НОВІ АРХІТЕКТУРНІ СТИЛІУ 40-х рр. 19 ст. класицизм поступився історизму.Історизм - використання архітектурних стилів та декоративних елементів, що склалися в будівельній практиці попередніх часів; поширення в архітектурі другої половини ХІХ ст. - початку ХХ ст. неороманського, неоготичного, неоренесансного, необарокового, неокласицистичного стилів тощо (нео - новий). Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів. Друга половина XIX ст. в архітектурі позначена впливом різних історичних стилів і напрямків, що поєднувалися в одній будівлі. Це поєднання (еклектизм) і було найбільш характерним для міського громадського й житлового будівництва. Тоді в будівництві вже почали масово використовувати нові технології та матеріали (бетон, залізо, залізобетон тощо).
До пошуку нових методів проектування та будівництва архітекторів спонукали:бурхливе зростання міст;розвиток архітектурної науки;початок використання нових конструкцій, нових будівельних матеріалів (залізо, скло, кераміку і залізобетон);замість особняків у містах почали будувати багатоквартирні багатоповерхівки т. зв. прибуткові будинки для здавання в оренду. Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів: для церков обирали візантійський стиль, театри будували в ренесансному, особняки - у романському,синагоги - у мавританському.
Національна опера (архітектор Віктор Шретер;1897 р.; Київ)Театр у Чернівцях,1904-1905 рр. Одеський театр (архітектори Герман Гельмер та Фердинанд Фельнер, Фелікс Гонсіоровський; 1884-1887 рр.; неоренесанс та необароко) Львівський оперний театр (1897-1900 рр., архітектор Зигмунт Горголевський). Фасади прикрашають лоджії, балкони, алегоричні скульптурні композиції
Володимирський собор (Київ)Над проетом працювали ахітектор Олександр Беретті, професор Київського університету Адріан Прахов, живописці Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Микола Пимоненко, Михайло Врубель. У 1896 р. відбулося відкриття та освячення собору. ВІЗАНТІЙСЬКИЙ СТИЛЬВолодимирський собор (Київ)Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації (Чернівці;1864-1882 рр.; чеський архітектор Йозеф Главка), поєднання елементів візантійського та романського стилів. Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації (Чернівці)
МОДЕРН В АРХІТЕКТУРІХарактерні риси: примхливі, мінливі форми, асиметричність та вільне планування, застосування символіки; фасади прикрашаються ліпленим декором і скульптурою, глазурованою керамікою тощо. На межі ХІХ і ХХ століть набуває поширення стиль модерн. Визначальна ознака модерну - застосування нових конструкцій з металу й залізобетону, опоряджувальної скульптури з цементу.
Київ; 1902-1903 рр., архітектор Владислав Городецький Фасад прикрашено колонами, увінчаними композицією з екзотичних звірів, фігури яких мали демонструвати переваги нових будівельних матеріалів і технологій. Фігури виконав італійський скульптор, співавтор усіх архітектурних творів Городецького в Києві Еліо Сала за кресленнями й шаблонами Городецького. Будинок з химерами Перехідний тип між особняком та прибутковим будинком. Усе оздоблення виготовлено з бетону
Будівля страхового товариства «Дністер» Львів; 1905-1906; архітектор Іван Левинський. Будинок Полтавського земства 1903-1908 р.; Полтава; архітектор Василь Кричевський. У процесі розвитку модерну в Україні сформувався національний стиль в архітектурі, визначальною рисою якого була стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко.
Вагомі зрушення в суспільно-політичному та економічному житті другої половини XIX ст. сприяли утвердженню в образотворчому мистецтві тенденції до реалістичного відображення світу. Під впливом ідей народників художники-реалісти створили Товариство пересувних художніх виставок, яке ставило собі за мету поширення мистецтва в маси. Ідейною основою художників-передвижників був критичний реалізм, тобто реалістичне відображення недоліків суспільно-політичного життя. Серед художників-передвижників і прихильників інших мистецьких течій було чимало українців, які у своїй творчості прагнули відтворити краєвиди, побут, національний характер українців. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Одним із найяскравіших митців був українець за походженням Ілля Рєпін (1844 - 1930), автор відомих полотен на українську тематику: «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Вечорниці» та інших. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОРєпін переважно скромно оцінював власні роботи. Водночас картину "Запорожці пишуть листа турецькому султану" вважав своїм найкращим полотном. Загалом робота над картиною тривала понад 12 років. Майстер презентував його на великій персональній виставці в листопаді 1891 року. Картина одразу здобула визнання публіки.
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОВ образотворчому мистецтві другої половини 19 ст. активно розвивався побутовий жанр, тематика якого була спрямована на зображення повсякденного життя народу за принципами реалізму.Істотну роль відігравав і реалістичний пейзаж як самостійний жанр та як елемент побутової картини. Активно розвивався й портретний жанр.
Микола Пимоненко«Святочне ворожіння», 1888присвятив свою творчість зображенню сільського побуту, природи та звичаїв української провінції; художник-реаліст Микола Пимоненко, найвідомішими картинами якого є «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута»;М. Пимоненка називають співцем українського села. Костянтин Трутовський «Весільний викуп», 1881«Всю мою художню діяльність я присвятив Малоросії і люблю цей край». ПОБУТОВИЙ ЖАНР
Сергій Васильківський «Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі», «Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада», «Ярмарок у Полтаві»У живописі другої половини ХІХ - початку ХХ ст. популярним був пейзажний жанр Петро Левченко «Село взимку. Глухомань»Сергій Світославський«Українська ніч. Корчма» Сергій Васильківський«Козаки в степу»
Розвиток українського мистецтва занепокоїв владні структури, які, вбачаючи в цьому прояв національно-визвольного руху, почали чинити йому всілякі перешкоди. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОЛюбов до України та її народу прослідковується у творчості В. Маковського («Ярмарок у Полтаві», «Святковий день на Україні»), уславленого мариніста І. Айвазовського («Чумацький шлях», «Весілля на Україні»), М. Ге тощо.
На західноукраїнських землях розвиток українського образотворчого мистецтва відбувався в непростих умовах. Польські, австрійські, німецькі мистецькі школи, що переважали в Австро-Угорщині, пропагували академізм, основою якого був класицизм, заважали становленню української мистецької школи. Проте й тут художники звернулися до тем із народного життя й побуту. Першим із них був Корнило Устиянович (1839 - 1903) («Бойківська пара», «Гуцулка біля джерела», «Шевченко на засланні»). Серед західноукраїнських художників другої половини XIX ст. слід відзначити І. Труша, О. Кульчицьку, О. Куриласа, А. Манастирського, Ю. Пігуляка, Н. Івасюка та інших. На початку XX ст. в українському образотворчому мистецтві набували поширення нові модерністські тенденції, які поклали початок абстрактному мистецтву. Новий модерністський напрямок у мистецтві - супрематизм - започаткував Казимир Малевич (1878—1935). Його картина «Чорний квадрат на білому тлі» викликала жваву дискусію. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Олександр Мурашко«Дівчина в червоному капелюсі»; 1902-1903 Наприкінці 19 - на початку 20 ст. творчість нового покоління українських митців зазнає впливу поширеного в Європі модернізму, зокрема однієї з його течій імпресіонізму.Імпресіонізм - мистецький напрям, представники якого прагнули до найточнішого відображення мінливого, реального світу і своїх вражень від нього. Іван Труш. «Портрет Лесі Українки»; 1900
МИСТЕЦТВО СКУЛЬПТУРИВід другої половини ХІХ ст. більшого громадського звучання набуває монументальна скульптура. Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор Михайло Микешин. 1888 Пам’ятник І. Котляревському (Полтава). Л. Позен На початку XX ст. українська скульптура теж не уникла впливу модернізму. Відомими тогочасними українськими скульпторами-модерністами були М. Гаврилко, М. Паращук, В. Іщенко, П. Войтович та інші. Їхній творчості властиві контрастні світлотіньові ефекти та глибокий психологізм. Скульптор Олександр Архипенко (1887 - 1964), засновник кубізму в скульптурі, значно збагатив мову пластики, змусивши навіть порожній простір стати виразним елементом композицій. Він створив скульптури «Жінка, яка ступає», «Жінка, яка зачісується» тощо.«Карусель» О. Архипенко
МИСТЕЦТВО СКУЛЬПТУРИСвітову славу здобув скульптор Михайло Паращук. Разом із Антоном Попелем він створив пам’ятник Адаму Міцкевичу у Львові. Відомими є його скульптурні портрети І. Франка, В. Стефаника, М. Лисенка, С. Людкевича. Скульптори України пробували свої сили і в монументальній скульптурі. Кубізм (фр. cubisme) - напрям у мистецтві першої чверті XX століття, представники якого зображали предметний світ у вигляді комбінацій правильних геометричних обсягів: куба, кулі, циліндра, конуса. Скульптурна група «Переселенці». Скульптор Леонід Позен, бронза«Лірник з поводирем». Скульптор Л. Позен