Б. Хмельницький: політик, дипломат, полководець

Урок-дискусія

(Історія України)

 

Тема. Б. Хмельницький: політик, дипломат, полководець.

 

Мета: сформувати знання про Б. Хмельницького як державного діяча; розвивати вміння самостійно набувати знання; виховувати інтерес до історичного минулого.

 

Тип уроку: формування знань і вмінь за допомогою нових форм і методів навчання.

 

Обладнання: підручник Швидько Г. К. «Історія України» 8 клас; відеозапис фільму «Вогнем і мечем»; роздавальний матеріал: надруковані на аркушах сенкани, документ «З дослідження польського історика про Б. Хмельницького», портрет Б. Хмельницького; заготовки для роботи біля дошки.

 

Очікувані результати: На основі вивчення теми учні зможуть характеризувати діяльність історичної особи; пояснювати особливості діяльності Б. Хмельницького як політика, дипломата, полководця; висловлювати власну думку стосовно діяльності Б. Хмельницького.

 

Хід уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності

 

Слово вчителя: Чи дивились ви хоч раз телепередачу «Перший мільйон»? Я хочу розповісти вам про один випадок в цій грі, якось одна з учасниць мала змогу виграти 250 000 гривень, але їй завадили... 5 гривень, точніше незнання такої важливої сторінки з історії України, як життя та діяльність Б. Хмельницького. Діяльності саме цієї видатної людини і присвячена тема сьогоднішнього уроку. А до «Першого мільйона» та 5 гривень ми повернемося наприкінці уроку.

Далі вчитель пропонує учням висловитись з приводу їх очікувань від уроку. Разом з учнями він формулює завдання уроку:

• розглянути діяльність Б. Хмельницького як політика, дипломата, полководця, визначити його роль в історії України;
• дати оцінку діяльності Б. Хмельницького.

 

II. «Вирішення проблеми». Практична робота.

Шляхом жеребкування клас поділяється на 8 груп (кожен витягує кольоровий листочок)

 

Слово вчителя: Перш ніж приступити до безпосереднього розгляду діяльності Б. Хмельницького, допоможіть мені вирішити проблему. Учні нашої школи склали вісім сенканів, однак комп’ютерний вірус наробив у них декілька помилок. Давайте разом виправимо їх.

Групам пропоную ознайомитись з темами сенканів (Додаток) і вибрати один із восьми запропонованих. Виправте помилки і подумайте, чи пов’язаний ваш сенкан із темою уроку.

У результаті роботи учні роблять висновок, що історію національно-визвольної війни 1648-1657 рр. не можна собі уявити без Б. Хмельницького.

 

III. Усвідомлення змісту.

 

Учитель пропонує учням розглянути окремо діяльність Б. Хмельницького як політика, як дипломата, як полководця і в тій послідовності, яку запропонують учні.

 

Б. Хмельницький як полководець.

 

Перша підтема розглядається за допомогою методи «Мозковий штурм».

Учні отримують картки, в яких зазначено роки битв та їх назви. Завдання групам співвіднести між собою дати та назви битв національно-визвольної війни та наклеїти отриманий результат на картон.

Далі вчитель просить називати битви у хронологічній послідовності, закріплюючи в цей час заготовлені таблички з назвами битв на дошці. Учитель пропонує учням назвати риси характеру, які продемонстрував Б. Хмельницький під час цих битв, і зупиняється на такій рисі характеру, як військова хитрість.

На підтвердження цієї якості демонструється уривок із фільму «Вогнем і мечем», у якому показано хід Жовтоводської битви. Учні роблять висновок, що перемогу козаки здобули і за рахунок військової хитрості полководця Богдана.

 

Слово вчителя: Зараз ми розглядаємо військові події XVII ст. А яка війна закінчилась на території нашої країни 60 років тому? Під час цієї Великої Вітчизняної війни генералів, які відзначились, нагороджували орденами російських полководців О. Суворова, М. Кутузова і. гетьмана Б. Хмельницького. Про що це свідчить?

Учні роблять висновок про визначний військовий талант Б. Хмельницького.

 

 

Дослідницько-пошукова робота за першоджерелом.

 

 

Б. Хмельницький — політик.

 

Після того-як, учитель з учнями визначили зміст поняття «політик», учням пропонується робота з уривками історичних документів за планом:

 

1. Хто автор уривку?
2. Ставлення автора до Б. Хмельницького.
3. Головна заслуга гетьмана з погляду польського історика.
4. Чи згодні ви з автором щодо оцінки ним переконань великого полководця?

 

 

Документ 1.   Із записів польського історика Людвіка Кубаля

 

«Чужоземці порівнювали Хмельницького з Кромвелем, порівняння мимоволі спадало на думку особливо в роках, коли ці дві особи звертали на себе велику увагу Заходу і Сходу Європи. Однак Хмельницький мав зрізних причин важче завдання; Кордони його країни були відкриті зусібіч. Він не мав у своєму розпорядженні, як Кромвель, вишколеної інтелігенції й можливостей старої та сильної держави; війна, фінанси, народне господарство, адміністрація, відносини з іншими країнами — все треба було створити, все лежало на його плечах, мусив підбирати й навчати людей, особисто перейматися щонайменшою зі справ. І коли військо його не вмирало від голоду, коли мав він зброю, гармати, амуніцію, добрих розвідників і вмілих агентів, коли йому вистачало гро­шей, то це була його особиста заслуга, за що йому можна було позаздри­ти... Була це людина, з будь-якого погляду, надзвичайних вимірів... Можна про нього сказати, що він народився справжнім правителем; умів ховати свої наміри, коли це було необхідно, але у вирішальний момент був непохитним, спираючись на могутню волю і залізну руку...»

 

Документ 2.   Зі Свідчень молдавського воєводи Лупула (жовтень 1652 р.)

 

«Задум Хмельницького — панувати абсолютно і незалежно, не під­лягаючи ніякому монархові, і володіти всією землею, яка починається від Дністра і йде до Дніпра і далі, до московського кордону. А якщо Річ Посполита дуже його притиснула б, хоче податися під протекцію моск-витина, що є тієї самої релігії».

 

Документ 3.   Напис на портреті Б, Хмельницького, що був виставлений над його похованням

 

Сей образь начертань козацького Героя,

Подібно Грекамь тімь, оть коихь пала Троя!

Помпей і Цесарь, что бьіли у Римі,

У Руссовь значиль то Хмельницькій ділами своїми:

«Польшуонь низложил Козацкими полками,

Татарь і Турковь устрашиль тіми же войсками;

Наказавь варварство, преськь віроломство,

Вічно не забудеть того Польськеє потомство.

Унію онь опровергь, благочестие возставиль,

Ревность вь томь свою вь роді й родії, прославиль;

Непобідимь во браніхь, благой восприяль конець:

Из сьша в отечестві достойнійший ему явился отець!»

 

Висновок: У результаті  опрацювання цих питань учні роблять висновок, що  Богдан Хмельницький належить до найвизначніших постатей в українській історії. Він підняв український народ на боротьбу проти польсько-шляхетського гніту і став будівничим Української козацької держави. Завдяки його енергії і політичному генію, а також титанічним зусиллям українського народу козацька Україна виборола собі місце серед європейських держав. Смерть великого гетьмана стала непоправною втратою для українського народу.

 

Б. Хмельницький як дипломат.

 

Учитель пропонує учням висловити свою думку з приводу значення поняття «дипломат».

 

Слово вчителя: Пропоную групам роботу з підручником (с. 153-158), попередньо обравши для розгляду матеріал про одну із країн (групи отримують таблички з назвами визначених країн). Далі пропоную закріпити табличку з назвою країни на дошці і стисло прокоментувати взаємовідносини України з цією державою. Групи обговорюють роль Б. Хмельницького як дипломата.

Наприкінці роботи у групах учні роблять висновок про те, що Б. Хмельницький як дипломат домігся повної ізоляції Речі Посполитої:

1. Українсько – кримські відносини.
2. Оттоманська Порта.
3. Молдавія.
4. Валахія і Трансильванія.
5. Швеція.
6. Венеція та Австрія.
7. Англія.
8. Москва.

 

Рефлексія.

Учитель пропонує учням зробити загальний підсумок діяльності Б. Хмельницького за допомогою методичного прийому «Сенкан». Учні складають сенкани за ключовим словом «Б. Хмельницький». Бажаючі зачитують свої сенкани.

 

 

Вправа «Кільце».

 

Наприкінці уроку вчитель повертається до питання про «Перший мільйон», яке було порушено на початку уроку.

 

Слово вчителя: Отже, яке завдання отримала учасниця цієї гри? Вона мала відповісти на питання: «Де розташована церква, яку зображено на п’ятигривневій банкноті?»

— А чи зможете ви дати відповідь? Учні дають правильну відповідь: «На хуторі Суботів, який належав Б. Хмельницькому».

 

IV. Підбиття підсумків уроку.

 

V. Домашнє завдання:

1. с. 114-166 (до 6 балів);
2. запитання 1,2 на с. 191 (до 9 балів);
3. твір-есе «Заповіт Б.Хмельницького» (до 12 балів).

 

 

Додаток

 

Сенкан №1 Переяславська Рада. Суперечлива, але необхідна. Домовлялись, вирішили» присягнули. Козацька держава зникла. Договір з Польщею.	Сенкан №2 Кримський хан. Підступний та надійний. Допомагав, зраджував, грабував. Надійний союзник у визвольній війні. Васал Московії.
Сенкан №3 Ян Казимир. Ворожий та ненависний. Володарював, воював, майже програв. Очолив Молдавію у важкі для неї часи. Король.	Сенкан №4 Запорізька Січ. Войовнича та непримиренна. Організує, об’єднує, спрямовує. З неї розпочалась національно-визвольна війна. Колиска селянської слави.
Сенкан №5 Берестечко. Прославлене, трагічне. Бились, тримались, перемогли. Героїчна сторінка козацької слави. Битва.	Сенкан №6 Жовтоводська битва. Нерішуча, але переможна. Розпочали, перехитрили, перемогли. Вирішальна битва у визвольній війні. Перемога.
Сенкан №7 Зборівський мир. Вимушений та справедливий. Домовлялись, раділи, підписали. Умови миру задовольняли Хмельницького. Договір.	Сенкан №8 Іван Богун. Талановитий та сміливий. Керував, захищав, рятував. Видатний діяч XVI століття. Гетьман.