Гроші. Виникнення, сутність і функції.

Про матеріал
Навчання не буде розвивальним, якщо воно не вносить змін у структуру особистості. Зміни у структурі особистості відбуваються тільки в тому випадку, коли здобувач освіти діє за внутрішнім спонуканням. Дія, засвоєна примусово, порушується одразу ж, як тільки змінюються умови. Дія, засвоєна за внутрішнім спонуканням, залишається й при зміні умов, бо вплітається у структуру особистості. Тому дуже важливим є момент усвідомлення необхідності стимулювання пізнавальної активності та зацікавленості здобувачів освіти в ході проведення уроків. Усвідомлення цього факту є важливим як для викладача, так і для здобувачів освіти. Професійна компетентність викладача є не лише сумою теоретичних знань та вміння їх використовувати у певному обсязі відповідно до правил, а також мотивом і засобом розвитку навичок практичних дій в інформаційному суспільстві. Можливість різнобічного розвитку здобувачів освіти пропонують саме сучасні методики навчання і новітні технічні здобутки. Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі є методика web-квестів. Технологія web-квесту спрямовує роботу викладача на впровадження нових наукових ідей, методик, технологій, формування практичного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми. Web-квест – цілеспрямований пошук, ситуація з чіткими ролями всіх учасників, пошукова діяльність, спрямована по одному або декількох маршрутах, ведуча до певних цілей, проблемне завдання, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету. Методика використання веб-квестів в освітньому процесі, розвиває пізнавальну активність здобувачів освіти та навички самостійного одержання знань, активізує освітній процес, сприяє підвищенню індивідуалізації навчання та його якості, сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, вміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси тощо.
Перегляд файлу

1

 

Херсонський професійний ліцей харчової промисловості

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка онлайн-уроку

 

Тема: «Гроші. Виникнення, сутність і функції. Закони грошового обігу.»

 

 

 

C:\Users\ХПЛХП\Downloads\6.jpg

Матеріали підготувала

Патерук Тетяна Миколаївна,

викладач основ галузевої економіки та підприємництва вищої категорії

Херсонського професійного ліцею харчової промисловості

 

 

 

 

 

 

Херсон - 2021

ЗМІСТ

ВСТУП

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Підготовка та проведення уроку засвоєння нових знань з основ галузевої економіки та підприємництва

2. Методика проведення уроку на тему «Гроші. Виникнення, сутність і функції. Закони грошового обігу.»

Форма проведення: веб-квест

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Економіка як наука – це система знань про методи ефективного господарювання; наука, що вивчає об'єктивні закони і категорії суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання; методи і форми організації та управління виробництвом. Економіка як навчальна дисципліна – це широкий комплекс різнопланової інформації, що має свої категорії, закони, власну систему алгоритмів розв'язування найрізноманітніших задач.

Метою економічної освіти, як складової економічної культури суспільства, вважається створення бази для достатнього рівня економічного мислення та економічної поведінки на різних стадіях підприємництва.

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального та духовного життя потребують якісно нового рівня підготовки спеціалістів. Якість підготовки фахівців значною мірою залежить від змісту освіти, методів і прийомів навчання, а також організації пізнавальної діяльності.

Навчання не буде розвивальним, якщо воно не вносить змін у структуру особистості. Зміни у структурі особистості відбуваються тільки в тому випадку, коли здобувач освіти діє за внутрішнім спонуканням. Дія, засвоєна примусово, порушується одразу ж, як тільки змінюються умови. Дія, засвоєна за внутрішнім спонуканням, залишається й при зміні умов, бо вплітається у структуру особистості. Тому дуже важливим є момент усвідомлення необхідності стимулювання пізнавальної активності та зацікавленості здобувачів освіти в ході проведення уроків. Усвідомлення цього факту є важливим як для викладача, так і для здобувачів освіти.

Професійна компетентність викладача є не лише сумою теоретичних знань та вміння їх використовувати у певному обсязі відповідно до правил, а також мотивом і засобом розвитку навичок практичних дій в інформаційному суспільстві. Можливість різнобічного розвитку здобувачів освіти пропонують саме сучасні методики навчання і новітні технічні здобутки.

Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі є методика web-квестів. Технологія web-квесту спрямовує роботу викладача на впровадження нових наукових ідей, методик, технологій, формування практичного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми.

Web-квест – цілеспрямований пошук, ситуація з чіткими ролями всіх учасників, пошукова діяльність, спрямована по одному або декількох маршрутах, ведуча до певних цілей, проблемне завдання, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

Методика використання веб-квестів в освітньому процесі, розвиває пізнавальну активність здобувачів освіти та навички самостійного одержання знань, активізує освітній процес, сприяє підвищенню індивідуалізації навчання та його якості, сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, вміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси тощо.

Актуальність теми обумовлена педагогічною значущістю поєднання логічного викладу матеріалу з використанням інтерактивних методів навчання як засобу активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти під час уроків засвоєння нових знань та пояснювально-ілюстративного виду навчання для досягнення максимального навчального ефекту.

Проведення уроків має бути цікавим заходом з чіткими правилами, під час якого викладач та здобувачі освіти співпрацюють на професійному та особистісному рівнях з метою отримання стійкого досвіду навчання на все наступне життя.

Метою дослідження є визначити необхідність використання інноваційних методів навчання як засобу активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти під час проведення уроків в сучасних умовах та використання веб-квестів  при засвоєнні нових знань з основ галузевої економіки та підприємництва.

Головними завданнями дослідження доцільності застосування інноваційних підходів до навчання стали:

  • вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури, на основі якої проводилося з’ясування теоретико-методологічних основ проведення уроків з використанням інноваційних підходів та форм для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти;
  • вивчення практичного значення застосування веб-квестів у освітньому процесі, зокрема, у проведенні уроків із засвоєння нового матеріалу;
  • розроблення системи заходів та методики для вирішення поставленої мети.


ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.     Підготовка та проведення уроку засвоєння нових знань з основ галузевої економіки та підприємництва

Основне призначення уроку з основ галузевої економіки та підприємництва – це гнучке управління освітньою діяльністю здобувачів освіти, що сприяє становленню їхньої особистості. Методика проведення уроків з галузевої економіки та підприємництва складається з підготовки як складової навчального курсу, розробки системи контролю за якістю навчального матеріалу, а також самоконтролю і контролю за ходом засвоєння знань. Готуючись до уроку, викладач аналізує зміст матеріалу, виділяє головне та другорядне, формулює головну тезу, яка має бути чітко сформульована, не містити в собі двозначностей і лишатись незміною весь час її доказу.

Метою уроку засвоєння нових знань є оволодіння здобувачами освіти новим матеріалом. Для цього вони повинні підключатися до вирішення таких дидактичних задач як засвоєння нових понять і способів дій, самостійної пошукової діяльності, формування системи ціннісних орієнтацій.

Форми такого вивчення можуть бути найрізноманітнішими: розповідь, пояснення викладача із заохоченням здобувачів освіти до обговорення окремих питань, положень, евристична бесіда, диспут, самостійна робота з джерелами інформації, постановка і проведення експериментів та досліджень.

Сучасний рівень підготовки здобувачів освіти орієнтує викладача на перехід від педагогічного традиціоналізму до впровадження нових форм і методів проведення заняття із засвоєння нових знань. З цією метою доцільно запровадити читання інтерактивної лекції замість традиційної, яка, як правило, має суто інформаційний характер і побудована переважно на творчій активності викладача. Інтерактивний урок засвоєння нових знань дозволяє поєднати керуючу роль викладача з високою активністю здобувачів освіти на основі використання сучасних інтерактивних технологій.

Інтерактивний урок має не суто інформаційний характер, а здебільшого проблемний і пошуковий. При цьому змінюється роль викладача: він не тільки викладає матеріал, але створює систему нової інформації і знань шляхом активізації самостійної роботи здобувачів освіти. Викладач ставить завдання перед здобувачами освіти і особисто допомагає їм самостійно працювати в напрямку її розв'язання, консультує в поетапному пошуку рішення.

Особливостями інтерактивного уроку є активізація мислення і поведінки здобувачів освіти, яка має довготривалий характер протягом всього лекційного часу; самостійність навчання та прийняття рішень здобувачами освіти; постійна взаємодія викладача і здобувачів освіти.

Перевагами інтерактивного уроку із засвоєння нових знань є можливість опрацювання великого масиву інформації, налагодження оперативного зворотного зв'язку з здобувачами освіти, мобілізація мислення, знань та умінь, реалізація інтерактивних методів навчання, досягнення високих результатів освітньої діяльності.

На мій погляд, на уроках з основ галузевої економіки та підприємництва доцільно використовувати нові мультимедійні технології, а саме – веб-квести. Для того, щоб даний дидактичний матеріал був дійсно ефективним та цікавим, необхідно знати можливості комп'ютерних програм, їх переваги та недоліки.

Вважаю, що веб-технології як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені освітні ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових компетенцій здобувачів освіти.

Технологія Web-квест - є спеціальним чином організований вид дослідницької діяльності, для виконання якої здобувачі освіти здійснюють пошук інформації в мережі Інтернет за вказаними адресами. Квести створюються для того, щоб здобувачі освіти вчилися використовувати отриману інформацію з практичною метою, дана технологія сприяє розвитку критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки інформації.

Квест з англ. «Quest» – пошук, предмет пошуків, пошук пригод; попит.

Веб-квест (webquest) в педагогіці – проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси інтернету. Він являє собою міні-проект, заснований на пошуку інформації в Інтернеті.

Web-квести можуть бути короткостроковими і довгостроковими

Короткострокові web-квести направлені на придбання знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань. 

Довгострокові web-квести спрямовані на розширення і уточнення понять. По завершенні роботи над довгостроковим web-квестом, здобувач освіти повинен вміти вести глибокий аналіз отриманих знань, уміти їх трансформувати, володіти матеріалом настільки, щоб зуміти створити завдання для роботи над темою. Робота над довгостроковим web-квестом може тривати від одного тижня до місяця (максимум двох)

Структура веб-квесту

Введення – короткий опис теми веб-квесту;

Завдання – формулювання проблемного завдання і опис форми подання кінцевого результату;

 Порядок роботи та необхідні ресурси – опис послідовності дій, ролей і ресурсів, необхідних для виконання завдання (посилання на інтернет-ресурси й інші джерела інформації), а також допоміжні матеріали (приклади, шаблони, таблиці, бланки, інструкції і т. п .), які дозволяють більш ефективно організувати роботу над веб-квестом;

Оцінка – опис критеріїв та параметрів оцінки виконання веб-квесту, який представляється у вигляді бланка оцінки. 

Висновок – короткий опис те, чого зможуть навчитися здобувачі освіти, виконавши цей веб-квест;

Використані матеріали – посилання на ресурси, що використовувалися для створення веб-квесту;

Я підготувала методичну розробку уроку веб-квест з теми: «Гроші. Виникнення, сутність і функції. Закони грошового обігу», метою якого було:

  • дослідити історичний розвиток еволюції грошей, розкрити основні функції які виконують гроші, дослідити грошові маси;
  • розвинути творчі здібності здобувачів, вміння працювати в колективі;
  • виховати самоповагу та почуття впевненості у собі.

Групу здобувачів освіти я поділила на 3 творчих підгрупи, кожній з яких було задано завдання:

І підгрупа: досліджувала історію виникнення грошей та їх види;

ІІ підгрупа: досліджувала сутність та функції грошей;

ІІІ підгрупа:  готувала матеріал про закони грошового обігу.

У кожній групі було обрано командира, а також разом із завданням вони отримали адреси та посилання на сайти, в яких можна буде знайти потрібну інформацію.

Результати своєї роботи здобувачів освіти представили у вигляді спільної презентації створеною за допомогою сервісів Google.


2.     Методика проведення уроку на тему «Гроші. Виникнення, сутність і функції. Закони грошового обігу.»

План-конспект уроку

Тема програми: Товарне виробництво, його сутність і закони

Тема уроку: Гроші. Виникнення, сутність і функції. Закони грошового обігу.

Мета:

  • сформувати поняття про гроші, їх види та функції, грошові маси, розширити відомості про історію виникнення грошей, зміни в різні історичні епохи;
  • сприяти розвитку в здобувачів освіти інформаційно-комунікаційної компетенції (вміння користуватися веб-ресурсами Інтернету як джерелами інформації); розвивати вміння самостійно мислити, аналізувати і узагальнювати інформацію;
  • виховувати інформаційну культуру мовлення та спілкування, активну життєву позицію, світогляд, відповідальне ставлення до виконання завдань уроку, дисциплінованість, сумлінність, вміння спілкуватись в колективі.

Методична мета: використання освітніх квестів як ефективного засобу економічної соціалізації молоді.

Тип уроку:  засвоєння нових знань

Форма проведення: веб-квест

Методи навчання: пошук істини, індивідуальна робота, самостійна робота учнів на різних рівнях навчально-пізнавальної діяльності (репродуктивний,  пошуково-дослідницький, творчий), веб-квест, інтерактивні вправи.

Міжпредметні зв’язки:  

предмет: історія України, тема «Суспільно-політичне життя на початку 20 років ХХ століття»;

предмет: географія, тема «Економічні зв’язки»;

предмет: інформатика, тема «Основи електронного документообігу».

Технічні засоби навчання: комп'ютер або ноутбук, будь який девайс з підключенням до мережі Інтернет

Дидактичні засоби навчання:  відео «Гроші», програмований засіб контролю в середовищі Google Форми: тест за темою «Гроші, Інтернет-сервіс мультимедійних дидактичних вправ LearningApps, лист оцінювання.

Словник термінів: гроші,  готівкові гроші, безготівкові гроші, електронні гроші, грошова маса.

Очікувані результати

Учні повинні знати:

  • поняття гроші;
  • функції, які виконують гроші;
  • види грошей.

Учні повинні вміти:

  • класифікувати  та розрізняти види грошей;
  • називати та характеризувати функції грошей;
  • аналізувати переваги та недоліки готівкових та безготівкових грошей;
  • знаходити, аналізувати та систематизувати інформацію;
  • застосовувати інформаційно-пошукові вміння на практиці;
  • користуватися допоміжними джерелами інформації, при виконанні домашнього завдання.

Структура проведення уроку

І. Організаційний момент. (2хв)

ІІ. Мотивація навчальної  діяльності. (3хв)

ІІІ. Оголошення  теми, мети і завдань  уроку. (2хв)

ІV. Вивчення нового матеріалу. (20хв)

V. Осмислення, узагальнення та систематизація знань. (5хв)

VІ. Закріплення навчального матеріалу. (10хв)

VІІ. Підведення підсумків  уроку. (2хв)

VІІІ. Домашнє завдання. Інструктаж до домашнього завдання. (1хв)

 

«Навіть кохання не позбавило розуму стільки людей, скільки мудрування про сутність грошей.»

(Вільям Гладстон)

Хід уроку

І. Організаційний момент.

  • взаємне привітання, налаштування на продуктивну роботу;
  • перевірка присутності учнів;
  • організація готовності учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Веб-квест знаходиться за посиланням: https://u.to/Oj1QGw. Додаток № 1

Перегляд відео «Гроші»,  посилання  на відео містяться в Додаток № 2

Вступне слово викладача.

Ми з вами щойно переглянули відео. Очевидним стає те, що  на сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати гроші, їх виникнення, сутність і функції, закони грошового обігу.

Для вас, як для майбутніх кваліфікованих фахівців, ця тема є надзвичайно актуальною, адже ви, повинні володіти необхідними знаннями про гроші та їх роль. 

Запрошую вас до активної участі у вивченні нового матеріалу, який ви зможете використати у власному житті. Виконавши усі завдання, ви дізнаєтесь про сутність грошей, їх види та функції, дізнаєтесь про історію виникнення грошей, їх зміни в різні історичні епохи, історію впровадження гривні та грошову реформу.

ІІІ. Підготовка учнів до засвоєння. Актуалізація опорних знань.

Слово викладача.  Гроші — єдиний товар, від якого не можна отримати користі, лише як позбавившись їх. Вони не нагодують вас, не одягнуть, не дадуть притулку та не розважать доти, доки ви не витратите їх або не інвестуєте. Бага­то чого в житті люди роблять заради грошей, а гроші майже все можуть зробити для людей. Матеріальний та освітній рівень лю­дини, її соціальний статус, життєвий успіх і багато чого іншого в ринковій системі залежить від грошей. Гроші — це приваблива та нескінченна загадка, «чарівний засіб».

ІV. Оголошення  теми, мети і завдань  уроку.

Викладач повідомляє тему і мету уроку. Розповідає учням про застосування технології веб-квест, пояснює сутність цієї технології і її переваги. Пояснює принцип роботи з веб-квестом, дає посилання на цей ресурс в Інтернеті.

V. Вивчення нового матеріалу

Проходження Веб-квесту

Слово викладача. Працювати сьогодні ми з вами будемо за планом, який наведено у Завданнях веб-квесту. Будь ласка, ознайомтесь з ним.

План роботи:

1. Історія виникнення грошей. Види грошей.

2. Сутність та функції грошей.

3. Закони грошового обігу.

Сьогоднішній урок у нас буде проходити у вигляді веб–квесту, який знаходиться на нашому, вже для вас звичному, сайті. Зайдіть, будь ласка, на сайт та оберіть вкладку «КВЕСТ». Посилання на сайт знаходиться у Додатку № 1

Для проходження веб-квесту вам необхідно у розділі меню Веб-квесту «ЗАВДАННЯ» ознайомитися із завданням квесту, потім у вкладці "Процес" уважно прочитати правила роботи веб-квесту, вибрати одну з ролей, від якої ви будете проходити етапи Веб-квесту.

Кожен з етапів квесту відповідає пунктам нашого плану уроку, з яким ми щойно познайомились.

На першому  етапі перед вами  поставлені наступні задачі:

  • вивчити види та призначення грошей;
  • дізнатися про товари які виступали у ролі грошей;
  • історію виникнення грошей;
  • коли з’явилась українська гривна;
  • які функції виконують гроші.

За допомогою наведених посилань (Ресурси) на інші сайти вам потрібно буде опрацювати текстову, графічну та  відео інформацію.

Отриману інформацію необхідно проаналізувати, систематизувати та занотувати.

Для переходу з етапу на етап  ви маєте  виконати певні інтерактивні завдання, що розроблені за допомогою конструктора вправ learningapps та виконуються в мережі інтернет в режимі реального часу (у додатках містяться посилання на Інтернет - ресурси). Додаток № 3. Всі вправи швидко виконуються і передбачають самоперевірку.

1. Історія винекнення грошей. Види грошей.

Перші загадки про появу грошей постійно будуть оновлюватися новими фактами археологічного походження й уточнюватись, доки існує інтерес людей до цієї проблеми. Тому виділяти конкретний час виникнення грошей на Землі було б недалекоглядним. Але можна стверджувати напевно, що гроші виникали на різних територіях у різні часи в безпосередній залежності від рівня розвитку цивілізації і насамперед торгівлі. Для народів, що жили з полювання, грошима були шкіра та хутра; для тих що вирощували худобу грошима була - різноманітна худоба; у хліборобських народів – були хліборобські продукти (пшениця, рис, овес тощо). У Новій Гвінеї в якості грошей використовували рабів, у Норвегії - сушену рибу, в Ефіопії - сіль. У Центральній Африці за гроші були різні тканини. У народів, що знаходилися на нижчому щаблі розвитку, грішми часто було намисто.

Так сталося, що в силу своїх природних властивостей золото та срібло найбільш придатні для того, щоби бути грішми. По-перше, ці метали, а в більшій мірі золото, придатні для вимірювання ціни товару; по-друге, золото не псується, воно вічне. Шляхетні метали при потребі можна ділити на однакові рівні частини, які так само не втрачатимуть своєї вартості та не знищуватимуться, вони без обмежень довго зберігають ціну майна.

За формою гроші були різні. Так, у Мексиці це зливки міді у вигляді літери "Г": в Індокитаї грошима були товсті мідні прути; у Північній Америці - свинцеві кульки; в Африці - залізячки, схожі на підкову. В Ольвії використовувались гроші з бронзи у формі дельфінів і наконечники стріл. Але головною стала форма кружка. У цього є певні підстави. Треба було, щоби справжня вага монети відповідала тій вазі, яка задекларована емітентом. Через це монеті треба було надати такої форми, при якій вона найменше стиралась під час користування. А такою формою є саме кружок.

Перші монети,  з'явилися на узбережжі Малої Азії в VII ст. до н. е.

Перші паперові гроші з'явилися в Китаї VIII ст. Зроблені у формі чотирикутних пластинок, вони містили різноманітні знаки та печатки. Ці білети мали різну купівельну спроможність і під страхом смертельної кари були обов'язкові до приймання.

Види грошей.

За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні):

Повноцінні – це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. До повноціних відносять товарні та металеві гроші.

Неповноцінні гроші – це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. До них відносяться паперові, кредитні гроші та білонна монета.

Змішані форми грошей – гроші, якими користувалися в період переходу від повноцінних до неповноцінних грошей.

Товарні гроші — це різновид грошей, які є товаром (наприклад худоба, зерно, ракушки, хутра). Тобто предмети, які можна безпосередньо використовувати, проте одночасно, вони виступають і як еквівалент вартості інших товарів. Купівельна спроможність товарних грошей ґрунтується на вартості, властивій конкретному товару, який виступає в ролі грошей. 

Металеві гроші спочатку з'явилися як шматки металу різної форми та ваги, з часом вони трансформувались у форму монет. Монета грошовий знак, виготовлений з металу (золота, срібла, міді або сплавів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб грошового обігу та платежу.

Паперові гроші – це гроші, що не мають самостійної вартості, або ця вартість не співрозмірна з номіналом. Вони випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законним платіжним засобом на всій території. 

Кредитні гроші – це права вимоги до фізичних або юридичних осіб, спеціальним чином оформлений борг, зазвичай у формі переданого цінного паперу, які можна використовувати для покупки товарів (послуг) або оплати власних боргів. Оплата по таким зобов'язанням зазвичай проводиться у визначений термін, хоча є варіанти, коли оплата проводиться в будь-який час на першу вимогу. Кредитні гроші несуть в собі ризик невиконання вимоги. Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.

Банкнота – вексель банку, що виписаний під придбані у своє розпорядження векселі приватних осіб. У такому розумінні її називають "класичною" банкнотою. Спочатку банкнота випускалась у вигляді особливих векселів, які часто були розписками торговців грошима за здане на збереження золото. Пізніше їх стали випускати комерційні банки під заставу векселів.

Чек – встановленої форми грошовий документ, який містить безумовний наказ власника рахунку (чекодавця) у кредитному закладі про виплату тримачеві чека зазначеної суми. Чек може використовуватись юридичними і фізичними особами для забезпечення безготівкових розрахунків.

Електронні гроші (кредитні картки) – це інструмент безготівкових розрахунків, що дозволяє власнику отримувати кредит у межах відведеного ліміту при купівлі товарів або послуг та отримання авансів готівковими грішми, а також користуватись різноманітними пільгами, що визначені банком-емітентом або платіжною системою. З розвитком наукового-технічного прогресу з`являються нові переваги для держателів пластикових карток. Кредитна картка може виступати засобом ідентифікації особи, якщо на неї нанесено зображення держателя. Особливо широкі можливості для застосування надають смарт-картки (картки зі вмонтованою мікросхемою): завдяки наявності вільної пам’яті вони можуть виступати як медична картка у хворих, як залікова книжка у студентів і т. п.

Робота учнів.

Інтерактивна online вправа  «Еволюція грошей»

Веб посилання https://learningapps.org/4045869

2. Сутність та функції грошей.

Є декілька категорій визначення сутностей грошей, а ви виберіть собі вже ту, яка більше до вподоби.

  • Товар, що виступає в ролі загального еквівалента, який відображає вартість усіх інших товарів.
  • Певний запас коштів(активів), що забезпечують здійснення різноманітних економічних угод
  • Економічна категорія, що позначає специфічний товар, який у певному суспільстві виступає в ролі загального еквівалента.

Функції грошей — це їх певна «робота» щодо обслуговування економічних процесів.

Гроші виконують різні функції. Серед них виділяють дві основи міра вартості та засіб обігу. Решта три (засіб накопичення, засіб платежу і світові гроші) — похідні від них.

Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є матеріалом для вираження вартості всіх інших товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти з одиницю (визначити масштаб цін). Масштаб цін установлює державою в законодавчому порядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об'єктивно. Вартість товару, виражена в грошах, називається його ціною. (Ціна товару — це кількість грошей, яку сплачують за цей товар.) Орієнтуючись на ціну товару на ринку покупець співставляє її зі своїми доходами, із ціною інших товарів і робить вибір. Без грошей як міри вартості підприємцям було б неможливо прийняти раціональне рішення щодо розподілу ресурсів і доходів, планування випуску продукції, розвитку виробництва тощо. Адже саме ціна ресурсів, зовсім різних за властивостями, дозволяє визначити повну собівартість того чи іншого товару.

Функцію засобу обігу гроші виконують як посередник у процесі обігу товарів, вони служать інструментом реалізації товарів. Щоразу, коли ми, придбавши товар чи отримавши послугу, розраховуємося грошима, вони виконують саме функцію засобу обігу. Необхідність цієї функції зумовлена тим, що виробники, створюючи одні товари Й послуги, мають потреби в інших. Безпосередній обмін товарами має дуже великі незручності. А тому саме функціонування грошей забезпечує задоволення потреб виробників і споживачів.

Функцію засобу накопичення гроші виконують тоді, коли вони вилучаються зі сфери обігу і перетворюються на скарб. Таке нагромадження розпочалося в епоху, коли роль грошей виконувало золото. Його почали зберігати, щоб застрахувати себе від випадковостей ринку. Із розвитком ринкових відносин і відміною золотого вмісту грошей формами багатства стали нерухомість, цінні папери, коштовності, твори мистецтва. Проте їх недоліком є те, що вони не можуть безпосередньо використовуватися для покриття боргів, здійснення поточних розрахунків тощо. Нагромадження коштів використовують в основному для того, щоб у майбутньому вкласти їх у виробництво або споживання.

Функція засобу платежу означає, що гроші стають засобом оплати боргових зобов'язань. Це відбувається у випадку, коли між товаровиробниками виникають кредитні відносини — покупець отримує відстрочку оплати за отриманий товар. Цю функцію гроші виконують і при виплаті заробітної плати, позик, податків, орендної плати тощо.

Функцію світових грошей виконують гроші, призначені для міжнародних розрахунків. Спочатку цю функцію найкраще виконувало золото. Проте з обмеженням його використання у світовому обігу роль міжнародного платіжного і купівельного засобу перейшла до американського, долара, англійського фунта стерлінгів та інших валют. Міжнародні економічні організації створили свої платіжні засоби: одиниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) — СДР, Європейського фонду валютного співробітництва — ЕКЮ, Європейського співтовариства — ЄВРО. Отже, світові гроші обслуговують міжнародні економічні відносини й забезпечують торговельні зв'язки між країнами.

В даний час світові гроші – це валюта, використовувана в міжнародних розрахунках. Найбільшого поширення набув долар США, потім євро і японська ієна. У той же час фахівці вважають, що у зв’язку з кризою американський долар не зможе утримати лідерську позицію. Швидше за все, через десятиліття йому на заміну прийде китайський юань. Але поки це всього лише прогнози економістів різних країн.

Крім того, світові гроші виконують певні функції. Варто відзначити той факт, що в першу чергу світові гроші виконують економічні функції. Відносини між контрагентами різних країн багато в чому затруднялися необхідністю конвертації національних валют, тобто розрахунок за операціями вимагав додаткової домовленості про конкретну валюті. З приходом світових грошей економічні суб’єкти отримали можливість здійснювати залік взаємних вимог і зобов’язань і оплачувати тільки залишок заборгованості. В даний час такі операції не є чимось незвичайним, а великі комерційні банки щоденно проводять операції взаємозаліку.

Робота учнів.

Інтерактивна online вправа  «Функції грошей»

Веб посилання https://learningapps.org/4752748

3. Закони грошового обігу.

Закон обігу паперових грошей полягає в тому, що їх випуск має обмежуватися тією їх кількістю, у якій справді перебувало б у обігу представлене ними золото.

Грошові одиниці мають певний золотий уміст, установлений державою, що має назву масштабу цін. У сучасних умовах у зв’язку з відривом фіксованої державою ціни золота від його реальної вартості офіційний масштаб цін практично в усіх країнах утратив своє значення. Тому ціни не завжди бувають виражені в національних грошових одиницях. У країнах з високою інфляцією вони інколи визначаються у валюті інших країн. Так, в Україні в 90-ті роки майже всі ціни вимірювалися людьми паралельно з гривнею в доларах США.

Виконуючи свої функції, гроші відіграють дуже велику роль – вони виступають як посередник в кругообігу доходів, ресурсів і продуктів. Від чого ж залежить необхідна в обігу кількість грошей?

Відповідь нам дає рівняння обміну (модель І.Фішера):

M*V=P*Q,

Де M – грошова маса (кількість грошей, що перебувають і обігу);

V – швидкість обігу грошей (кількість угод, які кожна грошова одиниця обслуговувала впродовж року);

P – середня ціна товарів і послуг (рівень товарних цін);

Q – кількість проданих товарів і послуг.

Майже кожна країна має власну національну валюту.

Валюта (англ.currency – грошовий обіг, валюта) – грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товарів. Гривня є національною валютою України. Монопольне право емісії грошей (випуск в обіг додаткових грошей) належить Національному банку України.

Одним із неодмінних атрибутів грошового обігу в країнах, де основу суспільного виробництва складає ринкова економіка, є інфляція. Це явище, власне кажучи, супроводжувало товарне виробництво на всьому історичному шляху його розвитку, але з особливою частотою і негативними наслідками для економіки інфляція стала проявлятися у XX столітті, коли країни перейшли до паперово-грошових систем. Інфляція як явище охоплює практично всі напрямки і сфери виробництва і може призводити до дуже гострої соціальної напруженості у суспільстві. Прикладом є Німеччина початку 20-х років, Югославія — в кінці 80-х років, Україна — на початку 90-х років минулого століття. Водночас значна за своїми масштабами інфляція підриває економічні позиції держави, ослаблює її роль у світовому поділі праці.

Інфляція (лат. Inflatio— роздмухування) — це порушення грошового обігу, що виявляється у переповненні грішми сфери обігу. Це явище знаходить свій вияв у знецінюванні грошей. Уперше термін інфляція відносно порушень грошового обігу було застосовано у США в період громадянської війни 1861—1865 pp. Інфляція завжди виявляється в зростанні цін. У цих умовах держава втрачає контроль над грошовим обігом і постає перед необхідністю знову й знову здійснювати емісію. Інфляція викликає скорочення виробництва і внаслідок цього, товарообіг скорочується, що відносно збільшує масу грошей, які знаходяться в обігу.

Інфляція викликає у населення стійке прагнення скоріше перетворити гроші в товари, а це прискорює оборот грошової маси і призводить до перевищення темпів знецінювання грошей над темпами їх випуску.

Робота учнів.

Інтерактивна online вправа  «Грошовий оборот»

Веб посилання https://learningapps.org/display?v=p7f36dow221

V. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.

Після опрацювання матеріалу, кожна група вибирає одного учня, який представляє звіт-презентацію, також він має право оцінити роботу своєї групи (додатково від 0-2 балів). Учні можуть ставити доповідачу запитання стосовно змісту доповіді, на які той відповідає. Викладач, в свою чергу, за необхідності, уточнює запитання учнів чи відповіді доповідача і та в разі потреби пояснює складні питання учням. Таким чином, викладач керує освітнім процесом ніби зі сторони, даючи учням самостійно організувати свою діяльність на уроці.

Викладач оцінює учнів, які презентують доповідь, виставляючи їм бали в лист оцінювання. Додаток № 4.

VІ. Закріплення навчального матеріалу. Рефлексія.

Слово викладача. Протягом уроку ви мали можливість ознайомитись з видами грошей, функціями грошей та визначились з перевагами та недоліками сучасних видів грошей. Тому, щоб перевірити ваші знання проведемо тестування.

Для перевірки рівня сформованості знань учнів за допомогою середовища Google Форми було розроблено програмований засіб контролю з тестовими завданнями, які знаходяться на персональному сайті викладача та виконуються в мережі інтернет в режимі ONLINE. Додаток № 5.

Дана програма дозволяє скласти питання різних рівнів складності, за досить короткий час пройти тестування та підрахувати бали, які автоматично заносяться до електронного журналу. 

VІ Підведення підсумків  уроку.

  • Аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку.
  • Повідомлення та обґрунтування оцінок.

VІІ. Домашнє завдання. Інструктаж до домашнього завдання.

Домашнє завдання має декілька рівнів складності, що дає змогу виконати його всім учням у залежності від рівня сформованості їх знань та вмінь з даної теми. Диференціація д/з (обов’язкове та на вибір) сприяє додатковим мотиваціям учнів, сприяє розвитку навичок працювати з допоміжними джерелами.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ: Опрацюйте матеріал, складіть кросворд «Гроші» (10—15 запитань)

НА ВИБІР: Подати матеріал з теми «Сутність грошей. Зміст функцій засобу обігу, платежу, міри вартості та засобу нагромадження. Види грошей. Сучасні електронні гроші» у вигляді презентації, реферату (на вибір).

 


ВИСНОВКИ.

Створення Веб-квесту – це складна і кропітка робота. Але це нова сучасна педагогічна Інтернет-технологія, яка ще тільки починає впроваджуватися в освітній процес. Використовуючи технологію навчання Веб-квест, викладач організовує самостійну роботу здобувачів освіти ефективно та на сучасному рівні. Навчання за допомогою Інтернет-ресурсів засноване на конструктивізмі, який ставить у центр процесу навчання особистість здобувача освіти. Впровадження Інтернет-технологій спричиняє зміни не тільки у освітній діяльності здобувача освіти, а й у способах подачі матеріалу з боку викладача.

Як свідчать дослідження, Веб-квест є  корисним інструментом для впровадження елементів гри в навчанні, розвитку критичного мислення здобувачів освіти, підвищення їхньої мотивації, набуття знань. Мотивація здобувачів освіти до безперервного навчання впродовж усього життя дуже важлива для майбутнього.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Горбач Н.С. Економіка в таблицях і схемах. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.
  2. Іванілов О.С. Економіка підприємства. Підручник 2-е вид.- К.: Центр учбової літератури, 2011.
  3. Фінансова грамотність : навч. посібник / авт. кол. ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Т. С. Смовженко. – Вид. 2-ге, випр. і допов. – К., 2012. – 311 с.
  4. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30113/ Використання web-квестів у навчально-виховному процесі
  5. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30734/ Технологія Веб-квест на уроках інформатики
  6. http://kvest-posibnyk.blogspot.com/p/blog-page.html Що таке Веб-квест
  7. http://ito.vspu.net/blogspot/soc_merezh/page-17.html Що таке веб-квест

 

 


ДОДАТКИ

Додаток 1

Мій веб-квест має назву «Гроші. Виникнення, сутність і функції. Закони грошового обігу».

Посилання https://u.to/Oj1QGw

Етапи Веб-квесту та їх зміст

Підготовчий етап.  Учні заздалегідь розділяються на 4 групи. Кожна з них буде опрацьовувати свій матеріал.

  1. Головна сторінка визначає тему квесту та короткий опис теми веб-квеста.

Мета цього розділу представити здобувачам освіти WEB-квест, зацікавити їх.

  1. Завдання - формулювання проблемного завдання - проблема, яку потрібно вирішити.
  2. Вхідне опитування – Кожен учень заповнює анкету учасника. Всі данні відображаються у вчителя в загальній таблиці. Вхідне опитування проводиться з метою дізнатися рівень навчальних знань з даної теми на початку Веб-квесту.
  3. Процес роботи - опис послідовності дій роботи, яку необхідно виконати здобувачам освіти при самостійному виконанні завдання.
  4. Правила роботи у веб-квесті  – обов’язкова сторінка, де розміщені правила роботи учнів у веб-квесті.
  5. Ресурси (посилання) - цей розділ містить WEB- ресурси для здобуття інформації, він подається з обов'язковим описом кожного посилання.
  6. Вихідне опитування - проводиться з метою дізнатися рівень засвоєних знань з даної теми після виконання веб-квесту, та створення порівняльної діаграми з вхідним опитуванням.
  7. Критерії оцінювання  чітко описані критерії і параметри оцінки виконання WEB –квеста. Критерії оцінки залежать від типа навчальних завдань, які вирішуються у WEB -квесті. Цей пункт містить критерії оцінки виконаного завдання у відповідності певним стандартам. Система оцінювання діяльності учнів у вигляді бланка оцінки.
  8. Підсумок -короткий опис того, чому зможуть навчитися учні, виконавши даний WEB -квест. (підсумки дослідження; коротке узагальнення досвіду, який буде отриманий учнями; питання для подальшого  розвитку теми). Тут підводиться підсумок, заохочуються учні, проводиться рефлексія та подальші дослідження з проблеми.
  9. Цікаві факти – посилання на додатковий матеріал з даної теми.


Додаток 2

Посилання на відео: https://youtu.be/Fiu3BRKD1Tg


Додаток № 3

https://learningapps.org/watch?v=pehh0uvnv17

 

https://learningapps.org/watch?v=p816zgo3j18

https://learningapps.org/watch?v=p7f36dow221


Додаток 4

 

Додаток 5

https://forms.gle/ZJMJgPHqn2HsMN4f7

 


Додаток 6

https://forms.gle/xgXJm9M1s3n2tqc39

 

docx
До підручника
Економіка (профільний рівень) 10 клас (Крупська Л.П., Тимченко І.Є., Чорна Т.І.)
Додано
18 травня 2021
Переглядів
1109
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку