Арт-терапія або «лікування мистецтвом»

Арт-терапія для дітей

Арт-терапія або «лікування мистецтвом» - досить новий, проте популярний засіб психотерапії. Особливо актуальною арт-терапія є для дітей. Мистецтво – це чудова можливість для малюка «відкритися», поділитися своїми емоціями та страхами. Адже іноді так важко висловити словами всі ті емоції, що вирують у дущі. Саме арт-терапія допоможе віднайти душевну гармонію.

Арт-терапія може використовуватись як окрема форма лікування при нервово-психічних розладах або стати доповненням до основної терапії. Вона є невід’ємним елементом лікування дітей з особливими потребами. А також виступає як один із засобів розвитку малюка. Відповідно до мети та цілей арт-терапії виокремлюють індивідуальну та групову.

Проведення арт-терапії як засобу самовираження не вимагає особливих вмінь, тому батьки можуть займатися з дітьми вдома. Важливо враховувати вік дитини, її потреби та вподобання. Для наймолодших підійде малювання пальчиковими фарбами, старшим сподобається аплікація та піскова терапія. Школярі зможуть займатися літературною чи музичною терапією, рукоділлям.

Загальні правила арт-терапії

1. Заняття не повинно тривати довше двох годин. Початковий етап передбачає підготовку «інструментарію»: фарби, олівці, папір, тканини, бісер, музичні інструменти, книжки тощо. Запропонуйте дитині якомога більший вибір матеріалів. Нехай вона сама вирішить, чим хоче зайнятися;

2. Основна частина – мистецтво. Пам’ятайте, що арт-терапія суттєво відрізняється від власне заняття мистецтвом, адже зорієнтована не на результат, а на процес. Тому не спішіть виправляти малюка чи робити щось за нього;

3. Підштовхуйте дитину до обговорення. Якщо спершу доведеться запитувати в дитини, що вона намалювала чи що зіграла на музичному інструменті, то згодом малюк аналізуватиме свій твір сам. Відповідно з дій та результату терапії зробіть висновки про психологічний стан дитини.

Ізіотерапія

Підсвідомість людини ховає її страхи, мрії та сподівання, і малювання може «проявити» приховане. Коли дитина малює, навіть неохайно і хаотично, на картинці відбивається її внутрішній стан.

Ви можете запропонувати окрему тему для малювання, наприклад, родина. І ви зрозумієте, що турбує вашого сина чи дочку. Якщо на малюнку тато знаходиться далеко від дитини, то в реальності малюк відчуває брак уваги зі сторони батька. Коли на малюнку зображено неіснуючу домашню тварину, знайте, дитині потрібен друг. Але ще краще, коли дитина малюватиме те, що їй заманеться. Адже вона сама знає, що хоче показати батькам.

Малюкам крейда підійде більше, ніж акварельні фарби, які розтікаються. Для молодшого шкільного віку доцільніше використовувати фломастери, а ще краще - олівці, якими можна деталізувати зображення. Старші діти можуть використовувати і фарби, і олівці за бажанням.

Кольори допоможуть визначити настрій малюка. Чим темніший малюнок – тим більше тривог та страхів у душі вашої дитини.

Піскова терапія

Кілограм піску може змінити настрій дитини за лічені хвилини. Поставте малюку невеликий піднос, присипаний піском, і нехай він малює. Уже у старшому віці можна використовувати пісок і воду для створення фігур. Тут, як і в ізотерапії, дитина зобразить те, що наразі займає її думки. Батьки можуть допомогти малюку коригувати свого «героя», руйнуючи попередній і створюючи новий, більш позитивний сюжет. Пісок також розвиватиме сенсорне сприйняття дитини, моторику рук та фантазію, дасть змогу відпочити, заспокоїтись, зніме стрес після насиченого дня.

Музична терапія

Пасивна музична терапія полягає у прослуховуванні музики. Включайте дитині спокійні мелодії. Відчуття гармонії створюють звуки природи: дощ, спів пташок, дзюрчання струмка. Не одне дослідження доводило позитивний вплив класичної музики на дітей. Давайте їм слухати ранні роботи Моцарта, Бетховена, Гріга чи твори Баха з мажорним настроєм. Це не лише допоможе дитині розслабитись, але й розвиватиме звукове сприйняття та музичний слух.

Активна терапія передбачає музичну діяльність дитини. Це може бути, наприклад, спів. Вивчіть з малюком кілька рядків пісні та співайте разом. Навіть наспівування окремих звуків позитивно впливають на організм, наприклад «ч» покращує дихання, а «е» покращує роботу головного мозку.

Чудовим варіантом стане гра на музичних інструментах. Ідеально, якщо вдома знайдеться якийсь музичний інструмент, на якому малюк зможе пограти. Проте може згодитися навіть ложка та кілька каструль, по яких можна «побарабанити». Це допоможе дитині виплеснути накопичені емоції.

Театр як терапія

Дитина, вивчаючи роль, розвиває пам'ять, уяву, мовленнєву складову. Малюк вчиться вправно жестикулювати та рухатися. Важливим аспектом театральної терапії є комунікація: дитина вчиться спілкуватися з оточуючими, приймає їх. На основі персонажів малюк дізнається основні суспільні моделі, життєві ситуації. І за зразком вистави згодом знаходитиме рішення аналогічних проблем у реальному житті.

Бібліотерапія

Терапія на письмі, яка підійде старшим школярам. Діти можуть за допомого поезії чи прози висловлювати свої почуття. Під час писання відбувається діалог з самим собою, що дозволяє ширше розглянути тему і знайти більше оригінальних рішень. Крім того, під час писання від руки активно залучається дрібна моторика, яка дуже важлива для розвитку мозкової діяльності в дитинстві. Писання на папері покращує концентрацію, координацію руки та ока.

Якщо ви знаєте спектр проблеми дитини, можна запропонувати їй спільні читання вголос книг, дотичних до існуючої проблеми. На основі прочитаного дитина зможе висловити своє ставлення до реального і впоратись з негараздами.

Отже, арт-терапія – це чудова можливість «викричати» свої проблеми. І якщо спершу мистецтво буде для дитини терапією, то згодом

 воно може перерости у захоплення