Батьківські збори “Ефективне батьківство” з інетрактивними методами: вправи та тренінг для батьків

Запорожченко Олена Анатоліївна

Батьківські збори за темою “Ефективне батьківство” з інетрактивними методами: вправи та тренінг для батьків

Цільова аудиторія: батьки, вчитель

Мета і завдання: сприяти усвідомленню учасниками або учасницями важливості ролі батьківства в житті людини; обґрунтувати важливість відповідального ставлення до народження і виховання дитини; проаналізувати стилі батьківської поведінки стосовно дітей та їх вплив на процес формування особистості дитини.

Очікувані результати: учасники або учасниці усвідомлюють важливість відповідального ставлення до батьківства; усвідомлюють вплив стилів батьківської поведінки на формування особистості дитини.

Обладнання: анкета для батьків, м’яч, малюнки, поради для батьків.

Орієнтовна тривалість: 90 хв.

Перебіг зборів

1. Знайомство. Організаційна частина

     Сім’я – унікальна спільність, яка покликана виконувати ряд важливих функцій. Одна із них – народження та виховання дитини. Хоча особистісний розвиток дитини не обмежується сімейним впливом, та все ж родина стоїть біля його витоків. І саме від цього залежатиме подальший шлях становлення підростаючої особистості. Батьківська любов, піклування, вимогливість і захист створюють найсприятливіші умови для розвитку і реалізації дитиною всіх її інтелектуальних і духовних потенцій, для несуперечливого входження в розгалужену систему моральних та інших норм суспільства. 

Досвід роботи в школі дає змогу стверджувати, що сім’я має більше можливостей для виховання молодшого школяра, ніж школа, бо, по-перше, у ній об’єднані люди різного віку, статі, роду занять; по-друге, дорослі можуть впливати на дитину в різних життєвих ситуаціях – удома, на вулиці, у гостях, у відпустці (це робить сімейний вплив різноманітним і гнучким); по-третє, однією дитиною, як правило, опікуються кілька дорослих (натомість у школі це явище – не на користь індивідуального розвитку).

Завданням учителя є донести до батьків, що діти мають вирости діяльними й активними. А для цього молодші школярі потребують постійної зайнятості,

можливості створювати щось матеріальне й корисне: речі, іграшки, малюнки тощо.

Беручи до уваги надзвичайно відповідальні завдання й обов’язки сім’ї щодо виховання підростаючого покоління, я прагну навчати не лише учнів, а й їхніх батьків.

Використовую методи соціологічного дослідження: анкетування, спостереження, інтерв’ю з батьками, відвідування дітей у колі родини тощо. Це дає змогу працювати з дорослими диференційовано, зважаючи на їхню освіту, культурний рівень, мікроклімат у сім’ї, особливості дітей.

Вправа “Лагідне ім’я” (5 хв)

Мета: емоційне налаштування

Проведення: пригадайте, як ви лагідно звертаєтеся до дитини вдома. Ми будемо кидати м’яч. Той, хто його отримає, називає своє звертання; головне - запам’ятати, хто кому кидав м’яч. Коли всі назвуть свої звертання, м’ячик піде зворотним шляхом. Треба намагатися не перплутати йй кинути м’ячик тому, хто першого разу кинув вам, а також лагідно звернутися до нього на ім’я.

2. Мотивація, очікування.

Вправа «Лелека» (10 хв)

Проведення: перед початком заняття на стіні прикріплюють великий малюнок із зображенням лелеки, який несе в дзьобі немовля. Кожний учасник отримує паперову «пір’їнку», на якій йому пропонується протягом 5 хв записати власні очікування від зборів. Після того як усі записали свої очікування, учасники по черзі підходять до лелеки, зачитують свої сподівання й скотчем приклеюють «пір’їнки» на його крила. Далі проводиться анкетування батьківз метою визначення відпов- дальності за виховання дітей, пріоритетів у вихованні, типу труднощів, що постають у спілкуванні батьків з дітьми.

Анкета для батьків:

1. Як ви вважаєте, хто найбільше відповідальний за виховання дитини?

- сім’я

- шкільний заклад

- спільні зусилля шкільнього закладу та сім’ї

- додаткові установи (гуртки, секції)

2. З якими труднощами ви стискаєтеся під час виховання дітей?

(відзначте дві найважливіші для вас позиції):

- взаєморозуміння з дитиною

- нестача знань

- спосіб розв’язання конфлікту

- небажання дитини ходити до школи

- брак часу на спілкування з дитиною

- індивідуальні особливості дитини (агресивність, замкненість, тривожність, емоційні особливості - потрібне підкресліть)

- конфліктні взаємини дитини з однолітками

- розбіжності у вимогах членів сім’ї

- інше

3. На ваш погляд, найефективніші засоби впливу на поведінку дитини в конфліктній ситуації - це:

- загроза, попередження ( “Якщо ти не припиниш, то...”)

- фізичне покарання

- домовленості

- компроміс; пояснення; ігнорування

- інше

4. Чи часто ви вживаєте такі вислови (відзначте кружечком, які вживаєте)?

- Який ти в мене молодець!

- Ти можеш, тобі все вдасться!

- У всіх діти як діти, а в мене ...

- Скільки разів можна повторювати!

- Як ти вважаєш?

- Я тобі обов’язково допоможу, не хвилюйся!

- Мене не цікавить, чого ти хочеш!

5. Що з переліченого ви вважаєте найважливішим для своєї дитини?

- високий рівень інтелектуального розвитку

- фізичне здоров’я

- доброта, чуйність

- цілеспрямованість

- інше

6. Як ви отримуєте інформацію про виховання дитини (відзначте три найважливіші джерела)?

- із телепередач

- на батьківських зборах

- із журналів, газет

- від вихователів, психолога

- із власних знань і досвіду

- інше

3. Основна частина

Вправа “Скринька асоціацій” (10хв)

Завдання: Витягнути зі скриньки картку з малюнком, не підглядаючи. Треба поміркувати, чому саме вам випав цей малюнок і пов’язати асоціацію з сім’єю, сімейними відносинами (картки: сімейний відпочинок, лагідне слово, ремінь, телевізор, родичі, старше покоління тощо).

Iнформаційне повідомлення (15 хв) Стилі батьківської поведінки щодо дiтей. Довіра й страх, упевненість і боязкість, спокій і тривога, щирість і теплота у стосунках - усіх цих рис особистість набуває в сім’ї. Батьки використовують методи й засоби виховання, які допомагають привнести у свідомість дитини систему норм і правил, долучають ії до моральних цінностей. Щоб дитина досягла цієї мети, вони заохочують або карають її, прагнуть бути зразком для наслідування або несвідомо ним стають. У тривожних матерів, наприклад, часто виростають тривожні діти. Нестриманий батько, який дратується з найменшого приводу, нерідко, сам того не підозрюючи, формує схожий тип поведінки у своеї дитини.

Батьки - це найважливіші люди. Все що вони заклали в своїх дітей, вже прийшло, коли дитині виповнилось 6 років.

Питання для обговорення: А як вас виховували ваші батьки?

Є 4 стилі батьківського виховання. Негативні наслідки має авторитарний стиль батьківської поведінки. Дитині висуваються надто високі вимоги. Від дитини вимагають досягнення успіху в ризних сферах. Це стає самоціллю, але при цьому страждає духовна сфера. У дитини часто винакає недовіра до людей, вона прагне змінити спілкування з батьками, вчителями на спілкування з однолітками.

Опікунський стиль виховання або гіперопіка загрожує тим, що, зазнавши труднощів повсякденного життя, дитина часто зазанає поразки. А це спричиняє непевненоністі, розвиває комплекс неповноцінності.

Поблажливий стиль виховання може призвести до входження дитини до асоіціальних груп. Згодом такі діти конфліктують з тими, хто їм не підкоряється. Демократичний стиль виховання заохочує особистісну відповідальність дитини відповідно до її вікових можливостей. Дитина бере участь в ухваленні рішень, вислохувоє та обговорю думки та поради батьків.

Оптимальним для сімейного виховання вважається демократичний стиль, де батьки готові прийти на допомогу дітям; вірять в їх успішну діяльність; адекватно контролюють дітей.

Вправа “Серветка” (5хв)

Завдання: Взяти з купи стільки серветок, скільки хочеться. Мамі, яка взяла багато серветок пропонується написати стільки гарних слів, скільки вона взяла серветок. Потім пропонується батькам відірвати кут від серветки, зігнути та ще раз відірвати, потім зігнути і ще відірвати. Дивлячись на серветки усіх учасників або учасниць, бачимо, що всі вони різні, бо не було чіткої інструкції як відривати. Отже, і всі діти чують вчителя по різному, хоча він пояснює однаково.

Вправа “Зручна дитина” (5хв)

Хтось з учасників грає дитину, сидячи на стільці. Їй кажуть: не чіпай - зв’язують їй руки. Коли вона виростає, кажуть: не бігай - зв’язують ноги. Потім кажуть: не кричи - зав’язують рот. Потім кажуть: не дивись - зав’язують очі. Потім кажуть: не крутись - перев’язують тулуб. Такій дитині кажуть: сонечко, йди за знаннями, рухайся вперед. Але така дитина вже обмежена.

Вправа “ Скажи по-іншому” (5хв)

Ми кажемо: Не кричи! Не смійся!   

Дитина чує: Не проявляй свої емоції

Скажіть інакше: Ти, мабуть, втомився або чогось злякався

Ми кажемо: Скоріше!

Дитина чує: Тобі доведеться відмовитись

Скажіть інакше: Є 10 хвилин. Скільки тобі потрібно часу?

Ми кажемо: Хлопчики не повинні плакати

Дитина чує: Чоловіки не мають права на почуття

Скажіть інакше: Ти засмутився, ти маєш право на це

Ми кажемо: Як тобі не соромно

Дитина чує: Ти поганий

Скажіть інакше: Ми всі помиляємось. Помилка - це крок до вмінь і знань

Найголовніше - любити дитину

Для немовляти головне ніжність. Воно не розрізняє ще таких речей, як їжа та любов. Без їжі дитина не виживе і без любові також. Пожива, яка забезпечує майбутнє емоційне здоров’я дитини, це: дотик, ласкаві слова ніжна опіка.

Коли дитина підростає, у неї, крім фізичних потреб, є потреби у спілкуванні з однолітками, потреби в творчості, в безпеці. Якщо ці сходинки побудовані у потрібному порядку, то й дитина буде творче розвиненою, а якщо у дитини недостатньо спілкування, то вона буде спускатися вниз по сходинках. Дуже важливо дарувати подарунки дитині, бо це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки справді турбуються про неї. Якщо у перші роки життя дитині необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, то пізніше їй потрібні слова заохочення. Дитина потребує, щоб її хвалили і дякували за те, чого вона досягла сама. Допомагати дітям - не означає повністю обслуговувати їх, бо це буде зворотня сторона батьківської любові. Треба навчити дітей усього, щоб потім і вони допомагали батькам.

4. Підсумки. Рефлексія

Поради для батьків

Вправа «Аркуш очікувань» (10 хв)

Проведення: звертається увага на аркуш очікувань «Лелека», з яким працювали на початку заняття. Далі вчитель зауважує: «Нове життя... Від нього ми чекаємо чогось дивного і світлого, обов'язково шасливого. Наш лелека несе в дзьобі немовля - кожного з нас- шляхом до нових знань і відкриттів. Що ж побажати цій дитині?» Пропонує батькам на стрічці написати побажання дітям.