Батьківські збори" Навчаємо бути самостійними"

 

Батьківські збори  «Навчаємо бути самостійними»

підготувала  вихователь ГПД  Беховська В.В.

Тема: Вчимо дітей самостійності

Мета:  продовжити знайомство  батьків з особливостями НУШ; роз’яснити , сформувати правильне ставлення до виховання дітей у цьому напрямку та формувати самостійність, працювати над покращення якостей читання,  надати батькам рекомендації щодо формування у дітей здорового способу життя.

Обладнання: стікери, кольорові й прості олівці-, надувна кулька , прикрашена дітьми., презентація висловлювань видатних  педагогів; твори О.В. Сухомлинського,  анкети для батьків;

 План зборів:

1. Вступне слово

2.Тренінгові вправи та тести

3. Формуємо самостійність

4. Поради батькам.

Організаційний момент:  Батьки заповнюють анкети, розглядають дитячі роботи, вчитель роздає необхідні  матеріали.

Вступне слово:

•           Доброго дня! Шановні батьки, сьогодні  у нас важлива мета- ми детально розглянем як формувати в дітей самостійність у контексті роботи НУШ, тобто за допомогою «Щоденних 5»
•           Кожен розуміє, що  наші діти –  то наше майбутнє, тож їх здобутки і досягнення  у пріоритеті і родини, і школи.  А щоб були гарні результати ми працюватимемо по-новому.
•           В НШ особливо важливим є   один з принципів Держ. стандарту  цінність дитинства – тобто у навчанні обов’язково враховуються  вікові й індивідуальні особливості   а також , таланти й нахили кожної дитини. Навчання є діяльнісним, активно використовуємо  гру; здатність дитини у грі успішно здійснювати навчальну діяльність. Тобто: не знання заради знань – а вміння застосовувати їх  в реальному житті. Якщо коротко: не що ти знаєш – а як ти цим користуєшся. Саме тому в Стандарті постійно рекомендують  спиратись на досвід дитини та застосовувати  здобуті знання на практиці.

 

1. Ранкове коло для батьків

Доброго ранку – всіх  я вітаю,

Щастя, здоров’я, добра всім бажаю! 

а) Вправа1 «Весела кулька»

•           Провчившись вже півріччя, ми краще розуміємо  своїх дітей, побачили їх  таланти й розуміємо як їх краще привчати їх до самостійності. А які для цього потрібні кроки, ми проведемо таку гру: “Весела кулька ”
•           Кидаючи цю веселу кульку, яку зробили наші діти,  кожен скаже, що він хоче побажати своїй дитині у цьому півріччі. Я розпочну: “...Я хочу побажати нашим дітям, щоб вони зростали здоровими, радісними,  кожного дня робили один маленький крок до самостійності, щоб в майбутньому бути  успішними та розумними.”

Підсумок: багато хороших думок щойно пролунало. І головне, що ви всі хочете бачити своїх дітей здоровими, радісними  й щасливими.

б) Вправа2:  «Закінчи речення» Спочатку запитую, чи знають батьки що важливе (найважливіше) для їх дітей. Потім обговорюємо  тему, таким  реченням, яке батьки мають продовжити: «Тепер найважливіше для моєї дитини…..» – і кожен з присутніх по черзі  закінчує, висловлюючи свою думку   пропоную одному з батьків узагальнити ( які думки переважають )

2. Робота в групах.

•           Ми повинні навчитись заохочувати, навчати й тренувати дітей у їх кроках до самостійності.  А ще - прагнути зрозуміти свою дитину, її потреби і проблеми, підтримувати ініціативи, допомагати дитині долати перешкоди. Потренуємось це робити. 

Батьки діляться  на дві групи й кожна записує на бланку  (квіточка) слова-дії, які допоможуть ( на їхню думку ) сформувати у дитини самостійність

Анкетування

 

3. Формуємо самостійність

а) Чи добре ми знаємо своїх дітей ?

Кожен заповнює індивідуальну анкету у вигляді  малюнка Працює дві групи (можна доповнити малюнок за своїм бажанням – написати побажання для своєї дитини )

 

 

б) Пропоную дати коротку відповідь на питання:

•           Чи багато може моя дитина зробити самостійно?  Подумайте й постарайтесь дати відповідь з кількома  (3-5) підпунктами.

 Чи  багато ви записали? Чому? ( батьки діляться враженнями.)

  Часто саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину труднощами, поганими оцінками в майбутньому, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.

в) Вправа   «Як правильно хвалити дитину» Навчитися правильно висловлювати власні емоції та хвалити дітей. ( 15 хвилин.)

Хід вправи: Хвалити дітей треба правильно, а навчитися цьому зовсім не складно. Саме для цього існує мистецтво якісної похвали. Така похвала складається з трьох частин:

1. Що ви бачите.
2.  Що ви відчуваєте.
3. Узагальнення (має продемонструвати дитині її сильні сторони).

Потім знову об’єдную учасників у2 групи по 5 осіб і озвучую проблемну ситуацію: «Уявіть, що ваша дитина вперше сама зробила порядок на полиці з книгами або склала свій портфель. Похваліть її саме за цією схемою. А потім подумайте: чи складно це було зробити? А що ви при цьому відчуваєте?»

Слово вчителя (Тези):

  Працювати над самостійністю дитини нам допоможуть  такі види діяльності, як щоденні5 (особливо : «читання для себе» й «читання з другом») Особливістю цієї діяльності є те, що учень самостійно обирає книгу чи текст для читання. Ніхто не повинен нав’язувати свою думку що обирати.

  Розпочинати цю діяльність потрібно із 5–7 хв. в залежності від віку дітей і поступово збільшувати час для читання. Коли діти звикнуть, проблем із читанням у не виникатиме. У класі створимо  куточок читача, де будуть відображатись успіхи дитини.  Коротко характеризую особливості діяльності « читання з другом».

 Пропоную також практикувати таку діяльність  і вдома ( читання з татусем, бабусею і др. ) При цьому,  після  читання  похвалити дитину,  вчити розуміти прочитане – розпитати про героїв твору , враження дитини, робити малюнки. 

Щоб батьки мали уявлення як це відбувається, пропонується практична вправа:   самостійне читання батьками (як «читання для себе»  творів В. О. Сухомлинського.)

  Нагадую батькам про особливості роботи над щоденником  вражень ( деякі діти ведуть його і вдома). - поважати дитину і її бажання  мати свій особистий  простір  ( читати щоденник тільки за бажанням дитини. )

Програма молодших класів дуже насичена, й дитині важко впоратись із нею самій. Тому головне завдання батьків і вчителя  – учити дитину вчитися самостійно. Якщо  це не вдається, тоді у старшій школі без репетитора не обійтись. Ми повинні подбати про  розвиток особистості: замість «навченої безпорадності» – плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку батьків і вчителя   розвиватиме у дітей самоповагу та впевненість у собі.

Метафора. ( діти – як квіти  - власна інтерпретація )

Поради батькам

 Органiзувати робоче мiсце дитини.

• Привчайте до охайностi й порядку.

• Привчайте до самостiйностi.

•Заохочуйте найменшi успiхи дитини у навчаннi й поведiнцi, використовуючи для цього слова-схвалення.

• Радiйте вашiй дитинi!

• Розмовляйте з дитиною спокiйним голосом.

• Будьте терплячими.

 

Зворотній зв'язок.

Пропоную учасникам обмінятися враженнями від тренінгу.

Вправа «Карта вражень».  На стікерах-сердечках написати свої враження (коротко) і прикріпити до контурної карти (у вигляді силуету дитини)на дошці.

Підсумкова вправа «Відкритий мікрофон»

( з метою отримати зворотний зв'язок від учасників). Пропоную  учасникам почергово висловити свої враження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

додатки:

 

ДЕСЯТЬ «ЗАПОВІДЕЙ»

ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКА

1. Починайте “забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі …".

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення проблем).

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму ).

4. Не лайте, а тим більше - не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя  відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в, кіно (театрі , цирку) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

9. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог.

10. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Висновок: Психологічна підтримка дитини батьками – одна з основних і важливих умов позитивного періоду становлення самостійності.

Поради  батькам:

1) Приймайте свою дитину такою, якою вона є.

2) Активно слухайте її переживання, думки.

3) Якнайчастіше спілкуйтеся з нею, займайтеся, читайте, грайте, пишіть один одному листи та записки.

4) Не втручайтесь у її заняття, що їй по плечу.

5) Допомагайте, коли просить.

6) Підтримуйте та відзначайте її успіхи.

7) Вирішуйте конфлікти мирно.

8) Використовуйте у спілкуванні фрази, що викликають позитивні емоції. Обіймайте та цілуйте один одного не менше чотирьох разів на день.

 

    

 

 У школі і вдома дії дитини постійно оцінюють. І часто,  намагаючись допомогти виправити помилки й недоліки, дорослі  нерідко зловживають критикою, забуваючи, що оцінювання має не лише відображення реального стану справ, а й надихати дитину на подальшу напружену працю.Щоб допомогти дитині впоратись з труднощами, зберегти віру в свої сили та зміцнити бажання “добре вчитися” хочу дати декілька порад.

Порада 1 : “Не бий лежачого”. Суть цієї поради в тому, що ви, батьки розуміли, що “двійка”- це достатнє покарання для дитини. Тому не варто двічі карати за одні й ті самі помилки. Оцінку своїх знань дитина вже одержала, а вдома від батьків очікує спокійної допомоги. А як часто одержує нові і несправедливі докори.

Порада 2 : “Знайте міру” Суть : щоб позбавити дитину недоліків, робіть не більше, як одне зауваження на хвилину. Інакше, дитина не зрозуміє, чого ви від неї чекаєте.

Порада 3 : “За двома зайцями поженешся, ні одного не впіймаєш” Суть : порадьтеся з дитиною і почніть з ліквідації тих труднощів, які для неї більш значущі. Якщо ви візьметесь за все разом, у дитини просто не вистачить сил та енергії справитись з таким навантаженням.

Порада 4 : “Хвалити – виконавця, критикувати виконавця”

Суть : при аналізі виконання якогось завдання наголошувати на неправильне виконання, не на каліграфічне письмо, неохайне письмо, але ні в якому разі не називати дитину неохайним, нерозумним.

Порада 5 : “Такий єдиний «Суть : оцінюючи успіхи дитини, не порівнюйте її з іншими дітьми. Адже кожна дитина – індивідуальність ; одне і те саме завдання кожний виконує по своєму . Щось робить краще, щось гірше. В цьому і є неповторність кожної дитини.

Порада 6 : “Похвала ”Суть : не скупіться на похвалу. Хвалити дитину треба весь час, навіть за невеликі успіхи. Дитина завжди чекає похвали, а коли її отримує у неї  з`являється впевненість в своїх силах, здібностях, виникає бажання зробити краще і більше.

Порада 7 : “Острівець успіху”

Суть : виділяйте в морі помилок острівець успіху. Навіть, якщо ви бачите, що завдання або прохання виконано погано , знайдіть, за що можна подякувати або похвалити дитину.