Батьківські збори «Насильство в сім'ї»

Виступ психолога на загальношкільних батьківських зборах на тему:

«Насильство в сім'ї»

СЛАЙД №

  Добрий день, шановні батьки! Сьогодні я хочу поговорити з вами про  проблему, яка, на жаль, є актуальною. Це насильство в сім’ї.

Звичайно, сім’я – це місце, де ми знаходимо затишок, турботу. Тут ми  отримуємо розуміння та підтримку. Проте зараз ми дедалі  частіше дізнаємося про існування сімей, у яких агресивність, грубість – звичне явище. Від цього страждають, насамперед, діти. Вони або самі потерпають від знущань, принижень, або стають агресивними і  продовжують насильницькі дії в майбутньому.

Як же впливає насильство на дітей, які причини та як запобігти насильству в сім’ї?

          СЛАЙД №

 Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь, навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги і захисту.

Починаючи з першого моменту життя, дитина шукає любові і підтримки своїх батьків.

Видатний психолог Еріх Фром виділив два напрямки впливу батьків на життя дитини:

 турбота про задоволення її фізичних потреб та ставлення до дитини, що визначає її любов до життя.

 Коли батьки добре ставляться до дитини, це допомагає їй зрозуміти, що життя пре­красне, що добре бути хлопчиком чи дівчинкою.

Виховання дітей потребує терпіння, самовіддачі та внутрішньої стабільності. Крім того, дуже важли­во знати, які наслідки в душі дитини залишають  вчинки дорослих, агресивна поведінка, необережні висловлювання. Коли розсер­джена, а інколи розлючена мати кричить своєму п'ятирічному синові: «Я вб'ю тебе!» або «Ти зробив погано, я не люблю те­бе», або «Я ніколи більше не дозволю тобі кататися на велоси­педі!», вона не усвідомлює, якими можуть бути наслідки її слів. Адже все це вона говорить людині в кілька разів меншій за зро­стом та вагою - дитині, що сприймає слова цього велетня (а надто коли це батько) всерйоз, вірить йому, лякається, можли­во, на все життя.

Діти говорять:

СЛАЙД №

СЛАЙД №

Насильство можна визначити як дію або бездіяльність однієї людини на  іншу, що завдає шкоди здоров’ю як фізичному, так і психологічному, принижує почуття честі та гідності.

 Насильство визначають як фізичну, психологічну, сексуальну або іншу дію 

чи комбінацію цих дій однієї особи на іншу, що порушує гарантоване Конституцією  України право громадянина на особисту недоторканність.

Насильство в сім’ї – будь-які зумисні дії фізичного, сексуального,  психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї стосовно іншого члена сім’ї, якщо ці дії  порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю.

СЛАЙД №
Насильство розглядають у чотирьох площинах:

правовій, моральній, суспільно-політичній та психологічній.

У правовій площині більшість випадків насильства карається законом. Та все-таки проблема полягає в тому, що жертви насильства не завжди звертаються по допомогу до правоохоронних органів. А чи захищає закон жертви насильства та чи стримує насильників?

Насильство у моральній площині окреслює кривдження осіб, слабших фізично, часто з фізичними або психічною вадами.

У суспільно-політичній площині насильство набуває значних розмірів, про що свідчать війни, збройні конфлікти, акти непокори, а також бійки у громадських місцях.

У психологічній площині – це явища, що відбуваються у психіці людини, а також у їхніх стосунках. Головний зміст цього виду насильства – страждання жертви, її безсиллі, внутрішньому розладі, приниженні.

СЛАЙД №

По відношенню до дітей виділяють такі види насилля:

•  нехтування основними інтересами і потребами дитини
•  фізичне
•  психологічне
•  сексуальне
•  економічне

Фізичне насильство в сім’ї -  зумисне завдання одним членом сім’ї  іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, заподіяння шкоди його честі й гідності.

Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією  одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне зазіхання одного члена  сім’ї на статеву недоторканність іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена сім’ї.

Економічне насильство в сім’ї – зумисне позбавлення одним членом  сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, спричинити порушення фізичного чи психічного здоров’я (таблиця).

Насильство в сім'ї дуже впливає на життя дітей і під­літків.

СЛАЙД №

- 60 % дітей в Україні є жертвами сімейного насилля

- 69 %  відсотків випадків сексуального насилля над дітьми здійснюється в домашніх умовах

- 50% дітей потерпілих від насильства схильні до зловживань наркотиками та алкоголем

- 50 % усіх бездомних дітей пішли жити на вулицю, рятуючись від насильства в сім’ї

- Діти-жертви в 10 разів частіше здійснюють спроби суїциду, ніж їхні ровесники.

Слайд №

Які ж види поведінки дорослих можуть спричинити психологічну травму дитини?

Перш за все, це відмова у визнанні, невіра в дитину, неприйняття її. Наприклад, у сім'ї до одного з дітей часто ста­вляться не так, як до його сестер та братів: «Ось Ігор у нас гар­ний хлопчик, а ти, незграбо, постійно потрапляєш у якісь при­годи...» А такою пригодою може бути всього-навсього розбита склянка або розлите молоко. А душа дитини в цей момент гли­боко травмується.

Приниження - постійне джерело психологічних травм. Як часто батьки опускають дитину з більш високого рівня самооцінки на більш низький простими словами: «дурень», «телепень», «бовдур»... Особистість знецінюється. Особливо небезпечно робити це в присутності сторонніх. У всіх випадках травмування такі слова -„ярлики" глибоко прони­кають у душу дитини. У неї з'являються оціночні судження: «Я погана», «Я нерозумна», «Нікому я не можу подобатися». Спо­чатку дитина думає так про себе зрідка, потім все частіше, по­тім це перетворюється у впевненість та стає нормою поведінки.

Емоційне ігнорування. Скільки батьків вва­жають, що суворе виховання підготує дитину до суворого жит­тя. І тому часто відмовляють дитині в співчутті та турботі, не обіймають її, не голублять, не цілують і не розмовляють з нею.

На жаль, у нас ще існують такі психологічні моделі сто­сунків між людьми, за яких ми не кажемо дитині: «Яке щастя, що ти у мене є!», «Як я тебе люблю!», «Ти у мене найкращий».

  Словесні образи по відношенню до дітей. Во­ни сприяють розвитку певного ставлення дитини до самої себе, агресивності, бажання заподіяти шкоду собі та іншим людям. Психологічно травмовані діти часто справляють враження злих, нещасних. Нерідко вони навіть відчувають потребу втек­ти куди-небудь.

СЛАЙД №

Що ж відбувається з дітьми, що страждають від пси­хологічних травм?

Насильство може викликати різні порушення, такі як

•                   порушення в пізнавальній сфері,( можуть з'явитися затримки в розвитку мо­торних та мовних умінь, розвитися апатія та байдужість)
•                   розлади апетиту, сну;( У травмованих психологічно малюків нерідко спостерігається порушення сну, а іноді може виникну­ти нудота та блювання. У них розвиваються так звані «дурні» звички - смоктання пальця, спроби кусатися,істерія.)
•                   зловживання наркотиками, алкоголізм;
•                   мимовільне відтворення травматичних дій у поведінці;
•                   спроби самопокарання (наприклад, самокатування) ;
•                   безліч соматичних скарг.

Діти, які зазнають психологічних та фізичних травм стають потайними та агресивними, нікому не довіряють, особливо дорослим. Дитина, як правило, починає гірше вчитися, не бере участі у шкільних справах, погано спить, а іноді навіть тікає з дому. Вона боїться гніву батьків і не знає, до кого їй можна звернутись, з ким поділитись своїми проблемами.

 Крім безпосереднього впливу насильство, пережите в дитинстві, також може призводити до довгострокових наслідків, часто впливає на все подальше життя. Воно може сприяти формуванню специфічних сімейних відносин, особливих життєвих сценаріїв.

СЛАЙД №

 «Я хочу поговорити про дітей… Скільки дітей отримали свої перші уроки насилля від тих, кого любили, - від своїх батьків – і потім понесли цю «мудрість» далі, передаючи її з покоління в покоління!.. Для тих, хто кричить про необхідність «твердої руки», я  хочу розповісти історію

 ПРИТЧА

 Ця історію однієї літньої дами, коли вона була молодою мамою, люди вірили, що без різки хорошої людини не виховаєш. Тобто сама вона в це не вірила, але одного разу її маленький син завинив, і їй здалося, що він у перше в житті заслуговує на те, аби його добряче відшмагали. Вона наказала йому піти й самому зірвати різку. Хлопчик пішов і довго не повертався. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: «Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути». Тут мати розплакалась, тому що раптом побачила все очима дитини. Хлопчик, мабуть, мислив так: «Мама хоче зробити мені боляче, для цього й можна взяти й камінь…» Потім вона поклала камінь на кухонну поличку, де він і залишився лежати як вічне нагадування про обіцянку, яку вона дала собі тієї миті: жодного насилля!

Непогано було б  покласти на  полицю невеличкий камінець як  нагадування дітям і  самим собі: жодного насилля!»

Дитина – це не просто інша людина, це – зовсім інший психологічний простір, інше світосприйняття.

СЛАЙД №

Отже, шановні батьки, пам’ятайте про це! І останнє,  про що не слід  забувати: здоров’я дітей – у Ваших руках.

    Недолюблені і перелюблені діти виростають у дорослих з нездоровою психікою, підірваним здоров'ям і спотвореним поглядом на життя.

    Тож частіше покладайтеся на свою любов та інтуїцію, не розв’язуйте свої проблеми коштом здоров’я своїх дітей.

 Бажаю вам удачі у вихованні дітей і нехай у ваших сім’ях панує тільки любов і гармонія.