Авторська "Абетка" Ірини Сукач

Автор віршів і малюнків

 

Сукач Ірина Ігорівна - вчитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Гусятин.

 

 

Абетка

У посібнику подано віршований текст абетки, який допомагає учням засвоїти моральні чесноти, сприяє вихованню високоморального аспекту молодших школярів.

 

Рекомендовано вчителям початкових класів для використання на уроках читання у 1 класі.

 

Для вчителів початкових класів

 

 

 

Рецензенти:

 

Перун Л.І. - методист відділу освіти Гусятинської 

                      селищної ради.

 

Целінь С.М. - заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Гусятин

 

 

 

 

Абетка - країна чудесна,

Тут букви у дружбі живуть.

Таночок цікавий,

Веселий танок, як належить,

Від А і до Я всі ведуть.

Це ключик до знань заповітний,

Без нього не можна ніяк.

В житті він усім так потрібний,

Як кораблю у морі маяк.

І кожен колись без вагання

Абетку в свої руки брав,

Й стежину круту до читання

Цим ключиком він відкривав.

 

Добрий лікар Айболить

Всіх звірят лікує.

З ним аптечка,

А у ній ліків не бракує.

Можуть полічити й нас

від авітамінозу

Апельсин і ананас -

В них повно фруктози.

  Тонкорунна Бечка біла

На сонечку спинку гріла.

Барабаном бубніла,

Бо музику любила.

Про ягняток геть забула,

Усіх погубила.

У розпачі тепер бече,

Ягняточок своїх кличе.

Прилетіла бджілка-матка

Показати, де ягнятка.

А ведмедик, добре серце,

Вудку взяв і взяв відерце,

Взяв тепленькі чобітки,

Поспішає до ріки.

В’юнів буде вудити,

Щоб юшки зварити.

 

 

Бридка гусінь на гілляці

Гидко повзає у танці.

Горе гілці, деревцю, -

Треба знищить погань цю!

Повісити годівнички,

Щоб літали в сад синички

Гусінь поїдати,

Дерева лікувати.

 

 

 

 

Ґедзь гранатову фіранку

  Обережно відкрив зранку

І побачив ґаву чорну

У себе на ґанку.

 

Над морем дуб розлогий ріс,

Всім радість дарував.

Дельфін, що морем плавав скрізь,

До дуба поспішав,

Бо діда-дуба він любив,

До нього завжди радо плив.

І дощик дуба підливав,

Щоб жолудів багато мав.

  На екрані страус Емму

• Пташка гарна дуже.

Все про неї розповість

Телевізор, друже.

У Євгена є єнот,

Є він і в Єгора.

Хлопці харчів наносили

Повнісіньку комору.

 

      Жаба жабенят журила,

      Мити жабуриння вчила!

Жабенята живо-живо

Жабуриння з себе змили,

Жваво з жабкою скакали –

Дуже гарний вигляд мали.

  Завжди кажуть і всі знають:

Зайчик - боягуз.

Я, звичайно, у плітки ці

Не вірю чомусь.

Подивіться, як зайчисько змія придушив.

Не злякавсь, не дременув,

Як зустрів гадюку.

А зозуля з переляку зверещала

Ку! - Ку!  

На початку слова

Букви «и» немає,

Тому в кінці й середині

Ми її шукаєм.

Ігор іграшками грався

На подвір’ї так, як звик.

Дуже-дуже налякався,

Бо за ним гнався індик.

Їжачок кашу варив,

Їсти дуже він хотів.

Їжа видалась смачненька,

Їжачата й їжачиха

Все з’їли швиденько.

                Йосип йоржика зловив,

             Дуже йорж колючий.

Його з вудки відчепив

І вколовсь болюче.

Махом вудочку скрутив

І рій, що утікав, ловив.

 

 

 

Кавуняра обходив свої володіння,

 

На баштані вимастився, обляпав коліна.

А своячок-кабачок квапиться з водою,

Ще й куму, капусту тлусту, веде за собою.

Миють вони кавуна, щоб був чистим дуже,

Вже водиці натекла велика калюжа.

 

Цілий день лелека по річці бродив,

Лелечатам жабок зелених ловив,

А ввечері на лавчині при ліхтарі сів

І люлечку - смакулечку охоче курив.

Любо йому! На природі відпочинуть кості.

Ластівочка, люба кума, прилетіла в гості.

 

 

Мишка одягнулась чисто,

Дороге взяла намисто.

В руці мальви, чудо - мак.

Модна мишка! Чи не так?

Наша Ната на санчатах.

На гірку спішить.

Накатається Натуся з гірки досхочу.

А  якщо впаде у сніг, не буде плачу.

Огірочки-бідаки вискочили

з осоки.

Оченята так втомились,

Бо ж в осоці заблудились.

Показала їм стежину

Мудра тітонька – ожина.

Півник тісто замісив,

Полін повно наносив,

Потім у печі топив,

Пиріжки спритно ліпив,

Потім яйцем їх змастив. 

Зараз він нам їх спече.

А втомивсь! Аж піт тече!

Тигреня абетку вчило,

В руки букву «ер» вхопило,

Та не вимовить ніяк:

Річка, риба, руки, рак.

А як каже воно?

Рр- р -ічка ...

Так!

 

Гусінь в гості запросила

Сонечко-комашку милу.

Гляньте, гляньте у вікно –

Снігом землю замело.

Сіло сонце на санчата,

З розгону в’їхало у хату.

Гусінь гостю зустрічає,

З самовара поїть чаєм.

Тарасиків тато травичку косив,

Тарасик травичку телиці носив.

Так таткові син того дня помагав –

Теличку Топольку Тарас годував.

 

 

     Улянка Уласика в гості просила.

   Уласик удома ромашок  нарвав,

У двір до Улянки прийшов він

несміло,

Улянці букетик квіток дарував.

Федора любить фізкультуру,

Фізичні вправи робить так.

Її фламінго вихваляє:

«У фізкультурі ти мастак».

Хитра Хрюша біля хати

Ховрашка зустріла.

- Хочеш хліба, Ховрашуню? -

Хрюкнула несміло.

- Хочу! Хочу, - ховрашок

        весело гукає.

- І я хочу. Та нема, - Хрюша промовляє,

І хлібину під халат

Швиденько ховає.

Вийшла пані цибулина

На прогулянку із сином.

Цибулянчик цукор ссе,

А цукерка Цукоринка

Цукати йому несе.

Гордий пан – буряк цукровий

Радий, адже цукор з нього!

 

Чарівна чапелька чубата

Чомусь вздовж очерету бродить.

Чистенькі в неї чоботята,

Бо в очерет, в водичку не заходить.

Шарик, Шустрик,

хитра Шинка

Спритно всілися в машинку.

Компанія ґонорова 

По шосе шурує в школу.

Щедро дощик поливає,

Щудрик від дощу втікає.

Ну, а щиглик на кущі

Під парасольку втік мерщій.

 

Івась літерами грався,

З них слова складав.

М’який знак на гак попався, Івась 

заридав.

До нього з кабіни крана гукає Михась

- Йди на ігровий майданчик!

Під кран не лазь!

 

    Юрасик любить юшку з риби,

    В’юна Юрасик упіймав.

І друг його Юхим не схибив,

В’юнку рибинку теж впіймав.

Яга сіла під ялину,

Страшно так очима блима,

Яблука смачненькі їсть,

Ящірка в Яги, як гість.