у Кам’янці-Подільському, Хотині, Львові, Ужгороді тощо.

          Найбільшою оборонною спорудою на українських землях на початку XVIІI ст. стала Київська (Печерська) фортеця, яка увібрала в себе всі тогочасні досягнення фортифікації.  

           В архітектурі другої половини XVII ст. продовжує розвиватися бароковий стиль.

Ви мабуть вже знайомилися з ним на уроці мистецтва.

           При цьому у Гетьманщині та Слобожанщині виник особливий стиль українського (козацького) бароко - в ньому поєдналися європейські традиції з національним українським колоритом.

        Кращими зразками козацького бароко є Покровський собор у Харкові, Густинський Свято-Троїцький монастир у Прилуках, Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові.

Робота з поняттям:

Баро́ко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVIII століття. Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність.

         Для архітектури бароко були характерні риси урочистої піднесеності, грандіозності, схильності до рухливих композицій і декоративної насиченості.

         Ці риси забезпечувалися певними архітектурними прийомами — протиставленням великих і малих розмірів, світла й тіні, поєднанням контрастних матеріалів і кольорів, набуттям архітектурним декором скульптурної виразності.

Архітектура бароко в першу чергу вплинула на оздоблення старовинних храмів, які, зберігаючи попередню структуру, отримали новий декор — вигадливі декоративні фронтони (передня частина будівлі), обрамлення вікон і дверей, мальовничі багатоярусні грушоподібні бані, ступінчасті дахи.

            Після реконструкції барокового вигляду набули Софія Київська, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Михайлівський Золотоверхий собор, Спаський і Борисоглібський собори в Чернігові. Такими ці храми збереглися до наших днів.

           Крім церковного розгорталося й світське кам’яне будівництво. Зводяться трапезні, колегіуми, магістрати, військові канцелярії, житлові будинки.

          Проте основним будівельним матеріалом залишалося дерево. До наших днів збереглося чимало дерев’яних храмів тієї доби, особливо в Прикарпатті, Буковині та Закарпатті. Прикладами є: Михайлівський Золотоверхий собор у Києві,        Церква Св. Юра в Дрогобичі ,    Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях

         На селі і значною мірою в містах як будівельний матеріал використовувалось переважно дерево. На грунті традицій дерев'яного будівництва виробився особливий тип храмів-монументів.

       Вони хрещаті у плані, мають центричну композицію мас і кристалоподібні об'єми.

            Але у містах частіше будівлі споруджували з цегли й каменю - гетьманські палаци, будинки старшини, магістратів, споруди монастирів, церков.

          Якщо на Правобережжі міста майже не розвивались, то міста Лівобережжя і Слобожанщини, насамперед Київ, Чернігів, Переяслав, Батурин та ін., інтенсивно розбудовувались.

Робота з контурною картою

Позначити міста, що інтенсивно розбудовувались, а саме: Київ, Чернігів, Переяслав, Батурин.

Будинки прикрашалися різьбою по дереву, різноманітним орнаментом, картинами, зокрема популярними малюнками на теми "Козак Мамай" і "Чайки".

Закріплення

Виконання завдань для поглибленого вивчення матеріалу.

2.Робота в парах. Розглянувши фоторепродукції соборів та храмів другої половини XVII ст., назвіть їх, спробуйте знайти у них спільні риси.

Вчора 21 лютого святкували Міжнародний день рідної мови. Пропоную вам використовуючи знання з української мови, пригадати прикметник, на які питання відповідає та за допомогою прикметників описати фоторепродукції соборів та храмів.

(парадні, пишні, динамічні, урочисті, піднесені, грандіозні, виразні, декоративні, мальовничі, багатоярусні, грушоподібні бані, ступінчасті дахи).

Фізкультхвилинка «Настрій»

Хід вправи: за допомогою ходи проде­монструйте різний настрій.

Кожен рух виконуйте протягом 7-10 -ти секунд. Рухайтесь як:

• дуже втомлена людина;
• щаслива   людина,   яка   отримала   радісну звістку;
• людина, яка постійно чогось боїться;
• геній, який отримав Нобелівську премію;
• людина, у якої «нечиста» совість;
• канатоходець, який рухається по дроту.

Пояснення вчителя «Образотворче мистецтво».

Образотворче мистецтво розвивалось теж під впливом бароко, яке особливо сприяло розвитку скульптури. Вишуканим різьбленням по дереву оздоблювалися іконостаси.

           Продовжувала розвиватися західноукраїнська іконописна школа. Іов Кондзелевич та Іван Руткович - її кращі представники.

           Вершиною іконописного живопису XVII ст. вважають Богородчанський іконостас Манявського монастиря у Карпатах, Іова Кондзелевича.

           Центром іконописців та граверів була і школа Києво-Печерської лаври.

            Від другої половини XVII ст. український живопис швидко почав відходити від церковних канонів, у ньому переважало зображення реальних людей, подій. У творчості митців цього періоду переважав вплив мистецького стилю бароко.

У монументальному живописі яскраво проявлялися народні традиції. Особливо реалістично відтворено образи людей із народу, краєвиди в оздобленні церкви Св. Юра в Дрогобичі, а також у розписах дерев’яних храмів на Закарпатті.

          У Софії Київській були створені нові розписи з використанням сюжетів про боротьбу з татарами та поляками.

         В Успенському соборі Києво-Печерської лаври була намальована ціла портретна галерея української знаті цієї доби.

         Водночас київські майстри намагалися максимально зберегти старовинні мозаїчні та фрескові композиції.

              Продовжував розвиватися іконопис. На іконах поряд із біблійними персонажами стали зображати реальних персонажів — гетьманів, старшин, рядових козаків, міщан на тлі реальних інтер’єрів тієї доби (ікони «Воздвиження Хреста», «Запорозької Покрови» тощо).

Ікон "Козацька покрова" вціліло лише трохи більше десятка.

1. "Покров Богородиці" із зображеннями гетьмана Івана Мазепи, переяславського полковника Івана Мировича, префекта Києво-Могилянської академії Феофана Прокоповича та російського царя Петра I і його дружини Катерини I. Копія XIX ст. з ікони початку XVIII ст. Оригінал втрачений.
2. "Покров Богородиці" із зображенням чернігівського полковника Павла Полуботка. Перша половина XVIII ст. 
3. "Покров Богородиці" із зображенням невідомого козацького старшини - ліворуч у гурті. Середина XVII ст.

Цікавинка.

            У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. 

             Головна січова церква завжди була на честь Покрови.

             Її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи.

            Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресв’ятої Богородиці -кажучи "Під Твою милість прибігаємо".

 

1. Індивідуальна робота учнів. Заповніть таблицю:

Видатні українські живописці
Митець	Досягнення

 

 

 

          З прізвищем Івана Рутковича (1667—1707 рр.) (підписувався деколи Руткевич) зв’яза­на одна з кращих сторінок західноукраїнського малярства на зламі XVII—XVIII ст. Традиційні сюжети іконостасів подавав як напівсвітські картини з тонким колористичним вирішенням та реалістичним відтворенням людських образів. Найбільш відомими його творами є іконостаси храмів у Жовкві, Волиці-Деревлянській, Волі-Висоцькій, Новій Скваряві.

        Інший відомий митець цієї доби Йов Кондзелевич (1667—1740 рр.) український іконописець, віддавав перевагу складним монументальним композиціям, у яких знаходили відображення події реального життя українського народу. Одним із найперших творів митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння Богородиці». З Городищенського та Локачівського іконостасів збереглися ікони «Христос-Пантократор», «Спокуса Христа».

        Визначним майстром графіки був І.  Щирський. Іва́н Щи́рський, у чернецтві (з 1689) Інокентій (бл. 1650 — †1714), визначний гравер на міді доби бароко школи О. Тарасевича, церковно-культурний діяч родом імовірно з Чернігова. На його гравюрах рослинні орнаменти органічно поєднувалися з античними сюжетами та реалістичними зображеннями. Після повернення до Чернігова у маловиразне оформлення видань Чернігівської друкарні Іван Щирський вносить новий струмінь. Першими його самостійними творами стали ілюстрації до книг “Благодать і істина” Барановича, “Воскреслий Фенікс” Лаврентія Крщоновича. Цікавим типом графічного мистецтва стали великі афіші — оголошення про диспути в Києво-Могилянському колегіумі (академії), виконані Щирським.

         У цей період набув розвитку український портретний живопис, особливо поширений у середовищі шляхти й козацької старшини.

           Портрет як жанр світського мистецтва мав національну особливість. Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. він ще зберігав тісний зв’язок з іконописом.

          Були створені монументальні портрети Б. Хмельницького й відомих козацьких старшин. Світські барокові портрети надзвичайно пишно декоровані, різні орнаментальні елементи виразно підкреслюють майнове та соціальне походження зображуваних.

Робота з візуальним джерелом с.232

Портрети невідомих художників, які вважаються наймайстернішими

5. Михайло Андрійович Миклашевський — український військовий і державний діяч кінця XVII, початку XVIII століть. Стародубський полковник. Соратник гетьмана Мазепи.

6.Параскева Сулима-дружина лубенського полковника Семена Сулими

7.Семен Іванович Сулима доводиться правнуком гетьману Івану Сулимі, він так само продовжив військові традиції роду.

          Помітного розвитку досягла в цей період графіка, що була тісно пов’язана з друкарством.

          Книжки ілюструвалися гравюрами, що виконувалися на дереві чи металі.  Кращі гравери - Олександр та Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський, Іван Мигура.

 

 Найбільшу роль у розвитку графічного мистецтва того часу відіграли брати Тарасевичі.

        Олександр створив портретну галерею визначних діячів України, а Леонтій у 1702 році в Києві роздрукував Києво-Печерський патерик із 45 гравюрами.

          Визначним майстром графіки був І.  Щирський. На його гравюрах рослинні орнаменти органічно поєднувалися з античними сюжетами та реалістичними зображеннями.

У другій половині XVII ст. високого розвитку досягло декоративне й ужиткове мистецтво, зокрема різьблення по дереву.

Різьблені геометричні або рослинні орнаменти прикрашали меблі, ткацькі верстати, вози тощо.

З усіх видів народної художньої творчості чи не найпоширенішими в Україні були ткацтво та вишивка, пов’язані з художнім прикрашанням побуту, одягу, житла.

4. Узагальнення та систематизація знань.

Знайди відповідність

1.І. Щирський                                   А) іконостаси                                                       

2.І. Руткович                                     Б) портрети

3.Й. Кондзелевич                              В) гравюри

4.О Тарасевич                                   Г) ікони

1 – В   2 – А   3 – Г   4 - Б

 

   Самооцінювання роботи учнів на уроці __________________________________

V. Домашнє завдання.

1) Опрацювати § 32 підручника.

2)Намалювати одну із споруд барокового стилю і написати коротку характеристику до малюнку.

Висновки.  

У другій половині XVII — першій половині XVIII ст. українська культура набула небаченого розквіту. Особливо це проявилосяв освіті, архітектурі та мистецтві.

В українській культурі цього періоду тісно пов’язані національні традиції та західноєвропейські впливи, що спричинило виникнення явища під назвою «українське (козацьке) бароко».

Перебування Української козацької держави у складі Росії, що перетворювалася на імперію, мало негативний вплив на українську культуру: заборони, залучення провідних діячів до служби в імперії, нищення національних ознак.

Рефлексія

1.Розкажіть про свій емоційний стан під час уроку і в його кінці;

2.Що нового ви дізналися, чого навчилися?

3.Чи отримали ви сьогодні новий досвід? Який саме?

4.Як ви оцінюєте свою участь на уроці?