Художньо-естетичний розвиток дошкільників засобами театрального мистецтва

Художньо-естетичний розвиток дошкільників

засобами театрального мистецтва

Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з закладу дошкільної освіти, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго.

Найчастіше у ЗДО дітей прилучають до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (сприймання творів образотворчого мистецтва, малювання, ліплення, виготовлення аплікацій);

- музична діяльність (сприйняття музики, співи, ігри, танці, хороводи, гра на музичних інструментах); художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, творчі розповіді);

- театралізована діяльність.

Базовою програмою розвитку дитини передшкільного віку визначено, що театралізована діяльність є специфічним видом дитячої активності, одним із найулюбленіших видів творчості. Діти охоче включаються в театралізовану діяльність, спонукувані літературними, ігровими, особистісними мотивами.

Маленька вистава – це перша елементарна перехідна форма від гри до мистецтва, форма синтезу мистецтв, яка доступна всім дітям.

Театралізована вистава передбачає поєднання рухів, співу, художнього слова, міміки, пантоміми, при цьому всі вони підлягають головному завданню – створенню художнього образу. Об'єднання кількох видів мистецтва створює унікальні можливості для художнього-естетичного розвитку дітей.

Важливе місце серед безлічі засобів впливу на формування особистості дошкільника посідає театр. Він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем педагогіки і психології, пов’язаних із:

- художньою освітою та вихованням дітей;

- моральним вихованням;

- розвитком комунікативних якостей особистості;

- розвитком пам’яті, вихованням волі, мовлення;

- створенням позитивного емоційного настрою;

- формуванням естетичного смаку.

Показники засвоєння програмних вимог дошкільником:

• Орієнтується в основних видах театрального мистецтва;

• Творчо застосовує художньо-мовленнєвий і музично-пластично-пісенний досвід у театралізації гри, сценки, самостійно вигаданої казки, творів інших літературних жанрів;

• Вирізняє гуманний зміст і колективний характер театральної вистави;

• Уміє вчасно вступати в гру на сцені, грає у взаємозв'язку з іншими діючими персонажами;
• усвідомлює соціальну значущість своєї гри для глядачів і колективу артистів;

• виявляє особисту позицію, інтегровані навички під час перевтілення у сценічний образ(позитивний, негативний) створює його за допомогою експресивних засобів (мовлення, міміка, жести, рухи, музика, танці, спів);

• Запам’ятовує сюжетну послідовність спектаклю, своєчасно включається в дію.

Результати розвитку дошкільнят, що очікуються в процесі театральної діяльності

• Оволодіння засобами емоційної виразності

• Почування соціально значущими особистостями.

• Задоволення від процесу та результату творення.

Театралізована діяльність організовується так, щоб дітям самим не доводилося відтворювати текст казки, вони виконують певну дію. Текст читає педагог два-три рази, що сприяє підвищенню звукової зосередженості дітей. Ігри з роллю активізують уяву дітей, готують до самостійної діяльності у грі.

Формування інтересу до театралізованим ігор складається в процесі перегляду лялькових вистав, які показує вихователь. Це стимулює бажання включитися в спектакль, доповнюючи фрази діалогів героїв. Малюки звертають увагу на те, що в кінці ляльки кланяються, просять подякувати, поплескати в долоні. Театралізовані ляльки використовуються на заняттях, у повсякденному спілкуванні. Від їх особи вихователь дякує, хвалить, вітається, прощається.

Педагог розширює ігровий досвід дітей за рахунок освоєння ігор-драматизацій, що досягається послідовним вправлянням під час ігрових завдань, у які включається дитина. Виділяються ступені:

• гра-імітація окремих дій людини (в тому числі його емоції), тварин і птахів (виглянуло сонечко – діти зраділи: посміхнулися, заплескали в долоні, застрибали на місці);
• гра-імітація послідовних дій в поєднанні з передачею емоцій героя (веселі гномики заплескали в долоні і почали танцювати);
• гра-імітація образів знайомих казкових персонажів (незграбний ведмідь йде до будиночка, хоробрий півник крокує по доріжці);
• гра-імпровізація під музику («Веселий дощик»);
• німа гра-імпровізація з одним персонажем («Зайчику-потанцюй …»);
• гра-імпровізація за текстом коротких казок, оповідань і віршів, які розповідає вихователь
• рольовий діалог героїв казок («Рукавичка», «Зайчикова хатинка», «Колобок»);
• інсценування фрагментів казок про тварин («Теремок», «Коза-Дереза»);
• гра-драматизація з кількома персонажами з народних казок («Ріпка») і авторським текстів (В. Сутєєв «Під грибом»).

Показ різних видів театру: пальчикового, настільного, тіньового, лялькового, театру іграшок та театру на фланелеграфі перетворюється для маленьких артистів на справжнє свято, вони почуваються самостійними, впевненими у собі, емоційно розкутими. Театралізована діяльність дозволяє дитині вирішувати проблемні ситуації опосередковано від імені якогось персонажа. Вона є джерелом розвитку почуттів, спосіб залучення до духовного багатства.

Вихованці  пізнають світ розумом і серцем, висловлюючи своє ставлення до добра і зла. Адже, в нашому світі, насиченому інформацією, душа просить казки − дива, відчуття безтурботного дитинства.