5 липня о 18:00Вебінар: «Щоденні-3» та «Щоденні-5»: незамінна частина уроку в Новій українській школі

Аутизм. Поради для батьків

Про матеріал

Аутизм не є результатом поганого виховання. Аутизм – це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку мозку і характеризується відхиленнями у соціальній взаємодії та спілкуванні, а також стереотипністю у поведінці та інтересах. Всі вказані ознаки з’являються у віці до 3 років. На відміну від усіх інших дітей з психофізичними порушеннями і без них, аутична дитина не йде назустріч іншій людині і не радіє, коли будь-хто, дитина чи дорослий, хоче, наприклад, гратися разом з нею.

Перегляд файлу

Аутизм. Поради для батьків.

 

За статистикою у кожної 68-ї дитини діагностують аутизм. Що це за хвороба?

http://www.dyvogra.com/wp-content/uploads/2019/11/75627507_2444433965771614_1371326617447563264_n.jpg

Важко залишатися байдужим, спостерігаючи за тим, як дитина хвора на аутизм намагається адаптуватися в швидкоплинному сучасному світі. Хоча форми подібних розладів варіюють від легких до важких, багато людей хворі на цю недугу виявляють виняткові здібності до музики чи інших видів мистецтв. Варто їх трохи підтримати і адаптація їх у суспільстві стане цілком реальною.

Аутизм не є результатом поганого виховання. Аутизм – це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку мозку і характеризується відхиленнями у соціальній взаємодії та спілкуванні, а також стереотипністю у поведінці та інтересах. Всі вказані ознаки з’являються у віці до 3 років.

На відміну від усіх інших дітей з психофізичними порушеннями і без них, аутична дитина не йде назустріч іншій людині і не радіє, коли будь-хто, дитина чи дорослий, хоче, наприклад, гратися разом з нею.

                      Оксана Гаяш - кандидат педедагогічних наук, методист кабінету методики дошкільної, початкової та інклюзивної освіти ЗІППО

Поради для батьків:

 

1. Не можна заперечувати наявність проблеми. Спочатку буде шок, заперечення та відчуття безвиході. Дуже корисно в такому разі вести щоденник. І коли стає особливо важко, дивитися, що було раніше і що відбувається зараз, і радіти будь-якому прогресу. А він буде, будьте певні.

2. Радимо зареєструватися на форумі чи в групі, де спілкуються батьки дітей з розладами спектра аутизму.Там ви знайдете безліч корисної інформації, відповіді на запитання та, найголовніше, – підтримку.

3. Обов’язково потрібно поговорити з близькими та родичами та розповісти про діагноз. Не варто замовчувати та приховувати. Адже для досягнення успіху вам усім потрібно стати однією командою та розробити тактику поведінки.

4. Чи варто говорити з дитиною про її діагноз? Ми вважаємо, що це потрібно зробити обов’язково. Аутизм діагностують у ранньому віці, а діти починають запитувати “Що зі мною не так?” дещо пізніше. Розповідаючи про аутизм, обов’язково зробіть акцент, що це не недолік, а особливість. Як поганий зір, наприклад.

5. Без допомоги спеціалістів не обійтись. Корекційні педагоги, логопеди-дефектологи, психологи – ці спеціалісти допоможуть досягнути хороших результатів. Також важливо займатися спортом, адже часто діти з РАС погано відчувають своє тіло.

6. Для навчання дитини з РАС використовуйте альтернативну комунікацію та візуальні підказки. За допомогою візуалізації дитина набагато краще сприймає інформацію.

7. У жодному разі не потрібно ізолювати дитину від спілкування.
Навпаки потрібно заохочувати до взаємодії з однолітками. На сьогодні у багатьох садочках та школах діють інклюзивні програми, за якими навчаються діти з особливими освітніми потребами.

Поради дорослим з близького та далекого оточення дитини

1. Застосовуйте планомірну співпрацю дитини з дорослим для того, щоб у неї перед очима завжди був еталонний варіант, з яким вона хоча б зрідка   намагалася порівняти свій виріб та інші результати своєї діяльності, а також споглядати дії, рухи дорослого, чути його роздуми. Партнерство з дитиною в різних спільних з нею справах допомагатиме заспокоїти і дати їй відчуття захищеності.

2. Дотримуйтеся з переважною більшістю аутичних дітей постійного їх страхування: будьте готові їх спіймати, підхопити, підкласти руку на небезпечне місце тощо, будьте готові запобігти виникненню ситуації, що провокує фізичну самоагресію дитини. Дієвим способом зводити до мінімуму небезпечні дії дитини є їх не підкріплення вами своїми бурхливими реакціями (не лякатися, не засмучуватися, не сердитися). Пам’ятайте, що деякі діти можуть провокувати такі реакції дорослого і при цьому відчувати задоволення і радість.

3. Цілеспрямовано опікайте предметну діяльність та гру дитини. У цьому зв’язку забезпечіть виважене ставлення до добору іграшок та предметів, продумуйте цілі з позиції міри їхньої складності (мають відповідати віку, можливостям та інтересам дитини), прискіпливо ставтеся до організації і керівництва дитячою діяльністю.

4. Використовуйте більшу прихильність дитини з аутизмом у ставленні до предметів, ніж до людей. На цій основі опосередковано налагоджуйте діалог з ними, наприклад, через музичні інструменти, танці, спортивні ігри. Водночас налагоджуйте слухо-вокальну, слухо-рухову та зорово-рухову координацію загальної і дрібної моторики, формуйте доступний для дитини рівень здатності синтезувати їх в одній діяльності (спонукайте дитину до пошуку зліва-справа, зверху-знизу мелодійної іграшки або дорослого, який їй наспівує чи щось говорить тощо).

5. Усувайте з оточення дитини все те, що може налякати її: різкі звуки (ляскання дверима, гуркотіння посудом, сварку, голосну музику); різкі зорові враження (потужні, не захищені джерела світла, раптовий рух в полі зору дитини); різкі запахи, грубі звертання тощо.

6. Пам’ятайте, що погляд дорослого, звуки його голосу, наближення і торкання можуть викликати в дитини лише оборонну реакцію у вигляді різних варіантів відсторонення й уникнення (відвертання і відведення очей, небажання слухати, торкатися, вступати в будь-який контакт).

7. Підтримуйте елементи спілкування, спроби вступити в контакт, реакції на звертання дорослого. При цьому всіляко враховуйте особливості їхнього здійснення дитиною, оскільки, не зважаючи на те, що дитина «ходить повз людей», вона ніколи не наштовхується на них, може заплакати, коли на неї чи при ній кричать.

8. Систематично використовуйте можливості арт-терапевтичних засобів як соціально прийнятного виходу агресивності та негативних емоцій дитини з аутизмом, безпечного способу зняття напруження, зменшення страхів, агресії і жорстокості. Спільна участь в малюванні, в музичних заняттях, в елементарних спортивних іграх сприятиме формуванню відносин емпатії та взаємної підтримки.

ЗАКЛАДИ, ЯКІ ОПІКУЮТЬСЯ ДІТЬМИ З АУТИЗМОМ В УКРАЇНІ 

м. Київ 

* Спеціальна загальноосвітня школа індивідуального навчання «Надія»,

* Громадська асоціація підтримки осіб з аутизмом «СОНЯЧНЕ КОЛО», 

* Благодійна організація «ШКОЛА_СХОДИНКИ», 

* Громадська організація «Школа життя», 

* Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей і молоді з функціональними обмеженнями «Подолання», 

*Реабілітаційний центр «Родина» для дітей та молоді, які мають функціональні обмеження.

 

м. Львів 

* Благодійний фонд «Відкрите Серце».

* благодійний фонд «Контакт».

 

docx
Пов’язані теми
Логопедія, Інші матеріали
Інкл
Додано
12 квітня
Переглядів
194
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку