Авторська розробка на тему «Фрагменти уроків з використанням стратегій «Дискусія», «Читання з позначками», «Мікрофон»

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського

 

 

 

 

 

 

 

Авторська розробка

на тему «Фрагменти уроків з використанням стратегій «Дискусія»,

«Читання з позначками», «Мікрофон»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: Зубкова Наталія Володимирівна

вчитель початкової школи

Кременчуцького  ліцею №30 «Олімп»

імені Н. М. Шевченко

Кременчуцької міської ради 

Кременчуцького району

Полтавської області

 

 

 

 

Полтава

                                                       2021

Вступ

   Формування в Україні нової системи освіти, зорієнтованої на входження в новий освітній простір, супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу. Завдання сучасної школи – відповісти викликам сьогодення: наші учні мають стати у недалекому майбутньому конкурентно-спроможними фахівцями. Як створити освітнє середовище, сприятливе розвитку талантів кожної дитини? Однією з таких технологій є технологія розвитку критичного мислення, стрижнем якої є діалогічний підхід до навчання на основі ретельно продуманого та концептуально обґрунтованого поєднання різноманітних методів, форм та засобів навчання. Таке навчання вимагає від учителя переорієнтації всієї навчально-виховної роботи на пріоритет індивідуальних, парних, групових видів діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

В наш час відбуваються інтенсивні соціальні зміни, які потребують нових поглядів, креативних рішень, а отже й неординарних особистостей. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для сучасної освітньої системи. Отже, розвиток критичного мислення є необхідною складовою освітньої системи.

В роботі представлені приклади використання інтерактивних стратегій навчання, таких як «Дискусія», «Читання з позначками», та «Мікрофон».

 Мета роботи – розкрити основні вимови до організації інтерактивного навчання на уроках через використання стратегій «Дискусія», «Читання з позначками», «Мікрофон».

 

 

 

 

 

 

 

 

Дискусія

Досить актуальними на сьогодні методами формування критичного мислення є різні види дискусій і дебатів.Учень повинен вміти дискутувати, щоб уникнути нав'язування чужої думки. На дискусію слід виносити питання суперечливого характеру.

Дискусії слід готувати за такими вимогами:

• інформація, якої стосується дискусія, має відповідати рівню знань, отриманих учнями на уроках;
• питання повинні носити практичний характер і вимагати продуктивного рівня мислення;
• питання повинні містити проблемність, тобто не мати заздалегідь з'ясованих правил рішення, наприклад: «Чому теплий одяг може вберегти від теплового удару в спекотну погоду?»

• створення в класі атмосфери довіри та взаємоповаги.

Також необхідно познайомити учнів з правилами ведення дискусії.

 Правила можуть бути такими:

• висловлюватися слід почергово;
• не можна перебивати того, хто говорить;
• критикувати слід ідеї, а не осіб, які їх висловлюють;
• необхідно поважати всі висловлені думки (позиції);
• не можна змінювати тему дискусії;
• піддавати критичній оцінці слід  ідеї, а не осіб, які їх висловлюють;
• заохочувати до дискусії інших;

Існують такі стратегії, які допомагають організувати дискусіє в класі:

• Шкала ставлень «ТАК - НІ».
• Дискусійна шкала Елвермана;
• Т-схема;

Шкала ставлень – це стратегія, яка допомагає з’ясувати ставлення учнів до певної проблеми та організувати дискусію в класі.

НІ 1____2____3___4___5___6___7___8___9___10 ТАК

Дискусійна сітка Елвермана – це стратегія використання графічної схеми для організації дискусії в класі. Учитель формує проблему над якою працює клас. Для організації роботи учням пропонується користуватися таблицею:

ТАК	ПРОБЛЕМА	НІ

У двох колонках «Так» – «Ні» фіксуються аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему.

Т- схема -  це багатоцільовий графічний організатор для запису аргументів з обговорення бінарного запитання (так- ні, за- проти).

Таблицю креслять у вигляді великої букви Т. Ліворуч записуються аргументи, які підтримують висловлене твердження («Так»), праворуч — докази, що заперечують твердження («Ні»). У роботі представлене практичне використання даної стратегії.

Практична частина

Тиждень :«Космос»

Тема дня: «Планета Земля»

Дискусія: «Чи потрібно людині втручатися в природу?»

 Пропоную учням висловити свою точку зору з цього питання, використавши шкалу рішень , позначивши кольоровими стікерами на ній свою позицію.

      Потім діти об'єднуються в групи за власною позицією:

1-ша група (1-3б.) – діти, які вважають, що в природу людині не потрібно втручатися;

2-га група (4-6 б.) – ті, хто не визначилися;

3-тя група (7-10 б.) – опоненти 1 групи.

      У групах обговорюють поставлене питання, аналізують, роблять висновки (малюнки,піктограми, тощо) і точно визначають, що саме має бути сказано.

      1 і 2 групи по черзі відстоюють свою позицію, аргументуючи її. 3 група ставить питання цим групам.

      У кінці дебатів учні 3 групи визначаються та приєднуються до 1 або до 2 групи,інші також можуть змінити свою позицію.

Підсумок: Втручання в природу має як позитивні так і негативні сторони.

 

 

 

Читання з позначками

    Ця стратегія дає змогу учневі відстежувати своє розуміння прочитаного. Учитель ознайомлює  з маркувальними позначками та пропонує під час читання  ставити їх олівцем на полях тексту. Головне – позначки не варто змінювати.

    Цей прийом стимулює дітей не пасивно читати, а активно та уважно. Він зобов'язує вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння та сприйняття нової інформації. Цей прийом можна використовувати на будь-якому уроці.

Метою даної стратегії є вдумливе читання, краще розуміння та запам’ятовування прочитаного. «Читання з позначками» краще використовувати для читання наукових та науково-популярних текстів.   Для учнів 1 – 2 класів можна використати одну або дві позначки (принаймні на початку роботи над стратегією).

Орієнтовні позначки

V — я знав це (відома інформація);

-—  це суперечить тому, що я знаю;

+  — я не знав цього (нова інформація);

? — у мене з'явилося запитання стосовно цієї інформації (я хочу про це запитати).

Практична частина

Тиждень : «Рослини»

Тема дня: «Як розпізнати дерево?»

Текст В. Сухомлинський «Дуб під вікном»

Алгоритм роботи:

1. Читання тексту вчителем;
2. Ознайомлення учнів з умовними позначками, якими вони мають позначати прочитане ( «V» - я знав це; «-» - це суперечить тому, що я знаю; «+» - я не знав цього; «?» - в мене з’явилося запитання стосовно цієї інформації);
3. Розміщення плакату з позначками на видному місці;
4. Пояснення учням завдання (оцінюванню має підлягати не кожне слово, а ціле речення);
5. Демонстрація прикладу ставлення позначок у тексті;
6. Визначення часових меж;
7. Самостійне читання тексту учнями, створення таблиці позначок;

«V» - я знав це	«-»-це суперечить тому, що я знаю	«+» - я не знав цього	«?» - в мене з’явилося запитання стосовно цієї інформації

 

8.Після завершення читання вчитель опитує декілька учнів, стосовно їх позначок в тексті. Визначають, у кого з учнів є спільні позначки.

Мікрофон

  «Мікрофон» - інтерактивна технологія, яка надає можливість кожному учню швидко й по черзі висловити свою думку. . Основна її мета– розвиток асоціативного креативного мислення. Під час проведення цього методу вчитель має познайомити учнів з правилами:

• Говорить лише учень, який має мікрофон;
• Відповіді не коментують і не обговорюють

Практична частина

Фрагмент уроку з використанням технології «Мікрофон»

Тиждень :«Мої друзі»

Тема дня: «Яким має бути справжній друг?»

1. Вчитель ставить запитання до класу: - Назвіть свого друга , та лише одним словом охарактеризуйте його.
2. Пояснює правила проведення методу «Мікрофон» (говорити по черзі, відповідати швидко, не коментувати відповіді один одного, відповіді не мають повторюватись).
3. Учні передають по колу мікрофон, швидко висловлюючись по черзі.

Тиждень : «Таємниці космосу»

Тема дня: «Що ховається за хмарами?»

Гра «Мікрофон»

Обговорення побаченого після екскурсії до планетарію. Діти по черзі, передаючи мікрофон, висловлюють свої думки, переживання, нові враження.

Прийом незакінченого речення:

• Мене вразило…
• Я в захваті від…
• Я дізнався про…
• Я відчуваю…
• Мені сподобалося…
• Мені не сподобалося…
• Я засмутився(лася) від….

Висновки

Отже, стратегії розвитку критичного мислення допомагають готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Практичне використання інтерактивних стратегій та технологій з розвитку критичного мислення  забезпечує такі позитивні зміни в учнів:

• підвищується інтерес до навчання;
• виробляється прагнення критично оцінювати інформацію;
• відбуваються позитивні зміни у критичному ставленні до своєї діяльності;
• зникає страх зробити помилку;
• посилюється бажання уважно прислухатися до інших, спільно шукати шляхи вирішення навчальних проблем.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Большакова І.О., Пристінська М.С., Українська мова. Буквар. 1 клас.,– Харків: Вид-во «Ранок» ,2018.
2. Большакова І.О., Пристінська М.С., Я досліджую світ: підруч. інтегр. курсу для 1 кл.,- Харків: Вид-во «Ранок»,  2018.
3. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017
4. Онлайн-курс для вчителів початкової школи [Електронний ресурс]/EducationalEra
5. Юрченко О.М. Інтегровані уроки тематичних тижнів. Лайфаки для Ю83 вчителя НУШ. Я досліджую світ.1 клас. — X.: Вид. група Основа, 2019.