Аудіювання для 5 класу НУШ

                               Текст для аудіювання

                          Том і Гек у пошуках скарбів

Тим часом хлопці вже перетягли з човна весь вантаж і влізли в печеру. Том ішов попереду. Вони дійшли до протилежного кінця галереї, прив՚язали шворки до виступу скелі і рушили далі. Через кілька кроків хлопці прийшли до джерела, і Том відчув, що весь тремтить. Він показав Гекові залишки свічки на купці глини при самій стіні і розповів, як він і Беккі стежили за мерехтінням вогника.

Непомітно для себе хлопці почали розмовляти пошепки, бо їх гнітила тиша й темрява. Вони рушили далі і незабаром підійшли до того місця, де Том колись натрапив на майданчик, який закінчувався проваллям. При світлі свічок хлопці побачили, що то була зовсім не безодня, а тільки стрімкий схил завглибшки двадцять чи тридцять футів. Том прошепотів:

— А тепер я тобі щось покажу, Геку.

Він підняв над головою свічку і сказав:

— А заглянь за ріг. Бачиш там… на великій скелі… зроблено димом від свічки.

— Томе, це хрест!

— Розумієш тепер, де "номер другий"? Під хрестом — ага! Зрозумів? Отут я і побачив індійця Джо з свічкою в руці.

Деякий час Гек дивився на таємничий знак, а потім сказав тремтячим голосом:

— Томе, ходім звідси!

— Що? І залишити скарб?

— Так… залишити. Дух індійця Джо, напевно, блукає десь тут поблизу.

— Ні, Геку, ні. Якщо він і блукає, то в тому місці, де вмер метис,— біля входу в печеру… за п՚ять миль звідси.

— Ні. Томе, дух метиса не там. Він вештається біля грошей, стереже гроші. Я ж знаю звички духів, і ти теж прекрасно знаєш.

Том почав думати, що Гек, може, справді має рацію, і непевний страх закрався в його серце. Раптом одна думка осяяла його:

— Які ж ми з тобою дурні обидва! Адже ж дух індійця Джо не стане вештатись у тих місцях, де хрест.

Цей довід виявився переконливим і справив велике враження.

— Справді, Томе, я й не подумав про це. Ти маєш рацію. Наше щастя, що тут хрест. Мабуть-таки, спустимося і пошукаймо тієї скриньки.

Том поліз перший і по дорозі вирізував в глиняному спуску нерівні приступки. Гек ішов за ним. З печери, де стояла велика скеля, виходило чотири галереї. Три з них хлопці оглянули і нічого не знайшли. В четвертій знайшли маленьку нішу, де лежало кілька ковдр, старі піджаки, шкурка від шинки та обгризені курячі кістки. Але скриньки з грошима не було. Хлопці обшукали все, але дарма. Нарешті Том сказав:

— Він казав: "Під хрестом". Так, може, це саме під хрестом і є. Не можуть же вони бути під скелею, бо вона дуже вгрузла в землю.

Вони знов заходилися шукати. Нишпорили довго й старанно і нарешті сіли відпочити. Гек не міг нічого придумати. Тоді Том сказав:

— Слухай, Геку, з одного боку скелі є сліди ніг і кілька крапель воску від свічки, а з другого боку скелі цього нема. Що б то могло означати? Їй-богу, гроші таки під скелею. Я йду копати глину.

— Це слушна думка, Томе,— жваво відгукнувся Гек.

Том витяг свій ніж, "справжній Барлоу"; не встиг він викопати й чотирьох дюймів, як ніж стукнув об щось дерев՚яне.

— Геку, ти чуєш?

Тепер і Гек старанно копав, вигрібаючи землю руками. Незабаром вони викопали й витягли кілька дощок. Під ними був хід, що вів під скелю. Том заглянув туди і просунув руку з свічкою так далеко, як тільки міг, але так і не побачив, де закінчується нора. Він сказав, що піде подивитися. Зігнувшись у три погибелі, Том проліз крізь вузький отвір. Покручений хід увесь час заглиблювався в землю. Том ішов спочатку праворуч, потім ліворуч, а Гек — за ним. Пройшли ще короткий поворот, і раптом Том вигукнув:

— Що це, Геку? Дивись!



Це вона — скриня із скарбом, напевно. Стоїть собі в затишній печері поряд з порожнім ящиком з-під пороху, кількома рушницями в шкіряних футлярах, двома чи трьома парами старих мокасинів, шкіряним поясом і ще деякими старими речами, досить попсованими водою.

— Нарешті знайшли! — сказав Гек, загрібаючи рукою купу потемнілих монет.— Які ж ми тепер багатії, Томе!

— Геку, я завжди був певний, що ми знайдемо його. Тепер він наш, хоч і важко повірити такому щастю! Проте не будемо гаяти часу — треба зараз же витягти скриньку. Цікаво, чи можу я підняти її.

Скринька важила фунтів п՚ятдесят. Том насилу міг підняти її, але нести її було дуже незручно.

— Я так і думав,— сказав він.— Пам՚ятаєш, коли вони несли цю скриньку в зачарованому будинку, я бачив, що їм важко. Добре ми зробили, що взяли з собою мішки.

Невдовзі хлопці пересипали гроші в мішки і перетягли їх нагору, на ту скелю, що була позначена хрестом.

— А тепер візьмімо рушниці й інші речі,— сказав Гек.

— Ні, Геку, залишмо їх там. Вони нам знадобляться, коли ми підемо в розбійники. Ми будемо там тримати їх увесь час, влаштовувати оргії. Це прегарне місце для оргій.

— А що це таке — оргії?

— Не знаю. Але розбійники завжди влаштовують оргії. І, звісна річ, нам теж доведеться влаштувати оргії. Ходімо, Геку, ми тут уже досить довго. Вже пізно, по-моєму, та й їсти хочеться.

                             Тест до тексту « Том і Гек у пошуках скарбів»

1. Яким чином хлопці дістались до печери?

   а) На пароплаві;                                       в) на коні;

   б) на човні;                                                г) пішки. 

 2. Що найперше зробили Том і Гек перед тим, як влізти у печеру?

   а)Прив’язали шворки до виступу скелі;

   б) перетягли весь вантаж, який взяли із собою;

   в) поїли;

   г) позначили дорогу до печери патичками.

 3. До чого підійшли хлопці у печері через кілька кроків від входу?

    а) річечки;                                    в )провалля;

    б) болота;                                      г) джерела.

 4. Чому Том раптом відчув тремтіння у тілі?

    а) Бо побачив кажанів, які нагадали йому про його подорож із Беккі;

    б) побачив залишки свічки на купці глини, яку вони залишили із Беккі;

    в) побачив рушницю індіанця Джо;

    г) побачив одяг індіанця Джо.

5. Що показав Том Геку Фінну?

    а) Кажанів;

    б) породи сталактитів на стінах галереї;

    в) озерце у проваллі;

    г) хрест на стіні печери..

 6 Чому Гек Фінн просив Тома негайно йти із печери?

    а) Бо дух індіанця Джо, напевно, блукає десь поблизу;

    б) бо кажани можуть їх покусати;

    в) бо хлопці можуть заблудитись;

    г) бо він, Гек, хоче їсти.

7.В маленькій ніші однієї із галерей хлопці побачили…

    а) ковдри, старі піджаки та  взуття;

    б) кілька ковдр, старі піджаки, шкурка від шинки та обгризені курячі кістки;

   в) рушницю та набої до неї;

  г) старі піджаки та мокасини.

8. Що наштовхнуло Тома на думку про те, де можуть бути сховані скарби;

    а) хрест, що був намальований на скелі;

    б) сліди ніг і кілька крапель воску від свічки під скелею;

    в) старий одяг індіанця, що валявся під скелею;

    г) свіжа збурена глина.

 9. Чим Том копав глину?

    а) лопатою;                              в) руками;

    б) сапою;                                  г) ножем.

10. У чому зберігались скарби, які знайшли Том і Гек?

    а) у шкіряному мішку;              в) у дерев’яному ящику;  

    б) у скрині;                                 г) у глиняному глечику.

11. Скільки важили знайдені хлопцями скарби?

     а) 150 футів;                               в) 50 футів;                      

     б) 100 футів;                                г) 350 футів.

12. Чому хлопці не взяли інші речі, які лежали поряд із скарбами?

      а) Бо їм було й так важко нести скарби;

      б) вирішили повернутися за ними наступного дня;

      в) вони їм були непотрібні.

      г) вирішили їх залишити для тих часів, коли підуть у розбійники.