СТАН ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА РОДИННИХ ТРАДИЦІЯХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

1

Бесараб Юлія

Сумський державний педагогічний університет

імені А. С. Макаренка

Стан патріотичного виховання учнів початкових класів на родинних традиціях українського народу

У статті здійснено практичний аналіз проблеми патріотичного виховання учнів початкових класів; з’ясовано завдання констатувального етапу експерименту; обґрунтовано методи дослідження патріотичного виховання молодших школярів.

Ключові слова: патріотичне виховання, традиції, учні початкових класів, родинне виховання.

Постановка проблеми. Кожна епоха у процесі свого історичного та соціального розвитку, в процесі культурного зростання, створює, зберігає і примножує характерні для неї самобутні духовні цінності, які, переломлюючись крізь призму історичних зрушень у суспільному та соціальному житті, стають надбанням наступних поколінь. Основними показниками своєрідності цього здобутку виступають історичний досвід народу, національний менталітет, характер, мова, культурні традиції. Сучасні вимоги до патріотичного виховання зростаючої особистості знайшли відображення у Законах України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Національній програмі патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій з проблеми дослідження. Теоретичні аспекти виховання патріотизму як однієї із пріоритетних якостей особистості висвітлені у працях видатних просвітителів і педагогів Г. Ващенка, А. Волошина, О. Духновича, М. Костомарова, П. Куліша, І. Огієнка, К. Ушинського, які велику увагу приділяли проблемі виховання любові до своєї землі, рідної мови, формування національної свідомості та самосвідомості особистості, поваги до історичного минулого.

Значна увага патріотичному вихованню дітей приділяється у сучасних наукових дослідженнях. Зокрема, розробляються теоретико-методологічні засади та методика виховання цього феномену в умовах модернізаційних суспільних змін (І. Бех [1], К. Журба [2], К. Чорна [5]), висвітлюється сучасний зміст патріотичного виховання (Г. Агапова, Д. Арабаджиєв, А. Афанасьєв, О. Вишневський, О. Духовна-Кравченко, О. Киричук, Г. Корж) [3].

Аналіз традицій українського народу в історичному розвитку суспільства знаходимо в спадщині відомих етнографів, істориків, педагогів Г. Ващенка, Ф. Вовка, О. Воропая, О. Духновича, І. Огієнка, С. Русової, Г. Сковороди, В. Сухомлинського, К. Ушинського, П. Чубинського, Т. Шевченка. Теоретичні й прикладні засади українського народознавства розкриті в працях П. Ігнатенка, П. Кононенка, В. Кузя, С. Павлюка, Ю. Руденка, М. Стельмаховича, Є. Сявавко.

Мета статті здійснити практичний аналіз стану досліджуваної проблеми патріотичного виховання учнів початкових класів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вивчення рівнів патріотичного виховання молодших школярів на родинних традиціях українського народу відбувалося в процесі констатувального етапу експерименту. Експериментом було охоплено 18 учнів експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 22 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання, отже загальне число респондентів становило 40 учнів.

Завдання констатувального етапу експерименту:

– визначенні рівнів патріотичного виховання учнів початкових класів;

– з’ясуванні стану обізнаності молодших школярів з традиціями українського народу та їх ставлення до них;

– аналізі змісту патріотичного виховання учнів молодших класів на родинних традиціях українського народу.

Керуючись рекомендаціями по організації навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі, визначено головні компоненти патріотичного виховання учнів початкових класів: когнітивний; емоційно-ціннісний; діяльнісний.

Для кожного критерію визначені рівні їх прояву. На основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок молодших школярів у навчально-виховному процесі, рекомендованих Міністерством освіти України ми визначили наступні рівні патріотичного виховання (високий, середній, низький).

Для перевірки знань основних понять в контексті патріотичного виховання був використаний метод незакінчених речень. У процесі проведення констатувального зрізу, всіляко враховували вікові особливості дітей. З метою одержання необхідної інформації широко застосовувалися бесіди певного змістового наповнення, що включали запитання, спрямовані на одержання потрібних відомостей. Паралельно з бесідами використовували анкети, які вводилися для здобуття конкретних відповідей на прямі запитання. Зміст запитань, що входили до анкет, а також узагальнені результати за їх обробкою подано далі у тексті.

За узагальненими даними, на початку експерименту кількісні показники рівнів вихованості патріотизму учнів початкової школи експериментальної і контрольної груп суттєво не відрізнялись. У результаті діагностування констатовано, що високий рівень патріотичного виховання мають 26,5 % учнів КГ та 27,1 % учнів ЕГ; середній рівень – 39,6 % учнів КГ та 37,2 % школярів ЕГ; низький рівень патріотичного виховання притаманний 33,9 % учням КГ та 35,7 % учням КГ.

Результати бесід з учнями молодших класів засвідчили, що не всі учні знають традиції українського народу, (лише 11,7% учнів від загальної кількості опитаних можуть розповісти про свій родовід, а родинні традиції сім’ї змогли назвати лише 18,9% молодших школярів). З’ясовано, що більше 10,0% учнів початкових класів не змогли дати позитивну відповідь на запитання щодо того, які традиції українського народу вони знають; 51,9% опитаних не знають свого родоводу; близько 12,0% учнів дали негативну відповідь на запитання про свої уподобання, пов’язані з традиціями українського народу; 4 учня, що становить 11,9%, відповіли, що їм не подобаються свята, які відзначаються їхніми батьками та родичами. Як правило, це діти із малозабезпечених або неблагополучних сімей, котрі страждають від того, що не мають можливості святкувати так, як це роблять їхні ровесники.

Аналіз анкет свідчить про те, що учні початкових класів недостатньо обізнані із родинними традиціями: лише 21,6% змогли дати ствердну відповідь на це запитання, 56,3% виявили часткову обізнаність, а 12,1% – їх незнання або не співвіднесення певних подій з родинними традиціями. 37,2 відсотка дітей зазначили, що не знають і не розуміють, для чого це треба.

У родинах, які були охоплені експериментом, перевага надається зимовим обрядам. Традиції святкування Різдва Христового в особливій пошані: 87% опитаних дітей на запитання: «Які свята тобі найбільше подобаються?» назвали Різдво і Великдень, аргументуючи свої відповіді тим, що люблять традиції Святого вечора, коли збирається вся родина, їдять смачну кутю, можна ходити колядувати. До Великодня діти полюбляють розфарбовувати крашанки, розписувати писанки, допомагати мамі пекти паску, пиріжки, начиняти ковбаси, святити паску в церкві тощо. Досить велике знання для молодших школярів має свято Миколая, бо «у цей день святий Миколай приносить нам дарунки». Серед християнських свят також називалися Водохреще, Благовіщення, Зелені свята, Вербна неділя, Івана Купала та ін.

Так як дослідження проходило у сільській місцевості, то молодші школярі називали також деякі трудові свята: першої борозни (11,2%), обжинки, свято врожаю (19%). Крім цього були вказані деякі родинно- побутові свята – день Ангела – 14%, іменини – 89,7%, День Матері (у деяких випадках ототожнювався з 8 Березня) – 90,1%, першого причастя – 11,8%, хрестини – 71% та ін.

Узагальнення результатів констатувального етапу експерименту подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

Рівні патріотичного виховання учнів початкових класів

(загальна кількість учнів 40 осіб – 2–А та 2–Б класу)

У результаті діагностування констатовано, що високий рівень патріотичного виховання мають 23,1 % учнів КГ та 21,1 % школярів ЕГ; середній рівень – 50,8 % учнів КГ та 49,8 % учнів ЕГ; низький рівень вихованості патріотизму притаманний 26,1 % учням КГ та 29,1 % молодшим школярам КГ.

Висновки та перспективи подальших розвідок з теми дослідження.

Отже, родинне виховання є могутнім джерелом формування народного світогляду, національного духу, вищої моральності. Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів: тут народжується і поглиблюється любов до матері, бабусі та дідуся, роду і народу, формується пошана до рідної мови, історії, культури.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчують, що заявлена нами проблема дослідження потребує коригування, визначення педагогічних умов, які сприяли б подоланню виявлених недоліків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.          Бех І. Д. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І. Д.Бех, К. І.Чорна. – К. : Світ виховання, 2007. – 39 с.
2.          Журба К. О. Виховання патріотизму молодших підлітків у взаємодії сімї’і школи / К. О. Журба // Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах глобалізації : мат. Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. ІІТЗОМОНМС України. 16 травня 2011 р. – Черкаси, 2011. – 193 с.
3.          Корж Г. В. Національно-патріотичне виховання: соціально-політичний та етнічний виміри / Г. В. Корж // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : зб. наук. пр. / Запорізька державна інженерна академія. – Запоріжжя, 2011. – Вип. № 45. – С. 148–156.
4.               Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка / М. Г. Стельмахович. – К. : ІЗМН, 1997. – 232 с.
5.               Чорна К. І. Національна ідея в становленні громадянина-патріота України : метод. посіб. / К. І. Чорна. – Черкаси : ЧОІПОПП, 2008. – 40 с.