ПОГОДЖЕНО                                                                                                                   на засіданні МО                                                                                                                                « » серпня 2023р. протокол №

ЗАТВЕРДЖЕНО                                                                                                                 Заступник директора  _______________ Шпичка М.В.              

№ з/п

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Дата

Д/З

Ключові компетентності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

8-А

8-Б

Вступ. Ранній Новий час в історії України.

Знаю:

• дати укладення Радомської конституції «Nihil novi» («нічого нового»), битви поблизу міста Орша, Литовських статутів, акта Варшавської конфедерації, «Генріхових артикулів», створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення прав православної церкви та ієрархії Київської митрополії православної церкви, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу», заснування Київської (Києво-Могилянської) колегії;
• територіальний поділ України на початок XVІ ст., судово-адміністративні зміни у Великому князівстві Литовському внаслідок реформ 1564–1566 років, адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії.

Розумію:

• Поняття «вертеп», «гравюра», «колегія», «полемічна література», «рента», «сеймики», «слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок», «церковні братства».
• Значення Люблінської унії для русько-українського суспільства; особливості організації державної влади у Речі Посполитій;
• Основні риси політичної культури Речі Посполитої;
•  місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи;
• Особливості магдебурзького права на українських землях.
• Берестейську унію як спробу православних ієрархів реформувати православну церкву в контексті європейських культурно-релігійних процесів;
• Значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України.

Умію:

•       розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та релігійного життя на теренах України;
•       показати на карті територіальний поділ України на початок XVІ ст., зміни внаслідок судово-адміністративних реформ 1564–1566 років у Великому князівстві Литовському та результати Люблінської унії;
•       пояснити особливості складання уявлень про Русь як окремийрегіон Речі Посполитої;
•       знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою руської окремішності;
•       схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
•       розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств як елементів широкого самоврядування;
•       визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії;
•       оцінити значення: 1) релігійної полеміки між православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) заснування Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії;
•       обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема таких, як Костянтин Іванович Острозький, Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Адам Кисіль, Іпатій Потій , Йосип Велямин Рутський, Мелетій Смотрицький, Петро Могила;
•       розпізнавати та характеризувати пам’ятки архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах сучасної України.

Вступ: особливості розвитку українських земель в Ранній Новий час.

§1

Хронологічна компетентність: мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства.

Розділ 1. Українські землі в XVI – першій половині XVII ст.

Українські землі у складі Польщі, Литви та інших держав в п/п XVI ст.

§2

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

Люблінська унія. Передумови та хід переговорів. Литовський та Польський проекти унії.

§3 С.15 – 17.

Наслідки Люблінської унії. Структура влади в Речі Посполитій.

§3 С.17 - 20.

Соціальна структура суспільства в Україні в XVI ст. Литовські статути.

§4

Криза православної церкви. Реформація та Контрреформація в Україні. Церковні братства.

§5-6

Причини, хід та наслідки Берестейської унії 1596 р.

§7

Боротьба за відновлення ієрархії православної церкви. Діяльність Петра Могили.

§8

Розвиток культури в ХVІ — першій половині ХVІІ ст. Створення Києво-Могилянського колегіуму та Острозької академії.

§9-10

Практична робота №1. Повсякденне життя представників різних станів населення українського суспільства.

§11-12.

Практична робота №2. Світогляд та вірування різних станів українського суспільства.

§11-12.

Урок узагальнення до розділу 1 «Українські землі в XVI – першій половині XVII ст.»

Тематичний контроль.

Повторити §1-12

Розділ 2. Становлення українського козацтва в XVI – першій половині XVII ст.

Знаю:

• дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, термін чинності «Ординації Війська Запорозького…»;
• напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.;
• факти про участь козаків у вій нах Речі Посполитої.

Розумію:

• поняття «Великий кордон», «Великий Луг», «гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш», «козак», «козацька рада», «козацькі клейноди», «кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво», «покозачення», «політична культура», «полк», «реєстрове козацтво», «річкові пороги», «сотня», «уходництво»;
• передумови і перетворення козацтва в окремий соціальний стан;
• затвердження створення урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
• становлення козацького стану як вихідців із різних соціальних груп із різною політичною культурою, цінностями та життєвими стратегіями;
• причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права;
• особливості залученості козаків до релігій них процесів у Речі Посполитій;
• роль вихідців із шляхетського середовища як носіїв річпосполитської політичної культури в боротьбі за станові козацькі права.

• Умію:
•        розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
•       показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану;
•       схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
•       описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом;
•       визначати причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей;
•       активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської, Переяславської угод, «Ординації Війська Запорозького…»;
•       обґрунтувати свої судження про Дмитра Вишневецького, Петра Конашевича-Сагайдачного.
•  

Поява запорозького козацтва та Січі. Дмитро Вишневецький (Байда).

§13

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

Реєстрове козацтво. Повстання К,Косинського та С.Наливайко.

§14

Козацькі походи першої чверті XVII ст. Діяльність П.Сагайдачного. Хотинська війна.

§15

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст.

§16

Практична робота №3. Устрій та організація Запорозької Січі.

§17-18

Практична робота №4. Побут та військова майстерність українського козацтва.

§17-18

Урок узагальнення до розділу 2 «Становлення українського козацтва в XVI – першій половині XVII ст.»

Тематичний контроль.

Повторити §13-18

Розділ 3. Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

Знаю:

• хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;
• дати укладення Зборівської угоди, «Березневих статей»;
• місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави.

Розумію:

• поняття «Військо Запорозьке / Гетьманщина», «Військо Низове Запорозьке / Запорозька Січ», «козацька держава», «козацька революція»; різницю між поняттями «Військо Запорозьке / Гетьманщина» та «Військо Запорозьке Низове / Запорозька Січ»;
• сутність козацької революції, що зумовила створення української козацької держави;
• революцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу;

Умію:

• розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, Передумови і причини козацької революції. Козацько-кримський союз. Події 1648 р. Події 1649 р. Зміна характеру повстання. Зборівський договір. Події 1650–1651 рр. Берестецька битва. Білоцерківський договір. Батозька битва. Жванецька облога. Зовнішня політика: у пошуку союзників (Московське царство, Османська імперія, Молдавське князівство, Шведське королівство). Українсько-московський договір 1654 р.;
• показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв;
• простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України;
• розповісти про перебіг козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;
• зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
• визначити передумови, причини та наслідки козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;
• проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії в боротьбі за державність;
• обґрунтувати свої судження про військово-політичну діяльність таких історичних діячів, як Богдан Хмельницький, Іван Богун.

Передумови національно-визвольної війни. Персоналія Б.Хмельницького.

§19

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

Події 1648 – 1649 рр. Зборівський договір.

§20 - 21

Події 1650 – 1651 рр. Білоцерківський договір.

§22

Молдавські походи. Битва під Батогом.

§23

Утворення козацької держави Військо Запорозьке(Гетьманщини). Політичний та адміністративний устрій.

§24

Зовнішня політика Війська Запорозького (Гетьманщини).

§25

Переяславська рада та Березневі статті. Союз з Московською державою.

§26

Події 1654 – 1657 рр. Віленське перемир’я.

§27

Практична робота №5. Персоналії національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр.

§28 - 29

Практична робота №6. Події національно-визвольної війни в історичних джерелах.

§28 - 29

Урок узагальнення до розділу 3 «Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького»

Тематичний контроль.

Повторити §19-29

Контрольне оцінювання за І семестр: «Українські землі в XVI – першій половині XVII ст.».

Повторити §1-29

Розділ 4. Українські землі в другій половині XVII – початку XVIIІ ст.

Знаю:

• дати укладення Гадяцької угоди, Андрусівського перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного конгресу, проведення «Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів;

Розумію:

• поняття «наказний гетьман», «Руїна», «суверенітет»;
• різницю між поняттями «Військо Запорозьке / Гетьманщина» та «Військо Запорозьке Низове / Запорозька Січ»;
• Гадяцьку угоду як спадкоємність козацько-шляхетського проєкту Русі – «третього» складника Речі Посполитої;
• «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних проєктів розвитку козацької України.

Умію:

• Дати визначення та пояснити явища: Гадяцька угода. Московсько-українська війна, Конотопська битва. Передумови, причини і перебіг «Руїни». Внутрішня боротьба за владу та впливи. Розкол козацької держави. Посягання Московського царства на її суверенітет. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Козацька Україна в системі міжнародних відносин, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;

відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни»;

• показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв;
• простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України;
• проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії в боротьбі за державність;
• обґрунтувати свої судження про військово-політичну діяльність таких історичних діячів Іван Виговський, Іван Самойлович, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький.

Діяльність І.Виговського. Гадяцька угода. Конотопська битва.

§30

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

Юрій Хмельницький. Розкол козацької держави.

§31

Поділ Гетьманщини. Андрусівська угода.

§32

Спроби об’єднання Гетьманщини Петром Дорошенко. Дем’ян Многогрішний.

§33

Гетьманування І.Самойловича. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

§34

Правобережне козацтво в останній чверті XVII ст. Заселення Слобідської України.

§35-36

Козацька держава за правління І.Мазепи. Україна в Північній війні.

§37

«Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького». Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

§38

Розвиток церкви та культури в другій половині XVII – початку XVIIІ ст.

§39

Практична робота №7. «Руїна», як криза української державності.

§40-41

Урок узагальнення до розділу 4 «Українські землі в другій половині XVII – початку XVIIІ ст.»

Тематичний контроль.

Повторити §30-41

Розділ 5. Українські землі у 20-90 х рр. ХVІІІ ст.

Україна і ранньомодерні імперії.

Знаю:

• основні віхи боротьби за збереження української державності;
• хронологічні межі існування Чортомлицької, Кам’янської, Олешківської, Нової (Підпільненської) Січей;
• періоди розгортання опришківського й гайдамацького рухів;
• дати остаточної ліквідації гетьманства і козацького устрою, поділів Речі Посполитої;
• землі України, що потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
• показати на карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої;
•  райони розгортання опришківського та гайдамацького рухів;
• встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії;
• опришківського та гайдамацького рухів;
• схарактеризувати політику Російської імперії щодо Речі Посполитої; Російської імперії та Австрійської держави щодо українських земель і українців;
• обґрунтувати свої судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.;
• упізнавати та характеризувати пам’ятки української культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

Розумію:

• поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ», «Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська) Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика» / «Бендерська конституція»), «паланка»;
• нові геополітичні реалії XVIII ст.;
• основні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави;
•  наслідки втручання російського уряду в управління Гетьманщиною за Першої і Другої малоросійських колегій та «Правління гетьманського уряду»;
•       особливості: 1) втягнення Гетьманщини в події Північної війни та міжнародних відносин початку – середини XVIII ст.; 2) становища Кримського ханства і наслідки втрати його державності;
•       колонізацію Росією Півдня України як знищення, привласнення, використання вже наявних на тих землях козацької, кримськотатарської, османської інфраструктури, господарства, здобутків;
•       передумови та причини поділів Речі Посполитої;
•       внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в розвиток освіти;
•       особливості розвитку культури періоду «козацького бароко».

Посилення колоніального тиску на українські землі з боку Російської імперії. І.Скоропадський та П.Полуботок.

§42

Хронологічна компетентність: мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства.

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

Відродження гетьманства за Данила Апостола. Правління гетьманського уряду. Нова Січ.

§43

Ліквідація гетьманства та Кримського ханства.

§44

Правобережна та Західна Україна у 20-90 х рр. ХVІІІ ст. Гайдамаки. Коліївщина. Рух опришків.

§45

Поділи Речі Посполитої. Входження Західноукраїнських земель до складу Австрійської держави.

§46-47

Розвиток культури на українських землях у 20-90 х рр. ХVІІІ ст.

§48

Практична робота №8. Кримський ханат у ХVІ-ХVІІІ ст. Державний устрій, військова організація.

§49-50

Урок узагальнення до розділу 4 «Українські землі у 20-90 х рр. ХVІІІ ст. Україна і ранньомодерні імперії».

Тематичний контроль.

Повторити §42-50

Контрольне оцінювання за ІІ семестр: «Українські землі в другій половині XVIІ – кінці XVIIІ ст.».

Повторити §30-50

Підведення підсумків. Узагальнення курсу.

Історія України в контексті історії Раннього Нового часу. Україна, як частина Європейської цивілізації.

§51-52