БАСКЕТБОЛ В ІГРАХ ТА ЕСТАФЕТАХ ДЛЯ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ТА СТАРШОЇ ШКОЛИ
Вдосконалення переміщень
Квачі
Найуніверсальніша гра для баскетболу. Застосовуючи різні варіанти, можна розв'язувати різноманітні завдання. Нижче подано кілька варіантів гри «Квач» на переміщення.
БАСКЕТБОЛ В ІГРАХ ТА ЕСТАФЕТАХ ДЛЯ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ТА СТАРШОЇ ШОЛИ
Вдосконалення переміщень
Квачі
Найуніверсальніша гра для баскетболу. Застосовуючи різні варіанти, можна розв'язувати різноманітні завдання. Нижче подано кілька варіантів гри «Квач» на переміщення.
Квачі в трійках
Завдання ведучого — заплямувати гравця № 1, якого прикриває гравець № 2. Ведучий прагае обманними рухами обійти гравця № 2 і прорватися до гравця № 1, який не має права відходити від партнера далі ніж на 1 м. Можна рекомендувати гравцеві № 2 тримати руки за спиною, щоб уникнути поширеної серед початківців-баскетболістів помилки, коли захисник «тримає» нападаючого розведеними руками.
Наздожени партнера
Гравці, розбившись на пари, розташовуються вздовж лицьової або бічної лінії майданчика на відстані 1,5-2м у потилицю одне одному. За командою вони виконують різні вправипочаткового положення, що ускладнює старт для ривка (у присіді, в упорі лежачи), швидким темпом. За наступним сигналом гравці, які стоять першими, рухаються до протилежної лінії, а другі наздоганяють їх, прагнучи заплямувати. Якщо під час бігу лунає свисток, то партнери зупиняються заздалегідь обумовленим способом (стрибком, двома кроками), після чого обертаються й біжать назад та міняються ролями. Гравець, який заплямував партнера, отримує 2 бали.
Повітряна куля
Поділити клас на дві команди, що розташовуються в шеренги обличчям одне до одного. За спиною в гравців кожної команди на відстані 4—5 м провести обмежувальну лінію. Між кожною парою гравців ведучий підкидає повітряну кулю, а учні в стрибку прагнуть відбити кулю однією рукою за спину суперника, перекинувши при цьому кулю через обмежувальну лінію. Той, кому це вдається, отримає 1 бал. Переможе команда, що набере більшу кількість балів.
Третій зайвий
Тактична гра. Її слід проводити в групі гравців, які вивчили заслони. Учні розташовуються по колу парами в потилицю одне одному. Двоє грав- ців-ведучих біжать по зовнішній стороні кола, один утікає, а інший його переслідує (мал. 1а). Рятуючись від переслідування, перший (ведучий) і
раптово стає збоку від пари гравців, виконуючи зовнішній заслін (мал. 16). Гравець, для якого поставлено заслін, стає ведучим (утікачем).
Варіант: ведучий ставить заслін так, як це показано на малюнку 1а. У цьому випадку відбувається зміна ролей — той, хто наздоганяв, утікає в протилежному напрямку, а той, хто виявився «зайвим», наздоганяє його. Якщо тому, хто наздоганяє, вдається заплямувати того, хто втікає, то вони міняються ролями.
Ловіння й передачі м'яча
Квочка та яструби
Грають дві команди. Одна команда («яструби») утворює коло, в руках у одного з гравців баскетбольний м'яч. Друга команда («курка з курчатами») розташовуються всередині кола в колоні по одному й кожен кладе руки на пояс гравцеві, який стоїть попереду. Гравці першої команди, передаючи м'яч одне одному, прагнуть заплямувати останнє «курча».
Жива ціль
Діти діляться на дві команди. Гравці обох команд стоять через одного по колу. Кожна команда отримує один м'яч. Усередині кола ведучий — гравець однієї з команд. Завдання ведучого — вивертатися від м'яча, яким його прагнуть заплямувати гравці команди суперника, й одночасно ловити м'яч, який йому кидають партнери, та повертати його назад у свою команду. Як тільки заплямували ведучого, його місце займає гравець протилежної команди. Так почергово в ролі ведучого мають побувати всі учасники. Переможе команда, гравці якої, краще вивертаючись від м'яча, виконають більше передач.
Примітка: спосіб передач м'яча слід заздалегідь обумовити залежно від віку й кількості учасників.
Вільне місце
Гравці утворюють коло з 6-8 осіб. В руках одного з них м'яч. Гравець із м'ячем виконує передачу будь-якому партнерові й біжить за м'ячем. Гравець, який отримав м'яч, також передає його будь-якому партнерові, але біжить уже на звільнене місце (мал. 2). Ця гра потребує великої уваги: потрібно непереплутати, коли бігти за м'ячем, а коли — на вільне місце.
Мал. 2
Вершники
Гру виконувати на невеликому майданчику. Поділити клас на дві команди. Гравці однієїкомацди сідають верхи на гравців другої команди. За сигналом ведучого «вершники» починають перекидати м'яч одне одному. «Коні» поводяться неспокійно (роблять несподівані повороти, переходять із місця на місце), чим ускладнюють ловіння м'яча. При втраті м'яча гравці міняються ролями. Виграє команда, що зробить більшу кількість передач.
Ловець і перехоплювач
Гравці розташовуються по колу, в руках у одного з них — м'яч. У центрі кола два гравці: ловець і перехоплювач. Ті, хто стоять по колу, передають одне одному м'яч і, вибравши зручний момент, роблять передачу ловцеві. Ловець прагне відкритися, щоб отримати передачу, а перехоплювач—прикрити ловця й перехопити м'яч. Через кожну хвилину перехоплювач змінюється. Гра триває, аж доки всі гравці побувають у ролі перехоплювача. Переможе той, хто допустить менше передач ловцеві.
Хто швидше
Група ділиться на дві команди, команди розташовуються в шеренги уздовж бічних ліній майданчика й розраховуються по порядку. Гру починають перші номери. Вони з м'ячами виходять на середню лінію й стають обличчям у протилежних напрямках на відстані 3—4 м одне від одного. За сигналом ведучого обоє підстрибують, ноги нарізно, й у повітрі сильно ударяють м'ячем об підлогу під ногами за спиною, приземляються і виконують ривок уперед за м'ячем суперника. Гравець, який торкнеться м'яча першим, приносить команді 1 бал. Потім те саме завдання виконують другі номери, треті і т. д. Переможе команда, що набере більше балів.
Перекидання м'ячів
Група ділиться на дві команди. Одна команда довільно розташовується на одній стороні майданчика, друга — на протилежній. Гравцям обох команд слід видати однакову кількість м'ячів (3,4,5 і т. д.). За сигналом гравці починають перекидати м'ячі на протилежну сторону майданчика. Через певний час (1—2 хв) гру слід зупинити й полічити кількість м'ячів у командах. Переможе команда, в якій виявиться менше м'ячів.
Квач у трійках
Гра проводиться в трійках із м'ячем: один гравець утікає, а двоє інших, передаючи м'яч одне одному, прагнуть наздогнати його й заплямувати м'ячем, не випускаючи його з рук. Той, хто заплямував, стає тим, хто втікає.
Плямувати можна передачею, а той, хто втікає, має право впіймати м'яч. У такому разі він не вважається заплямованим.
Двоє партнерів утікають, передаючи одне одному м'яч, а той, хто наздоганяє, веде м'яч, намагаючись заплямувати одного з тих, хто втікає, передачею м'яча. У цьому варіанті ті, хто втікають, не мають права затримувати в руках м'яч.
Не давай м'яч ведучому
Гру можна використовувати для вдосконалення захисних дій, а також при відпрацюванні передач. П'ятеро гравців утворюють коло, а шостий (ведучий) перебуває в центрі кола. Кожен із п'яти гравців має право передати м'яч будь-якому партнерові, які стоять навпроти, але тільки не сусідові праворуч або ліворуч. Ведучий щоразу намагається перешкодити передачі або перехопити м'яч. Якщо йому це вдалося, він міняється місцем із гравцем, від якого отримав м'яч.
Гонка м'ячів у квадраті
Розташування гравців, як на малюнку 3. У цій грі крім навичок передач м'яча отримується вміння «бачити поле». За сигналом ведучого гравці з м'ячами передають їх сусідові праворуч (ліворуч) і міняються місцями. Гравці, які стоять на кутках, зміну місць роблять по діагоналі. Через кожні 2—3 хв гравці міняються місцями за годинниковою стрілкою.
Варіант: за сигналом ведучого гравці зупиняються, виконують три удари м'ячем об підлогу, після чого змінюють напрямок передачі.
Кидай — біжи
Клас об'єднується в дві команди, які шикуються в дві шеренги через одного (мал. 4). У перших гравців — м'ячі. За сигналом вони передають їх партнерам, які стоять навпроти, і біжать на їхнє місце. Ті виконують аналогічні дії, аж доки м'яч досягне протилежного флангу. Останній гравець, виконуючи ведення м'яча, біжить за шеренгою на місце першого, і гра повторюється. Переможе команда, гравці якої раніше займуть свої місця.
Мал. 4
Виклик номерів
Поділити групу на кілька команд по 4—5 осіб. У командах гравці розраховуються по порядку. Команди стають у колони за лінією старту, у направляючих — м'ячі. Ведучий називає будь- який номер. Названий номер вибігає, отримує м'яч від направляючого, веде його до заданої точки й назад. Гравець, який фінішує першим, приносить своїй команді 1 бал. Потім ведучий викликає наступні номери. Переможе команда, що набере найбільше балів.
Те саме, але кожен номер отримує завдання: після ведення — кидок у
кільце, передача м'яча в стіну, перекид тощо.
Після першого сигналу може бути другий сигнал, за яким гравцям, які виконують ведення, слід одразу повернутися в шеренгу. Переможе той, хто зробить це першим.
Перед кожною командою на стільці стоїть гравець із піднятим угору м'ячем. У момент виклику чергового номера гравці, які стоять на стільцях, випускають м'ячі з рук. Викликані гравці мають упіймати м 'яч до торкання його підлоги. За кожен спійманий м'яч команда отримає 1 бал.
Пройди захисника
Грають дві команди — захисники й нападаючі. Команди розташовуються в шеренги вздовж лицьової лінії баскетбольного майданчика й розраховуються по порядку. Перший номер захисників виходить у центр майданчика. За сигналом перший нападаючий вибігає з м'ячем і за допомогою дриблінгу й хитрощів намагається «пройти» захисника й досягти протилежної лінії. 'За вдалий прорив нападаючий приносить команді 1 бал. При перехопленні м'яча захисником 1 бал отримує інша команда. Потім виходять другі номери захисників і нападаючих, третій і т.д. Коли всі захисники й нападаючі побувають у полі, команди міняються ролями й гра повторюється.
Один хвіст добре, а два — краще
Гравці з м'ячами розташовуються довільно на майданчику. У кожного ззаду прикріплено стрічку розміром 12—40 см — «хвіст». За сигналом гравці переміщаються з веденням, прагнучи відірвати одне в одного хвіст. Після завершення запланованого часу звучить сигнал до завершення гри. Переможуть гравці, в яких виявиться найбільша кількість відірваних хвостів.
Вибий м'яч
Гравці з м'ячами розташовуються в ділянці 3-секундноїзони. За сигналом ведучого вони, не виходячи за межі обмежувальних ліній, починають ведення правою (лівою) рукою, прагнучи вільною рукою вибити за межі зони м'яч іншого гравця. Гравець, який утратив м'яч, вибуває з гри. Гра триває, аж доки на майданчику залишаться 2—3 найкращих гравців.
Примітка: якщо група велика, то її слід поділити на дві команди по 8— 10 осіб і провести два півфінали. У фіналі зустрічаються по 4—5 переможців від кожної команди.
Ведення зі скакалкою
Ця естафета дає змогу відпрацьовувати ведення зі зміною швидкості руху. Слід поділити групу на кілька команд. Команди шикуються в колони по одному за лінією старту. Інтервал між колонами — 2—3 м. На відстані 1,5 м навпроти кожної команди обличчям одне до одного стають по двоє учнів, тримаючи за кінці скакалку. За сигналом ведучого вони починають обертати скакалку назустріч руху гравців, а направляючі з м'ячем починають ведення, прагнучи пробігти між хлопцями із скакалкою так, щоб скакалка їх не торкнулася. Повернувшись до своєї команди, направляючий передає м'яч наступному гравцеві. Гравець, який торкнувся скакалки, приносить своїй команді 1 штрафний бал.
Старт за м'ячем
Гравці стають на лицьову лінію під щитом у дві колони й розраховуються по порядку. Ведучий стоїть між колонами з м'ячем. Він кидає м'яч уперед і називає якийсь номер. Двоє гравців під цим номером біжать до м'яча, прагнучи оволодіти ним і кинути по кільцю. Гравець, який не оволодів м'ячем, стає захисником і намагається перешкодити кидку нападаючого. За оволодіння м'ячем гравець отримує 1 бал, за попадання в кільце — 2 бали, за вдалі дії захисник отримує 2 бали.
Варіант: те саме, але ведучий кидає м'яч назустріч гравцям.
Наїзники
Група ділиться на дві команди. Кожна команда розраховується на перший-другий. Перші номери — «коні», другі — «вершники», які сідають верхи на «коней». Гра ведеться за баскетбольними правилами, до того ж, можна застосовувати всі технічні прийоми. Команди намагаються закинути м'яч у кільце суперників.Через певні проміжки часу гравці міняються ролями.
Швидкий прорив
Грають 2x2 або 3 х 3 на один щит. За сигналом ведучого команда, що володіє в цей момент м'ячем, здійснює швидкий прорив до протилежного щита, після чого гра триває вже біля цього щита аж до нового сигналу.
Охороняй каштана
Гравці діляться на дві команди. У кожній команді - капітан і 3-4 захисників залишаються на своїй половині майданчика, а нападаючі переходять на половину суперника. Після розіграшу м'яча з центру команда, що оволоділа м'ячем, прагне за рахунок ведення й передач наблизитися до капітана команди суперника й заплямувати його м'ячем. Цьому протидіють захисники, прагнучи перехопити м'яч і відправити його на половину суперника своїм нападаючим. За попадання м'ячем у капітана команд а отримує 2 бали.
Примітка: захисникам не можна переходити середню лінію для допомоги своїм нападаючим, а нападаючим повертатися на свою половину для допомоги захисникам. За порушення цього правила команда карається втратою м'яча
М'яч капітанові
Гра аналогічна до попередньої, але капітан перебуває на половині майданчика суперника під кільцем, а нападаючі при протидії захисників прагнуть передати йому м'яч.
Те саме, але в зоні капітана стоїть захисник.
Те саме, але капітан, упіймавши м'яч, намагається закинути його в кільце.
Колова естафета
Група розбивається на чотири команди. Команди стають у колони, як показано на малюнку 5, по кутках басг кетбольного майданчика. В руках у направляючих — баскетбольні м'ячі. За сигналом перші номери з веденням м'яча пробігають коло й передають м'яч другим номерам, а ті, пробігши коло, передають м'яч третім номерам. Переможе команда, яка першою завершить естафету
Те саме, але гравці, оббігаючи коло, виконують кидки в кільце. В цьому випадку при виявленні команди-пере- можниці враховується кількість вдалих кидків.
Розташування те саме, але м'яч у других номерів. За сигналом перші номери виконують ривок і отримують передачу від других номерів, які після передачі спрямовуються вслід за першими. Перші ловлять м'яч, наблизившись до кільця, виконують кидок, оббігають майданчик і стають у кінець своєї колони. Другі номери підбирають м'яч, передають його гравцям своїх команд, що стоять третіми, після чого також повертаються в колону. Щойно перша пара фінішує, вправу починає наступна пара. Переможе команда, що першою завершить естафету.
Примітка: естафету потрібно проводити за годинниковою стрілкою і проти, використовуючи ведення правою і лівою рукою.
Мал. 5
Це єдиноборство — естафетний засіб при навчанні техніки й тактики гри вже на початковому етапі. Грають дві команди — нападаючі й захисники. Баскетбольний майданчик слід поділити на 8 зон. У кожній зоні діють по одному гравцеві від команди. Вибігати із зони не можна, а передавати м'яч можна тільки гравцеві своєї команди, який перебуває на сусідній
Гра в зоні відбувається за правилами баскетболу.
Примітка: якщо учні добре підготовлені,вправу можна виконувати відразу кількома м'ячами. Щойно гравці першої зони звільнилися від м'яча, вони вводять у гру другий, третій м'яч і т.д. Поступово всі м'ячі переходять в останню зону. Переможе команда, біля якої опиниться більше м'ячів. Потім м'ячі слід так само передавати назад в іншу сторону.
Групу поділити на дві команди. Від кожної команди на майданчику по 5 гравців, інші розташовуються за межами обмежувальної лінії рівномірно по всьому залу. Грають у звичайний баскетбол, але гравці в полі мають право взаємодіяти передачею з гравцями за майданчиком, отримуючи зворотну передачу.
Грають три команди по 5 осіб. Перша і третя п'ятірки утворюють зони захисту, кожна під своїм щитом, а друга п'ятірка, перебуваючи в центрі майданчика, атакує певне кільце. Після забитого або перехопленогом'яча нападає на протилежне кільце вже перша п'ятірка, а друга утворює зону на місці першої і т. д.
Варіант: після забитого або втраченого м'яча друга п'ятірка може знову заволодіти м'ячем на своїй половині майданчика, відібравши його в суперника. У такому разі вона знову нападає на кільце першої п'ятірки.