Азовсталь. Оборона. 24.02.22 - 20.05.22.

АЗОВСТАЛЬОборона . 24 лютого 2022-20 травня 2022.

ПОЧАТОКБитва за Маріуполь(також облога Маріуполя, оборона Маріуполя) почалася після вторгнення Росії в Україну і тривала з 24лютого до 20 травня 2022 року. Загалом оборона міста-героя тривала 86 днів, 82 з яких у повному оточенні. Політики-колаборанти (у тому числі депутати від ОПЗЖ) допомагали загарбникам створити в місті гуманітарну катастрофу. З перших днів навали окупанти прицільним вогнем знищували об'єкти життєзабезпечення міста. Зокрема, комунальні підприємства та техніку, склади з продовольством та медикаментами, вежі мобільних операторів та лінії електропередачі, помпові станції та магістральний водопровід із резервного водосховища. Спалили всі міські автобуси, підготовлені для евакуації населення. Багато цивільних мешканців опинилися в оточенні, без змоги вибратися з міста. Місце зборів надзвичайного штабу міських служб досить швидко дискредитувалося і також зазнавало обстрілів. Протягом 16—20 травня 2022 року оборонці міста вийшли з укриття на «Азовсталі». За словами Президента України Володимира Зеленського, до перемовин щодо виведення українських бійців з «Азовсталі» залучалися лідери Франції, Туреччини, Ізраїлю і Швейцарії, а також Генеральний секретар ООН. Після виведення українських військових, згідно з домовленостями, вони очікуватимуть на обмін. Українська влада назвала цю операцію евакуацією; Росія заявляє, що захисники здалися в полон

Захоплені в полон. Станом на 20 травня 2022 року за повідомленням російського міністерства оборони з території заводу «Азовсталь» було виведено всіх оборонців міста. При чому, за російськими даними, в полон потрапило 2439 бійців «Азову» та інших українських захисників[. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські окупаційні війська в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради здійснили терористичний акт — масове вбивство українських військовополонених. Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували українських захисників, загинуло 53 полонених, понад 130 було поранено. Напередодні 31-ї річниці відновлення Незалежності Україна поінформувала міжнародних партнерів щодо намірів рф вчинити кричущий воєнний злочин — судилище над українськими військовополоненими, захисниками та захисницями Маріуполя. З різким засудженням імовірного судилища виступило і у Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Державний департамент США.

Увечері 21 вересня, після довгих і важких перемовин, Україні вдалося з полону окупантів двісті п'ятнадцять своїх захисників, серед яких відомі командири «Азова», морської піхоти та Нацгвардії, вагітні військовослужбовиці та іноземці. Ворогу віддали Віктора Медведчука та ще 55 російських військових. Загалом в рамках цього обміну було звільнено 215 осіб. Серед них 118 нацгвардійців, з яких 108 — військовослужбовці полку «Азов». Із підрозділів Військово-морських сил звільнено 50 військовослужбовців, з інших підрозділів ЗСУ — 22, з Держприкордонслужби — 9, Нацполіції — 9, підрозділів ТРО — 9, із СБУ — 1 співробітник, Держспецслужби транспорту — 1, Держмитслужби — 1, а також двоє цивільних. Серед перелічених 124 військовослужбовці — офіцерського складу особи, рядового і сержантського — 89. Загальна чисельність захисників із заводу «Азовсталь» — 188, поранених внаслідок теракту в Оленівці — 8. Визволено також 10 іноземців, з них — двоє громадяни США, 5 — Великої Британії, один громадянин Швеції, один громадянин Хорватії і один громадянин Марокко. Під так званим «слідством» перебували 46 осіб .

Страшні події Лютого24 лютого. З 2:00 в місті лунали вибухи.25 лютого. У Маріуполі тривали бойові дії за усіма напрямками[23].27 лютого. Вночі та вранці з Донецька в напрямку Маріуполя рухались танки, 10-ій штурмовій бригаді та 36-ій бригаді морської піхоти за підтримки полку «Азов» вдалось знищити їх. Вдалося взяти 6 полонених[24] Під вечір було знешкоджено ДРГ, яка намагалася атакувати автобуси з людьми.[25] 28 лютого збито російський військовий літак[26]28 лютого. Поблизу Маріуполя загинув заступник командувача 41-ї загальновійськової армії генерал-майор Суховецький Андрій Олександрович, який брав участь у Російсько-грузинській війні, анексії Криму та інтервенції Росії в Сирію. Це перший генерал, чию смерть офіційно визнала російська влада.

БЕРЕЗЕНЬ1 березня Місто перебувало під шквалом ударів російської реактивної артилерії, було поранено 21 людину. Станом на 13:00, Маріуполь лишався однією з найгарячіших точок України. Після 16:00 Маріуполь знаходився під шквалом російської реактивної артилерії. Окупанти завдавали ударів по всіх районах міста, включно з об'єктами критичної та комунальної інфраструктури. За попередніми даними, було виявлено 21 пораненого. Противник здійснив чергову спробу прориву оборони Маріуполя — з боку села Калинового Луганської області висунулось 9 танків та близько роти живої сили ворога. У бій вступив підрозділ «Азову» під керівництвом старшого лейтенанта Віталія Грицаєнка. У результаті вправних дій захисників, бою ворожу колону було повністю розбито.2 березня. Бої навколо Маріуполя тривали, місто залишалося під контролем України. За даними голови Донецької ОДА Павла Кириленка, вороже кільце навколо міста розширилося3 березня. Війська РФ обстріляли ТЦ «Епіцентр», 22-й та 17-й мікрорайони та станцію переливання крові, обстріли тривали цілий день, ситуація у місті лишалася напруженою.4 березня. Обстріли міста російськими окупантами продовжилися, ситуація в місті стала критичною. В місті не було світла, води, опалення, зв'язку та продуктів. Комунальні служби не могли полагодити лінії водо- та електропостачання через постійні російські обстріли. Мер міста Вадим Бойченко пояснив, що станом на вечір, 300 жителів міста було поранено. Внаслідок обстрілу військами Російської Федерації було вбито 18-місячну дитину чоловічої стат

6 березня. Українські військові здійснили контратаку на Маріупольському напрямку; знищено 3 ворожих танки, 4 БМП, 2 «Тигри» і близько 30 окупантів; 2 потрапили в полон.[37]8 березня. Ситуація в місті лишалася критичною, було відсутнє світло, вода, опалення, зв'язок та продукти. Комунальні служби не мали можливості полагодити лінії водо- та електропостачання через обстріли російських окупантів. ЗСУ продовжували захищати місто.9 березня. Наслідки обстрілу лікарні та пологового будинку. Окупанти авіаударом знищили пологовий будинок та лікарню у центрі міста (дитяче і терапевтичне відділення)[39][40].10 березня. В боях морські піхотинці знищили 4 танки і 1 БМП; бійці «Азову» знищили та пошкодили 11 одиниць броньованої техніки.[41]13 березня. Бійці полку «Азов» спостерігають за підбитим ворожим танком. В боях за місто було знищено 4 танки окупантів, 2 БТР та піхоту, в полон взято 12 окупантів[42]. За 24 години щонайменше 22 бомбардування мирного міста. Скинуто вже приблизно 100 авіабомб на Маріуполь[43].

14 березня. Близько 160 цивільних автомобілів змогли виїхати з Маріуполя через Бердянськ і Токмак на Запоріжжя[44][45].15 березня. Під час бою підрозділ «Азову» під керівництвом старшого лейтенанта Віталія Грицаєнка знищив три БТР-8, чотири бронемашини «Тигр», одну бронемашину «Рись» та три десятки російських солдатів.[31]В околицях Маріуполя загинув командувач 150-ї мотострілецької дивізії генерал-майор Мітяєв Олег Юрійович[46][47][48]16 березня. Зруйнований Драматичний театр. Росіяни завдали авіаудар по Маріупольському театру, який використовувався як бомбосховище.  До 18 березня було врятовано близько 130 тих, хто вижив.[49], проте загальна кількість людей які могли знаходитися в підвалі під час могла сягати від 500[50] до 1200 осіб[51]. Також росіяни зруйнували будівлю басейну «Нептун», де перебували цивільні[52].17 березня. За повідомленням територіальної оборони Маріуполя українські військові контролюють лише половину міста, натомість окупанти контролюють 17-23 мікрорайони, Лівобережжя, частину Маріуполя вздовж проспекту Будівельників до магазину «1000 дрібниць»[53]. За попередньою оцінкою, близько 80 % житлового фонду міста зруйновано, з них майже 30 % не підлягає відновленню.

19 березня. У ніч на 19 березня 2022 року група військовослужбовців «Азову», до складу якої входив старший лейтенант Віталій Грицаєнко, здійснила успішний рейд у тил противника. В результаті було виявлено та знищено ворожий командний пункт, підірвано один тиловий склад та один склад з боєприпасами. Також воїни знищили 1 танк, 2 БТР та близько взводу живої сили ворога, переважно офіцерів. Під час цього бою від осколкового ураження загинув Віталій Грицаєнко.[31]Захисники Маріуполя збили російський літак. Маріуполь оточений великими силами ворога, а небо над ним повністю контролюється окупантами, які безперервно бомбардують місто[54].«Російська окупаційна влада здійснює геноцид українського народу! Саме зараз у захоплених ними Мангуші та Мелекіному помирають від голоду тисячі маріупольців, яким вдалося втекти від російських авіабомб. Це злочин проти людяності», — заявив Кириленко[55]. Поблизу Маріуполя загинув заступник командувача Чорноморського флоту РФ з військово-політичної роботи капітан 1 рангу Палій Андрій Миколайович, який приймав участь у Російсько-грузинській війні та інтервенції Росії в Сирію21 березня. Здійснено перший успішний рейс гвинтокрилом до «Азовсталі» та у зворотньому напрямку, до підконтрольної України території. До захисників Маріуполя було доставлено провізію та вивезено до м. Дніпра поранених (згодом стало відомо, що серед них був Микита Надточій)[56].22 березня. В битві за Маріуполь загинув командир 810-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ полковник Шаров Олексій Миколайович[57].

23 березня. Українські військові збили російський літак над Маріуполем[58]. Зокрема, командир полку «Азов» повідомив про те, що в Маріуполі кількість жертв серед цивільного населення збільшується щодня, і зараз становить близько трьох тисяч людей[59].24 березня. В обложеному російськими окупантами місті люди вмирають з голоду. Усі спроби організувати гуманітарну операцію із порятунку мешканців міста блокуються російською стороною. Для окупантів не важливі люди та їх долі, а лише пропагандистська картинка з примусовим вивозом населення на територію Росії[60]. Згідно з повідомленням міської ради, близько 300 людей загинули внаслідок авіаудару по Маріупольському драматичному театру 16 березня. Ці цифри підтверджуються очевидцями, які перебували там[61].25 березня. Бійцями полку «Азов» було знищено в Маріуполі в ніч проти 25 березня п'ять вантажних автомобілів і дві бойові машини десанту ворога. Ще одну БМД окупантів пошкоджено[62].30 березня. В Маріуполі окупанти продовжують вести штурмові дії. Бійці полку «Азов» знищили 3 танки та понад 64 одиниці ворожої піхоти, серед яких спецпідрозділи ГРУ РФ[63].

КВІТЕНЬЗа словами Андрія Білецького, під егідою ГУР Міноборони з кінця березня було 5 успішних спроб доставки гелікоптерами підкріплення, озброєння, ліків та іншого найнеобхіднішого захисникам заблокованого Маріуполя. Зокрема, для посилення оборони міста було переправлено 72 бійці «Азова», а також 5 цивільних медиків. Здійснювалась евакуація поранених[64]. Чимало льотчиків загинуло. Згодом двох із них за цю військову операцію було удостоєно званням «Героя України». Це підполковник Олександр Шемет та капітан Олександр Ляшенко, які на початку квітня здійснили перевезення боєприпасів, висадку розвідувальної групи та евакуацію поранених за маршрутом Маріуполь — Дніпро.[65]

7 квітня. Андрій Білецький повідомив про загибель бійця Адамса в боях за місто[67]. За даними міськради Маріуполя, зруйновано 90 % інфраструктури: 2340 житлових будинків, 61.200 приватних будинків, 7 лікарень, 4 поліклініки, 57 шкіл, 7 вищих навчальних закладів, 70 дитячих садків, 3 пологові будинки[68]. Уповноважена ВРУ з прав людини Людмила Денісова заявила, що у захопленій частині Маріуполя росіяни почали примусову мобілізацію чоловіків[69].11 квітня. Станом на цей день, росіяни депортували 33 тис. місцевих жителів з міста. Їх вивезли до Росії та тимчасово окупованих територій Донецької області[70]. Росіяни захопили у полон моряків ліберійського вантажного судна[71]. Бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з блокадного Маріуполя у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Частина з них загинула, частина потрапили в оточення та в полон.[72] Згодом офіцер розвідки управління полку «Азов» Ілля Самойленко піддав такі дії нищівній критиці, назвавши їх втечею. За словами Дениса Прокопенка, дії командира 36-ї бригади морської піхоти призвели до втрати оборони на заводі «Ілліча»; якби Баранюк не вирішив піти на прорив, українські військові могли б ще довго тримати оборону на правому березі Маріуполя.[73]. Вночі з території заводу «Азовмаш» здійснила прорив група танкового батальйону 17 ОТБр під керівництвом Олега Грудзевича. На двох танках та бронетранспортері із оточення вийшло 16 воїнів (14 бійців з 17 ОТБр та 2 морпіхи), які через 10 днів дістались позицій ЗСУ.[74]Полк «Азов» повідомив про хімічну атаку в районі заводу «Азовсталь», ввечері з російського БПЛА було розпилено отруйну речовину невідомого походження. Троє захисників із підрозділу отримали ознаки хімічного отруєння[75][76]. Міністерство оборони України припускає, що росіяни могли використати фосфорні бомби[77]

12 квітня. Підрозділ 36-ї бригади морської піхоти вийшов з оточення ворога та з'єднався з полком «Азов»[78]. Блінкен заявив, що США поки не можуть підтвердити застосування Росією хімічної зброї[79]. У місті росіяни захопили в полон екіпаж судна «Blue Star-1» під прапором Ліберії. На борту перебували 18 українських моряків[80]. За даними очільника Донецької ОВА Павла Кириленка, в оточеному Маріуполі через дії російських окупантів загинуло до 22 тис. людей[81].21 квітня. В тимчасово окупованому російськими військовими селі Мангуш за 20 км до Маріуполя на супутникових знімках було виявлено братську могилу довжиною щонайменше 300 м[82]. Путін наказав своїм військам скасувати штурм Азовсталі[83], та незважаючи на це, бомбардування заводу продовжилися, йшли бої в районі трамвайного депо, яке знаходиться на значній відстані від комбінату[84].

ТРАВЕНЬ3 травня. Початок штурму заводу «Азовсталь». Перед штурмом російська авіація бомбила комбінат[86].4 травня. Командир полку «Азов» Прокопенко повідомив, що російським військовим вдалося прорватися на територію «Азовсталі».{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Слава Україні!Маріупольський гарнізон вже 70-й день сам на сам протистоїть переважаючим силам противника. З 25 квітня ми тримаємо кругову оборону на заводі «Азовсталь». Вже другий день як противник прорвався на територію заводу. Йдуть важкі кровопролитні бої. Я пишаюся своїми солдатами, які прикладають надлюдські зусилля, щоб стримувати натиск противника! Я дякую всьому світу за колосальну підтрику гарнізону Маріуполь! Наші солдати на це заслуговують. Ситуація вкрай складна, але не дивлячись ні на що, ми продовжуємо виконувати наказ тримати оборону!— Денис Прокопенко, 4 травня 2022, [87]

ТРАВЕНЬ8 травня. Заступник командиру полку «Азов» Святослав Паламар та офіцер управління розвідки Ілля Самойленко дали брифінг з заводу «Азовсталь» про поточну військову операцію, деякі результати військових дій в Маріуполі та можливі перспективи захисників.[88].11 травня. Стало відомо, що коли російські терористи проводили «фільтрацію» людей із окупованого Маріуполя, то всіх родичів військових ЗСУ, колишніх правоохоронців, активістів, журналістів та «підозрілих» людей вони вивозили до колишньої виправної колонії № 52 у с. Оленівка або до тюрми «Ізоляція» в Донецьку[89].13 травня. Російська пропаганда поширила фото застосування 2 С4 «Тюльпан» з керованою міною з напівактивною голівкою самонаведення за відбитим лазерним променем «Смельчак» проти захисників Маріуполя які тримали оборону на заводі «Азовсталь»[90].15 травня. Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко поширив відео та повідомив про обстріли окупантами території заводу «Азовсталь» запалювальними снарядами 9 М22 С установки БМ-21 «Град».

ТРАВЕНЬ16 травня. Вищим військовим командуванням України було віддано наказ командирам підрозділів, які перебувають на «Азовсталі», зберегти життя особового складу. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.[92]Російське Міноборони повідомило про досягнення домовленості про вивезення поранених українських військових із заблокованого комбінату «Азовсталь» у Маріуполі на окуповану територію. Цього дня ввечері розпочалась евакуація — автобусами було вивезено 264 українських бійці на територію Донецької області, контрольовану російськими військами. Серед них 53 тяжкопоранені військовослужбовці доправлені до медичного закладу в Новоазовську, ще 211 захисників через гуманітарний коридор були евакуйовані до Оленівки.[93][94][95]Командир полку «Азов» Денис Прокопенко звернувся до українців:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Все повинно піддаватися сумніву. Кожне прийняте рішення, кожен план, кожна операція. Критичне мислення завжди породжувало сумніви в моїй голові, сумніви у правильності прийнятого рішення. Це ніколи не виходило за межі розумного, і не заважало завжди наполягати на своїй точці зору. В управлінні підрозділами завжди є ризик; на війні немає повністю безпечних планів та операцій, ти завжди ризикуєш. Головне — усвідомити, чи прораховані всі ризики, чи пропрацьований план "Б", чи віддався ти повністю цьому плану, який повинен поєднувати в собі виконання поставленої задачі та максимальне збереження життя та здоров'я особового складу. Можливо, саме тому війна — це мистецтво, а не наука: коли ти виконав поставлену задачу та зберіг максимальну кількість особового складу. Це і є вища планка управління військами. Тим більше, коли твоє рішення затверджене вищим військовим керівництвом. Слава Україні!— Денис Прокопенко, 16 травня 2022, [96]

ТРАВЕНЬ18 травня. З Азовсталі, за повідомленням Міноборони РФ, вийшли ще 771 український боєць[99].19 травня. Евакуацію українських військовослужбовців було продовжено.20 травня. За повідомленням російських ЗМІ, із «Азовсталі» вийшли 531 захисник. Серед останніх — командир «Азова» Денис Прокопенко (Редіс), його заступник Святослав Паламар (Калина) та майор морпіхів Сергій Волинський (Волина).[100][22]За повідомленням російського міністерства оборони з території заводу «Азовсталь» було виведено всіх оборонців міста. При чому, за російськими даними, в полон потрапило 2439 бійців «Азову» та інших українських захисників[101]. Однак, є причини вважати названу кількість полонених завищеною[102].

ЧЕРВЕНЬЧервень. Тимчасова окупаційна влада почала виплати пенсій жителям окупованих територій рублями, у перерахунку на гривню люди мали отримати 2,6 тис. грн[103]. Наприкінці червня окупанти почали будівництво військової бази, натомість говорячи місцевим жителям, що це житло для них[104]. Боротьба з колаборантами на різних рівнях триває. Правоохоронці повідомили про підозру двом працівницям Маріупольського державного університету. Вони допомогли окупантам захопити навчальний заклад та впроваджують стандарти освіти держави-агресора