Авторський вірш до Дня рідної мови

                       Тетяна Кирилецька

До Міжнародного дня рідної мови

Скільки гарного довкола!

У полях, садах, стежинах!

Я малюю рідну мову,

Що живе в піснях пташиних.

Недарма ж бо «калинова»,

Різнобарвна, промениста!

Вишиваю рідну мову!

Кожне слово – у намисто.

Граємо за слово рідне,

Всюди спорт допомагає.

Хай на стадіонах світу

Гордий славень наш лунає!

Ми за нашу солов’їну

Чесно станемо до бою.

Прославляймо Україну

Мовою її героїв!

Мова – квітка на долоньці,

А за мить – вогненна зброя.

Ми – творці та охоронці

Мови вічно молодої!

Тебе не придбаєш за гроші,

Хоч дехто бажає задарма.

Ти часто палала на площах

Така тобі випала… карма.

Відмилась від болю і бруду

Та досі зализуєш рани,

Та звичка ще тисне набута

Податись за безцінь «до пана».

А тут ще сусіди – із миром

Благають салютом із «Граду»:

Ми лиш язика тобі вирвем,

Бо любим за інші принади.

Віддайся люб’язно «на таці»,

Бо, зрештою, пізно для втечі,

Отримаєш море овацій…

І тут… Ти розправила плечі!

Тебе не придбаєш задарма,

Не змусиш ходити по плацу.

Ти поки живеш у казармах,

Щоб потім – зайти до палацу.