Авторський проєкт "Формування екологічного мислення на уроках природничих дисциплін"

Авторський проєкт

«Формування екологічного мислення на уроках природничих дисциплін»

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………………3

1. Погляди вчених на проблеми екології……………………………………………….4

2. Формування екологічного мислення учнів на уроках біології та хімії……………5

Висновки…………………………………………………………………………………..7

Список використаної літератури ………………………………………………….…..8

Додатки…………………………………………………………………………………..9

Вступ

Сьогодні найстрашнішим словом є «війна», але не менш страшним – «екологічна катастрофа». Перед людством стоїть багато нерозв*язаних проблем, проте екологія та здоров*я залишається однією з найважливіших.

Щодня ми чуємо застереження та заклики: «Схаменіться люди!», «Майбутнє Землі в небезпеці», «Врятуємо наш спільний дім». Проте всі вони так і залишаються лише добрими намірами. Ще не всі усвідомили головного: людство дійсно стоїть на прозі екологічної катастрофи, воно потребує безпечного середовища існування.

1. Погляди вчених на проблеми екології

Кандидат біологічних наук В.О.Межжерін на одному з екологічних семінарів висловив таку думку: «На жаль, більшість людей вважає, що садіння дерев, спорудження очисних споруд і тому подібне є екологією. Ні. Це лише дія, вчинок, факт. Екологічного змісту вони набувають тоді, коли певні знання об*єднують ці дії у систему. Необхідність системи дій пов*язана з тим, що кожна з них окремо додає чи забирає щось в одному місці, а це спричиняє зворотній процес у іншому місці. Тобто кожна дія передбачає протидію. Врешті-решт виникає проблема «великої гойдалки» : коли ми в одному місці перетворюємо пустелю на квітучий сад, а в іншому, навпаки, квітучий сад – на пустелю. Дії, неузгоджені між собою, не приведені до певної системи, не можуть бути збалансовані.

 Зведення екології до окремих дій перетворило її на аматорство. Відтак збереження довкілля перетворилося на прогресуючу хронічну хворобу: «цей мурує, той руйнує». Таке ставлення до природи зрештою стрімко веде людство до самознищення.

 І ліки від цих хвороб такі: треба навчити людей мислити глобально і тільки після цього діяти локально, тобто пов*язати їхнє мислення з тим екологічним мисленням яке втілене в екологічному знанні. Тому екологія – це насамперед мислення, яке втілене в екологічному знанні.

 Відомо, що людина взаємодіє зі світом і з тим, що в ньому існує. Тому потреба змін у людині назріла давно. А змінити людину можна лише тоді, коли відбудеться заміна сучасної культури на культуру екологічну. У формуванні екологічної культури найважливіше місце належить освіті».

2. Формування екологічного мислення учнів на уроках біології та хімії

Школа покликана дати учням основи екологічних знань, сформувати екологічний стиль мислення, навчити правил екологічно доцільної поведінки та здорового способу життя, тобто виховувати екологічну культуру особистості. Бо саме наші учні виростуть, здобудуть професії і будуть працювати на благо своє та на благо держави під девізом: «Задоволення потреб будь-якою ціною». Саме наші учні під час «праці» забудуть, що вони є частинкою природи, і будуть нищити її, перетворювати…

 Якщо добрі почуття не сформовані в дитинстві, їх уже ніколи не виховаєш.

Основною формою отримання знань про природу, її роль у житті людини є урок. Тому формування екологічного мислення продовжуємо на уроках природничих дисциплін. Наприклад, ознайомлюючи дітей з класифікацією органічного світу, ми надаємо їм можливість узагальнити свої знання про царство рослини, його відмінні ознаки, роль у природі та житті людини. З цією метою використовуємо традиційні та інноваційні методи та форми роботи з учнями.

 Учні формулюють висновок про те, що життя на Землі без рослин неможливе. Вони єдине джерело кисню, єдиний фіксатор сонячної енергії. Рослини створили основу для існування всіх інших організмів. Формуємо в дітей дбайливе ставлення до природи тому, що бездумна поведінка людини в природі призводить до скорочення чисельності та зникнення багатьох видів рослин.

 Вивчаючи тваринний світ, переконуємо учнів в тому, що тварини – це важлива складова частина місця існування людини. Поступово учні самі виявляють взаємозв*язки та взаємовпливи між тваринами і навколишнім середовищем  З*ясовують, що існування будь-якої тварини необхідне, щоб не порушувати харчові ланцюги, дізнаються про причини скорочення чисельності видів і зникнення деяких із них. (додаток1)

 У курсі «Біологія людини» показуємо вплив негативних змін навколишнього середовища на людину.

 З перших уроків, коли виникає питання, чому треба вивчати хімію, привертається увага учнів до подвійного характеру хімії, користі та шкоди, які приносять хімічні відкриття.

 Під час вивчення теми «Вода як розчинник» пропонуємо учням зробити висновки про діяльність людини (додаток 2) Учні активно обговорюють питання.

Екологічні ситуації, які пропонуються дітям наближені до ситуацій свого району.

Навчальну діяльність учнів стимулюють дискусії. Вони сприяють виявленню особистого ставлення до проблеми, а також вивченню реальних місцевих екологічних умов.

Висновки

 З метою формування екологічного мислення в учнів необхідно:

• Формування екологічного мислення здійснювати постійно, на кожному уроці та в позаурочний час.
• На уроках, крім традиційних форм і методів, проводити семінари, круглі столи, брейн-ринги, турніри, ділові ігри, екологічні хвилинки, обговорення публікацій на природоохоронну тематику, яких достатньо в соціальних мережах.
• Організовувати ігри в природі, спрямовані на її охорону.
• Для проведення пропагандистської роботи організувати виступи шкільної екологічної агітбригади, готувати, проводити екологічні заходи та висвітлювати свою роботу на різноманітних сайтах.

Список використаної літератури

• Київщинознавство: навч. посіб. / Упоряд. Б.О. Чернов, О.І. Потапенко – К.: Міленіум, 2007. – 310 с.
• Присяжнюк М.С. Біологія людини: Підручник для 9 кл. серед. шк. – К.: Фенікс, 2003. – 320 с.
• Хмиляр І. Формування екологічного мислення учнів. – Хімія. Біологія. 2004. №9. «Шкільний світ».
• Шаламов Р.В. Біологія: Комплексний довідник / Р.В. Шаламов, Ю.В. Дмитрієв, В.І. Подгорний. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – 624 с.