Урок літератури рідного краю "Шевченко на Волині"

  Шевченко на Волині

         Література рідного краю

                     “Шевченко на Волині”

Мета: ознайомити учнів з відомостями про перебування Шевченка на Волині, привчати школярів до самостійної пошукової роботи, розвивати творчу уяву, виховувати повагу до постаті Кобзаря і його творчої спадщини.

Обладнання: автопортрет (1845),  карта - схема “Подорож Шевченка Волинню.”

Шляхи реалізації мети : робота в групах, метод проєктів, гронування, бесіда.

                                                    Перебіг  уроку

                              (Звучать позивні пісні “Волинь моя”).

Учитель: Це позивні пісні волинського краю. Я думаю, що всі ми, де б не були, розпізнаємо їх, бо вони нам нагадають про нашу малу батьківщину, рідну оселю, дорогих  і милих серцю людей, повернуть нас на землю, яку ми сходили “малими босими ногами”.

 Краєзнавець за покликанням серця Леонід Петрович Чучман, уродженець села Лобачівка, в одному із своїх віршів писав так:

                                        Якщо взяти разом порівняти

                                        Лондон, Київ чи Париж,

                                        То мені село моє крилате

                                        Найдорожче будь-яких столиць.

   У краєзнавчих розвідках Леоніда Петровича є цікавий матеріал про перебування Т. Г. Шевченка на Волині. Готуючись до сьогоднішнього уроку, я чимало знайшла цікавого матеріалу саме у його дослідженнях і хочу поділитися з вами на уроці літератури рідного краю “Тарас Шевченко на Волині”. (додаток слайд 2).

 На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про духовні Святині свого краю, місця, пов’язані з перебуванням Шевченка, твори письменників про українського

Генія, збагатитеся новими знаннями й враженнями. 

Мотивація: яке значення мають уроки літератури рідного краю для вас?  

    Проблема: Сьогодні ми будемо захищати літературно-художній

проєкт “Шевченко на Волині” Як ви вважаєте: у чому актуальність цього проєкту?(відповідь на це питання в кінці уроку дасте у вигляді зв’язного висловлення).

Учитель: Благословен той день і час,

                  Коли прослалась килимами 

                  Земля, яку сходив Тарас

                  Малими, босими ногами,

                  Земля, яку скропив Тарас

                  Дрібними росами-сльозами.

 Там, де ступала нога Кобзаря і де не ступала, височать пам’ятники, створені художні полотна, написані книжки, складені легенди про нього. Геніальний співець нашого народу Т.Шевченко оспівав у своїх безсмертних творах усі регіони України. А також у його творчому доробку є  рядки, присвячені нашій рідній Волині. Перед дослідниками життєвого і творчого шляху Кобзаря не раз виникало питання: чи справді Шевченко відвідав нашу Волинь, зокрема й Берестечко (історія, на жаль, не зберегла для нас документів, які можуть засвідчити той факт, але літературні джерела й народні перекази дають підстави це стверджувати. А ось на історичній Волині  він був. Про це засвідчують факти з біографії.

    Випереджувальне завдання. (Про перебування Шевченка на історичній Волині).

Учитель: Питання “Був, чи не був Т. Шевченко на історичній Волині’’не дискутується.  Про це засвідчують його малюнки, зроблені в Почаївській лаврі, записи народних пісень, спогади про цю мандрівку, які знайшли відображення у повісті “Варнак”.

     А от чи був Шевченко на території нашої області? Це питання є досі предметом суперечок. Про те, що поет міг бути на полі Берестецької битви свідчать ностальгічні спогади  у вірші “Ой чого ти погоріло”. Цей вірш був написаний, коли Шевченко перебував на острові Кос-Аралі на засланні.

Послухайте поезію у виконанні заслуженого артиста країни, який зараз працює в театрі імені Франка, уродженця села Лобачівки П. Панчука (додаток слайд 4,5,6,7,8,9).

     Ідейно-художній аналіз вірша.

  Визначіть тему твору: ( показ страшної картини поразки війська козацького під Берестечком).

Яка ідея?  (задуматися, що найкраще життя на волі ).

Які враження викликала у вас почута поезія ( співчуття, надію, тривожні почуття)?

     Колективний аналіз вірша з наведенням аргументів, які доводять, що Шевченко міг бути на полі Берестецької битви.

Учитель: 1. Чи погоджуєтеся, що цей вірш написаний у формі містичного діалогу? Що таке діалог? Доведіть (бо це могла відчути тільки та людина, яка побувала там) .

     Лексична робота (містика - таємничість, віра в існування таємничих сил і спілкування з ними людини ) .

2. Скажіть, які контрастні  кольори поля автор змальовує в поезії (чорний і зелений). Пригадайте, коли Шевченко був на Волині (кінець жовтня 1846р.)  Які поля на цей час? Одні засіяні – уже зеленіють, а інші – чорні, незаймані.     Отже, цей образ, очевидно, добре запам’ятався поету.

3. У вірші є ще одна конкретна деталь ( зачитайте: Круг містечка Берестечка на чотири милі). Чи були ви коли-небудь тут, згадайте, приблизно відстань від Берестечка до села Пляшева (а саме на цій території розгорталися основні події битви).

     Отже, який висновок ? ( Шевченко сам проїхав цей шлях і ці чотири милі зафіксувалися в його пам’яті.

 Скажіть, віднайшовши оці всі деталі у вірші, відповідь на запитання “Чи був Шевченко на полі Берестецької битви? Буде більш стверджувальною, чи ні?

Робота в групах: (зробити художній аналіз твору).

1.група.Дати характеристику поетичній лексиці, синтаксису, фонетиці.

(Епітети: зеленеє, вольную, славні, козацькую. );

(Метафора: почорніло я од крові, гайворони укрили з півночі, почорніло за вашу волю, буду зеленіти);

(Повтори: почорніло я);

(Вигуки: ой);

(Алітерація: повторення звука р асонанс  о);

II. група. Визначити композицію ліричного твору.

З’ясуйте характер поезії  (опис, роздум, роздум ).

Які мотиви звучать в поезії?

Яка життєва ситуація викликала переживання героя? (поразка козаків).

Які народнопісенні образи використано в поезії? (поле, гайворони, очі).

III. група: віршування:

Система віршування – силаботонічна.

Віршовий розмір (хорей).

Вид строфи - чотирнадцятискладник або шевченківський вірш.

Рима – жіноча (наголос на передостанньому складі).

Висновок: Продовжити речення “Тепер я знаю, що Шевченко...”

1.1946р. перебував на Волині.

2. На Кос-Аралі написав вірш “Ой чого ти почорніло”.

3. Вірш – прямий  доказ перебування  Шевченком Берестечка.

4.Для Шевченка воля його народу – найголовніша  мета.

Робота з проблемою (зв’язне висловлювання).

Учитель. Так, дух Шевченко й нині тримає нас. Для нас Кобзар – пророк, духовний батько, який повернув самоповагу українцям. Але чи достатньо цього, щоб місце Шевченка сьогодні було тільки на покуті в рушнику й «Кобзарі» на полиці? Ні! Ми повинні відшукати місце для поета в храмі власної душі, бо від того залежить, ким ми будемо. Отже, читайте й перечитуйте твори великого Українця, вивчайте напам'ять, а потім розказуйте їх своїм дітям.