Презентація. " 1944 рік. Депортація кримських татар".

Депорта́ція кри́мських тата́р — примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР, проведене НКВС 18 травня 1944 року. Причини звинувачення в співпраці татар з Третім Рейхом страх місцевого населення перед татарами складність облаштування татар на їх історичній батьківщині. Початок - 18 травня 1944 р. Завершення - 20 травня 1944 р.

Причинизвинувачення в співпраці татар з Третім Рейхом складність облаштування татар на їхній історичній батьківщині страх місцевого населення перед татарами

Весна буяла. Природа ігнорувала війну, яскрава зелень радувала очі, а напоєне пахощами квітів повітря вмикало інстинктивне бажання жити. У цей час – вранці 18 травня 1944 року – у домівки кримських татар прийшли люди зі зброєю. Понад 32 тисячі бійців військ НКВС обходили усі помешкання кримських татар і оголошували ультиматум: у найкоротший час взяти все необхідне, дітей і немічних старих, повантажитися на вантажівки і під конвоєм їхати до залізничних станцій.

Тих, хто чинив опір, за свідченнями очевидців, розстрілювали на місці. Нажаханих людей на залізниці «під зав’язку набивали» у товарні вагони. До четвертої години 20 травня 1944 року кримських татар у Криму не стало.

Спогади очевидців

Однак офіційна причина депортації татар, зазначена сталіською владою (співпраця із німцями ) - це був лише привід. Багато кримських татар воювали в лавах Радянської Червоної Армї. Зокрема, Амет-Хан Султан, відомий льотчик, який став двічі Героем СРСР.

Плакат ,що закликає населення йти на війну СС. Крим. Боєць однієї з частин кримсько-татарської армії. Крим. Літо 1942

1942 р. Кримські татари на допоміжних військах вермахту. Німецький унтер-офіцер веде кримських татар

Значна кількість переселенців, виснажених в роки німецької окупації, загинула в місцях висилки від голоду і хвороб у 1944-45 роках. Після депортації кримських татар було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака) населенні пункти, які мали кримськотатарське походження Наслідки. Наслідкиза оцінками кримсько-татарських активістівза оцінками різних джерел радянської влади. Людські втрати 15-25%від всього населення до 46% населення

Понад 2/3 із виселених кримських татар були спрямовані в Узбецьку РСР. Географія розселення виглядала наступним чином: Ташкентська - 56 тис. 641, Самаркандська - 31 тис. 604, Андижанська - 19 тис. 773, Ферганська - 16 тис., Наманганська - 13 тис. 431, Кашкадарська - 10тис., Бухарська - 4 тис. осіб . Висилали у Казахстан.

Значну частину кримських татар «передали для трудового використання» на шахтах, заводах та будовах. Більшість з них не мали елементарних умов для життя i праці, багато людей хворіли (від 10 % до 40 %). Станом на 1948 р. у промисловості та сільському господарстві працювало 74 тис. 97 спецпоселенців із кримськотатарського народу.

Повернення додому. У спецпоселеннях і без права повернутися до Криму татари перебували протягом другої половини 50-х, поки не настала доба хрущовської десталінізації. Щоправда, тоді уряд тільки пом'якшив умови життя, але звинувачення в державній зраді все одно залишилося. Татари в 50-ті і 60-ті активно боролися за своє повернення, зокрема за допомогою демонстрацій. Деякі з них було розігнано силою. Проте зусилля не минули дарма, і поступово татарам удалося розширити свої права. При цьому заборона на повернення до Криму все ж діяла - до самого 1989 року.

Пам'ятний символ депортації кримських татар

Фотографії з мітингів 2009, 2010

У 2012 РОЦІ ПРИ ФІНАНСОВІЙ ПІДТРИМЦІ ТЕЛЕКАНАЛУ АTR БУЛО ЗНЯТО ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ «ХАЙТАРМА», СЦЕНАРІЙ ЯКОГО ЗАСНОВАНИЙ НА ПОДІЯХ ДЕПОРТАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Монумент в Судаку(Крим)

Пам'ятний знак у Севастополі

Пам'ятник знак жертвам депортації у Міжводному (до 1944 Ярилгач)