Банки. Кожний елемент банківської системи відіграє важливу роль у життєзабезпеченні ринкової системи. Основне призначення банків — посередництво в переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців грошових ресурсів. Центральні чи головні банки кожної країни наділені правом випускати в обіг гроші (проводити їхню емісію). В Україні таким є Національний банк.
Банківська система більшості країн є дворівневою: Центральний банк («банк банків») розташований на другому щаблі банківської системи та здійснює емісійну та грошово-кредитну політику в державі, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому. В Україні ці функції виконує Національний банк України. Комерційні банки розташовані на першому щаблі банківської системи та безпосередньо здійснюють обслуговування фізичних та юридичних осіб з метою одержання прибутку.
Бáнківські ресýрси (пасиви) — сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні банку й використовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій. Бáнківські оперáції — операції, які забезпечують функціонування й прибутковість банків. Розрізняють пасивні (наприклад, залучення депозитів) та активні (наприклад, надання кредитів). У комерційних банках, насамперед, мають на меті одержання прибутку, та супроводжуються необхідними записами на банківських рахунках та в бухгалтерських документах. Акт́ивні оперáції бáнків — банківські операції, за допомогою яких банки розміщують наявні в них грошові ресурси (видача позик, купівля цінних паперів тощо).
У ринковій економіці функціонують різні види банків, які класифікуються за певними ознаками: За формою власності:державні банки;акціонерні банки;кооперативні банки. За масштабами операцій:роздрібні — акумулюють невеликі за обсягом кошт численних клієнтів. Потрібна розвинена інфраструктура;оптові — обслуговують невелику кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси залучають на фінансовому ринку.
3. За територіальним охопленням:міжнародні;регіональні;банки, що діють у національному масштабі (колишні спеціалізовані банки).4. За колом виконуваних операцій:спеціалізовані;ощадні банкирозрахункові — банки, з якими депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперівінвестиційнііпотечнітимчасові ощадні банкиуніверсальні.
Перший рівень — Національний банк України, який здійснює емісію гривні, підтримує її купівельну спроможність, організує грошовий обіг у країні, забезпечує нагляд за діяльністю фінансово-кредитних установ, надає кредити комерційним банкам під облікову ставку, випускає й погашає державні цінні папери, контролює валютні відносини тощо. Другий рівень банківської системи — розгалужена система комерційних банків, які функціонують на підставі ліцензій НБУ. Банківська система України має дворівневу структуру
Формула визначення власного капіталу банку така: К= ОК+ДК, де. К - власний капітал банку;ОК - основний капітал банку;ДК- додатковий капітал банку. Згідно з методом балансової вартості усі активи та зобов’язання банку оцінюються в балансі за цією вартістю, яку вони мали на момент придбання або випуску.
• зменшення питомої ваги готівки в грошовій масі за рахунок поширення безготівкових розрахунків населення;• розвиток систем довгострокового інвестиційного кредитування;• стимулювання розвитку іпотечного кредитування;• удосконалення інструментів страхування валютних ризиків та валютного контролю;• регулярне звітування та публічне роз’яснення НБУ рішень у сфері монетарної та валютної політики;• створення інформаційної бази для здійснення моніторингу та звітування про обсяг, строк та напрямок валютних операцій, що проводяться суб’єктами валютно-фінансових відносин, насамперед фінансовими посередниками;• удосконалення державного регулювання діяльності бюро кредитних історій. Серед важливих завдань реформування банківської системи України уряд вбачає: