Арт-терапія "Страхи"

Тема. Страх

Мета. Зниження рівня тривожності, боротьба зі страхами та переживання. Розвиток творчих здібностей, уваги до свого ментального здоров’я.

Хід заняття

Привітання і емоційне налаштування

Вчитель. Я рада вітати Вас, учні та учениці. З яким настроєм та емоціями ви сьогодні завітали на нашу зустріч? Минулого року гімн українських січових стрільців «Ой, у лузі червона калина» прогримів на увесь світ. А як ваша внутрішня червона калина? Закріпіть свій стікер до відповідного зображення червоної калини на фліпчарт:

•            Як ви думаєте, що іноді непомітно, але майже завжди впливає на поведінку, рішення, ставлення та, навіть, здоров’я людини?

Емоції – постійні супутники нашого життя. Ми щедро пересипаємо ними повідомлення у месенжерах та соціальних мережах, але чи завжди нам вдається їх розпізнати, коли вони у реальному житті?  Давайте перевіримо.

Вчитель на екрані демонструє смайлики, що відображають емоційний стан і фото людей, що переживають відповідні емоції. Завдання – встановити відповідність між фото людини та смайлом.

Визначення мети

Вчитель. Наша червона калина у лузі, вона не похилилася, адже ми незламні, але на ній не вистачає листя. Давайте додамо їх листочки, закріпивши наші очікування.

На аркушах паперу у формі листочків учні та учениці записують свої очікування від уроку, закріпляють їх на гілочках калини та озвучують.

Візуалізація

Вчитель. Події останніх років виснажили нас морально та фізично. Ми багато боялися за себе, за рідних і близьких, за друзів. Іноді здавалося, що кожен наш день – це суцільний страх.

• Як ви думаєте, що таке страх?
• З якими кольорами він у вас асоціюється?

Візьміть квіточки, що є на ваших столах. Напишіть на них, що таке страх для вас. Після цього озвучуємо та закріплюємо квіти на гілочки калини на дошці. 

Насправді, відчуття страху – це цілком природна, захисна реакція людського організму на подразник. На думку психологів, немає у світі жодної людини, яка б нічого не боялася. Але це не значить, що зі страхами потрібно змиритися і перебувати у їх полоні. Найпопулярнішою є ніктофобія – страх перед темрявою, є навіть страх страху – це фобофобія.

•            Давайте намалюємо наші страхи. Оберіть «найстрашніший», на вашу думку колір і почнемо малювати. Загальновідомо, що у страху великі очі. З них і почнемо. Намалюйте очі страху такими, якими ви їх уявляєте: для когось вони будуть темними і страшними, для когось – холодними та пустими. У страху є зуби. Великі, могутні ікла, якими він упивається в нашу душу, примушує тремтіти, лякатися, втрачаючи віру в себе. Намалюйте їх. Криву, жорстоку посмішку, якою він насміхається зі своєї жертви. Ще, мабуть, у вашого страху є тіло, вкрите панциром та голками, руки, якими він стискає вас як у лещатах. Ноги, якими наздоганяє, наближаючи глухими кроками.
•            Подивіться на чудовисько, яке утворилося, воно страшне? Чи, може більше кумедне? Велике і неповоротке, якась субстанція, що тільки видає із себе «лякалку», а насправді геть не страшна?
•            Зробімо ще менш страшним наш страх. Розмалюйте його, додайте йому яскравих кольорів, прикрас, блискіток. А чи тепер він страшний? Домалюйте йому кумедну зачіску, головний убір, «надягніть» на нього черевики, «дайте» йому щось у руки.

Малюнки закріплюємо на дошку.

Робота з притчею. Підсумки

Вчитель. Одного разу почалася дуже сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.

Мати занепокоїлася і пішла шукати її. Надворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок ставало страшно і моторошно. Мама кожен раз лякалася при виблискуванні блискавки.

Незабаром, жінка знайшла свою дочку, дівчинка бігала і гралася під дощем. Вся змокла, але щаслива вона стрибала і танцювала. І кожен раз, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя та сміялась! Мама була дуже здивована:

– Що ти робиш? – запитала вона. Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?

– А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка. – Мамо, дивись, я танцюю,  а небо мене фотографує!

Обговорення:

– Як ви вважаєте, чого ця притча навчає?

• Чи можна убезпечити себе від абсолютно усіх страхів на усе життя? Чому?

Подумайте, як страх можна подолати? Запишіть свій «рецепт» подолання страху на кетязі калини, озвучте та закріпіть його до нашого деревця.

Нехай у вашому житті не буде місця тривогам та страхам, а внутрішня, душевна калина завжди лише квітне!