Б М Мозолевський "Скіфський степ"

Мої земляки-поети . Борис Миколайович Мозолевський «Скіфський степ» ТЕМА:

З’ЯСУЄМО ГОТОВНІСТЬ ДО УРОКУ. МОЖЛИВІСТЬ І БАЖАННЯ ПРАЦЮВАТИ.

"І в незатишному сім світі Тим на землі щасливий я, Що в золотому верховітті Зоря лишилася й моя." Борис Мозолевський

  " У нас є поети-політики, поети-художники… Поет-археолог наразі один – БОРИС МОЗОЛЕВСЬКИЙ. Його вірші пахнуть космічно-степовим вітром, кураєм і полином.  Його доля унікальна. Його поезія глибока, як небо України. Ігор Павлюк "                                                              Ігор Павлюк, письменник  Його вірші пахнуть космічно-степовим вітром. "

ЗНАЙОМИМОСЯ З ПОСТАТТЮ Б. МОЗОЛЕВСЬКОГО Дитинство та молоді роки життя Борис Мозолевський народився 4 лютого 1936 року за 80 кілометрів від Миколаєва. У селі Миколаївка. Це Веселинівський район. Його батько загинув у Німеччині. Загинув на фронті. Тоді, коли Борис був ще зовсім маленький. Тож хлопчик ріс без батька. І завжди старався допомагати матері виконувати важку роботу по господарству. Майбутній археолог навчався у семирічній школі у рідному селі. А потім потрапив до Одеської спеціальної школи Військово-повітряних сил СРСР. На той час Борисові було вже 15 років. А після того, як її розформували, навчався у військово-морському авіаційному училищі в Єйську. Тут він здобував освіту разом із майбутніми космонавтами СРСР Шоніним і Добровольським. Вони дружили. А через скорочення радянської армії, у 1956-му році Мозолевський був достроково демобілізований.  Після цього він переїхав у столицю. В Києві працював кочегаром. Так, в це важко повірити. Але Борис Мозолевський справді був звичайним кочегаром. Протягом 10 років… Та, не відриваючись від роботи, він здобув ще й вищу освіту.  З 1958-го по 1964-ий молодий чоловік здобував освіту в Київському університеті. На історико-філософському факультеті. На заочній формі. З тих часів він почав писати вірші. Неймовірні вірші. Захопливі і україномовні. Борис Мозолевський з мамою, кінець 1950-х років Батьківська хата в селі Миколаївці 

МРІЇ: Але поет був мрійником…А часу для усамітнених роздумів у кочегарці вистачало. Отримавши університетський диплом, ПОЕТ влаштувався на роботу в археологічні експедиції відомих скіфологів: Олексія Тереножкіна та Варвари Іллінської. РЕАЛЬНІСТЬ: Але робота археологом була не постійна, і якийсь час Мозолевський працював редактором у видавництві «Наукова думка», але 1968-го за вказівкою з КДБ був звільнений і знову повернувся до кочегарки... Під ковпак спецслужб потрапив через свої вірші, з якими виступав перед різними аудиторіями…. Постійний нагляд спецслужб і загрозу арешту будь-якої хвилини автор “Скіфського степу” “заслужив” через поезії, бо в деяких із них виразно звучав сумнів щодо комуністичної доктрини(політики країни) Б. МОЗОЛЕВСЬКИЙ: МРІЇ І РЕАЛЬНІСТЬ.

Пропрацювавши всього три роки у видавництві "Наукова думка", 1968-го поета таки звільнили. Причина – редагував книжку Олени Опанович "Збройні сили України". Видання визнали "буржуазно-націоналістичним". І знову – кочегарка… Насправді радянські спецслужби ніколи не випускали з поля зору вільнодумного Мозолевського. У 1968 році він був заступником начальника Північно-Рогачицької експедиції, яку очолював професор Олексій Тереножкін. АЛЕ на Тереножкіна відразу написали донос, що пригрів "антирадянськи налаштовану людину Мозолевського". Професора навіть виключили з Компартії – той насмілився захищати свого учня. Але авторитету Тереножкіна вистачило, щоби його членство у партії відновили, а справу прикрили. "Коли зашморг вже мав зійтися навколо шиї…» Ким був на той час Мозолевський? Невідомий широкому загалу науковець, який навіть не перебував у штаті Інституту археології. Ще й із репутацією ідеологічно неблагонадійного. Мозолевський постійно відчував, що за ним стежать спецслужби. Пізніше він зізнався: "І коли зашморг вже зовсім мав зійтися навколо моєї шиї, збагнув я, що врятувати мене може тільки відкриття світового значення… Так вимріяв і вистраждав я собі свою Товсту могилу...”  Та все ж він володів дивовижним даром захоплювати. Про це говорять усі, хто хоча б раз спілкувався з ним.  ТРИ КРОКИ БОРИСА МОЗОЛЕВСЬКОГО ЯК ПО МІННОМУ ПОЛЮ…

https://www.youtube.com/watch?v=tIDgWMTDG9g ВІДЕОФРАГМЕНТ “ Коли зашморг вже мав зійтися навколо шиї» І ЯК ВІД СМЕРТІ ПОЕТА ВРЯТУВАЛА ПЕКТОРЛЬ

Найбільше Мозолевського вабила Товста могила…. Однак її вважали неперспективною для розкопок. Археологічні проби дали негативний результат. Але Мозолевський вперто наполягав на своєму. Вірив, що там – скарби, адже біля цього кургану йому вчувався "стукіт кінських копит“ Доля щедро обдарувала цю неповторну людину талантами, а сама земля зростила його вільним і мужнім серед безмежних українських степів з незчисленними загадковими курганами. Скіфський дух і тонкі почуття поета-романтика послужили розкриттю незвіданих скарбниць нашої історії. Ця людина, яку часто називають "Він створив себе сам!".   ТО ЩО Ж СОБІ ВИМРІЯВ НАШ СТЕПОВИК- ЗЕМЛЯК БОРИС МОЗОЛЕВСЬКИЙ?

Колись цю річку звали Бористеном, а Скіфією – всі оці краї… А ВИМРІЯВ ПОЕТ ЗОЛОТУ ПЕКТОРАЛЬ У ТОВСТІЙ МОГИЛІ ТО ЩО Ж СОБІ ВИМРІЯВ НАШ СТЕПОВИК- ЗЕМЛЯК БОРИС МОЗОЛЕВСЬКИЙ? 21 червня була знайдена золота скіфська пектораль Борисом Мозолевським Курган Товста Могила, 1971 рік

Колись цю річку звали Бористеном, а Скіфією – всі оці краї… Колись вважалося, що нинішні Причорномор’я та Придніпров’я тільки у I тисячолітті до нашої ери звалися Скіфією. Як стверджував Геродот, скіфи прийшли сюди з Азії. А Мозолевський засумнівався. І як засвідчив час, не безпідставно. Виявлені  скіфські пам’ятки пізніше були датовані другим, третім і навіть четвертим тисячоліттями до нашої ери. До того ж мають певні ознаки родової спільності з давнішими пам’ятками аріїв. Точніше – оріїв, які чи не першими займалися тут землеробством та скотарством і називали себе «сонячно-земною расою». А згодом перекочували в Азію. Втім минув час і вони повернулися. Уже скіфами. ТО ЩО Ж СОБІ ВИМРІЯВ НАШ СТЕПОВИК- ЗЕМЛЯК БОРИС МОЗОЛЕВСЬКИЙ? Перегорніть, писав Борис Мозолевський, хроніки тих, хто мандрував цими степами у давні часи, – «перше і найбільше, що завжди дивувало й приголомшувало їх, – нескінчені курганні пасма, що простягалися серед духмяного степового безмежжя».

Скіфи підкорили величезні території від Дону на сході і до Дунаю на заході, Крим на півдні і в межах теперішньої України всю північ. А центром Скіфії були степи вздовж Дніпра від його порогів до Гілеї-Таврії та Великого Лугу, як їх назвуть пізніше запорозькі козаки. Про те, як жили та чим займалися скіфи, ми можемо прочитати у книзі Бориса Мозолевського «Скіфський степ». Борис Миколайович зміг істотно доповнити і збагатити історію наших древніх предків, саме завдячуючи розкопкам скіфських курганів, які сам Мозолевський називав «листами у вічність» чи «безписьменними книгами».  ТО ЩО Ж СОБІ ВИМРІЯВ НАШ СТЕПОВИК- ЗЕМЛЯК БОРИС МОЗОЛЕВСЬКИЙ? Перегорніть, писав Борис Мозолевський, хроніки тих, хто мандрував цими степами у давні часи, – «перше і найбільше, що завжди дивувало й приголомшувало їх, – нескінчені курганні пасма, що простягалися серед духмяного степового безмежжя».

БОРИС МОЗОЛЕВСЬКИЙ - АВТОР БАГАТЬОХ ЗБІРОК

ЗНАЙОМСТВО З ПОЕЗІЄЮ…

ЗАНОТУЙ ДО СЛОВНИЧКА… КОРОВ’ЯК - синоніми: коров’як високий, коров’як густоквітковий, царська свічка, царський скіпетр, ведмеже вухо диванна, дівенна дрібноцвіта, годинник, дрябчак, петрів хрест, котячий хвіст, царська свічка, родина ранникові  - дворічна трав’яниста повстисто-опушена рослина. Насіння та плоди містять сліди ефірної олії, що виявляють пом’якшувальну, спазмолітичну дію. Вони тамують біль і в поєднанні з подібними за дією рослинами використовують при запаленнях слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кашлі, коклюші, бронхіті… Коров’як (ведмеже вухо) — дворічна трав’яниста рослина, яка зростає заввишки від 50 до 150 см, з прямим стеблом. Листки чергові, великі, довгасто-еліптичні, м’яко опушені. Квітки світло-жовті, зібрані в густе колоскове суцвіття. Відноситься до лікарських рослин. Ковила (ковил, тирса, тирса-трава, кійло) — трав’яниста степова рослина з вузькими листками та квітами, зібраними в пухнасті волоті; у народній творчості символізує волю, оскільки південні степи, де вона росте, пов’язані з козацьким життям, походами, духом свободи; трава є ідеалом краси для жіночого волосся: «Ой коби в мене такі косоньки, такі жовтенькі, як се кійло»; не випадково ковилу за м’якість прозвали також шовковою травою. ХУРА - Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Давній сухопутний транспорт. «Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули ..»

ЗАНОТУЙ ДО СЛОВНИЧКА… СКІФИ -—Скі́фи, або ски́ти (грец. Σκύϑαι; самоназва «сколоти»: грец. Σκολότοι), — екзоетнонім грецького походження, який у сучасній науковій та художній літературі застосовується до практично всіх племен, що мешкали у VII—III ст. до н. е. на землях сучасної України від Дунаю до Дону, всю цю територію Геродот називав Велика Скіфія. На землі нинішньої України скіфи прийшли у VII столітті до нашої ери, перетнувши Кавказ і захопивши Кімерію, та частково витіснивши в закавказзя та Малу Азію, та асимілювавши кімерійський етнос і стали домінуючою силою в степах та лісостепах на північ від Понту. ГЕРОДОТ ПРО СКІФІВ Частина скіфів була осідлою, частина – кочівною. Геродот, відвідавши Велику Скіфію, виділив декілька видів скіфів: скіфи-кочівники, елліно-скіфи, скіфи-землероби, скіфи-орачі та царські скіфи. Останні вважали усі інші категорії своїми рабами та збирали з них та місцевого населення данину. Царські скіфи мали свого царя, проте його влада була досить обмеженою. Більше тут https://history.ed-era.com/poyava_ta_poselennya_lyudei_na_teritor_ukrani/skfi ЖЕРЦІ жерці́ (одн. ч. жрець, ж. жри́ця) — особи, що здійснювали богослужіння, жертвоприношення в язичницьких релігіях; у наших предків спеціальної касти жерців, судячи з усього, не було; жертви приносив кожен за себе або старший у роди­ні, батько, який був і виконавцем різних обрядів; громадські жертви приносив князь або його боярин;  Халтура – несумлінна, неакуратна робота, без почуття відповідальності

Обмін враженнями від первинного прочитання тексту Які рядки найбільше вразили вас? З чого видно, що автор захоплено оповідає про царів-скіфів? - Що уявляли під час читання? Чи є в тексті такі слова, що стали для Вас відкриттям? Справили дивне відчуття і враження? Якщо є, то що це за відчуття? - До якого жанру лірики належить поезія? - Чи сподобався вам вірш? Чим саме? Які почуття викликала у вас поезія? Як Ви розумієте останні рядки: « Синім свистом над сизим степом Славить вітер скіфське ім’я…”

Обмін враженнями від первинного прочитання тексту « Для мене цей текст – загадка…чи я - МОЛОДЕЦЬ??? 1 – Я МОЛОДЕЦЬ 2 – я РОЗУМНИЧОК/-ЧКА 3 – ЗМОЖУ КРАЩЕ 4 – СПРОБУЮ ЩЕ

Алітера́ція (від лат. ad — до і littera — буква) — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: “Мов водопаду pев, мов битви гук кpивавий, так наші молоти гpиміли pаз у pаз.” Звук “р” та “с” говорить про напругу, ритмічність, зусилля в роботі, у справі; повтор підсилює емоційне відчуття реальності “звуків” пезії. “робота кипіла”, “свист вітру прямо відчувається” Асонанс – суголосся голосних, тобто повтор однієї або кількох голосних у суміжних чи розташованих недалеко одне від одного словах. Повтор звука «о» - створює ефект грубого звучання. Складається враження чогось громіздкого, значущого, гучного. Повтор звука «а» - створює ефект неминучості сказаного, вияв негативних/позитивних емоцій.

“…Славить вітер скіфське ім’я…” Завдання до читання поезії «СКІФСЬКИЙ СТЕП»             Прослухайте/прочитайте самостійно поезію і скажіть, які відчуття, настрої, враження викликають поетичні рядки? Чи вона дивує вас?

Проведення репортажу про знайомство з письменником рідного краю Метод «Золотий Мікрофон скіфа» - Сьогодні на уроці я дізнався про пращурів… - Якби я був скіфом, то : запитав би… порадив би… здивувався б …. Я роздумував…

РЕФЛЕКСІЙНА МІШЕНЬ: ОЦІНИ СЕБЕ ЗА 5 ПИТАННЯМИ – І ВІДПОВІДЬ ТИ МОЖЕШ ОТРИМАТИ ВІД 1ДО 25. ПОРАХУЙ СВОЇ БАЛИ..І НАЗВИ ЇХ. В останній колонці підрахуй всі бали за урок

«За добро, що робив я на світі, За усі мої муки й жалі, Я воскресну в тридцятім столітті І пройдусь по коханій землі.»

Після успішних розкопок Товстої Могили Борис Мозолевський отримав посаду молодшого наукового співробітника Інституту археології АН УРСР. Йому була надана трьохкімнатна квартира, зарплата у розмірі 200 карбованців, а також 500 карбованців премії. Проте, кажуть, що премію змусили віддати у фонд миру. Незважаючи на тиск з Москви, сам скарб залишився в Києві. У подальшому Борис Мозолевський став визнаним дослідником скіфських курганів. У 1980 році він захистив кандидатську дисертацію, присвячену скарбам з Товстої Могили. З 1986 року і до кінця своєї кар’єри він працював завідувачем відділу, а потім сектора скіфської археології Інституту археології НАН України. Він також був прийнятий до Спілки письменників України. Та головний скарб його життя – все ж таки велика золота скіфська Пектораль, що по суті врятувала йому життя… ЕПІЛОГ.. ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ на вибір: І. Написати твір- роздум за поезією Б.Мозолевського « Чи може бути на цьому світі щось вище , аніж світити людям?» ІІ. Скласти з допомогою ШІ інтерактивну дошку в музеї про творчість і життя Б Мозолевського. ІІІ. Тести https://www.dnipro.libr.dp.ua/index.php?route=information/project&prj_id=892

https://view.genially.com/64e216869408f40019982159/presentation-boris-mozolevskij-spivec-skifskogo-stepu https://region.dp.ua/skarby-dnipropetrovshchyny-21-chervnia-bula-znajdena-zolota-skifska-pektoral-borysom-mozolevskym/ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D1%84%D0%B8 Про скіфів https://history.ed-era.com/poyava_ta_poselennya_lyudei_na_teritor_ukrani/skfi і тут https://goldenukr.com.ua/?page_id=2677 https://naurok.com.ua/urok-boris-mozolevskiy-kniga-skifskiy-step-unikalne-yavische-ukra-nsko-literaturi-filosofske-osmislennya-lyudskogo-buttya-13076.html Відео. Новини про знахідку. (5 хв) https://www.youtube.com/watch?v=tIDgWMTDG9g Альбом про Б Мозолевського https://view.genially.com/64e216869408f40019982159/presentation-boris-mozolevskij-spivec-skifskogo-stepu https://www.laginlib.org.ua/moya-mykolayivshhyna/literaturna-mykolayivshhyna/mykolayivski-pysmennyky-dityam/mozolevskyj-borys-mykolajovych/ Стаття https://localhistory.org.ua/texts/statti/vriatovanii-pektoralliu/ Поет з душею скіфського царя https://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/poet-z-dusheyu-skifskogo-tsarya/ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ