Дитинство Астрід Лінґрен. Астрід Ерікссон народилася 14 листопада 1907 року в маленькому містечку Віммербю (швецькій провінції) . Письменниця завжди називала своє дитинство щасливим (в ньому було багато ігор і пригод) і вказувала на те, що саме воно служило джерелом натхнення для її творчості. Батьки Астрід не тільки відчували глибоку прив'язаність один до одного та до дітей, а й не соромилися виявляти її, що було великою рідкістю у той час.
Юність письменниці Після закінчення школи, у віці 16 років, Астрід Ерікссон почала працювати журналістом у місцевій газеті. Але через два роки вона завагітніла від головного редактора. Він запропонував їй одружитися, але вона відмовилася і, залишивши посаду молодшого репортера, переїхала до Стокгольма. Цей крок, як згадувала потім письменниця, був найвідважнішим і найпереломнішим у її подальшому житті. Вона зняла кімнату, почала вчитися на курсах машинопису та стенографії і водночас працювала. У Стокгольмі Астрід народила сина Ларса, але через свою невлаштованість, бідність і зайнятість, вона змушена була віддати його на виховання знайомій родині, що мешкала в Копенгагені. Згодом через певні випробування їй таки вдалося забрати Ларса додому й залишити на своїх батьків — до тих пір, коли вона вже сама могла його утримувати в Стокгольмі.
Сімейне життя. Астрід влаштувалася секретаркою в Королівське товариство автомобілістів, шефом якого був Стюре Ліндґрен. У 1931 році вони одружилися. Через три роки Астрід народила дочку Карін, яка пізніше стала перекладачем. Квартира родини Ліндґрен знаходилася на другому поверсі будинку на Далагатан, 46.1961 року родина Ліндґрен поселилась у будинку, розташованому в Стокгольмі в районі Васастан у квартирі за адресою Далагатан, 46, де Астрід прожила понад 60 років і померла 28 січня 2002 року.
А чи знали Ви, що.. В основу багатьох її творів лягли фольклорні історії і казки, які вона чула від рідних ще в дитинстві. Астрід Ліндгрен в дитинстві перейнялася любов’ю до книг, коли її подруга читала їх для неї. Захоплена ховаються в книгах історіями, майбутня письменниця сама навчилася читати. В молодості Астрід Ліндгрен коротко стриглася і носила штани, що було нечувано для того часу. У роки Другої Світової війни Астрід Ліндгрен працювала в розвідці, перевіряючи все зарубіжне листування. За цей час вона прочитала багато тисяч особистих листів. У 80-ті роки минулого століття письменниця заснувала і спонсорувала реабілітаційний центр для дітей-інвалідів. Ліндгрен стала першою письменницею Швеції, яку ще за життя звели пам’ятник. Протягом життя вона пожертвувала величезні гроші (більше 10 мільйонів крон, що в перерахунку на сучасність) на благодійність. Майже всі її твори були екранізовані. На честь письменниці був названий один з відкритих астероїдів, що отримав назву «Ліндгрен».
Творчість письменниці«Ні, я не хочу писати для дорослих! Я хочу писати для тих читачів, які здатні творити дива. А дива творять діти, коли читають книжки. Вони беруть наші убогі думки та слова, вони вселяють в них життя і блиск…(Астрід Ліндгрен) Твори Астрід Ліндґрен давно увійшли до скарбниці світової літератури. Відома шведська письменниця подарувала нам незабутні образи Карлсона, котрий живе на даху, та Пеппі Довгоїпанчохи. Її казки ставили на сценах провідних світових театрів, екранізовували, а герої цих казок нерідко увічнювалися в численних скульптурах та зображеннях. Книги Астрід Ліндґрен мають різні переклади на українську мову.
Бібліографія 1944 — У Бріт-Марі легшає на серці1945 — Пеппі Довгапанчоха1945 — Черстін і я1946 — Пеппі сідає на корабель1946 — Знаменитий детектив 1947 — Ми всі з Гамірного1948 — Пеппі Довгапанчоха в Південних морях1949 — Ще про нас, дітей із Гамірного1949 — Домовичок Нільс Карлсон 1950 — Відважна Кайса1950 — Каті в Америці1951 — Детектив Блюмквіст ризикує1952 — Каті в Італії1952 — У Гамірному дуже весело1953 — Калле Блюмквіст і Расмус1954 — Міо, мій Міо.1954 — Каті в Парижі1955 — Малий і Карлсон, який живе на даху1956 — Расмус-волоцюга1956 — Діти з Бешкетної вулиці1957 — Расмус, Понтус і Токер1959 — Сонячна галявина (збірка новел)1960 — Медікен1961 — Лотта з Бешкетної вулиці1962 — Карлсон прилітає знову1963 — Пригоди Еміля з Льонеберги1964 — Ми — на острові Сальткрока1966 — Нові витівки Еміля з Льонеберґи1968 — Нові пригоди Карлсона, що живе на даху.1970 — Ще живе Еміль у Льонеберзі1973 — Брати Лев'яче серце1976 — Мадікен і Пімс з Юнібаккену1981 — Роня, дочка розбійника
«Брати Лев’яче серце» (1973)«Я вірю, що дітям потрібна розрада. Коли я була маленькою, ми вірили, що після смерті люди потрапляють на небо... Але такої розради у сучасних дітей немає. Цієї казки більше нема в них. І я подумала: може, дати їм іншу казку, яка зігріє їх в очікуванні неминучого кінця?»Астрід Ліндгрен. Відома повість про братню любов і дружбу, яка перемагає все, навіть смерть. Небезпечні пригоди чекають на Карла і Юнатана в чарівній країні Нангіялі, де вони знаходять нових друзів, пізнають себе і рятують людей від лютої дракониці та її повелителя.
Історія створення твору «Брати Лев’яче серце» На місцевому кладовищі м. Віммербю знаходиться могила двох братів, які померли зовсім юними в один рік — 1860-й. Трагічна доля невідомих хлопців схвилювала уяву А. Ліндгрен. Тому вона вирішила по-своєму розповісти про важливі для всіх людей поняття — життя і смерть. Коли книжка була надрукована, шведські критики звинуватили письменницю в тому, що вона обрала надто серйозну тему. Однак Астрід була переконана, що з дітьми треба говорити на різні теми. Тоді одвічні дитячі жахи, відчуття самотності, побоювання темряви й смерті будуть подолані, адже все це — складники людського існування. Побороти страх перед невідомим, уважала письменниця, можна, лише проникнувши в сутність таємничих явищ, хоча б і за допомогою казки.
Основна думка твору У творі «Брати Лев’яче Серце» Ліндґрен підіймає важливі питання, які стосуються покращення життя людей. Авторка, порівнюючи земний і фантастичний світ, приводить читача до думки, що людині не слід перебувати у відчаї, потрапляючи у важку ситуацію. У різних життєвих випадках треба знаходити сили для боротьби проти хвороби, зла і тиранії. Письменниця вважає, що людям необхідно прикладати зусилля, щоб зробити наше майбутнє більш щасливим.
Аналіз головних персонажів Письменниця утверджує ідею боротьби зі злом, героїзм, силу духу й згуртованість людей проти насилля. Карл і Юнатан як справжні лицарі, долаючи труднощі, приборкують злі сили. Кульмінаційним моментом повісті є битва Юнатана Лев’яче Серце з жорстоким правителем Тенгілом і драконом Катлою.
Створення алгоритму характеристики образу. Перед аналізом твору вчитель може запропонувати дітям гру «Лови помилку» – виправити помилки про життя та творчість письменниці. - Астрід Ліндгрен - відома англійська письменниця.- Вона писала тільки казкові твори.- Астрід Ліндгрен написала багато творів і для дітей, і для дорослих.- Найвідомішу героїню А. Ліндгрен звали Пеппі Довгакосичка.- «Найкращий в світі привид з моторчиком» - це Расмус-волоцюга.2) Робота з епіграфом. Пояснити, що діти думають щодо даного вислову. Є речі, які треба робити, навіть якщо вони небезпечні. А то будеш не людина, а грудка гною.(А. Ліндгрен. «Брати Лев’яче Серце»)
Бесіда за прочитаним- Яким чином Юнатан потрапив у Нангіялу раніше за Карла?- Який із вчинків хлопців тобі найбільше сподобався?- Що свідчить про те, що хлопці чуйні та справедливі?- Яку таємницю розповів Юнатан брату про Шипшинову Долину?- Як Юнатан хоче допомогти жителям Шипшинової Долини?- У яких вчинках проявляється сміливість Карла?Що цінують у житті Юнатан, Карл та їхні друзі? А що є головним для Тенгіла та його прибічників?- До якого літературного жанру належить твір «Брати Лев’яче Серце»?
Завдання для роботи у парах: Пригадайте, кого ми називаємо персонажем, героєм? (Герой – це головний персонаж твору, який відіграє активну роль у розвитку сюжету, наділений яскравим характером, виразними індивідуальними рисами, змальований багатогранно у його вчинках, зв’язках із середовищем, з іншими персонажами.)
Асоціативний вибірковий диктант Виберіть ті слова, які асоціюються у вас із образами братів Лев’яче Серце: диваки, мрійники, добрі, жорстокі, самотні, фокусники, «догори ногами», шибеники, чемні, пихаті, справедливі, «борці за правду», забіяки, хвальки, боягузи, відважні, серйозні, зрадники, сміливці, красені, веселі, чуйні, працьовиті, мовчазні, наполегливі, брехуни.