Презентація "РМ №3. Підстилі, основні жанри та характерні особливості стилів"

РМ №3. Підстилі, основні жанри та характерні особливості стилів

Мета: - розширити відомості школярів про стилі мовлення та їхні характерні ознаки, жанри; на­вчати послідовно будувати власне висловлювання, проводячи відбір потрібної інформації; систематизувати виклад своїх думок; удосконалювати комунікативні вміння, уміння добирати необхідні мовні засоби, дотримуючись стильової приналежності висловлюван­ня; формувати риси мовної особистості, плекати любов до співгромадян, етнотипу українців.

Дослідження-аналіз. Поясніть, що мається на увазі, коли кажуть: стиль мови, стиль твору, стиль письменника, стиль підручника, піднесений стиль, стиль одягу, стиль роботи, романтичний стиль, фольклорний стиль, стиль оздоблення, стиль бароко, стиль керівництва. За­пропонуйте власне визначення стилю. Проблемна бесіда. Поясніть, як ви розумієте тезу: «Функціональні стилі не становлять замкнутих систем, між ними існує взаємодія, вони взаємно впливають один на одного» (3 підручника).

Стиль (від латин, stilus — паличка для письма) літературної мови — різновид мови, що характеризується відбором таких засо­бів із багатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в певних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефективного використання системи мовних за­собів із певною метою в конкретних умовах й обставинах. Д. Свіфт влучно зауважив, що стиль — це власні слова на власному місці.

Кожен стиль має:сферу поширення і вживання (коло мовців);функціональне призначення (регулювання стосунків, повідом­лення, вплив, спілкування тощо);характерні ознаки (форма та спосіб викладу);систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеоло­гію, граматичні форми, типи речень тощо)Ці складові конкретизують, оберігають, певною мірою обме­жують, унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови. Досконале знання специфіки кожно­го стилю, його різновидів, особливостей — надійна запорука успіхів у будь-якій сфері спілкування. Високорозвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену систему стилів, серед яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та конфесійний (За М. Зубковим)

Дослідження-відновлення. За поданою характеристикою визначте, про який стиль мовлення йдеться.1. Цей стиль задовольняє потреби суспільства в державному, громадському, політичному та економічному житті й представлений різноманітними діловими паперами. Характеризується чіткістю, логічністю викладу та наявністю стандартних висловів і мовних кліше.2. Цей стиль висвітлює діяльність людини в усіх сферах життя, а його основне призначення — активний вплив на слухача (читача), пропаганда ідей та переконань.3. У цьому стилі надзвичайно яскраво виявляється індивідуальність особистості. Цей стиль є знаряддям естетичного впливу на читача чи слухача.4. Специфіка цього стилю виявляється насамперед в усному спілкуванні, яке нерідко супроводжується мімікою, жестами й часто буває насичене емоційно забарвленими виразами, словами із суфіксами пестливості, згрубілості.5. Для цього стилю характерна логічна стрункість викладу думки, вживання слів у прямому значенні. Йому не властиві образність та емоційність. Авторське «я» у цьому стилі відсутнє.

{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Стилі мовлення. Найхарактерніші мовні засобилексичніграматичні?Розмовні слова і фразеологізми (читалка, брести, вийти із себе); емоційно-оцінювальні слова (розумниця, матінка)Прості речення, різні за метою висловлювання, неповні речення, окличні речення, звертання, вигуки?Слова з узагальнювальним (абстрактним) значенням (опади, властивість), терміни, віддієслівні іменники (значення, докази)Складні речення із сполучниковим зв’язком, з дієприкметниковими зворотами; розповідні речення, питальні — для звертання уваги; вставні слова (по-перше, таким чином); похідні прийменники (у зв’язку)?Офіційні слова і вирази (комунальна квартира, міський транспорт), мовленнєві штампи (доводжу до Вашого відома), віддієслівні іменники (доручення, проживання)Розповідні речення; речення з рядами однорідних членів, дієприкметниковими зворотами; складні з підрядними умовними; похідні прийменники; складені сполучники?Суспільно-політична лексика (мітинг, демократія), висока лексика (почин, патріот), слова з різко негативним значенням (запроданець, зрадник)Спонукальні речення; окличні речення; риторичні запитання; поширені речення?Слова з конкретним і переносним значенням; емоційно-оцінювальна лексика (жахливий, пречудовий)Найрізноманітніші синтаксичні конструкції; використання дієслів одного часу чи способу в значенні іншого

«Епістолярний стиль мовлення»{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Основна функція. Спілкування: обмін інформацією, думками з близькими людьми. Мета мовлення. Регулювати правові, ділові, виробничі контакти, зв’язки між суб’єктами правових відносин, ділового партнерства та підтримувати стосунки в родинах і товариських колах, групах мовців за інтересами. Сфера використання. Офіційні міжколективні й міжособистісні стосунки та неофіційні особисті зв’язки (ділове листування в установах і приватне листування у родині)Види листування. Офіційне, службове, приватне. Жанри, де стиль реалізується. Листи, щоденники, записники, календарні замітки. Характерні мовні засоби. Багатство емоційно-експресивної лексики: живе мовлення з елементами просторіччя, широкий спектр засобів інтимізації, вільне застосування оціннофамільярної лексики і фразеології, система засобів лаконізму, вживання традиційних форм вітання та прощання, звертання та побажання; за ділового листування мовлення лаконічне, чітке, без засобів інтимізації, відсутня емоційно забарвлена лексика, наявні рамки мовленнєвого етикету; за родинного листування: вільне застосування лексичного спектру мови, ніжні ласкаві форми звертання, поради, настанови, застереження, експресивно-емоційна лексика; за листування між друзями: широке коло використання стилістично забарвленої лексики, фразеології, вільне невимушене спілкування, оригінальні дружні звертання, прощання; висловлена гармонія почуттів, своєрідна семантико-синтаксична структура композиції епістолярію, використання здрібніло-пестливої лексики, жартівливих порівнянь, оригінальні кінцеві форми листів; за інтимного листування: особливий піднесений пафос листів, використання пестливих слів, відсутність лаконізму, рис офіційності, наявне багатство художніх засобів; варіантність форм і особливості їх порушення

Конфесійний стиль (від. лат. confessio — визнання, сподівання) виник як стильове запозичення у зв’язку з прийняттям християнства у Київській Русі. Культові книги почали переклалати з грецької мови старослов’янською і використовували в релігійних обрядах, додаючи окремі українські вимовні і граматичні риси. Науковці вважають, що тексти у XIV ст. вже читали по-українському. Відомо що в XVI ст. у церквах використовували і давню українську мову, про що свідчать численні переклади фрагментів з Біблії, учительних євангелій. Про становлення конфесійного стилю в українській мові свідчить і той факт, що палкий захисник церковнослов’янської мови Іван Вишенський частину своїх послань написав простою українською мовою. Головне призначення конфесійного стилю — допомагати віруючим у спілкуванні їхніх душ із Богом, зберігати і продовжувати культові ритуали, об’єднувати віруючих одним почуттям щиросердної віри в Бога. Головні ознаки конфесійного стилю: урочистість і піднесеність як стилістичні домінанти, благозвуччя, символізм та стійкість (стандартність) стильової норми. До основних мовних стильових засобів конфесійного стилю належить маркована лексика, яку в національній літературній мові називають конфесійною. Це стилістеми Ісус, Різдво, Великдень, Паска, Трійця, піст, архангел, катехізис, хрещення, чернець, гріх, амвон, херувими тощо.

Репродуктивна бесіда (за стратегією «Вільний мікрофон»)Які функції виконують висловлювання? {Спілкування, повідомлення, впливу)Який стиль зумовлений функцією спілкування? (Розмовно-побутовий)Висловлювання якого стилю служать для повідомлення? (Висловлення наукового стилю містять наукову або технічну інформацію, а офіційно-ділового — правову, адміністративно-розпорядчу, організаційну.)Які є різновиди наукового стилю? (Власне науковий, науково-популярний, науково-технічний, науково-навчальний підстилі.)У чому може полягати функція впливу? (Вплив може бути ідейно-політичний, пов’язаний з оцінкою фактів суспільного життя, поведінки людей. Таке завдання висловлювань публіцистичного стилю. Якщо ж метою висловлювання є формулювання естетичних почуттів, образне відтворення явищ життя,— воно належатиме до художнього стилю.)

Домашнє завдання (на вибір)Зробити опорний конспект із теми уроку. Укласти словник лінгвістичних термінів «Стилі і жанри мовлення». Доберіть приклади текстів, різних за стилістичною належністю, але тотожних за змістом. Запропонувати тестові завдання для перевірки знань зі стилістики