АВА терапія, як прикладний поведінковий аналіз

АВА терапія, як прикладний поведінковий аналіз, є одним з напрямків біхевіористичного аналізу. Метод затверджений службою охорони здоров'я США і американською асоціацією психологів. Він пройшов необхідне наукове тестування, яке підтверджує практичність, якість і ефективність програми. Даний метод використовується в корекційній педагогіці для вирішення завдань, пов'язаних з особливостями в навчанні і поведінці. АВА терапію використовують для роботи з дітьми та дорослими, у яких спостерігаються особливості в сприйнятті і засвоєнні інформації, розвитку мови і пам'яті.

Основні принципи методу

      АВА терапія включає в себе деякі принципи, які є основою поведінкового аналізу. У біхевіористичному методі є основні закони про процеси поведінки та навчання. Вони служать для дослідження та виявлення бажаної і небажаної поведінки для подальшої корекції. Такий метод заснований на спостереженнях і встановленні причинно-наслідкових зв'язків  поведінки.

В основі АВА терапії лежить розуміння взаємозв'язку поведінки і середовища. Поведінка розглядається, як всі можливі типи дій і здібностей. Середовище включає в себе всі фізичні і соціальні фактори, які можуть впливати на зміни в поведінці. Метод має різні напрямки та техніки в роботі.

• Закони методу допомагають направити характер поведінки в більш гармонійне русло і підтримати процес навчання.
• Так само АВА терапія служить для розкриття особливостей в мовному розвитку і в подальшому вирішити завдання з комунікаційними здібностями.
• Допомагає в роботі з порушеннями концентрації уваги, соціалізації, пам'яті і навчання.

Напрямки АВА терапії

У методі прикладного поведінкового аналізу так само існують різні напрямки.

Складене пробне навчання ґрунтується на принципі повторення. Навчання складається з частин, які відпрацьовуються для засвоєння матеріалу. Даний метод допомагає зрозуміти, як практика та систематичне повторення допомагають в освоєнні інформації. Такі заняття проходять індивідуально з одним учнем. Додаються підкріплюючі дії, наприклад, «дай п'ять», для фокусування уваги.

Випадкове навчання або програми в природному середовищі дають можливість побачити важливість природного середовища в процесі навчання.  Увагу направлено на природу дитини в його природному середовищі. І ті навички, які вона отримала, можна перенести в ситуації повсякденного життя. Терапевт в даному випадку має звертати увагу саме на інтерес дитини. Ситуації і теми дитина вибирає самостійно. Для цього необхідно спостерігати та слідувати вибору дитини.

У розвитку мови допомагає вербальний напрямок. Заняття проходять індивідуально з одним учнем і грунтуються на розумінні визначень. Для встановлення розуміння необхідно роз'яснити функціональне застосування предмета. Таким чином, в основі напрямку лежить встановлення розуміння значення слова через його функціональне застосування. Використовується алгоритм питань «що це?», далі йде «для чого це використовується?».

Так само використовується терапевтичний напрямок, заснований на спостереженнях базових реакцій в процесі навчання.  Спостерігаються мотивація, навики внутрішньої дисципліни, ініціативності, швидкості реакції та ключові стимули. В практику включений метод природної мовної парадигми. В даному напрямку використовується ретельно підготовлене середовище для стимуляції мовної активності. Створюються умови для активного використання мови. Це може бути повсякденне середовище, яке служить відправною точкою для включення дитини в навчання.

Користь АВА терапії?

На сьогоднішній день методи АВА терапії широко використовуються в терапевтичних цілях та корекційній педагогіці.  Вона допомагає в роботі з такими базовими навичками: дивитися, слухати, відтворювати та розуміти співрозмовника. Техніки терапії допомагають в освоєнні навичок побудови соціальних відносин, адаптації та соціалізації.

     Велика категорія учасників включає і дітей і дорослих. На сьогоднішній день навчання такою методикою може використуватися як педагогами, так і батьками. Наявність та застосування різних технік допомагають комплексно працювати з особливостями в поведінці та засвоєнні інформації, розібратися з основними причинами виникнення певного типу поведінки в середовищі та вибрати метод корекції. АВА терапія може проводитися як в школі, так і вдома, залежно від потреб, можливостей дитини. Так само може бути частиною індивідуального плану навчання. Таким чином, можна вирішити основні завдання в засвоєнні соціальних навичок та адаптації дитини.

Останнім часом постійно зростає кількість дітей, які мають затримку психічного та мовного розвитку, як в усьому світі, так і в Україні. Діти із певними відхиленнями зазнають великих труднощів у засвоєнні загальноосвітньої програми. Проблема адаптації до оточуючого середовища, корекції поведінки та оволодіння навчальною діяльністю дошкільного типу та відповідно шкільною програмою дітей із ЗПР та іншими нозологіями, а саме: синдромом Дауна, аутистичним спектром, гіперактивністю тощо, безумовно важлива та нагальна. Цінність поведінкової терапії (АВА-терапія) підтверджена численними дослідженнями, які проводилися протягом 30 років. Найбільш розвинена вона в Америці та Ізраїлі. Фахівці й батьки, які використовували на заняттях з дітьми таку методику, як АВА-терапія, залишають такі відгуки: поліпшуються навички комунікації, нормалізується адаптаційна поведінка, покращується здатність до навчання. Крім цього, завдяки даній програмі значно зменшуються прояви поведінкових відхилень. У цьому й полягає актуальність нашого дослідження. Також доведено, що чим раніше розпочаті заняття з АВА-терапії (переважно в дошкільному віці), тим помітнішими будуть результати. Вчені розробили різні методи корекції відхилень, які застосовують у АВА-терапії. Засновані усі ці способи на принципах прикладного поведінкового аналізу. Звідси випливає мета розвідки–дослідити АВА-терапію як важливий корекційний метод для роботи з дітьми з аутизмом. Огляд досліджень. Визначення АВА, як самостійної наукової дисципліни, відноситься до 1968 року, але застосування законів поведінки в корекційній роботі почалося раніше, на початку 60-х років. Широке розповсюдження АВА метод отримав на початку 90-х років, після виходу в світ книги Кетрін Моріс «Почути голос твій». В ній авторка описала історію терапії двох своїх дітей з аутизмом. Історія Кетрін Моріс подарувала надію багатьом батькам, які вважали, що можливості дітей з аутизмом назавжди залишаться серйозно обмеженими через цей розлад . Дослідження лікаря Івара Ловааса із застосуванням АВА методу в ранньому віці показали, що до 40% дітей з аутизмом долають затримки розвитку й включаються в колектив однолітків у шкільному віці внаслідок застосування поведінкового втручання. Тридцятирічні наукові експерименти Ловааса та його колег із Каліфорнійського університету в Лос-Анжелесі переконливо довели, що інтенсивна, своєчасно розпочата поведінкова терапія може суттєво покращити функціональні навики дітей з аутизмом. Два останніх дослідження, опубліковані в 1987 і 1993 роках, показали, що 9 із 19 дітей, які отримували інтенсивну поведінкову терапію, змогли успішно засвоїти стандартну програму навчання й не відрізнялися від своїх однолітків за результатами тесту IQ, практичним навичкам та емоціональним проявам. В 2014 році в американському журналі “Аутизм і порушення розвитку” вийшов огляд за авторством європейських дослідників із Великобританії, Німеччини, Голландії, Швеції, Ісландії та Італії під назвою “Аутизм і АВА: океан, який розділяє Європу й Америку”. У цій роботі експерти обговорювали дивну й непринадну долю прикладного поведінкового аналізу як методу втручання при аутизмі в Європі. Праця була присвяченим перевагам та недолікам АВА-терапії як методу корекції поведінки. В 2013 році була проведена перша науково-практична Міжнародна конференція “Аутизм. Виклики й рішення”, яка тепер відбувається щорічно, і в змісті якої значне місце приділялося прикладному поведінковому аналізу. Партнером конференції одразу ж виступила відома американська організація Autism Partnership. З цього моменту й розпочалося партнерсто Autism Partnership з різними ініціативними групами Росії та України, і навчання професірналів з АВА-терапії стало досить популярним в цих країнах.На сьогодні існує достатня кількість зарубіжних авторів (психологів, педагогів, практикуючих корекційних спеціалістів), які досліджують питання аутизму та АВА-терапії як однієї з найважливіших методик для вивчення та коригування проблемної поведінки.           ABA-терапія(Applied Behavior Analysis –прикладний аналіз поведінки) –це наукова дисципліна, ціллю АВА є вивчення поведінки як об’єкту дослідження. В АВА вивчаються принципи та закони поведінки, тобто процеси, що лежать в основі впливу на поведінку, а також відбувається практичне застосування цих принципів. Цей метод ефективно застосовується в реабілітації дітей з розладами аутичного спектру (РАС), а також з розладами мови й поведінки, з метою формування необхідних соціально-побутових навичок і соціально значущої поведінки. Існує кілька міфів,пов’язаних з тим, що ж таке поведінковий аналіз .

Міф 1.АВА застосовується тільки для роботи з дітьми з тяжкими порушеннями. Це не так. У прикладного поведінкового аналізу безліч сфер застосування. Наприклад:

-розробка навчальних технологій;

-організаційний менеджмент;

-корекція поведінкових і психічних розладів;

-пропаганда здорового способу життя;

-запобігання глобального потепління тощо.

Міф 2.Робота за цукерку. Насправді це твердження теж не відповідає дійсності. У нашому повсякденному житті (вдома, на роботі, у школі) ми застосовуємо як заохочення, так і покарання. Наприклад, для заохочення своєї дитини, щоб вона отримала хорошу оцінку або прибрала у кімнаті, ми посміхаємося, хвалимо її –це є для неї заохоченням, якоюсь нагородою. Якщо дитина в чомусь провинилася, (наприклад, розбила улюблену вазу) –ми її сваримо, тобто караємо. АВА принципи будуються на тому ж самому –тільки основний акцент робиться на позитивне підсилення поведінки, заохочення хорошої поведінки й ігнорування поганої. Покарання в АВА використовуються лише в складних випадках і одночасно з ними завжди застосовуються процедури формування альтернативного виду поведінки.

Міф 3.Сидіння за столом. Безумовно, деякі навички відпрацьовуються в цьому середовищі, але це не основна характеристика. Наприклад, випадкове навчання або навчання в природному середовищі передбачає роботу з людиною в ході її повсякденного життя. У таких випадках поведінкові аналітики надають поради, заохочення, забезпечують розклад діяльності, моделювання в той момент, коли виникає потреба у використанні цільової навички. У кожного з підходів є своє місце й призначення.

Міф 4.Роботизація. Ригідність поведінки є однією з характерних ознак аутизму й багатьох інших психічних розладів. Завдання АВА-терапії полягає в подоланні такої ригідності за допомогою навчання безлічі зразків поведінки й формування навичок узагальнення для реальних життєвих ситуацій, релевантних у випадку кожного конкретного індивідуума. Отже, ми дійшли висновку, що усі ці міфи про використання певних форм роботи за методикою АВА, є далекими від дійсності. Насправді ж дана методика є надзвичайно дієвою під час занять з дітьми з аутизмом. Навчання полягає не просто в повторенні потрібної поведінки, професійний терапіст допомагає переносити дитині правильну модель з однієї ситуації в іншу. Найважливішою складовою у досягненні успіху є безпосередня участь батьків у програмі АВА. Позитивні результати з’являються досить швидко. Згідно з дослідженнями засновника даної методики Івара Ловааса, близько половини дітей, які отримали корекцію за програмою АВА, можуть проходити навчання в звичайній школі. Психічний стан і поведінка покращилися у понад 90% дітей із загального числа тих, хто отримав корекцію за даною методикою. АВА-терапія дає можливість послідовно розвивати дитину, соціалізувати й вводити її в суспільство. У дітей з аутизмом практично повністю зникають стереотипи. Методика АВА дозволяє деяким дітям, які пізно почали займатися (5-6 років), освоїти мову. Програма охоплює всі сфери пізнання: від розвитку понятійного апарату до становлення й вдосконалення побутових навичок самообслуговування. Сфери, в яких застосовується АВА:

-лікування та реабілітація дітей з аутизмом та іншими розладами розвитку;

-розробка навчальних технологій (наприклад, у сфері освітніх послух для «звичайних» (нормотипічних) дітей; розвиваючі ігри на айпаді: коли дитина складає пазл на планшеті, вона моментально отримує заохочення –салют і слово Молодець на екрані);

-організаційний менеджмент (задопомогою АВА можна управляти поведінкою співробітників, начальника, партнерів тощо. Якщо вони працюють правильно, знаходимо ту мотивацію, яка цінна, наприклад похвала й тим самим заохочуємо працівників, і тоді ймовірність, що правильна поведінка зросте, значно підвищується);

-корекція поведінкових і психічних розладів;

-пропаганда здорового способу життя.

-запобігання глобального потепління (спонукають людей не смітити, дотримуватися еко-харчування, сортувати сміття, економити воду й газ тощо).Фахівець, що працює в рамках прикладного аналізу поведінки, може називати себе поведінковий спеціаліст, поведінковий аналітик або АВА-терапіст. Кожен фахівець з прикладного аналізу поведінки працює під керівництвом куратора поведінкових програм та супервізора рівня BCBA, спеціалістів, що пройшли сертифікацію в міжнародній Сертифікаційній комісії поведінкового аналізу (Behavior Analysis Certification Board, BACB).Освітній мінімум для BCBA включає:

-магістерський ступінь з педагогічного напряму за фахом;

-свідоцтво про закінчення сертифікаційної програми навчання;

-практику поведінкового аналітика –певну кількість годин під супервізією,

-успішний результат сертифікаційного іспиту;

-систематичне підтвердження свого статусу перед комісією. Станом на 2017 рік у Росії працює сім сертифікованих фахівців рівня BCBA, а в Україні – немає жодного. Отже, ми можемо зробити висновки, що методика АВА –це цікава та унікальна поведінкова технологія, яка дає можливість вивчати вплив факторів навколишнього середовища на поведінку дитини з аутизмом і змінювати її, тобто маніпулювати цими факторами.. Ідея програми АВА полягає в тому, що будь-яка поведінка тягне за собою наслідки. Коли дитині подобається певний вид діяльності, вона буде повторювати ці дії, якщо ж не подобається –не буде. Що дає модифікація поведінки? АВА-терапія для «аутистів»–це основа більшості програм, які направлені на лікування даного відхилення у дітей. Що ж робить поведінковий аналітик?

-грамотне спостереження за поведінкою;

-оперативне визначення характеру поведінки (яке чітко й об’єктивно описує поведінку. Наприклад, ІСТЕРИКА–дитина, видає крик що супроводжується ударами руками по голові, скреготом зубів і падінням на підлогу);

-він вимірює поведінку, наприклад, частоту або тривалість, щоб об’єктивно стежити за прогресом під час корекції;

-визначення функції поведінки та функціональний аналіз, який надалі допомагає вибрати правильну стратегію в послабленні негативної поведінки й формування альтернативної соціально-прийнятної поведінки;

-тестування для оцінки початкових навичок дитини (щоб дізнатися загальну картину: які навички сформовані й над якими потрібно працювати);

-вивчення всієї інформації про дитину та взяття до уваги її специфічних характеристик (чи є ще розлади, такі як: епілепсія, порушення моторних рухів, алергія, потрібно знати дані про сім’ю, є брат чи сестра, дитина весь день знаходиться в навчальному закладі або вдома з мамою тощо) –від цього буде залежати розробка програми корекції та підбір методів.На підставі зібраних даних поведінковий аналітик:

-обирає функціональні цілі для навчання (наприклад, якщо батьки приводять дитину близько 7 років і кажуть, що їй через 2 місяці іти до школи і її потрібно навчити писати й рахувати. Але при цьому дитина самостійно не ходить в туалет, не може сидіти за партою, не говорить і не може попросити щось іншим альтернативним способом, то АВА-терапіст спочатку навчить її більш функціональним навичкам і лише потім читанню й письму);

-розробляє програму для навчання функціональним навичкам (програма –це чіткий перелік цілей; алгоритм навчання як цієї мети досягти; наочні матеріали, які необхідні для занять; виставляється критерій успішності: для того, щоб зробити висновок, що поставлена мета досягнута);

-розробляє план корекції небажаної поведінки (чітко описується алгоритм дій з тією або іншою небажаною поведінкою, те, як сформувати потрібну альтернативну поведінку);

-систематично збирає дані (збір даних відбувається на постійній основі, у форматі уроку, в повсякденному житті, використовуються відеоматеріали. Все це робиться для того, щоб оперативно зрозуміти, де потрібно підкорегувати план дій, наскільки швидко дитина засвоює програму, у чому виникаютьтруднощі);

-обробляє інформацію й робить висновки щодо найбільш ефективних і дієвих стратегій та форм роботи для досягнення кінцевих цілей; своєчасно коригує навчальний план. Поведінковий аналітик працює не тільки з поведінкою дитини, а й коригує те, що роблять інші люди й змінює власну поведінку. Отож прикладний аналіз поведінки (АВА) –дозволяє коригувати не тільки існуючу поведінку, але й також формувати нову поведінку. Досліджуючи проблему аутизму, ми задались питанням: Чому АВА-терапія ефективна саме для роботи з дітьми з аутизмом та іншими розладами психічного спектру? Для того, щоб дати чітку та повну відповідь на це запитання, необхідно спочатку роз’яснити для себе,чим же діти з аутизмом відрізняються від нормотипічних дітей.

Специфічні характеристики дитини з аутизмом:

1.Низька соціальна мотивація або повна її відсутність:

-соціальна похвала або несхвалення не є значущими і не впливають на поведінку;

 -вузьке коло інтересів або специфічні уподобання, не пов’язані з спілкуванням;

-уникнення взаємодії з іншими людьми. АВА-терапія та спеціалісти, які працюють за допомогою цієї методики, можуть змінювати існуючу ситуацію.Шляхи подолання:

-спостереження за дитиною під часїї вільної діяльності;

-співбесіда з батьками;

-систематичне тестування;

-використання вихідної мотивації як інструменту для навчання. Діти з аутизмом зазвичай мотивуються незвичайними способами, тому відповідні методи для роботи із звичайними дітьми працювати не будуть. Спочатку АВА-терапіст шукає мотивації, що дитина любить, а що ні. Якщо дитина гіперактивна, то не потрібно садити її одразу за стіл. Спочатку потрібно відшукати, що вона любить, і відповідно до цього починати свою роботу.

2. Складнощі з розумінням мови:

-розлад рецептивної та експресивної мови (розуміння й відтворення мови);

-складнощі з розумінням абстрактних понять;

-розвиток мислення не призводить до розвитку мовлення. Шляхи подолання:використання коротких чітких інструкцій (сядь на стілець, візьми ложку, їж суп, постав тарілку в умивальник);

-використання підказок (але потрібно знати, коли вчасно підказку прибрати, щоб не утворилася залежність від постійної підказки);

-формування необхідних реакцій шляхом негайного заохочення (протягом 3-х секунд);

-дроблення складних дій на прості (помити руки: відкрити кран, змочити руки, взяти мило, намилити, покласти мило на місце, змити мило водою, закрити кран, витерти руки рушником);

-використання візуальних допоміжних матеріалів для навчання абстрактним мовним поняттям (починати потрібно з простих прикладів і понять, використовувати відео, поступово переходячи до більш і більш складних, кінцева мета –дитина має зрозуміти звичайну мову в різних інтерпретаціях фраз в звичайному житті).

3. Повільний прогрес або відсутність прогресу в навчанні:

-небажана поведінка під час занять;-розвиток когнітивної (пізнавальної) сфери не приносить бажаних результатів;

-труднощі з підтриманням і узагальненням навичок. Шляхи подолання:

-навчання функціональним навичкам (повторення важливих навиків для дітей з аутизмом, але воно не повинно бути монотонним і нудним. Наше завдання робити вправи цікавими та веселими. Щоб запам’ятати якусь дію або поняття дітям з аутизмом часом потрібні сотні повторень, але дуже важливо пам’ятати, що ці повторення повинні бути в короткий проміжок часу. Тобто, якщо навик тренується раз на тиждень, то на його формування підуть місяці, а якщо він тренується щодня по 20 разів на день, це значно скоротить час для його освоєння;

-функціональна оцінка небажаної поведінки (одержання бажаного, уникнення вимог, самостимуляція, привернення уваги);

-навчання навичкам функціональної комунікації (вчимо грати, взаємодіяти з іншими людьми, самостійно проводити своє дозвілля, навчаємо навичкам самообслуговування та самодопомоги);

-планування узагальнення та використання специфічних стратегій (наприклад, якщо ми вчимо предмет «стілець», то ми показуємо дитині, що стілець –це і в театрі стілець, і пластиковий, і дерев’яний, і маленький і великий, і в вітальні, і на кухні, і це все має назву «стілець»);

-навчання опорним / ключовим навичкам.А тепер давайте повернемося до нашого запитання: Чому АВА-терапія ефективна саме для роботи з дітьми з аутизмом та іншими розладами психічного спектру? 1. АВА бере до уваги специфічні характеристики дитини з аутизмом.У практиці Прикладного аналізу поведінки кожен випадок індивідуальний, оскільки всі люди відрізняються один від одного –вони мають різну історію, досвід сімейного життя, навчання в школі, переваги тощо. Таким чином, будь-який поведінковий план адаптується під унікальну життєву ситуацію кожної дитини.2. Робота ведеться над функціональними цілями для навчання –з допомогою ефективних методик.3. Відбувається постійний моніторинг ефективності застосовуваних методів і своєчасна корекція навчальної програми.Звичайно, як і кожна методика, АВА-терапія має свої переваги та недоліки. Переваги цієї методики ми вже окреслили. Тепер зупинимося на недоліках. Недоліки: 1.Дороговартістність.2.Довготривалість.3.Методика в ідеалі працює із залученням всієї родини, педагогів і навчальних закладів. 4.Батьки та родичі дитини, всі фахівці, що задіяні в процесі реабілітації дитини, повинні підтримувати принципи прикладного аналізу поведінки й діяти згідно індивідуальної програми АВА.5.Згідно проведених досліджень, найкращі результати з’являються у більшості дітей, якщо вони навчаються по АВА 30 і більш годин на тиждень у форматі прямих інструкцій.

     Висновки. Очевидним є той факт, що корекція для дітей із затримкою психічного та мовного розвитку, поведінковими проблемами є дуже важливою. У спеціально організованих умовах навчання й виховання в дітей із аутизмом позитивна динаміка в засвоєнні умінь і навичок безсумнівна, але у них, все-таки, зберігається низька здатність до навчання. Тому головне завдання спеціалістів –психологів, корекційних педагогів, АВА-терапістів, вихователів, вчителів, батьків та й простих пересічних громадян –в дошкільному світі та підчас навчання у загальноосвітніх навчальних закладах –прищепити такій дитині вміння до соціальної адаптації у навколишньому середовищі та вміння приймати в житті суспільства найбільш повноцінну участь. Методика АВА-терапії допомагає модифікувати поведінку дитини, набути їй певних знань, умінь та навичок, соціалізуватися. Практичні дослідження заданої тематики ми подамо у наших наступних розвідках. Адже проблематика цієї методики ще є недостатньо вивченою з практичного боку у вітчизняній психології та педагогіці.